Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року N 195 (195-93-п) та з метою подальшого поліпшення організації охорони об'єктів Збройних Сил України підрозділами воєнізованої охорони НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

Положення про воєнізовану охорону об'єктів Збройних Сил України, що додається;

Інструкцію з організації та несення служби воєнізованою охороною на об'єктах Збройних Сил України (z0391-01) , що додається.

2. Наказ Міністра оборони України від 24 травня 1993 року N 115 "Про введення в дію Положення про воєнізовану охорону Міністерства оборони України та Інструкції з організації та несення служби воєнізованою охороною" скасувати.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Генерального штабу Збройних Сил України - першого заступника Міністра оборони України.

4. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Затверджено

Наказ Міністра оборони України

20.04.01 N 125

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

5 травня 2001 р.

N 390/5581

1.1. Воєнізована охорона створюється для забезпечення охорони особливо важливих і режимних об'єктів (арсеналів, баз, складів зі зброєю та боєприпасами, пально-мастильних матеріалів, таємних кімнат, техніки та агрегатів) Збройних Сил України (далі - об'єкти).

1.2. Загальна чисельність воєнізованої охорони для кожного виду Збройних Сил України і військових частин, підпорядкованих управлінням центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, установлюється Міністром оборони України.

1.3. Під час підготовки проекту штату підрозділів воєнізованої охорони береться до уваги те, що всього на один цілодобовий пост потрібно 9 стрільців.

Розрахунок потреби стрільців для постів з тривалістю охорони менше доби здійснюється шляхом приведення цих постів за часом охорони до цілодобового поста (наприклад, пост, що охороняється 15 годин на добу, складає 15 : 24 = 0,6 цілодобового поста і на його охорону потрібно 9 x 0,6 = 5,4 штатної одиниці (п'ять штатних одиниць)).

1.4. Для охорони та оборони об'єктів створюються такі підрозділи воєнізованої охорони:

загін (штатна чисельність від 75 осіб і більше);

команда (штатна чисельність від 15 до 74 осіб);

група (штатна чисельність до 15 осіб).

Загони, команди і групи воєнізованої охорони входять до складу військових частин (об'єктів) та іменуються за умовним найменуванням військової частини (об'єкта, що охороняється), наприклад загін, команда, група воєнізованої охорони військової частини А1211.

1.5. Особовий склад підрозділів воєнізованої охорони є працівниками Збройних Сил України, на яких поширюється законодавство України про працю та державне соціальне страхування.

Тривалість робочого часу та часу відпочинку особового складу воєнізованої охорони встановлюється відповідно до чинного законодавства України.

1.6. Особовий склад воєнізованої охорони залежно від посад, які він обіймає, розподіляється на старший, середній, молодший начальницький склад та рядовий склад.

До старшого начальницького складу належать:

начальник загону;

заступник начальника загону.

До середнього начальницького складу належать:

помічник начальника загону з матеріально-технічного забезпечення;

начальник окремої команди;

заступник начальника окремої команди;

начальник команди у складі загону;

начальник команди службового собаківництва.

До молодшого начальницького складу належать:

начальник групи (варти);

інструктор службового собаківництва;

майстер (зброяр, з ремонту технічних засобів охорони).

До рядового складу належать:

стрілець І класу;

стрілець ІІ класу;

вожатий службових собак.

1.7. Особовий склад воєнізованої охорони озброюється вогнепальною нарізною зброєю. Забезпечення підрозділів воєнізованої охорони зброєю та боєприпасами здійснюється постачальними органами Озброєння Міністерства оборони України.

Порядок організації обліку зберігання і видачі зброї та боєприпасів здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства та інших нормативно-правових актів.

Зброя та боєприпаси особовому складу воєнізованої охорони з кімнати зберігання зброї загону (команди, групи) видаються тільки для несення служби у варті або проведення занять. При цьому видача зброї та боєприпасів здійснюється за особистим підписом кожного в книзі видачі зброї та боєприпасів.

1.8. Особовий склад воєнізованої охорони забезпечується формою одягу за встановленими нормами через постачальні органи Тилу Міністерства оборони України за рахунок коштів, виділених на утримання воєнізованої охорони. Носіння спеціальної форми одягу особовим складом під час виконання службових обов'язків обов'язкове.

