Угода
між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки
щодо взаємної допомоги у митних питаннях
Дата підписання: 23.05.1995
Дата набуття чинності: 07.01.1996
Уряд України і Уряд Латвійської Республіки (далі - Договірні
Сторони),
вважаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди
економічним і соціальним інтересам обох країн, а також їхнім
законним інтересам у сфері торгівлі,
враховуючи важливість забезпечення правильного застосування
мита, інших податків, зборів чи нарахувань на імпорт та експорт
товарів, а також належного виконання вимог законодавства щодо
заборон, обмежень і контролю,
будучи переконаними в тому, що зусилля в запобіганні
порушенням митного законодавства і забезпеченні правильного
стягнення імпортного та експортного мита, інших податків можуть
виявитися більш ефективними завдяки співробітництву митних
властей,
домовились про таке:
Визначення
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди:
1. "Митне законодавство" - це положення, встановлені
законодавчими актами та правилами щодо імпорту, експорту і
транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які
регламентують стягнення митними властями мита, інших податків,
зборів чи нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень і
контролю.
2. "Порушення" - будь-яке порушення, а також будь-яка спроба
порушення митного законодавства.
3. "Митні власті": в Україні - Державний митний комітет
України, в Латвійській Республіці - Митний департамент Служби
державних доходів Латвійської Республіки (Latvijas Republikas
Valsts ienemumu dienests Muitas departaments).
4. "Запитуючі митні власті" - компетентні митні власті однієї
з Договірних Сторін, що звертаються із запитом про допомогу з
митних питань.
5. "Запитувані митні власті" - компетентні митні власті
однієї з Договірних Сторін, які одержують запит про допомогу з
митних питань.
6. "Контрольована поставка" - метод, за яким допускається
вивезення, транзит чи ввезення на території Договірних Сторін
незаконних або підозрюваних щодо їх незаконності партій
наркотичних засобів, психотропних речовин чи речовин, що їх
замінюють, з відома та під наглядом компетентних органів
Договірних Сторін з метою виявлення осіб, причетних до незаконного
обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.
Сфера застосування Угоди
Стаття 2
1. Договірні Сторони за участю їхніх митних властей і згідно
з положеннями цієї Угоди подають одна одній взаємну допомогу:
a) з метою забезпечення належного додержання митного
законодавства;
b) з метою запобігання порушенням митного законодавства,
розслідування та припинення зазначених порушень;
c) у випадках передачі (повідомлення) документів щодо
застосування митного законодавства.
2. Допомога за цією Угодою подається відповідно до
законодавства, що діє на території запитуваної Договірної Сторони,
і в межах компетенції та можливостей запитуваних митних властей. У
разі потреби митні власті можуть домовлятися про допомогу з іншими
компетентними органами відповідно до законодавства, що діє на
території запитуваної Договірної Сторони.
Передача інформації
Стаття 3
1. Митні власті надають одні одним по одержанні запиту всю
інформацію, що може сприяти у забезпеченні правильності:
a) стягнення мита, інших податків, зборів чи нарахувань, що
провадиться митними властями, зокрема інформацію, яка допомагає
визначити вартість товарів для митних цілей та встановити їхню
тарифну класифікацію;
b) застосування імпортних та експортних заборон і обмежень;
c) використання національних правил походження товарів, якщо
інше не передбачено угодами, укладеними однією чи обома
Договірними Сторонами.
2. Якщо запитувані митні власті не мають запитуваної
інформації, вони шукають таку інформацію згідно із законодавством,
що діє на території запитуваної Договірної Сторони.
3. Запитувані митні власті шукають запитувану інформацію так,
як вони робили б це для забезпечення своїх власних потреб та
інтересів.
Стаття 4
Митні власті надають одні одним по одержанні запиту будь-яку
інформацію, яка вказує на те, що:
a) товари, ввезені на територію однієї Договірної Сторони,
були законно вивезені з території іншої Договірної Сторони;
b) товари, вивезені з території однієї Договірної Сторони,
були законно ввезені на територію іншої Договірної Сторони;
c) товари, яким надано режим сприяння щодо вивезення з
території однієї Договірної Сторони, були належним чином ввезені
на територію іншої Договірної Сторони; при цьому розуміється, що
інформація також передбачає повідомлення про будь-які засоби
митного контролю, що застосовувалися до товарів.
