Юридический Харьков плюс - підписання від 06.04.2004 N 434

Враховуючи дружні відносини, які пов'язують держави Договірних Сторін, та їхнє бажання в розширенні тісного співробітництва та економічних взаємовідносин між ними,

Визнаючи, що митні порушення завдають шкоди економічним, торговельним та культурним інтересам держав Договірних Сторін;

Визнаючи, що контрабанда наркотичних та психотропних речовин становить загрозу для суспільного здоров'я,

Будучи переконаними, що боротьба з митними порушеннями може бути більш ефективною завдяки тісному співробітництву між митними органами їхніх держав;

Керуючись Рекомендаціями Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;

домовилися про таке :

Стаття 1. Визначення

Для цілей виконання цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" означає сукупність законів і нормативно-правових актів, які застосовуються при експорті, імпорті або транзиті товарів, а також при будь-якій іншій митній процедурі, які регламентують стягнення митними органами мита, податків, зборів або нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень і контролю, а також організацію боротьби з контрабандою наркотичних та психотропних речовин;

2. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України і у Великій Соціалістичній Народній Лівійській Арабській Джамагирії Митне управління Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії;

3. "Запитуючий орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно з цією Угодою або який отримує таку допомогу;

4. "Запитуваний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або який надає таку допомогу;

5. "Порушення" означає будь-яке порушення або спробу порушення митного законодавства;

6. "Мито та податки" означає мито, податки, збори та/або інші нарахування, які стягуються митними органами при застосуванні митного законодавства, за виключенням зборів за митне оформлення.

Стаття 2. Сфера застосування

1. Митні органи держав Договірних Сторін надають одна одній допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, з метою запобігання, виявлення, припинення та розслідування порушень митного законодавства держав Договірних Сторін;

2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

Стаття 3. Допомога на запит

1. Митні органи Договірних Сторін, на основі запиту, надають один одному усю необхідну інформацію, яка дає змогу впевнитися, що митне законодавство застосовується правильно, у тому числі, інформацію щодо перевезення і відвантаження товарів, їх розташування, призначення, вартості, класифікації та походження, а також інформацію щодо вчинених або запланованих дій, які порушують або можуть порушити таке законодавство.

2. На запит запитуючого органу, запитуваний орган повідомляє, чи товари, вивезені з території держави однієї з Договірних Сторін, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони, зазначаючи, при необхідності, характер митних процедур, що застосовувалися до товарів.

3. На запит запитуючого органу запитуваний орган вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення нагляду за:

а) окремими фізичними або юридичними особами, щодо яких існують серйозні підстави вважати, що вони вчинили або вчинюють порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони;

b) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на територію держави запитуючої Договірної Сторони;

c) переміщенням товарів та способом такого переміщення, про яке запитуючим органом повідомлено, що воно може бути здійснено з істотним порушенням митного законодавства держави запитуючої Договірної Сторони;

d) транспортними засобами, щодо яких є вагомі підстави вважати, що вони використовувались, використовуються або можуть бути використані для вчинення порушення митного законодавства держави іншої Договірної Сторони.

Стаття 4. Допомога за власною ініціативою

Митні органи Договірних Сторін у межах своєї компетенції надають одна одній допомогу, якщо вважають це потрібним для правильного застосування митного законодавства, зокрема коли вони володіють інформацією щодо:

- дій, які порушують, порушили або можуть призвести до порушення митного законодавства і мають інтерес для іншої Договірної Сторони;

- нових методів і засобів, що застосовуються для вчинення порушень митного законодавства;

- товарів, про які відомо, що вони є об'єктом суттєвого порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- окремих осіб, щодо яких відомо, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- транспортних засобів і вантажних контейнерів, про які відомо або щодо яких є підстави вважати, що вони використовувались, використовуються чи можуть бути використані у вчиненні порушень митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони.

Стаття 5. Технічна допомога

Допомога, передбачена цією Угодою, може включати надання інформації щодо:

а) примусових заходів, які можуть бути корисними у попередженні порушень митного законодавства;

b) нових способів вчинення порушень митного законодавства;

c) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю; а також

d) нових технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів.

