Угода

про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду

( Про приєднання до Угоди із заявою додатково див. Закон N 254-V (254-16) від 18.10.2006, ВВР, 2006, N 50, ст.499 )
Дата підписання: 10.09.2002
Дата приєднання: 18.10.2006
Дата набуття чинності: 19.11.2006 
Офіційний переклад
Держави - учасниці цієї Угоди,
оскільки Римським статутом Міжнародного кримінального суду, прийнятим 17 липня 1998 року (995_588) Дипломатичною конференцією повноважних представників під егідою Організації Об'єднаних Націй, був заснований Міжнародний кримінальний суд, уповноважений здійснювати юрисдикцію стосовно осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства;
оскільки положення статті 4 Римського статуту (995_588) передбачають, що Міжнародний кримінальний суд має міжнародну правосуб'єктність і таку правоздатність, яка може бути необхідною для здійснення його функцій та досягнення його цілей;
оскільки положення статті 48 Римського статуту (995_588) передбачають, що Міжнародний кримінальний суд користується на території кожної держави - учасниці Римського статуту такими привілеями та імунітетами, які є необхідними для досягнення його цілей;
домовилися про таке:

Стаття 1 Ужиття термінів

Для цілей цієї Угоди:
a) "Статут" означає Римський статут Міжнародного кримінального суду, прийнятий 17 липня 1998 року (995_588) Дипломатичною конференцією повноважних представників під егідою Організації Об'єднаних Націй зі створення Міжнародного кримінального суду;
b) "Суд" означає Міжнародний кримінальний суд, заснований Статутом (995_588) ;
c) "Держави-учасниці" означає держав - учасниць цієї Угоди;
d) "Представники держав-учасниць" означає всіх делегатів, їхніх заступників, радників, технічних експертів і секретарів делегацій;
e) "Асамблея" означає Асамблею держав - учасниць Статуту (995_588) ;
f) "Судді" означає суддів Суду;
g) "Президія" означає орган у складі Голови й першого та другого заступників Голови Суду;
h) "Прокурор" означає Прокурора, що обирається Асамблеєю держав - учасниць Статуту (995_588) відповідно до пункту 4 статті 42 Статуту;
i) "Заступники прокурора" означає заступників Прокурора, що обираються Асамблеєю держав - учасниць Статуту (995_588) відповідно до пункту 4 статті 42 Статуту;
j) "Секретар" означає Секретаря, що обирається Судом відповідно до пункту 4 статті 43 Статуту (995_588) ;
k) "Заступник секретаря" означає заступника Секретаря, що обирається Судом відповідно до пункту 4 статті 43 Статуту (995_588) ;
l) "Адвокат" означає адвокатів захисту і юридичних представників потерпілих;
m) "Генеральний секретар" означає Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй;
n) "Представники міжурядових організацій" означає виконавчих голів міжурядових організацій, зокрема будь-яку офіційну особу, що діє від їхнього імені;
o) "Віденська конвенція" означає Віденську конвенцію про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року (995_048) ;
p) "Процесуальні норми й норми доказового права" означає Процесуальні норми й норми доказового права, прийняті відповідно до статті 51 Статуту (995_588) .

Стаття 2 Правовий статус і правосуб'єктність Суду

Суд має міжнародну правосуб'єктність і таку правоздатність, яка може бути необхідною для здійснення його функцій та досягнення його цілей. Він, зокрема, правомочний укладати договори, придбавати й відчужувати нерухоме й рухоме майно та брати участь у процесуальних діях.

Стаття 3 Загальні положення про привілеї та імунітети Суду

Суд користується на території кожної держави-учасниці такими привілеями та імунітетами, які є необхідними для досягнення його цілей.

Стаття 4 Недоторканність приміщень Суду

Приміщення Суду є недоторканними.

Стаття 5 Прапор, емблема та розпізнавальні знаки

Суд має право встановлювати свої прапор, емблему й розпізнавальні знаки у своїх приміщеннях і на автомобілях та інших транспортних засобах, які використовуються у службових цілях.

Стаття 6 Імунітет Суду, його майна, фондів і активів

1. Суд і його майно, фонди й активи, незалежно від того, де вони знаходяться і хто ними розпоряджається, користуються імунітетом від будь-яких процесуальних дій, за винятком конкретних випадків, коли Суд прямо відмовився від свого імунітету. Однак при цьому розуміється, що жодна відмова не поширюється на виконавчі заходи.
2. Майно, фонди й активи Суду, незалежно від того, де вони знаходяться і хто ними розпоряджається, користуються імунітетом від обшуку, вилучення, реквізиції, конфіскації, експропріації та будь-яких інших форм утручання у виконавчому, адміністративному, судовому або законодавчому порядку.
3. Настільки, наскільки це є необхідним для здійснення функцій Суду, майно, фонди й активи Суду, незалежно від того, де вони знаходяться і хто ними розпоряджається, звільняються від будь-яких обмежень, регламентів, контролю й мораторіїв.