Стаття 5
Митні власті однієї Договірної Сторони з власної ініціативи
чи на запит надають митним властям іншої Договірної Сторони всю
інформацію, що може бути використана ними для виявлення порушень
митного законодавства, зокрема стосовно:
a) осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які
підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, що діє на
території іншої Договірної Сторони;
b) нових засобів і методів, що використовуються для
незаконного обігу товарів;
c) товарів, про які відомо, що вони є об'єктами незаконного
обігу;
d) транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються
в тому, що вони використовуються у ході вчинення порушень митного
законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони.
Стаття 6
Митні власті однієї Договірної Сторони з власної ініціативи
чи на запит надають митним властям іншої Договірної Сторони
відомості, протоколи чи завірені копії документів, що містять усю
наявну інформацію про дії, виявлені або заплановані, які є або
вважаються такими, що становлять порушення митного законодавства,
що діє на території цієї Договірної Сторони.
Оригінали справ і документів запитуються лише у випадках,
коли завірених копій недостатньо. Надані справи і документи
підлягають поверненню.
Стаття 7
Документи, передбачені цією Угодою, можуть передаватися
засобами комп'ютерного зв'язку в будь-якій формі. Вся інформація,
необхідна для інтерпретації чи використання матеріалів, переданих
такими засобами, повинна подаватися одночасно.
Нагляд за особами, товарами і
транспортними засобами
Стаття 8
Митні власті однієї Договірної Сторони у межах своєї
компетенції та можливостей з власної ініціативи чи на запит митних
властей іншої Договірної Сторони здійснюють нагляд за:
a) переміщенням, особливо в'їздом і виїздом, по своїй
території, осіб, про яких відомо, що вони порушують або
підозрюються у порушенні митного законодавства, що діє на
території іншої Договірної Сторони;
b) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони
використовуються або підозрюються у використанні для вчинення
порушення митного законодавства, що діє на території іншої
Договірної Сторони;
c) переміщенням товарів на територію чи з території однієї
Договірної Сторони, про яке митними властями іншої Договірної
Сторони повідомлено, що воно здійснюється з істотним порушенням
законодавства чи викликає підозру щодо цього.
Контрольована поставка
Стаття 9
1. Якщо це допускається основними принципами національного
законодавства Договірних Сторін, Договірні Сторони вживають
необхідних заходів, у межах своїх можливостей, для належного
застосування на міжнародному рівні на основі досягнених
домовленостей чи узгоджених заходів контрольованої поставки, з
метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних
засобів і психотропних речовин, та застосування до таких осіб
заходів, передбачених законодавством.
2. Рішення про застосування контрольованої поставки
приймається Договірними Сторонами у кожному конкретному випадку і
за умови його відповідності вимогам національного законодавства
Договірних Сторін може враховувати домовленості із фінансових
питань і взаєморозуміння між Договірними Сторонами.
3. Незаконна партія наркотичних засобів і психотропних
речовин, контрольована поставка якої погоджена компетентними
органами Договірних Сторін, може бути перехоплена і переміщена
через кордон у недоторканному вигляді або з їх вилученням чи
заміною повністю або частково.
Розслідування
Стаття 10
1. На запит митних властей однієї Договірної Сторони митні
власті іншої Договірної Сторони можуть почати офіційне
розслідування щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що
суперечать митному законодавству, що діє на території запитуючої
Договірної Сторони. Про результати такого розслідування
повідомляється запитуючим митним властям.
2. Таке розслідування провадиться за законодавством, що діє
на території запитуваної Договірної Сторони. Запитувані митні
власті у процесі розслідування діють так, як вони діяли б для
забезпечення своїх власних потреб та інтересів.
3. Запитувані митні власті можуть дозволити посадовим особам
запитуючої Договірної Сторони бути присутніми при такому
розслідуванні.
Експерти і свідки
Стаття 11
На запит судів чи компетентних установ юстиції однієї
Договірної Сторони у разі порушення митного законодавства митні
власті іншої Договірної Сторони можуть уповноважити своїх
посадових осіб виступити експертами чи свідками у цих судах чи
установах.
Такі посадові особи дають свідчення щодо фактів вчинення
порушень, установлених ними в статусі, в якому вони перебували під
час виконання своїх службових обов'язків.
Запит щодо надання повноважень експертам і свідкам повинен
чітко визначати суть справи і компетенцію посадових осіб, які
виступають експертами чи свідками.
Залучення посадових осіб митних органів як експертів і
свідків здійснюється відповідно до чинного законодавства
Договірних Сторін.
