ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 16-1101/10-3418 від 06.05.97
     м.Київ

 vd970506 vn16-1101/10-3418


           Про відшкодування податку на додану вартість


     1. Державна   податкова  адміністрація  України  доводить  до
відома і керівництва в роботі постанову Кабінету Міністрів України
від 19  березня 1997 року N 247 ( 247-97-п ) "Про звіти керівників
міністерств,  інших центральних органів виконавчої влади, обласних
державних адміністрацій про підсумки роботи народного господарства
у січні 1997 року" (додається).
     Пунктом 21 вказаної постанови встановлено:
     "Міністерству фінансів   разом   з   місцевими    фінансовими
органами,   Головному   управлінню   Державного   казначейства  та
Державній податковій адміністрації  до  прийняття  Закону  України
"Про   Державний  бюджет  України  на  1997  рік"  (  404/97-ВР  )
здійснювати відшкодування підприємствам -  експортерам  дебетового
сальдо  за  податком  на додану вартість з відповідних бюджетів за
умови проведення  документальних  перевірок  з  дотриманням  вимог
законодавства.
     Установити, що   відшкодування  податку  на  додану  вартість
суб'єктам  підприємницької  діяльності,   які  експортують  товари
(роботи, послуги)  невласного виробництва, здійснюються лише після
надання такими суб'єктами копії вантажної митної  декларації,  яка
підтверджує   факт   вивезення     товару,  довідки  з  банку  про
надходження  валюти     на  рахунок  зазначених  суб'єктів,  копій
первинних  бухгалтерських  документів,  що підтверджують   грошову
оплату експортованого товару (прибуткова накладна, рахунок-фактура
та платіжні доручення про сплату за зазначеними рахунками)".
     Звертаємо увагу,  що  частина перша пункту 21 щодо проведення
документальних    перевірок     стосується      всіх     суб'єктів
підприємницької діяльності (юридичних і фізичних осіб) експортерів
і включає  всі форми і  методи  проведення  перевірок,  а  частина
друга  пункту  21  стосується суб'єктів підприємницької діяльності
(юридичних і  фізичних  осіб),  які  експортують  товари  (роботи,
послуги) невласного виробництва.
     У зв'язку з цим  доручаємо  забезпечити  неухильне  виконання
пункту 21 цієї постанови Кабінету Міністрів України, з урахуванням
пункту 65 інструкції "Про порядок обчислення і  сплати  податку на
добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж
митних  кордонів  України,  і   товари   (роботи,   послуги),   що
експортуються   за   межі митних  кордонів  України", затвердженої
наказом  Головної  державної  податкової  інспекції  України   від
31.05.94 р.  N  44  (  z0140-94  ) і зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України 29.06.94  р. за N 140/349,  та  пунктів  44  і  46
інструкції  "Про  порядок обчислення і сплати податку на добавлену
вартість",  затвердженої  наказом  Головної  державної  податкової
інспекції України   від   10.02.93   р.   N   3  (  z0018-93  )  і
зареєстрованої в Міністерстві юстиції 31.03.93 р.  за  N  18,  які
застосовуються  в частині,  що не суперечить зазначеному пункту 21
постанови Кабінету Міністрів України,  який  у  свою  чергу  набув
чинності з дня підписання, тобто з 19 березня 1997 року.
     2. Стосовно  відшкодування  податку  на  додану  вартість  до
19.03.97 р.,   то  у  зв'язку із зверненнями  державних податкових
адміністрацій та платників  з  питання  відшкодування  податку  на
додану  вартість  підприємствам,  що  експортували товари (роботи,
послуги) за іноземну валюту, отримані в Україні в порядку переводу
боргу,   уступки  вимоги   або  взаємозаліку,  Державна  податкова
адміністрація  України звертає увагу  на  те,  що  відповідно   до
пункту   3  статті 7 Декрету Кабінету Міністрів  від  26.12.92  р.
N 14-92 "Про податок на добавлену вартість",  пункту 65 Інструкції
Головної   державної  податкової інспекції України від 31.05.94 р.
N 44 ( z0140-94 ),  зареєстрованої в Міністерстві юстиції  України
29.06.94   р.   за   N   140/349,   підприємствам,  що  здійснюють
посередницькі функції,  відшкодуванню з бюджету або зарахуванню  в
рахунок  чергових платежів за рахунок загальних надходжень доходів
щомісяця підлягали суми податку,  що сплачені  постачальникам  цих
товарів  (робіт,  послуг)  за умови надходження коштів у іноземній
валюті на розрахунковий рахунок підприємств  (копії  розрахункових
документів),  подання  вантажної  митної  декларації  з  відміткою
митниці про експортування товарів,  якщо не минув річний строк від
дня оплати податку постачальникам.
     Цей порядок діяв за умови виконання всіх  викладених вимог. У
разі  якщо  хоча б одна вимога не виконувалась,  податок на додану
вартість не підлягав відшкодуванню,  а повинен був  включатися   у
вартість експортованих товарів (робіт, послуг)  (пункт 66 вказаної
Інструкції).
     При здійсненні   посередниками   реалізації  товарів  (робіт,
послуг) на експорт за іноземну валюту,  які раніше були отримані в
порядку переводу боргу,  уступки вимоги або взаємозаліку, відсутня
оплата в грошовому або натуральному вигляді постачальникам, а тому
суми  податку на додану вартість експортеру не відшкодовуються,  а
включаються у вартість товарів (робіт, послуг).
     Крім того,  з 19.03.97 р.  згідно  із  зазначеною  постановою
Кабінету  Міністрів  України навіть якщо оплата за експортовані за
іноземну    валюту    товари    (роботи,    послуги)     здійснена
посередницькими    підприємствами   постачальникам  у  негрошовому
вигляді,  то при врахуванні сум податку на  додану  вартість  слід
керуватися пунктом 66 вказаної Інструкції N 44.
     3. У разі    якщо     підприємство-комісіонер     (повірений)
відвантажило на експорт товари  за  іноземну  валюту  на  підставі
договору  комісії  (договору-доручення),  укладеного з українським
комітентом   (довірителем),  то  воно,  незважаючи  на  те,  що  є
експортером (зазначене у графі 2 вантажної митної декларації),  не
має права на відшкодування податку на  додану  вартість,  оскільки
цей  товар є власністю українського комітента (довірителя),  кошти
також  належать  комітенту  (довірителю)  і  він  їх  отримує  від
комісіонера    (повіреного)  не  як  оплату,  а  як  належну  йому
виручку.  В свою чергу,  і підприємство-комітент  (довіритель)  не
має  права  на  відшкодування  сум  податку  на  додану  вартість,
оскільки воно не є експортером.

 Заступник Голови                                        0.І.Шитря

 "Вісник податкової служби України" 7/97