Стаття 7 Недоторканість архівів і документів

Архіви Суду й усі документи, папери й матеріали в будь-якій формі, які надсилаються до Суду або з нього, що перебувають у нього або належать йому, незалежно від того, де вони знаходяться і хто ними розпоряджається - є недоторканими. Припинення або відсутність такої недоторканості не завдає шкоди заходам захисту, які Суд може застосувати відповідно до Статуту (995_588) і Процесуальних норм і норм доказового права стосовно документів і матеріалів, які представлені йому або використовуються ним.

Стаття 8 Звільнення від податків, мита й обмежень на імпорт і експорт

1. Суд, його активи, доходи або інше майно, а також його операції та угоди звільняються від усіх прямих податків, у тому числі, зокрема, податок на прибуток, податок на доходи від капіталу й податок на прибуток підприємств, а також прямі податки, що стягуються місцевою та провінційною владою. Однак при цьому розуміється, що Суд не вимагає звільнення від податків, які фактично є ні чим іншим, як платою за комунальні послуги, які надаються за фіксованою ставкою відповідно до об'єму наданих послуг, та які можуть бути окремо визначені, описані й деталізовані.
2. Суд звільняється від усіх митних зборів, податків з обігу на завезені товари, і заборон та обмежень на ввезення й вивезення предметів, які ввозяться або вивозяться Судом для службового користування, а також стосовно його публікацій.
3. Товари, що ввозяться або придбаваються згідно з таким звільненням, можуть бути продані або іншим способом відчужені на території держави-учасниці тільки на умовах, погоджених з компетентними органами цієї держави-учасниці.

Стаття 9 Відшкодування мита й (або) податків

1. Як правило, Суд не вимагає звільнення від мита й (або) податків, які включаються в ціну рухомого й нерухомого майна, і податків, що сплачуються за надані послуги. Проте у випадку, коли Суд здійснює для службового користування великі закупівлі майна й товарів або послуг, за які стягується або може стягуватися певне мито й (або) податки, держави-учасниці вживають відповідних адміністративних заходів зі звільнення від таких зборів або відшкодування сплаченої суми мита й (або) податку.
2. Товари, придбані згідно з таким звільненням або відшкодуванням, можуть бути продані або іншим способом відчужені тільки на умовах, визначених державою-учасницею, яка надала звільнення або відшкодування. Стосовно зборів за комунальні послуги, одержані Судом, звільнення або відшкодування не надається.

Стаття 10 Фонди й звільнення від валютних обмежень

1. Не будучи обмеженим будь-яким фінансовим контролем, регламентами або фінансовими мораторіями, під час здійснення діяльності Суд:
a) може володіти фондами, будь-якою валютою або золотом і мати рахунки в будь-якій валюті;
b) може вільно переводити свої фонди, золото або валюту з однієї країни в іншу або в межах будь-якої країни, й конвертувати будь-яку наявну в нього валюту в будь-яку іншу валюту;
c) може одержувати, мати у власності, передавати, переводити, конвертувати облігації та інші фінансові цінні папери, або здійснювати інші операції з ними;
d) користується не менш сприятливим режимом, ніж режим, що надається відповідною державою-учасницею будь-якій міжурядовій організації або дипломатичному представництву стосовно курсу обміну валют для фінансових операцій.
2. У здійсненні своїх прав, передбачених пунктом 1, Суд належним чином враховує ті або інші звернення з боку будь-якої держави-учасниці настільки, наскільки вжиття заходів за такими зверненнями вважається таким, що не шкодить інтересам Суду.

Стаття 11 Можливості зв'язку

1. Для цілей своїх службових повідомлень і кореспонденції Суд користується на території кожної держави-учасниці не менш сприятливими умовами, ніж ті, які ця держава-учасниця надає будь-якій міжурядовій організації або дипломатичному представництву стосовно пріоритетності, тарифів і зборів, що застосовуються до поштових відправлень і різних видів зв'язку й кореспонденції.
2. Офіційні повідомлення або кореспонденція Суду не підлягають цензурі.
3. Суд може використовувати всі відповідні засоби зв'язку, зокрема електронні, і має право користуватися у своїх офіційних повідомленнях і кореспонденції кодами або шифрами. Офіційні повідомлення й кореспонденція Суду є недоторканими.
4. Суд має право надсилати й одержувати кореспонденцію та інші матеріали або повідомлення з кур'єрами або в запечатаних валізах, які мають ті самі привілеї, імунітети й пільги, що й дипломатичні кур'єри й валізи.
5. Суд має право використовувати радіо- та інше телекомунікаційне обладнання на будь-яких частотах, відведених йому державами-учасницями відповідно до їхніх національних процедур. Держави-учасниці виділяють Суду, наскільки це можливо, ті частоти, стосовно яких він звернувся з проханням.

Стаття 12 Виконання функцій Суду поза його штаб-квартирою

У випадку, коли на підставі пункту 3 статті 3 Статуту (995_588) Суд бажає засідати за межами своєї штаб-квартири в Гаазі, Нідерланди, він може домовитися з відповідною державою про забезпечення йому відповідних умов для виконання своїх функцій.