1.9. Відповідальність за організацію і несення служби воєнізованою охороною, а також обладнання постів та об'єктів, що охороняються, технічними засобами охоронної та пожежної сигналізації, матеріальне і технічне забезпечення підрозділів воєнізованої охорони, морально-психологічне, фінансове та медичне забезпечення особового складу, матеріальне і ветеринарне забезпечення вартових собак покладається на командирів військових частин (начальників об'єктів).

1.10. Для підвищення службової кваліфікації з особовим складом воєнізованої охорони проводяться заняття зі спеціальної та вогневої підготовки, порядку несення вартової служби та заняття із заходів безпеки під час виконання службових обов'язків - чотири години на місяць у робочий час згідно з Програмою підготовки особового складу воєнізованої охорони, яка затверджується Міністерством оборони України.

2.1. До воєнізованої охорони приймаються громадяни України не молодше 21-річного віку, які не були засуджені за вчинення злочину і здатні за своїми діловими і моральними якостями та станом здоров'я до несення служби зі зброєю, спроможні виконувати обов'язки, що випливають з умов та особливостей несення служби на кожному об'єкті, що охороняється.

2.2. Приймання громадян до складу підрозділів воєнізованої охорони здійснюється згідно з вимогами Кодексу законів про працю України (322-08) та оформлюється наказом командира військової частини (начальника об'єкта).

2.3. Під час приймання на роботу до воєнізованої охорони громадянином подаються такі документи:

письмова заява;

паспорт;

військовий квиток;

трудова книжка;

довідка про стан здоров'я (надалі медичні огляди проводяться у медичних установах Міністерства оборони України (місцевих лікувальних закладах) щорічно);

довідки щодо перебування на обліку в наркологічному диспансері й у психіатра за місцем проживання.

2.4. На особовий склад підрозділів воєнізованої охорони заводяться облікові справи, у яких повинні бути документи, передбачені чинним законодавством.

3.1. Начальник загону (команди, групи) воєнізованої охорони відповідає за організацію та несення служби особовим складом загону (команди, групи); його спеціальну підготовку, морально-психологічний стан та трудову дисципліну; виконання заходів безпеки під час несення служби; за стан і зберігання зброї, боєприпасів та іншого майна загону (команди, групи). Він підпорядкований безпосередньо командиру військової частини (начальнику об'єкта) і є прямим начальником усього особового складу загону (команди, групи).

Начальник загону (команди, групи) воєнізованої охорони зобов'язаний:

організовувати охорону об'єкта згідно з рішенням командира військової частини (начальника об'єкта) на охорону об'єктів військової частини (об'єкта) та Інструкцією з організації та несення служби воєнізованою охороною на об'єктах Збройних Сил України, що затверджується Міністерством оборони України;

керувати особовим складом загону (команди, групи): стежити за точним виконанням особовим складом вимог табеля постів та інструкцій з питань організації і здійснення охорони та пропускного режиму і не менш як три рази на тиждень (з них один раз уночі) раптово перевіряти несення служби вартою;

організовувати та постійно здійснювати контроль за несенням служби особовим складом воєнізованої охорони; особисто бути присутнім під час зміни варт і видачі (здавання) зброї особовим складом воєнізованої охорони;

організовувати і проводити заняття із спеціальної та вогневої підготовки з особовим складом загону (команди, групи);

знати ділові та морально-психологічні якості всього особового складу загону (команди, групи). Разом з кадровим органом і фахівцями виховної роботи військової частини (об'єкта) забезпечувати якісний підбір особового складу для загону (команди, групи) воєнізованої охорони та вносити пропозиції стосовно його просування по службі або звільнення. Подавати командиру військової частини (начальнику об'єкта) дані для заохочення, накладення стягнень на підлеглих;

разом з командиром військової частини (начальником об'єкта) проявляти постійну турботу про поліпшення морально-психологічного клімату і дисципліни серед особового складу, створювати умови для роботи та несення служби підпорядкованому особовому складу;

