Договір
      про добросусідство, дружні відносини і співробітництво
              між Україною та Словацькою Республікою

         ( Договір ратифіковано Постановою ВР  N 4022-XII 
           ( 4022-12 ) від 24.02.94 )





     Дата підписання:       29.06.1993
     Дата ратифікації:      24.02.1994 
     Дата набуття чинності: 16.06.1994

     Україна та   Словацька   Республіка,  які  надалі  іменуються
"Договірні  Сторони",  враховуючи  історичні  дружні відносини між
народами обох держав,
     будучи  впевненими  у тому, що добросусідство, взаємна повага
та  співробітництво  між  обома  державами  відповідають інтересам
народів  України  та  Словацької  Республіки  і сприяють створенню
якісно  нових  відносин між ними, які базуються на рівноправності,
зміцненню системи безпеки в Європі,
     вітаючи нинішні історичні зміни в Європі та у своїх державах,
які  роблять  можливим подолання розколу та конфронтації в Європі,
     керуючись  цілями і принципами Статуту Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ) та іншими загальновизнаними принципами і нормами
міжнародного  права  і  дотримуючись зобов'язань в рамках Наради з
безпеки та співробітництва в Європі,
     підтверджуючи,  що повага до прав людини та основних свобод є
невід'ємною умовою зміцнення миру та безпеки,
     усвідомлюючи  необхідність  будувати  свої відносини на новій
основі,    виходячи    з    досвіду   політичного,   економічного,
науково-технічного,   екологічного,  гуманітарного  і  культурного
співробітництва,  з  метою  створення для цих відносин відповідної
договірної бази на основі взаємної вигоди,
     домовились про таке:
                             Стаття 1

     Договірні Сторони  розвиватимуть  свої  відносини  як  дружні
держави. Вони будуватимуть відносини між собою на основі принципів
суверенної  рівності,  територіальної  цілісності  та   політичної
незалежності,  непорушності  існуючих державних кордонів,  мирного
врегулювання  спорів,  невикористання  сили  чи   загрози   силою,
включаючи   економічні   та  інші  способи  тиску,  невтручання  у
внутрішні справи,  дотримання  прав  людини  та  основних  свобод,
співробітництва  між  державами  та сумлінного виконання взятих на
себе міжнародних зобов'язань,  а також інших загальновизнаних норм
міжнародного права.
     Договірні Сторони здійснюватимуть  дружнє  співробітництво  в
дусі взаємної поваги, добросусідства і партнерства.

                             Стаття 2

     Договірні Сторони    відповідно    до   Статуту   Організації
Об'єднаних Націй і документів Наради з безпеки та  співробітництва
в Європі вирішуватимуть спірні питання, які можуть виникнути   між
ними, виключно  мирними  засобами.  Ніколи  не використовують одна
проти одної свої збройні сили.
     Договірні Сторони визнають  непорушність  існуючих  між  ними
державних   кордонів   і   підтверджують,   що   не  мають  ніяких
територіальних претензій одна до одної  і  не  висуватимуть  таких
претензій у майбутньому.

                             Стаття 3

     Договірні Сторони,    діючи    на   основі   вибору   засобів
гарантування  своєї   безпеки,   враховуватимуть   безпеку   іншої
Договірної Сторони.
     Договірні Сторони підтверджують,  що безпека неподільна і  що
їх безпека  нерозривно  пов'язана  з безпекою усіх держав-учасниць
Наради з безпеки та співробітництва в Європі.
     Вони   всіляко   сприятимуть  посиленню  безпеки  і  розвитку
співробітництва    в   Європі   з   метою   створення   ефективної
загальноєвропейської  системи  безпеки,  для чого підтримуватимуть
створення  та  діяльність  постійних інститутів і органів Наради з
безпеки та співробітництва в Європі, а також сприятимуть створенню
єдиного   загальноєвропейського  простору  в  усіх  його  вимірах.

                             Стаття 4

     Договірні Сторони   не   використовуватимуть   самі   і    не
допускатимуть   використання  своєї  території  з  метою  збройної
агресії чи ворожої діяльності проти іншої Договірної Сторони.
     У випадку,  коли  одна  з  Договірних  Сторін  стане об'єктом
збройного нападу,  інша Договірна Сторона не  надаватиме  агресору
ніякої допомоги чи підтримки і буде сприяти тому, щоб конфлікт був
урегульований  відповідно   до   принципів   Статуту   Організації
Об'єднаних Націй і процедур,  вироблених у рамках Наради з безпеки
та співробітництва в Європі.
     Вищенаведені зобов'язання  не  торкаються  прав  і обов'язків
Договірних  Сторін,  які   випливають   із   Статуту   Організації
Об'єднаних Націй.
     Договірні Сторони зобов'язуються,  що розміщення і діяльність
їхніх  збройних  сил  в районах спільних державних кордонів завжди
відповідатимуть цілям і принципам цього Договору.