Стаття 6. Запит про передання

На прохання запитуючого органу, запитуваний орган згідно з законодавством своєї держави вживає усіх необхідних заходів, щоб:

а) передати усі документи;

b) оповістити про усі рішення, на які поширюється сфера застосування цієї Угоди, адресату, який проживає або розташований на її території. У такому разі застосовується пункт 3 статті 7.

Стаття 7. Форма і зміст запиту про допомогу

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні додаватися до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватися у письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

a) назву запитуючого митного органу;

b) заходи, що запитуються;

c) об'єкт запиту та підставу для нього;

d) закони, правила та інші правові норми, що мають відношення до об'єкту запиту;

e) якомога точніші та вичерпні дані відносно фізичної або юридичної особи, що є об'єктом запиту;

f) стислий виклад фактів, за винятком випадків, зазначених у статті 6; та

g) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, до якої вона відноситься.

3. Запити подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для цього органу.

4. a) Допомога надається шляхом прямого зв'язку між відповідними митними органами держав Договірних Сторін.

b) Якщо митний орган держави запитуваної Договірної Сторони не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він повинен негайно передати запит компетентному відомству, яке реагує на запит у межах своїх повноважень і відповідно до національного законодавства, або повідомляє запитуючому органу про умови виконання такого запиту.

5. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то може бути висунута вимога щодо його зміни або доповнення, проте необхідні попереджувальні заходи при цьому можуть виконуватися.

Стаття 8. Виконання запитів

1. Запитуваний орган вживає усіх потрібних заходів для виконання запиту та, якщо вимагається, буде прагнути вжити усіх офіційних або судових заходів необхідних для виконання запиту.

2. Митний орган держави однієї Договірної Сторони на запит митного органу держави іншої Договірної Сторони проводить потрібне розслідування, включаючи опитування експертів та свідків або осіб, які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, а також здійснює верифікацію, інспектування та розслідування фактів у зв'язку із питаннями, зазначеними в цій Угоді.

3. На запит запитуваний митний орган може дозволяти посадовим особам запитуючого органу бути присутніми на території держави запитуваної Договірної Сторони у якості експертів або свідків під час проведення її посадовими особами розслідування порушень митного законодавства, які становлять інтерес для запитуючого органу.

4. В цілях координування дій, запитуючому органу на його прохання може бути повідомлено про час і місце проведення акцій, про які йдеться у запиті.

5. Посадові особи запитуючого органу, уповноважені на розслідування порушень митного законодавства, можуть просити запитуваний орган вивчити відповідні журнали, реєстри та інші документи або носії даних та надати їх копії, або будь-яку іншу інформацію що стосується порушення митного законодавства.

Стаття 9. Форми передачі інформації

1. Запитуваний орган повідомляє про результати розслідування запитуючому органу у формі документів, завірених копій документів, звітів та подібного, а у разі необхідності в усній формі.

2. Документи, передбачені пунктом 1 цієї статті, можуть бути замінені електронною версією інформації, виробленою у будь-якій формі для цих цілей; інформаційні матеріали, необхідні для інтерпретації та використання такої інформації мають бути подані разом з нею.

Стаття 10. Винятки із зобов'язань щодо подання взаємодопомоги

1. Митні органи держав Договірних Сторін мають право відмовити у наданні допомоги, передбаченої цією Угодою, або надати її за умови виконання певних вимог, якщо вони вважають, що надання такої допомоги може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, або іншим суттєвим національним інтересам, або призвести до розголошення таємної або конфіденційної інформації.

2. Якщо запитуючий орган звертається із запитом про допомогу, яку він сам не міг би подати, якби до нього був звернений такий запит, він повинен зазначити цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту здійснюється на розсуд запитуваного митного органу.

3. У випадку утримання або відмови від виконання запиту, рішення про це та причини відмови повинні бути без затримки повідомлені запитуючому органу.

Стаття 11. Зобов'язання щодо дотримання конфіденційності

Будь-яка інформація, передана у будь-який формі відповідно до цієї Угоди має конфіденційний характер. Вона охоплюється зобов'язаннями офіційної секретності і підлягає такому ж захисту, який передбачено для інформації такого роду відповідно до законодавства держави Договірної Сторони, яка їх отримує.