Використання інформації та документів
Стаття 12
1. Інформація, документи та інші відомості, одержані
відповідно до положень цієї Угоди, не повинні використовуватися
для інших цілей, ніж це зазначено в цій Угоді, без письмової згоди
митних властей, що їх надали. Ця вимога не застосовується до
інформації, документів та інших відомостей, пов'язаних з
порушеннями, що стосуються наркотичних засобів і психотропних
речовин.
2. Уся інформація, передана у будь-якій формі відповідно до
положень цієї Угоди, має конфіденційний характер. На неї
поширюються вимоги законодавства щодо службової таємниці і вона
одержує такий же захист, який передбачено для інформації та
документів такого виду законодавством, що діє на території
Договірної Сторони, яка цю інформацію отримала.
3. Митні власті Договірних Сторін можуть, проте, відповідно
до цілей цієї Угоди і в її межах використовувати у протоколах,
повідомленнях, свідченнях, розслідуваннях і наданих судам
обвинуваченнях, як докази, інформацію та документи, отримані
згідно з цією Угодою.
Доказова сила такої інформації та документів, а також їх
використання в судах визначається національним законодавством.
Передача/Сповіщення
Стаття 13
На прохання запитуючих митних властей запитувані митні власті
передають/сповіщають згідно із законодавством, що діє на території
запитуваної Договірної Сторони, заінтересованим фізичним або
юридичним особам, які постійно проживають або засновані на її
території, всі документи і рішення, що надходять від запитуючих
митних властей у межах цієї Угоди.
Форма і зміст запиту про допомогу
Стаття 14
1. Запит про допомогу відповідно до цілей цієї Угоди робиться
у письмовій формі. До запиту додаються документи, необхідні для
реалізації таких запитів. У випадках, що не терплять зволікання,
можуть прийматись усні запити, але вони негайно підтверджуються у
письмовій формі.
2. Запит, зроблений згідно з вимогами пункту 1 цієї статті,
повинен містити таку інформацію:
a) назва митних властей, які роблять запит;
b) запитувані заходи;
c) об'єкт і причина запиту;
d) закони, правила, постановляючі і розпорядчі документи та
інші правові акти стосовно справи;
e) найбільш точні і вичерпні дані щодо фізичних і юридичних
осіб, які є предметом розслідування;
f) короткий виклад фактів, які стосуються справи, за винятком
випадків, передбачених у статті 12.
3. Запит подається державною мовою запитуваної Договірної
Сторони, англійською чи іншою мовою, прийнятною для запитуваних
митних властей.
4. Якщо запит не відповідає встановленій формі, можна
зажадати внесення до нього змін і доповнень. При цьому не повинна
порушитися послідовність виконання запобіжних заходів.
Винятки із зобов'язань про взаємну допомогу
Стаття 15
1. Якщо реалізація запиту про допомогу може заподіяти шкоду
суверенітетові, громадському порядку, безпеці чи іншим суттєвим
інтересам запитуваної Договірної Сторони або потягти за собою
порушення промислової, комерційної чи професійної таємниці, у
такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково чи її
може бути надано залежно від додержання певних умов або вимог.
2. Якщо запит про допомогу не може бути реалізований,
запитуючі митні власті невідкладно про це повідомляються з
посиланням на причини відмови і можливі наслідки виконання.
Витрати
Стаття 16
Митні власті Договірних Сторін не будуть приймати претензії
щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за
винятком тих витрат, що зумовлені утриманням свідків, експертів і
перекладачів.
Обмін допомогою
Стаття 17
1. Обмін допомогою, передбаченою цією Угодою, здійснюється
безпосередньо митними властями Договірних Сторін.
2. Митні власті Договірних Сторін можуть організувати
безпосередній зв'язок між своїми підрозділами, що забезпечують
розслідування порушень.
Набуття чинності і закінчення строку дії
Стаття 18
1. Ця Угода діє протягом невизначеного строку.
2. Ця Угода набуває чинності через 60 днів після обміну
Сторонами письмовими повідомленнями по дипломатичних каналах про
те, що всі процедури, необхідні для набуття Угодою чинності згідно
із законодавством Договірних Сторін, виконані.
3. Ця Угода може бути денонсована кожною із Договірних
Сторін. Угода втрачає чинність через шість місяців з дня отримання
однією із Договірних Сторін письмового повідомлення про намір
іншої Договірної Сторони припинити її дію.
Укладено в м. Ризі 23 травня 1995 року в двох оригінальних
примірниках, українською, латиською та англійською мовами, причому
обидва тексти мають однакову силу. У разі розбіжностей щодо
тлумачення положень цієї Угоди приймається за основу текст,
викладений англійською мовою.