                             Стаття 5

     У  випадку  виникнення  ситуації,  яка,  на  думку  однієї  з
Договірних  Сторін,  становить  загрозу  миру,  його  порушення чи
створює   міжнародну  напруженість  в  Європі,  Договірні  Сторони
проводитимуть  консультації  з  можливих  шляхів  її врегулювання.

                             Стаття 6

     Договірні  Сторони  розвиватимуть  співробітництво  в  галузі
оборони.  Вони активно сприятимуть процесу роззброєння, скорочення
та  поступової  ліквідації  всіх  видів  зброї  масового знищення,
подальшому  обмеженню чисельності збройних сил і озброєнь в Європі
до рівня оборонної достатності, зміцненню заходів довіри і безпеки
на двосторонній і багатосторонній основі, а також створенню міцних
структур загальноєвропейської безпеки.

                             Стаття 7

     Договірні  Сторони  розширюватимуть  своє  співробітництво  в
міжнародних  організаціях,  у тому числі в рамках процесу Наради з
безпеки   та   співробітництва  в  Європі,  та  інших  відповідних
європейських структурах.

                             Стаття 8

     Договірні  Сторони  всіляко  сприятимуть розвитку постійних і
прямих  контактів  між  центральними  органами  державної влади та
управління,  а  також  між місцевими органами самоврядування та їх
представниками.
     Зустрічі на найвищому рівні здійснюватимуться за необхідністю
не менше одного разу на рік.
     Міністри  закордонних  справ  країн  регулярно  проводитимуть
консультації з питань, що становлять взаємний інтерес.

                             Стаття 9

     З  метою  забезпечення  необхідних  умов  для зближення своїх
народів   на  дружній  добросусідській  основі  Договірні  Сторони
всіляко  сприятимуть  розширенню  контактів  між громадянами своїх
держав  як  на  індивідуальній основі, так і по лінії державних та
громадських організацій.
     Договірні  Сторони  сприятимуть  створенню  належних умов для
розширення    контактів   і   співробітництва   між   громадськими
організаціями, профспілками, церквою, фондами, учбовими закладами,
культурними  установами,  науково-дослідними інститутами, засобами
масової інформації обох держав.

                            Стаття 10

     Договірні Сторони  приділятимуть  особливу   увагу   розвитку
взаємовигідного співробітництва в галузі економіки.
     Першочергового   значення   вони  надаватимуть  удосконаленню
механізму  взаємних  економічних зв'язків, наближаючи їх по всьому
комплексу    економічного,   промислового   і   науково-технічного
співробітництва   до  процесів  світового  господарства,  а  також
практики і норм міжнародного ринку.
     Водночас   вони   прагнутимуть   до  збереження  та  розвитку
традиційних економічних і торгових зв'язків, які склалися між ними
як  сусідніми  державами, враховуючи потреби та реальні можливості
обох держав.
     Керуючись   своїм  внутрішнім  законодавством  і  виходячи  з
міжнародних зобов'язань та цілей цього Договору, Договірні Сторони
забезпечуватимуть  сприятливі  економічні, фінансові, податкові та
юридичні   умови   для   підприємницької  та  іншої  господарської
діяльності,    включаючи    стимулювання    і    захист   взаємних
капіталовкладень,  а  також  полегшуватимуть умови для переміщення
товарів, послуг, капіталу і робочої сили через кордон. У взаємному
економічному  співробітництві  Договірні  Сторони  не  вживатимуть
дискримінаційних  заходів. З цією метою вони сприятимуть укладенню
відповідних угод.
     З  метою реалізації завдань економічного співробітництва обох
держав,  що  входять  до  компетенції державних органів, Договірні
Сторони   створять   українсько-словацьку   міжурядову  комісію  з
економічного та науково-технічного співробітництва.