Стаття 12. Використання інформації

1. Митні органи можуть використовувати інформацію, документи та інші повідомлення, отримані у рамках взаємної допомоги, лише згідно з національним законодавством держав Договірних Сторін та для цілей, визначених у цій Угоді, включаючи використання у судових і адміністративних процесах.

2. Запитуючий орган не буде використовувати отримані інформацію та свідчення для інших цілей, ніж ті, що зазначені в запиті, без попередньої письмової згоди на це запитуваного органу.

3. Інформація щодо порушень, які стосуються наркотичних засобів та психотропних речовин, може бути передана органам держави запитуючої Договірної Сторони, що безпосередньо причетні до боротьби проти незаконного обігу наркотиків.

Стаття 13. Справи, документи і свідки

1. Митні органи Договірних Сторін на запит подають документи щодо перевезень та відвантажень товарів, вказуючи вартість, походження, розташування і призначення цих товарів.

2. Оригінали справ, документів і інших матеріалів запитуються лише у випадках, коли копій недостатньо. На окремий запит, копії таких справ, документів та інших матеріалів повинні бути належним чином засвідчені компетентнии урядовими органами держав Договірних Сторін.

3. Оригінали справ, документів і інших матеріалів, передані запитуючому органу, повертаються при першій можливості. Права запитуваного органу у цьому зв'язку мають залишатися непорушеними. На запит оригінали, необхідні для прийняття судового рішення або подібних цілей, мають бути повернуті без затримки.

4. На запит митного органу держави однієї Договірної Сторони митний орган держави іншої Договірної Сторони може, на свій розсуд, уповноважити своїх посадових осіб, за їх згодою, виступити свідками та/або експертами у судових або адміністративних процесах у державі запитуючої Договірної Сторони і подати такі справи, документи та інші матеріали, або їх автентичні копії, які вважаються потрібними під час таких процесів. Зазначений запит має передбачати час, місце і вид процесу, а також у якій якості ця посадова особа дає свідчення.

Стаття 14. Витрати

1. Митні органи Договірних Сторін не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом свідків, оплати експертів, та заробітної платні перекладачів, якщо вони не є державними службовцями.

2. Якщо виконання запиту потребує або потребуватиме додаткових суттєвих витрат, митні органи Договірних Сторін консультуються щодо визначення умов і термінів виконання запиту, а також засобів відшкодування витрат.

Стаття 15. Виконання

1. Виконання цієї Угоди покладається на митні органи Договірних Сторін. Вони домовляються про всі практичні заходи і дії, необхідні для її виконання.

2. Митні органи Договірних Сторін можуть запровадити прямий зв'язок між своїми підрозділами, до компетенції яких належить розслідування порушень.

3. Суперечки щодо тлумачення та застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій та переговорів між Договірними Сторонами, або врегульовуються дипломатичними каналами.

4. Створюється українсько-лівійська комісія, до якої ввійдуть Голова Державної митної служби України та Директор Митного управління Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії, або їх представники, а також особи, чия допомога є суттєво важливою для вирішення питань, які відносяться до реалізації цієї Угоди. Комісія збирається при необхідності, на прохання однієї з митних адміністрацій.

Стаття 16. Набуття чинності і закінчення терміну дії

1. Ця Угода набуває чинності у перший день другого місяця з дати отримання останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами, яким Договірні Сторони інформують одна одну про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.

2. За згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення. Зміни та доповнення оформляються відповідними протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди та набувають чинності згідно з пунктом 1 цієї статті.

3. Ця Угода укладається на невизначений термін. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців з дати отримання дипломатичними каналами однією Договірною Стороною письмового повідомлення іншої Договірної Сторони про намір припинити дію цієї Угоди.

На посвідчення чого нижчезазначені та належним чином уповноважені відповідними Урядами підписали цю Угоду.

Вчинено в м. Києві 6 квітня 2004 року у двох примірниках, кожний українською та арабською мовами, при цьому усі тексти є автентичними.