Стаття 13 Представники держав, що беруть участь у засіданнях Асамблеї та її допоміжних органів, і представники міжурядових організацій

1. Представники держав - учасниць Статуту (995_588) , що беруть участь у засіданнях Асамблеї та її допоміжних органів, представники інших держав, які можуть брати участь у засіданнях Асамблеї та її допоміжних органів як спостерігачі відповідно до пункту 1 статті 112 Статуту, і представники держав і міжурядових організацій, запрошених на засідання Асамблеї та її допоміжних органів, під час виконання своїх службових функцій та під час проїзду до місця засідання й назад, користуються такими привілеями та імунітетами:
a) імунітетом від особистого арешту або затримання;
b) імунітетом від будь-яких процесуальних дій стосовно сказаного або написаного й усього здійсненого ними в службовому порядку, причому цей імунітет продовжує діяти й після того, як відповідні особи припинили виконувати функції представників;
c) недоторканістю всіх паперів і документів у будь-якій формі;
d) правом користуватися кодами або шифрами, одержувати папери або кореспонденцію з кур'єром або в запечатаних валізах і одержувати й надсилати електронні повідомлення;
e) звільненням від імміграційних обмежень, вимог про реєстрацію іноземців і трудового й військового обов'язків у державі-учасниці, у якій вони перебувають або через яку вони проїжджають під час виконання своїх функцій;
f) тими самими привілеями стосовно валютних й обмінних пільг, які надаються представникам іноземних урядів, що перебувають у тимчасових службових відрядженнях;
g) тими самими імунітетами й пільгами стосовно їхнього особистого багажу, які надаються за Віденською конвенцією (995_048) дипломатичним представникам;
h) тими самими можливостями стосовно захисту й репатріації, які надаються відповідно до Віденської конвенції (995_048) дипломатичним агентам у період міжнародних криз;
i) іншими привілеями, імунітетами й пільгами, які не суперечать викладеному вище, якими користуються дипломатичні агенти, за винятком права вимагати звільнення від мита на ввезені товари (що не складають частину їхнього особистого багажу) або від акцизних зборів або податків із продажів.
2. Якщо будь-який податковий тягар залежить від місця проживання, то періоди часу, протягом яких зазначені в пункті 1 представники, які беруть участь у засіданнях Асамблеї та її допоміжних органів, перебувають у державі-учасниці для виконання своїх обов'язків, не розглядаються як періоди їхнього проживання там.
3. Положення пунктів 1 та 2 цієї статті не застосовуються до взаємовідносин між представником і органами держави-учасниці, громадянином якої він є, або держави-учасниці або міжурядової організації, представником якої він є чи був.

Стаття 14 Представники держав, що беруть участь у засіданнях Суду

Представники держав, що беруть участь у засіданнях Суду, під час виконання своїх службових функцій та під час проїзду до місця засідання й назад користуються привілеями та імунітетами, зазначеними в статті 13.

Стаття 15 Судді, Прокурор, заступники Прокурора й Секретар

1. Коли Судді, Прокурор, Заступники прокурора й Секретар задіяні у діяльності Суду або стосовно такої діяльності, вони користуються, тими самими привілеями та імунітетами, які надаються главам дипломатичних місій. Імунітет від будь-яких судово-процесуальних дій стосовно всього сказаного, написаного ними й дій, здійснених ними в офіційній якості, продовжує надаватися їм і після закінчення строку їхніх повноважень.
2. Суддям, Прокурору, Заступникам прокурора й Секретареві, а також членам їхніх сімей, що проживають з ними, надається сприяння для виїзду із країни, в якій вони перебувають, і для в'їзду в країну, де засідає Суд, і виїзду з неї. Перебуваючи в дорозі у зв'язку з виконанням своїх функцій, Судді, Прокурор, Заступники прокурора й Секретар користуються в усіх державах-учасницях, через які їм доводиться проїжджати, всіма привілеями, імунітетами й пільгами, які держави-учасниці надають дипломатичним агентам в аналогічних обставинах відповідно до Віденської конвенції (995_048) .
3. Якщо для того, щоб перебувати в розпорядженні Суду, Суддя, Прокурор, Заступник прокурора або Секретар проживає в будь-якій державі-учасниці, що не є державою його громадянства або постійного проживання, то йому, а також членам його сім'ї, які проживають з ним, на період проживання в цій державі надаються дипломатичні привілеї, імунітети й пільги.
4. У період міжнародних криз Суддям, Прокурору, Заступникам прокурора й Секретарю, а також членам їхніх сімей, що проживають з ними, надаються ті самі можливості репатріації, які надаються дипломатичним агентам відповідно до Віденської конвенції (995_048) .
5. Положення пунктів 1 - 4 цієї статті застосовуються до суддів Суду навіть після закінчення строку їхніх повноважень, якщо вони продовжують виконувати свої функції відповідно до пункту 10 статті 36 Статуту (995_588) .
6. Заробітні плати, винагороди й суми допомоги, які Суд виплачує Суддям, Прокурору, Заступникам прокурора й секретарю, звільняються від оподатковування. Якщо будь-який податковий тягар залежить від місця проживання, то для цілей оподаткування періоди часу, протягом яких Судді, Прокурор, Заступники прокурора й Секретар перебувають у будь-якій державі-учасниці для виконання своїх функцій, не розглядаються як періоди їхнього проживання там. Держави-учасниці можуть ураховувати ці заробітні плати, винагороди й суми допомоги для розрахунку суми податків з надходжень із інших джерел.
7. Держави-учасниці не зобов'язані звільняти від прибуткового податку пенсії та інші щорічні виплати колишнім Суддям, Прокурорам і Секретарям та особам, що перебувають на їхньому утриманні.