                            Стаття 11

     Договірні Сторони сприятимуть  створенню  належних  умов  для
перспективного співробітництва в галузі фундаментальних прикладних
наук,  передової техніки і технології,  а  також  для  підтримання
безпосередніх зв'язків та спільних ініціатив вчених,  дослідників,
науково-дослідних   інститутів,   установ,   Академій    наук    і
науково-виробничих об'єднань двох держав.

                            Стаття 12

     Договірні  Сторони  розвиватимуть  співробітництво  в  галузі
захисту  та поліпшення стану навколишнього середовища, запобігання
транскордонних   забруднень,  зменшення  та  ліквідації  наслідків
аварій  та  стихійних  лих,  зокрема,  Чорнобильської  катастрофи,
раціонального   та   ресурсозберігаючого   використання   природи,
розширення   сфери   екологічно   чистих   виробництв,  проведення
високоефективних природоохоронних і відбудовних заходів, передусім
у прикордонних областях.
     Договірні     Сторони,     враховуючи     свої    можливості,
співробітничатимуть   у   вирішенні   глобальних  та  європейських
екологічних проблем.

                            Стаття 13

     Договірні   Сторони   розширюватимуть   та   поглиблюватимуть
співпрацю    в    сфері    транспорту,    включаючи   забезпечення
безперебійного  транзиту  осіб  і  вантажів  через територію іншої
Договірної  Сторони,  а  також поліпшення прикордонного сполучення
відповідно   до   норм  національного  законодавства  європейських
стандартів.
     Вони  здійснюватимуть  заходи  задля  спрощення і прискорення
митного оформлення вантажних та пасажирських перевезень, відкриття
нових пунктів пропуску через державний кордон.

                            Стаття 14

     Договірні    Сторони   розвиватимуть   співробітництво    для
розширення,  поліпшення та суміщення телекомунікаційного поштового
зв'язку, а також в галузі електронної обробки даних.

                            Стаття 15

     Договірні  Сторони  вивчатимуть можливості та здійснюватимуть
необхідні  заходи  в  напрямку  інтенсифікації  співробітництва  в
галузі  енергетики  з використанням ресурсозберігаючих технологій.

                            Стаття 16

     Договірні   Сторони  розглядають  розширення  та  поглиблення
традиційних   культурних  зв'язків,  які  є  невід'ємною  частиною
європейської   культурної  спадщини,  як  природну  потребу  своїх
народів.  Вони  зміцнюватимуть  і  розвиватимуть співробітництво в
галузі культури, науки, освіти та інформації.
     Договірні Сторони  забезпечуватимуть своїм громадянам широкий
доступ  до  культури,  творів  мистецтва  та  літератури,  засобів
масової  інформації  іншої  Договірної  Сторони і підтримуватимуть
спрямовані на це державні,  суспільні та індивідуальні ініціативи.
Вони  сприятимуть  розширенню  обмінів  між  творчими колективами,
діячами мистецтв,  спеціалістами, установами культури та освіти на
державному,  регіональному  та  місцевому рівнях,  заохочуватимуть
вивчення мови іншої Договірної Сторони.
     Договірні  Сторони сприятимуть одна одній у справі збереження
та  пізнання  культурного  і  художнього  надбання  народів  іншої
Договірної   Сторони,   включаючи   охорону  пам'яток  історії  та
культури, дослідження і вивчення архівних матеріалів, пов'язаних з
історією обох держав.

                            Стаття 17

     Договірні   Сторони   співробітничатимуть  в  галузі  охорони
здоров'я,  соціального  захисту,  туризму,  спорту  та  молодіжних
обмінів  і  створюватимуть  необхідні  умови  для такої співпраці.

                            Стаття 18

     Договірні  Сторони, виходячи з документів Наради з безпеки та
співробітництва  в  Європі та інших відповідних міжнародних актів,
підтверджують,  що  дружні  відносини між їхніми народами, а також
мир,  справедливість,  демократія  і  стабільність потребують, щоб
етнічна,  культурна,  мовна  і релігійна самобутність національних
меншин  користувалась  взаємним захистом і щоб для її забезпечення
були створені необхідні умови.
     Вони  визнають  право  членів  словацької меншини в Україні і
української - в Словацькій Республіці на індивідуальне або спільне
з  іншими  членами  своєї меншини збереження, вираження і розвиток
етнічної,   культурної,   мовної  і  релігійної  самобутності  без
будь-якої  дискримінації і в умовах повної рівності перед законом.
Договірні   Сторони   вживатимуть   відповідних  заходів  з  метою
реалізації цього права, зокрема права на:
     - вивчення рідної мови і навчання нею, її вільне вживання;
     - сповідування   своєї   релігії,  в  тому  числі  придбання,
володіння  і  використання  релігійних  матеріалів  і   здійснення
релігійної діяльності в галузі освіти своєю рідною мовою;
     - вживання імен і прізвищ у звучанні, властивому рідній мові;
     - доступ до інформації цією мовою, її розповсюдження і обмін;
     - заснування  і  утримання  власних   освітніх,   культурних,
релігійних  та інших організацій,  товариств або асоціацій в межах
своєї  країни  і  участь  у  діяльності   міжнародних   неурядових
організацій;
     - встановлення і  підтримання  безперешкодних  контактів  між
собою  як  у  межах  держави проживання,  так і поза її межами,  з
громадянами інших держав,  з якими вони мають  спільне  етнічне  і
національне    походження,   культурну   спадщину   та   релігійне
сповідування.

