Державним податковим

адміністраціям в м. Києві

Державна податкова служба України розглянула листи стосовно оподаткування податком на прибуток страховика від впровадження страхової діяльності за довгостроковими договорами страхування життя, укладеними до 1 квітня 2011 року, та повідомляє.

Відповідно до пп. 156.2.1 п. 156.2 ст. 156 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (2755-17) , зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя починаючи з 1 квітня 2011 року є, зокрема, прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя, визначений відповідно до цієї статті та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 156.1 цієї статті та підпунктом 153.1.7 пункту 153.1 статті 153, який оподатковується за ставкою, встановленою в пункті 151.2 статті 151 цього Кодексу (2755-17) , в разі виконання вимог до укладення таких договорів, визначених підпунктом 14.1.52 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (2755-17) .

Договір довгострокового страхування життя відповідно до пп. 14.1.52 ст. 14 ПКУ (2755-17) - це договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

До набрання чинності ПКУ (2755-17) (01.01.2011) поняття договору довгострокового страхування життя з метою оподаткування податком на прибуток було визначено Законом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (334/94-ВР) "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (283/97-ВР) , зі змінами та доповненнями), зокрема, згідно з пунктом 1.37 ст. 1 цього Закону (334/94-ВР) договір довгострокового страхування життя - це договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором.

Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що провадяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій).

Закон N 334 (334/94-ВР) відповідно до пп. 2 п. 2 розділу XIX ПКУ (2755-17) втратив чинність з 1 квітня 2011 року (крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону (334/94-ВР) ) , тобто одночасно з набранням чинності розділом III ПКУ (2755-17) "Податок на прибуток підприємств" (п. 1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ (2755-17) ) .

Положення ПКУ (2755-17) не містять застереження щодо надання зворотної сили його нормам.

Поряд з цим ст. 58 Конституції України (254к/96-ВР) визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене, якщо довгострокові договори страхування життя, що були укладені до 1 квітня 2011 року, відповідають вимогам пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (2755-17) , то оподатковуються страховиком у відповідності до пп. 156.2.1 п. 156.2 ст. 156 ПКУ (2755-17) , за ставкою, визначеною п. 151.2 ст. 151 ПКУ (2755-17) .