Стаття 16 Заступник Секретаря, співробітники канцелярії Прокурора і співробітники Секретаріату

1. Заступник Секретаря, співробітники канцелярії Прокурора і співробітники Секретаріату користуються такими привілеями, імунітетами й пільгами, які необхідні для незалежного виконання ними своїх функцій. Їм надається:
a) імунітет від особистого арешту або затримання й від арешту їхнього особистого багажу;
b) імунітет від будь-яких процесуальних дій стосовно сказаного або написаного й усього здійсненого ними в службовому порядку, причому цей імунітет продовжує діяти й після припинення ними роботи в Суді;
c) недоторканність усіх службових паперів і документів у будь-якій формі і матеріалів;
d) звільнення від податків на заробітні плати, винагороди й суми допомоги, що виплачуються їм Судом. Держави-учасниці можуть брати до уваги ці заробітні плати, винагороди й суми допомоги для цілей визначення розміру прибуткового та інших податків;
e) звільнення від трудового й військового обов'язків;
f) разом із членами їхніх сімей, що проживають з ними - звільнення від імміграційних обмежень або реєстрації іноземців;
g) звільнення від перевірки особистого багажу, якщо немає серйозних підстав вважати, що в багажі знаходяться предмети не для особистого користування або предмети, ввезення або вивезення яких заборонене законодавством або регламентоване карантинними правилами відповідної держави-учасниці; у цьому випадку перевірка здійснюється в присутності відповідної посадової особи;
h) ті самі привілеї стосовно валюти і її обміну, які надаються посадовим особам порівнянного рангу зі складу дипломатичних представництв, що діють у відповідній державі-учасниці;
i) разом із членами їхніх сімей, що проживають з ними - ті самі можливості репатріації в період міжнародних криз, які надаються дипломатичним агентам за Віденською конвенцією (995_048) ;
j) право ввозити без мита й податків (за винятком оплати послуг) свої меблі й майно під час першого вступу на посаду у відповідній державі-учасниці й вивозити без мита й податків свої меблі й майно в країну постійного проживання.
2. Держави-учасниці не зобов'язані звільняти від прибуткового податку пенсії та інші щорічні виплати колишнім заступникам Секретаря, співробітникам Канцелярії Прокурора, співробітникам Секретаріату й особам, що перебувають у них на утриманні.

Стаття 17 Співробітники, яких наймають на місці й на яких іншим чином не поширюється дія положень цієї Угоди

Співробітникам, яких Суд наймає на місці й на яких іншим чином не поширюється дія положень цієї Угоди, надається імунітет від процесуальних дій стосовно сказаного або написаного й усього здійсненого ними під час перебування на посаді в Суді. Такий імунітет продовжує діяти й після припинення ними роботи в Суді стосовно діяльності, що здійснюється від імені Суду. У період роботи їм також надаються інші пільги, необхідні для незалежного виконання ними своїх функцій у Суді.