організовувати щотижневе інформування особового складу загону (команди, групи) про державну політику у сфері розбудови Збройних Сил України та загальнополітичні новини в державі й за кордоном;

готувати та подавати на розгляд командира військової частини (начальника об'єкта) пропозиції щодо вдосконалення охорони об'єкта, застосування технічних засобів охорони і засобів пожежної сигналізації, поліпшення пропускного режиму та з інших питань життєдіяльності воєнізованої охорони;

не менше одного разу на місяць перевіряти наявність і стан зброї та боєприпасів загону (команди, групи) і запасу бойових патронів у варті, про що робити запис у книзі огляду, перевірки наявності, стану зберігання зброї та боєприпасів і у книзі обліку запасу бойових патронів, забезпечувати надійність їх зберігання та боєздатність, стежити за справністю технічних засобів охорони і засобів пожежної сигналізації, а також правильністю їх експлуатації;

на підставі плану охорони та оборони об'єкта складати і подавати на затвердження командиру військової частини (начальнику об'єкта) щомісячні графіки несення вартової служби особовим складом та іншу службову документацію щодо організації вартової служби і виконання поставлених завдань загоном (командою, групою) воєнізованої охорони. Щомісяця проводити підбиття підсумків несення служби особовим складом загону (команди, групи).

3.2. Заступник начальника загону (команди) воєнізованої охорони відповідає за планування підготовки особового складу підрозділів воєнізованої охорони, організацію вартової служби; облік особового складу, зброї, боєприпасів та іншого майна загону (команди, групи). Він підпорядковується начальнику загону (команди) і є прямим начальником усього особового складу загону (команди).

Заступник начальника загону (команди) воєнізованої охорони зобов'язаний:

на підставі плану охорони та оборони об'єкта і за дорученням начальника загону (команди) розробляти службову документацію щодо організації та несення вартової служби особовим складом і виконання поставлених завдань підрозділами воєнізованої охорони;

розробляти тематичний розрахунок годин з предметів навчання на навчальний рік, особисто проводити заняття зі спеціальної та вогневої підготовки з молодшим керівним складом, а також контролювати проведення ними занять із рядовим складом загону (команди, групи), вести журнал обліку занять;

за дорученням начальника загону (команди) організовувати і постійно здійснювати контроль за несенням служби особовим складом воєнізованої охорони; бути присутнім під час зміни варт, а також видачі (здавання) зброї особовому складу воєнізованої охорони;

постійно знати наявність особового складу команди (загону) і щоденно подавати звітні дані за особовий склад загону (команди) до штабу військової частини;

проводити інструктаж осіб, які заступають у варту. Не менш як два рази на тиждень (з них один раз уночі) перевіряти несення служби вартою;

не менше одного разу на місяць проводити перевірку наявності та стану зброї, боєприпасів та іншого майна загону (команди, групи) і звіряти їх наявність з відповідними службами військової частини (об'єкта), про що робити запис у книзі огляду, перевірки наявності, стану зберігання зброї та боєприпасів, у книзі обліку запасу бойових патронів і книзі обліку майна загону (команди, групи);

за відсутності начальника загону (команди) виконувати його обов'язки.

3.3. Особи молодшого начальницького складу загону (команди, групи) відповідають за навчання, виховання, трудову дисципліну і охайний зовнішній вигляд своїх підлеглих, за точне виконання ними своїх обов'язків. Вони є безпосередніми начальниками підпорядкованого їм рядового складу.

Особи молодшого начальницького складу загону (команди, групи) зобов'язані:

знати ділові якості та морально-психологічний стан своїх підлеглих, ступінь їх підготовленості до несення служби, особисто проводити заняття зі спеціальної підготовки з особовим складом команд (груп);

розподіляти підлеглих на пости (ділянки роботи), виходячи з їх службових обов'язків з урахуванням ділових якостей кожного.

3.4. Посадові обов'язки старшого, середнього та молодшого начальницького складу воєнізованої охорони, виходячи з конкретних умов діяльності воєнізованої охорони, повинні бути розроблені та доповнені начальником загону (команди, групи) з урахуванням завдань та особливостей несення служби підрозділами воєнізованої охорони і затверджені наказом командира військової частини (начальника об'єкта).