Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1110 "Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" (1110-2003-п) (Офіційний вісник України, 2003 р., № 30, ст. 1549; 2004 р., № 2, ст. 37; 2005 р., № 39, ст. 2460; 2011 р., № 69, ст. 2629) зміни, що додаються.

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

ЗАТВЕРДЖЕНО 

постановою Кабінету Міністрів України 

від 8 лютого 2012 р. № 70

1. Вступну частину постанови викласти у такій редакції:

"Відповідно до частини шостої статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (3773-17) Кабінет Міністрів України постановляє:".

2. Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, викласти у такій редакції:

                              "ЗАТВЕРДЖЕНО 

                              постановою Кабінету Міністрів України

                              від 17 липня 2003 р. № 1110 (1110-2003-п)
	 

                              (у редакції постанови Кабінету Міністрів України 

                              від 8 лютого 2012 р. № 70)

1. Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт тимчасового перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у разі, коли вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або прийнято адміністративним судом постанову про їх примусове видворення за межі України, або вони прибули на територію України відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, або не мають законних підстав для перебування на території України і підлягають примусовому видворенню за її межі.

2. Пункт тимчасового перебування у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, міжнародними актами з прав людини та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання щодо іноземців та осіб без громадянства, а також положенням, розробленим відповідно до цього Типового положення і затвердженим ДМС.

3. Пункт тимчасового перебування належить до сфери управління ДМС.

4. Пункт тимчасового перебування утворюється, реорганізовується та ліквідується за рішенням ДМС.

5. Іноземці та особи без громадянства утримуються у пункті тимчасового перебування протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду про їх примусове видворення за межі України, але не більш як 12 місяців.

6. Розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі рішення територіального органу ДМС або органу охорони державного кордону згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців та осіб без громадянства до пункту.

Діти іноземців та осіб без громадянства розміщуються в пункті тимчасового перебування разом з батьками, а в разі відсутності батьків - близькими родичами.

Діти іноземців та осіб без громадянства, розлучені із сім’єю, не підлягають розміщенню в пункті тимчасового перебування, а направляються до притулку для дітей служби у справах дітей.

Під час розміщення в пункті тимчасового перебування іноземці та особи без громадянства підлягають особистому та медичному огляду, а також санітарній обробці.

Норми матеріально-побутового забезпечення та порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства встановлюються МВС.

7. Основними завданнями пункту тимчасового перебування є:

1) забезпечення утримання іноземців та осіб без громадянства до завершення процедури їх примусового видворення за межі України;

2) створення належних умов для утримання іноземців та осіб без громадянства, забезпечення їх індивідуальними спальними місцями, постільною білизною, триразовим харчуванням, матеріально-побутовим та медичним обслуговуванням тощо;

3) сприяння територіальним органам ДМС та органам охорони державного кордону у виконанні покладених на них завдань, пов’язаних з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства за межі України;

4) сприяння іноземцям та особам без громадянства в установленні контактів з родичами, земляками, міжнародними та громадськими організаціями.

8. Охорона пункту тимчасового перебування, іноземців та осіб без громадянства, які в ньому утримуються, здійснюється відповідно до законодавства.

Дії працівників пункту тимчасового перебування з охорони іноземців та осіб без громадянства не можуть поєднуватися з тортурами, катуваннями або іншими жорстокими та такими, що принижують гідність, видами поводження. Ніякі обставини не можуть бути виправданням для застосування тортур, катувань або таких видів поводження.

9. У пункті тимчасового перебування чоловіки розміщуються окремо від жінок.

Вагітні жінки, батьки з дітьми та сім’ї розміщуються в окремих житлових приміщеннях.

10. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, можуть:

1) вільно пересуватися в межах пункту тимчасового перебування, визначених його адміністрацією;

2) носити власний одяг, надсилати листи, отримувати посилки, відправляти релігійні обряди;

3) зустрічатися з правозахисниками, адвокатами, представниками дипломатичних представництв або консульських установ країни походження чи країни попереднього постійного проживання, міжнародних та правозахисних організацій.

11. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування та мають бажання працювати, за їх згодою можуть залучатися адміністрацією пункту до виконання робіт з облаштування місця проживання, благоустрою території, а також у майстернях або на промисловій базі пункту чи згідно з трудовими договорами на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих за межами пункту, в денний час під наглядом працівників пункту, які здійснюють їх охорону.