Стаття 18 Адвокати й особи, що надають допомогу Адвокатам

1. Адвокатам надаються зазначені нижче привілеї, імунітети й пільги, які необхідні для незалежного виконання ними своїх функцій, зокрема під час поїздок, у зв'язку з виконанням ними своїх функцій та за умови пред'явлення посвідчення, зазначеного в пункті 2 цієї статті:
a) імунітет від особистого арешту або затримання й від арешту їхнього особистого багажу;
b) імунітет від будь-яких процесуальних дій стосовно сказаного або написаного й усього здійсненого ними під час перебування на посаді, причому цей імунітет продовжує діяти й після того, як вони припинили виконувати свої функції;
c) недоторканість паперів і документів у будь-якій формі, та матеріалів, що мають стосунок до виконання зазначеними вище особами своїх функцій;
d) для цілей зв'язку у виконанні функцій Адвоката - право одержувати й надсилати папери та документи в будь-якій формі;
e) звільнення від імміграційних обмежень або реєстрації іноземців;
f) звільнення від перевірки особистого багажу, якщо немає серйозних підстав вважати, що в багажі знаходяться предмети не для особистого користування або предмети, ввезення або вивезення яких заборонене законодавством або регламентоване карантинними правилами відповідної держави-учасниці; у цьому випадку перевірка здійснюється в присутності відповідного Адвоката;
g) ті самі привілеї стосовно валютних і обмінних пільг, які надаються представникам іноземних урядів, що перебувають в тимчасових службових відрядженнях;
h) ті самі можливості репатріації в період міжнародних криз, які надаються дипломатичним агентам за Віденською конвенцією (995_048) .
2. Після призначення Адвокатом відповідно до Статуту (995_588) , Процесуальних норм і норм доказового права та Регламенту Суду, Адвокат одержує посвідчення за підписом Секретаря на період часу, що вимагається для здійснення його функцій. Таке посвідчення вилучається, якщо дія повноважень або мандату припиняється до закінчення терміну дії самого посвідчення.
3. Якщо будь-який податковий тягар залежить від місця проживання, то для цілей оподаткування періоди часу, протягом яких Адвокати перебувають у будь-якій державі-учасниці для виконання своїх функцій, не розглядаються як періоди їхнього проживання там.
4. Положення цієї статті з відповідними змінами застосовуються до осіб, що надають допомогу Адвокату, відповідно до правила 22 Процесуальних норм і норм доказового права.

Стаття 19 Свідки

1. Свідки користуються зазначеними нижче привілеями, імунітетами й пільгами настільки, наскільки це є необхідним для їхньої явки в Суд з метою дачі показань, зокрема під час поїздок у зв'язку з їхньою явкою в Суд, за умови пред'явлення документа, зазначеного в пункті 2 цієї статті:
a) імунітетом від особистого арешту або затримання;
b) без шкоди для підпункту "d" нижче - імунітетом від накладення арешту на їхній особистий багаж, якщо немає серйозних підстав вважати, що в багажі знаходяться предмети, ввезення або вивезення яких заборонене законодавством або регламентоване карантинними правилами відповідної держави-учасниці;
c) імунітетом від будь-якого судового процесу стосовно всього сказаного або написаного ними й усіх дій, здійснених ними під час дачі показань, причому цей імунітет продовжує надаватися навіть після їхньої явки в Суд і дачі показань у Суді;
d) недоторканістю паперів і документів у будь-якій формі й матеріалів, пов'язаних з їхніми показаннями;
e) для цілей обміну інформацією із Судом і захисником у зв'язку з їхніми показаннями - правом одержувати й надсилати папери та документи в будь-якій формі;
f) звільненням від обмежень стосовно імміграції або реєстрації іноземців, коли вони здійснюють поїздку з метою дачі показань;
g) тими самими можливостями репатріації під час міжнародних криз, які надаються дипломатичним агентам відповідно до Віденської конвенції (995_048) .
2. Свідкам, які користуються привілеями, імунітетами й пільгами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, Суд видає документ, який засвідчує необхідність їхньої присутності в Суді та в якому зазначено термін, протягом якого потрібна така присутність.

Стаття 20 Потерпілі

1. Потерпілі, які беруть участь у судовому розгляді відповідно до правил 89 - 91 Процесуальних норм і норм доказового права, користуються зазначеними нижче імунітетами й пільгами настільки, наскільки це необхідно для їхньої явки в Суд, зокрема під час поїздок у зв'язку з їхньою явкою в Суд, за умови пред'явлення документа, зазначеного в пункті 2 цієї статті:
a) імунітетом від особистого арешту або затримання;
b) імунітетом від накладення арешту на їхній особистий багаж, якщо тільки немає серйозних підстав вважати, що в багажі знаходяться предмети, ввезення або вивезення яких заборонене законодавством або регламентоване карантинними правилами відповідної держави-учасниці;
c) імунітетом від будь-якого судового процесу стосовно всього сказаного або написаного ними й усіх дій, здійснених ними у зв'язку з їхньою явкою в Суд, причому цей імунітет продовжує надаватися навіть після їх явки в Суд і дачі показань у Суді;
d) звільнення від імміграційних обмежень або реєстрації іноземців, коли вони здійснюють поїздку для явки в Суд і коли їдуть із Суду.
2. Потерпілим, що беруть участь у розгляді відповідно до правил 89 - 91 Процесуальних норм і норм доказового права й користуються привілеями, імунітетами й пільгами, вказаними в пункті 1 цієї статті, Суд видає документ, який засвідчує необхідність їхньої участі в розгляді в Суді і в якому зазначено строк, протягом якого потрібна така присутність.