                            Стаття 19

     Договірні Сторони взаємно сприятимуть забезпеченню догляду за
військовими   похованнями  і  пам'ятниками  одна  одної  на  своїх
територіях, їх збереженню та доступу до них.
     Вони співробітничатимуть  також  у  виявленні  та  збереженні
місць  поховань  громадян  іншої  Договірної  Сторони   на   своїх
територіях.

                            Стаття 20

     Договірні Сторони  співробітничатимуть  у  сфері  боротьби  з
злочинністю,  в тому числі з її організованими формами,  що  мають
міжнародний   характер,   з   тероризмом,  повітряним  і  морським
піратством,   нелегальною   міграцією,   корупцією,    незаконними
фінансовими   операціями,  фальшивомонетством,  незаконним  обігом
наркотичних та психотропних  речовин,  незаконними  операціями  зі
зброєю,  боєприпасами,  вибуховими,  отруйними  та  радіоактивними
речовинами, контрабандою, включаючи незаконне вивезення культурних
цінностей.
     Договірні  Сторони  співробітничатимуть  у  питаннях взаємної
правової  допомоги  у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

                            Стаття 21

     Договірні  Сторони вирішуватимуть спірні питання, пов'язані з
тлумаченням  або  виконанням  цього Договору, за допомогою засобів
мирного  урегулювання спорів, прийнятих у міжнародному праві, перш
за  все  у  Статуті  Організації  Об'єднаних Націй та у документах
Наради з безпеки та співробітництва в Європі.

                            Стаття 22

     Цей  договір не спрямований проти будь-якої третьої держави і
не торкається прав і обов'язків Договірних Сторін згідно з чинними
двосторонніми   і  багатосторонніми  угодами,  укладеними  ними  з
третіми державами.

                            Стаття 23

     Питання   про  те,  які  договори,  укладені  між  Чеською  і
Словацькою    Федеративною   Республікою   і   Союзом   Радянських
Соціалістичних  Республік  до  проголошення незалежності України і
які  договори,  укладені  між  Чеською  і  Словацькою Федеративною
Республікою  та  Україною  до проголошення незалежності Словацької
Республіки,  залишаються  в  силі  між  Словацькою  Республікою як
однією з держав-правонаступниць Чеської і Словацької  Федеративної
Республіки  та  Україною  як однією з держав-правонаступниць Союзу
Радянських  Соціалістичних  Республік  буде  урегульоване  окремою
угодою.

                            Стаття 24

     Цей  Договір  укладається строком на 10 років. Його дія потім
автоматично  продовжуватиметься  на  наступні  п'ятирічні періоди,
якщо  жодна  з  Договірних  Сторін  не  повідомить  іншу Договірну
Сторону  про  своє  бажання  денонсувати  його  шляхом  письмового
повідомлення  не менше, ніж за один рік до закінчення відповідного
терміну.

                            Стаття 25

     Цей  Договір  підлягає  ратифікації  і набере чинності в день
обміну ратифікаційними грамотами.
     Обмін  ратифікаційними грамотами відбудеться у м. Братиславі.

                            Стаття 26

     Цей  Договір  буде  зареєстровано  у Секретаріаті Організації
Об'єднаних  Націй  відповідно  до  статті  102 Статуту Організації
Об'єднаних Націй.
     Здійснено  в  Києві  29  червня  1993  р. в двох примірниках,
кожний  українською  і  словацькою мовами, при цьому обидва тексти
мають однакову силу.

 За Україну                                За Словацьку Республіку

 (підпис)                                  (підпис)