Укладення угод між такими підприємствами, установами та організаціями і іноземцями та особами без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, про виконання відповідного обсягу робіт і оплата їх праці здійснюються відповідно до законодавства.

Умови праці іноземців та осіб без громадянства повинні відповідати вимогам законодавчих актів та нормативних документів, що регулюють питання охорони праці.

12. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, зобов’язані дотримуватися установлених правил внутрішнього розпорядку, особистої гігієни, постійно перебувати в межах пункту тимчасового перебування.

13. Іноземцям та особам без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, забороняється придбання, зберігання і використання будь-якої холодної зброї, колючих та ріжучих предметів, спиртних напоїв, наркотичних засобів та психотропних речовин або інших одурманюючих речовин, самовільно залишати його територію.

14. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, з метою виконання постанови адміністративного суду про їх примусове видворення за межі України передаються органу, за рішенням якого вони розміщувалися в пункті, згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців або осіб без громадянства до пункту.

15. Іноземці та особи без громадянства звільняються з пункту тимчасового перебування його адміністрацією після отримання від органу, за рішенням якого вони розміщувалися в пункті, повідомлення про неможливість їх примусового видворення за межі України через відсутність проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження або з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення дванадцятимісячного строку утримання в пункті або раніше такого строку, якщо зазначеним органом встановлено причини, що перешкоджають примусовому видворенню.

Іноземці та особи без громадянства звільняються з пункту тимчасового перебування також у разі визнання їх в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, за рішенням суду, що набрало законної сили, про їх звільнення або відмову в примусовому видворенні за межі України та в разі легалізації іноземців та осіб без громадянства в інший передбачений законодавством спосіб.

16. Територія пункту тимчасового перебування огороджується парканом з контрольно-пропускним пунктом.

17. У пунктах тимчасового перебування обладнуються:

1) чергова частина;

2) адміністративні приміщення;

3) гуртожитки;

4) медичний пункт з ізолятором;

5) кухня;

6) їдальня;

7) пральня;

8) санітарний пропускник з дезінфекційною камерою;

9) приміщення для зберігання особистих речей іноземців та осіб без громадянства;

10) приміщення багатоцільового призначення;

11) спортивний майданчик тощо.

18. Адміністрацію пункту тимчасового перебування очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку ДМС за погодженням з головою облдержадміністрації.

19. Пункт тимчасового перебування провадить фінансово-господарську діяльність згідно з кошторисом та штатним розписом, що затверджуються ДМС.

20. Адміністрація пункту тимчасового перебування:

1) створює належні умови для утримання, харчування, медичного обслуговування та санітарно-епідемічного забезпечення іноземців та осіб без громадянства;

2) веде облік іноземців та осіб без громадянства, роз’яснює їм порядок і умови утримання в пункті тимчасового перебування;

3) взаємодіє з органами виконавчої влади, дипломатичними представництвами або консульськими установами, а також міжнародними та громадськими організаціями;

4) здійснює контроль за:

режимом та умовами утримання іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування;

дотриманням іноземцями та особами без громадянства правил внутрішнього розпорядку.

21. Директор пункту тимчасового перебування:

1) вирішує питання щодо провадження діяльності пункту тимчасового перебування та забезпечує організацію його роботи;

2) діє від імені пункту тимчасового перебування і представляє його інтереси в підприємствах, установах та організаціях;

3) видає відповідно до компетенції накази і контролює їх виконання;

4) призначає на посади та звільняє з посад працівників пункту тимчасового перебування, затверджує їх функціональні обов’язки;

5) затверджує:

правила внутрішнього розпорядку;

кошторис витрат на утримання іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування;

6) забезпечує додержання установленого режиму та умов утримання іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування;

7) розглядає в установленому законодавством порядку скарги і заяви іноземців та осіб без громадянства і громадян України, приймає відповідні рішення;

8) здійснює інші повноваження, необхідні для забезпечення діяльності пункту тимчасового перебування.

22. Умови праці, порядок прийняття на посади та звільнення з посад працівників пункту тимчасового перебування регулюються законодавством про працю.

23. Фінансування пункту тимчасового перебування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

24. Пункт тимчасового перебування є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.".