Стаття 21 Експерти

1. Експерти, що виконують доручення Суду, користуються зазначеними нижче привілеями, імунітетами й пільгами настільки, наскільки це необхідно для незалежного виконання їхніх функцій, уключаючи час, який вони витрачають на відрядження у зв'язку з виконанням їхніх функцій, за умови пред'явлення документа, зазначеного в пункті 2 цієї статті:
a) імунітетом від особистого арешту або затримання й від вилучення особистого багажу;
b) імунітетом від будь-якого судового процесу стосовно всього сказаного або написаного ними й усіх дій, здійснених ними й усіх дій, здійснених ними під час виконання доручень Суду, причому цей імунітет продовжує надаватися навіть після припинення виконання ними своїх функцій;
c) недоторканістю документів, паперів і матеріалів у будь-якій формі, пов'язаних з виконанням доручень Суду;
d) для цілей обміну інформацією із Судом - правом одержувати й надсилати з кур'єром або в запечатаних валізах папери й документи в будь-якій формі й матеріали, пов'язані з виконанням доручень Суду;
e) звільненням від перевірки особистого багажу, якщо тільки немає серйозних підстав вважати, що в багажі знаходяться предмети, ввезення або вивезення яких заборонене законодавством або регламентоване карантинними правилами відповідної держави-учасниці; перевірка у такому випадку здійснюється у присутності відповідного експерта;
f) тими самими пільгами стосовно обмежень на валюту й обмін грошей, які надаються представникам іноземних урядів, що перебувають в тимчасових службових відрядженнях;
g) тими самими можливостями репатріації під час міжнародних криз, які надаються дипломатичним агентам відповідно до Віденської конвенції (995_048) ;
h) звільненням від імміграційних обмежень або реєстрації іноземців стосовно виконання ними своїх функцій, як зазначено в документі, згаданому в пункті 2 цієї статті.
2. Експертам, які користуються привілеями, імунітетами й пільгами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, Суд видає документ, який засвідчує те, що вони виконують доручення Суду, і в якому зазначається термін, протягом якого вони будуть виконувати такі доручення.

Стаття 22 Інші особи, які повинні бути присутніми у місці роботи Суду

1. Іншим особам, які повинні бути присутніми в місці перебування Суду, настільки, наскільки це необхідно для їхньої присутності в місці перебування Суду, зокрема під час поїздок у зв'язку з їхньою присутністю, надаються привілеї, імунітети й пільги, передбачені в підпунктах "a" - "d" пункту 1 статті 20 цієї Угоди, за умови пред'явлення документа, зазначеного в пункті 2 цієї статті.
2. Іншим особам, які повинні бути присутніми в місці перебування Суду, Суд видає документ, який засвідчує необхідність їхньої присутності в місці перебування Суду і в якому зазначено термін, протягом якого необхідна така присутність.

Стаття 23 Громадяни й постійні жителі

Під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження або приєднання будь-яка держава може заявити про те, що:
а) без шкоди для пункту 6 статті 15 і пункту підпункту "d" пункту 1 статті 16 особа, зазначена у статтях 15, 16, 18, 19 і 21, на території держави-учасниці, громадянином або постійним жителем якої вона є, користується тільки зазначеними нижче привілеями й імунітетами настільки, наскільки це необхідно для незалежного виконання її функцій або її явки в Суд або дачі показань у Суді:
i) імунітетом від особистого арешту й затримання;
ii) імунітетом від будь-якого судового процесу стосовно всього сказаного або написаного ними й усіх дій, здійснених нею під час виконання нею доручень Суду, або у зв'язку з її явкою в Суд або дачею показань, причому імунітет продовжує надаватися навіть після того, як така особа припинила виконувати доручення Суду, або після її явки в Суд або дачі в ньому показань;
iii) недоторканістю документів і паперів у будь-якій формі й матеріалів, пов'язаних з виконанням нею доручень Суду або її явкою в Суд або дачею в ньому показань;
iv) для цілей обміну інформацією із Судом і стосовно особи, зазначеної у статті 19, для цілей обміну інформацією з її захисником у зв'язку з дачею нею показань - правом одержувати й надсилати папери та документи в будь-якій формі;
b) особа, зазначена у статтях 20 і 22, на території держави-учасниці, громадянином або постійним жителем якої вона є, користується тільки зазначеними нижче привілеями й імунітетами настільки, наскільки це необхідно для її явки в Суд:
i) імунітетом від особистого арешту й затримання;
ii) імунітетом від будь-якого судового процесу стосовно всього сказаного або написаного нею та усіх дій, здійснених нею у зв'язку з її явкою в Суд, причому цей імунітет продовжує надаватися навіть після її явки в Суд.

Стаття 24 Співробітництво із органами влади держав-учасниць

1. Суд постійно співпрацює з відповідними органами влади держав-учасниць з метою сприяння застосуванню їхніх законів і попередження будь-яких зловживань у зв'язку із привілеями, імунітетами й пільгами, зазначеними у цій Угоді.
2. Без шкоди для своїх привілеїв та імунітетів усі особи, що користуються на підставі цієї Угоди привілеями та імунітетами, зобов'язані поважати закони й постанови держави-учасниці, на території якої вони перебувають у справах Суду або через територію якої вони у цих справах проїжджають. Вони також зобов'язані не втручатися у внутрішні справи цієї держави.

