Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типове положення про центр реабілітації для осіб, які постраждали від торгівлі людьми (додається).

2. Міністерству у справах молоді та спорту забезпечити координацію роботи з утворення центрів реабілітації для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 червня 2003 р. N 987

1. Центр реабілітації для осіб, які постраждали від торгівлі людьми (далі - центр), є спеціалізованим закладом, діяльність якого спрямована на надання комплексу соціально-реабілітаційних послуг та організацію подання медичної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми (далі - постраждалі особи), для виведення їх з кризового психологічного стану.

2. Центр у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади, а також положенням про центр, яке затверджується засновником.

3. Центр утворюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією відповідно до соціальних потреб регіону.

4. Центр виконує такі функції:

організовує надання постраждалим особам психологічних і юридичних послуг, інформує таких осіб про можливість отримання безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (3460-17) ;

організовує проведення первинного медичного огляду постраждалих осіб з метою визначення виду, обсягу та місця подання їм у разі потреби медичної допомоги;

забезпечує проживання та харчування постраждалих осіб у разі їх перебування у центрі;

розробляє індивідуальні і групові програми реабілітації та соціально-психологічної адаптації постраждалих осіб;

проводить заходи щодо реінтеграції постраждалих осіб;

інформує населення про програми, функції, принципи діяльності центру;

проводить серед населення профілактичну роботу із запобігання торгівлі людьми.

5. З метою виконання своїх функцій центр взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, закладами соціального захисту, охорони здоров'я, громадськими організаціями, благодійними фондами, іншими закладами, установами, організаціями.

6. Постраждалі особи можуть перебувати у центрі протягом часу, необхідного для їх реабілітації (але не більше ніж 3 місяці).

Відомості про особисте життя та інша інформація про зазначених осіб, яка стала відома працівникам центру, не підлягає розголошенню.

7. Майном центру є:

майно, передане засновником;

майно, придбане за рахунок власних коштів чи з використанням інших джерел, не заборонених законодавством;

майно, передане юридичними та фізичними особами.

8. Джерелами фінансування центру є:

кошти місцевих бюджетів;

благодійні внески, пожертвування юридичних та фізичних осіб;

гранти міжнародних організацій і фондів;

інші джерела, не заборонені законодавством.

9. Кошти центру використовуються виключно для виконання його функцій та оплати праці працівників центру.

10. Центр очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади засновником відповідно до законодавства.

11. Директор центру:

забезпечує організацію роботи центру, розпоряджається його коштами, діє від імені центру і представляє його інтереси в усіх підприємствах, установах та організаціях;

приймає на роботу та звільняє з роботи працівників центру;

вживає заходів до заохочення працівників центру, застосовує дисциплінарні стягнення;

видає накази та контролює їх виконання;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

12. Штатними працівниками центру є соціальні працівники і технічний персонал, умови праці яких, прийняття на роботу та звільнення з роботи регулюються законодавством про працю.

У разі потреби центр може залучати до роботи на договірній основі таких, зокрема, фахівців, як юристи, психологи, лікарі.

13. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.