Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, надалі іменовані Сторонами,

беручи до уваги положення Міжнародної конвенції з пошуку та рятування на морі 1979 року (995_138) , Додатка 12 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (995_038) , Угоди про співробітництво причорноморських держав під час пошуку та рятування на Чорному морі 1998 року (998_071) ,

усвідомлюючи життєво важливе значення, яке може мати швидка допомога для людей, які зазнають лиха на морі або у повітряному просторі над ним,

визнаючи велике значення співробітництва пошуково-рятувальних служб Сторін у проведенні пошуково-рятувальних операцій,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди застосовуються терміни і визначення, що містяться у главі 1 Додатка до Міжнародної конвенції з пошуку та рятування на морі 1979 року (995_138) та у главі 1 Додатка 12 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (995_038) .

1. Кожна Сторона забезпечує наявність у своєму пошуково-рятувальному районі належних морських та авіаційних служб пошуку та порятунку (далі - пошуково-рятувальні служби).

2. Сторони розглядають розмежувальну лінію між їхніми прилеглими районами польотної інформації над морем, як межу між пошуково-рятувальними районами для морських та авіаційних цілей. Таке розмежування пошуково-рятувальних районів не має відношення до делімітації будь-якого іншого кордону між Україною та Російською Федерацією та не шкодить їй.

1. Компетентними органами Сторін, відповідальними за реалізацію цієї Угоди є:

в Україні - Міністерство транспорту та зв'язку України (в області морського та авіаційного пошуку та рятування);

у Російській Федерації - Міністерство транспорту Російської Федерації (в області морського та авіаційного пошуку та рятування).

2. Сторони інформують одна одну письмово дипломатичними каналами про всі зміни, що стосуються компетентних органів.

3. Компетентні органи Сторін розроблять та укладуть Протокол про співробітництво для практичної реалізації цієї Угоди.

Пошуково-рятувальні операції у територіальному морі, внутрішніх водах, на сухопутній території та у повітряному просторі над ними держави кожної зі Сторін здійснюються згідно законодавства кожної з держав Сторін.

1. Якщо пошуково-рятувальна служба одної Сторони приймає повідомлення про загрозу або передбачувану загрозу для людського життя на Чорному і Азовському морях або у повітряному просторі над ними у пошуково-рятувальному районі цієї Сторони, ця служба негайно вживає всіх необхідних заходів з пошуку та рятування.

2. Якщо пошуково-рятувальна служба одної Сторони приймає повідомлення про загрозу або передбачувану загрозу для людського життя на Чорному і Азовському морях або у повітряному просторі над ними у пошуково-рятувальному районі іншої Сторони, ця служба негайно інформує пошуково-рятувальну службу іншої Сторони.

3. Якщо пошуково-рятувальна служба, яка отримала інформацію про ситуацію, передбачену в пункті 1 цієї Статті, вважає, що їй необхідна допомога пошуково-рятувальної служби іншої Сторони, вона може зробити запит про таку допомогу. Пошуково-рятувальна служба, що отримала такий запит, надає максимально можливу допомогу. В такому разі подальші заходи приймаються у взаємодії пошуково-рятувальних служб обох Сторін.

4. Допомога будь-якій особі, що знаходиться у небезпеці на морі або у повітряному просторі над ним, або можливо знаходиться у такій небезпеці, надається незалежно від громадянства або статусу даної особи та обставин, за яких вона була виявлена.

5. Сторони інформують одна одну через свої пошуково-рятувальні служби про рятування осіб, що вижили, або про знаходження загиблих, що мають громадянство держави іншої Сторони або можливо мають таке громадянство. Ця інформація надається негайно та по можливості включає в себе прізвище, ім'я, дату народження, домашню адресу, реквізити документа, що посвідчує особу, а також відомості про стан здоров'я та місце знаходження врятованих осіб або про місце знаходження тіл загиблих.

Сторони сприяють згідно із законодавством кожної з держав Сторін спрощенню здійснення прикордонних, митних та інших формальностей з метою прискорення допуску рятувальних одиниць на території держав Сторін.

1. Сторони зміцнюють співробітництво між своїми пошуково-рятувальними службами. Таке співробітництво включає, зокрема, спільні навчання з пошуку та рятування, регулярні перевірки міждержавних каналів зв'язку, взаємні візити експертів з пошуку та рятування, обмін інформацією та досвідом в області пошуку та рятування.

2. Для розгляду та вирішення питань практичного співробітництва представники компетентних органів Сторін будуть у разі необхідності зустрічатися по черзі в Україні та у Російській Федерації.

Кожна Сторона несе витрати, що випливають з її участі у пошуково-рятувальних операціях згідно з цією Угодою.

За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни, що оформлюватимуться окремими протоколами.

Положення цієї Угоди не зачіпають прав та зобов'язань Сторін, що витікають з інших міжнародних угод, учасниками яких є Україна та Російська Федерація.

1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. Ця Угода залишається чинною до закінчення 6 місяців з дати направлення однією Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення іншій Стороні про свій намір припинити її дію.

Вчинено в м. Київ 27 жовтня 2010 р. в двох примірниках, кожний українською та російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

 За Кабінет Міністрів                         За Уряд

 України                                      Російської Федерації

 (підпис)                                     (підпис)