Стаття 25 Відмова від привілеїв та імунітетів, передбачених у статтях 13 і 14

Привілеї та імунітети, передбачені в статтях 13 і 14 цієї Угоди, надаються представникам держав і міжурядових організацій не в особистих інтересах самих цих осіб, а для забезпечення незалежного виконання їхніх функцій у зв'язку з роботою Асамблеї, її допоміжних органів і Суду. Таким чином, держави-учасниці не тільки мають право, але й зобов'язані відмовитися від привілеїв та імунітетів своїх представників у будь-якому випадку, коли, на думку цих держав або міжурядових організацій, вони перешкодили б відправленню правосуддя, й від них можна відмовитися без шкоди для цілей, для яких ці привілеї та імунітети надаються. Привілеї та імунітети, передбачені в статтях 13 і 14 цієї Угоди, надаються державам, які не є учасницями цієї Угоди, і міжурядовим організаціям за умови, що вони приймають на себе ті самі зобов'язання стосовно відмови.

Стаття 26 Відмова від привілеїв та імунітетів, передбачених у статтях 15 - 22

1. Привілеї та імунітети, передбачені в статтях 15 - 22 цієї Угоди, надаються в інтересах належного відправлення правосуддя, а не для особистої вигоди. Відповідно до пункту 5 статті 48 Статуту (995_588) й положень цієї статті від таких привілеїв та імунітетів можна відмовитися, причому така відмова є обов'язковою в будь-якому конкретному випадку, коли вони заважають відправленню правосуддя й відмова не завдає шкоди меті, з якою вони були надані.
2. Відмова від привілеїв та імунітетів може здійснюватися:
a) стосовно судді або Прокурора - абсолютною більшістю голосів суддів;
b) стосовно Секретаря - Президією Суду;
c) стосовно Заступників прокурора і співробітників Канцелярії Прокурора - Прокурором;
d) стосовно Заступника секретаря і співробітників Секретаріату - Секретарем;
e) стосовно персоналу, зазначеного у статті 17, - керівником підрозділу Суду, що наймає такий персонал;
f) стосовно захисника й осіб, що допомагають захисникові, - Президією;
g) стосовно свідків і потерпілих - Президією;
h) стосовно експертів - керівником підрозділу Суду, що призначає експерта;
i) стосовно інших осіб, присутність яких необхідна в місці перебування Суду - Президією.

Стаття 27 Соціальне забезпечення

З дати створення Судом системи соціального забезпечення особи, зазначені в статтях 15, 16 і 17, звільняються від усіх внесків, які вони зобов'язані здійснювати відповідно до національних систем соціального забезпечення, стосовно послуг, що надаються Суду.

Стаття 28 Повідомлення

Секретар періодично повідомляє всім державам-учасникам категорії та імена та прізвища суддів, Прокурора, Заступників прокурора, Секретаря, Заступника секретаря, співробітників Канцелярії Прокурора, співробітників Секретаріату й захисників, до яких застосовуються положення цієї Угоди. Секретар також повідомляє всім державам-учасницям інформацію про будь-які зміни в статусі цих осіб.

Стаття 29 Перепустки

Держави-учасниці визнають і приймають як дійсні проїзні документи перепустки Організації Об'єднаних Націй або проїзні документи, що видані Судом Суддям, Прокурору, Заступникам прокурора, Секретарю, Заступнику секретаря, співробітникам Канцелярії Прокурора та співробітникам Секретаріату.

Стаття 30 Візи

Держави-учасниці якомога оперативніше розглядають і безкоштовно подають заяви на видачу віз або дозволів на в'їзд (виїзд), якщо такі потрібні, від усіх осіб, що мають перепустки Організації Об'єднаних Націй або проїзні документи, видані Судом, а також від осіб, зазначених у статтях 18 - 22 цієї Угоди, які мають посвідчення або інший виданий Судом документ, що підтверджує, що вони проїжджають у справах Суду.

Стаття 31 Урегулювання спорів із третіми сторонами

Без шкоди для повноважень та обов'язків Асамблеї Суд уживає заходів до врегулювання належними засобами:
a) спорів, що виникають із контрактів та інших спорів, що мають характер приватного права, стороною яких є Суд;
b) спорів за участю будь-якої особи, зазначеної в цій Угоді, що у силу свого службового становища або своєї функції у зв'язку з діяльністю Суду користується імунітетом, якщо від такого імунітету не була заявлена відмова.

Стаття 32 Урегулювання спорів, що стосуються тлумачення або застосування цієї Угоди

1. Усі спори, що виникають між двома чи більше державами-учасницями або між Судом і державою-учасницею із тлумачення чи застосування цієї Угоди, підлягають урегулюванню за допомогою консультацій, переговорів або іншого погодженого способу врегулювання.
2. Якщо спір не врегульовано відповідно до пункту 1 цієї статті протягом трьох місяців після подання письмового прохання однієї зі сторін спору, він передається на прохання однієї зі сторін в арбітражний суд відповідно до процедури, викладеної в пунктах 3 - 6 цієї статті.
3. Арбітражний суд складається із трьох арбітрів: по одному обирає кожна сторона спору, а третього, який стає головою арбітражного суду, обирають інші два арбітри. Якщо будь-яка зі сторін не призначить арбітра протягом двох місяців після призначення арбітра іншою стороною, таке призначення може бути здійснене Головою Міжнародного Суду на прохання такої іншої сторони. Якщо перші два арбітри протягом двох місяців після їхнього призначення не домовляться стосовно призначення голови арбітражного суду, то будь-яка зі сторін спору може звернутися до Голови Міжнародного Суду з проханням обрати голову.
4. Якщо сторони спору не домовляться про інше, арбітражний суд установлює свою власну процедуру, а витрати несуть сторони спору відповідно до оцінки суду.
5. Арбітражний суд, що приймає рішення більшістю голосів, приймає рішення стосовно спору на основі положень цієї Угоди й застосовних норм міжнародного права. Рішення арбітражного суду є остаточним і обов'язковим для сторін спору.
6. Рішення арбітражного суду повідомляється сторонам спору, Секретарю й Генеральному секретарю.

Стаття 33 Застосування цієї Угоди

Ця Угода не завдає шкоди відповідним нормам міжнародного права, зокрема нормам міжнародного гуманітарного права.

Стаття 34 Підписання, ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання

1. Ця Угода відкрита для підписання всіма державами з 10 вересня 2002 року до 30 червня 2004 року в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку.
2. Ця Угода підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню державами, що її підписали. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю.
3. Ця Угода залишається відкритою для приєднання до неї всіх держав. Документи про приєднання здаються на зберігання Генеральному секретарю.

Стаття 35 Набрання чинності

1. Ця Угода набирає чинності через тридцять днів після дати здачі на зберігання Генеральному секретарю десятого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання.
2. Для кожної держави, що ратифікує, приймає, затверджує цю Угоду або приєднується до неї після дати здачі на зберігання десятого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, Угода набирає чинності на тридцятий день після здачі на зберігання Генеральному секретарю її ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання.

Стаття 36 Зміни

1. Будь-яка держава-учасниця може, надіславши письмове повідомлення до Секретаріату Асамблеї, запропонувати зміни до цієї Угоди. Секретаріат надсилає таке повідомлення всім державам-учасницям і Бюро Асамблеї із проханням до держав-учасниць повідомити Секретаріат про те, чи вважають вони доцільним проведення Конференції держав-учасниць із перегляду для розгляду цієї пропозиції.
2. Якщо протягом трьох місяців від дати надсилання повідомлення Секретаріатом Асамблеї більшість держав-учасниць повідомлять Секретаріат про те, що вони вважають за доцільне проведення Конференції з перегляду, то Секретаріат інформує Бюро Асамблеї з метою скликання такої Конференції у зв'язку з наступною черговою або спеціальною сесією Асамблеї.
3. Для прийняття зміни, стосовно якої не вдається досягти консенсусу, необхідна більшість у дві третини голосів держав-учасниць, що є присутніми й голосують, за умови, що більшість держав-учасниць є присутніми.
4. Бюро Асамблеї негайно повідомляє Генеральному секретарю про будь-яку зміну, прийняту державами-учасницями на Конференції з перегляду. Генеральний секретар надсилає всім державам-учасницям і державам, що підписали Угоду, будь-які зміни, прийняті на Конференції з перегляду.
5. Зміна набирає чинності для держав-учасниць, які ратифікували або прийняли зміну, через шістдесят днів після того, як дві третини держав, які були учасницями на момент прийняття зміни, здали Генеральному секретарю на зберігання ратифікаційні грамоти або документи про прийняття.
6. Для кожної держави-учасниці, яка ратифікує або приймає зміну, після здачі на зберігання необхідної кількості ратифікаційних грамот або документів про прийняття, зміна набирає чинності на шістдесятий день після здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти або документа про прийняття.
7. Держава, яка стає стороною цієї Угоди після набрання чинності зміною відповідно до пункту 5, за відсутності з боку цієї держави заяви про інший намір:
a) вважається учасницею цієї Угоди із цією внесеною до неї зміною;
b) вважається учасницею Угоди без змін стосовно будь-якої держави-учасниці, не зобов'язаної цією зміною.

Стаття 37 Денонсація

1. Держава-учасниця може, надіславши письмове повідомлення на ім'я Генерального секретаря, денонсувати цю Угоду. Денонсація набирає чинності через рік після дати одержання повідомлення, якщо в повідомленні не вказується пізніший строк.
2. Денонсація жодним чином не впливає на обов'язок будь-якої держави-учасниці виконувати будь-яке закріплене в цій Угоді зобов'язання, яке було б обов'язковим для неї відповідно до міжнародного права незалежно від цієї Угоди.

Стаття 38 Депозитарій

Депозитарієм цієї Угоди є Генеральний секретар.

Стаття 39 Автентичні тексти

Оригінал цієї Угоди, тексти якої англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами є однаково автентичними, здається на зберігання Генеральному секретареві.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО, ті, що нижче підписалися, належним чином на це уповноважені, підписали цю Угоду.