Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України (2456-17) і статті 152 Регламенту Верховної Ради України (1861-17) Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Основні напрями бюджетної політики на 2013 рік (додаються).

2. Кабінету Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на 2013 рік з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік.

СХВАЛЕНО 

Постановою Верховної Ради України 

від 22 травня 2012 року

N 4824-VІ

Основні напрями бюджетної політики на 2013 рік ґрунтуються на положеннях Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" (n0004100-10) та прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку України.

Реалізація бюджетної політики спрямована на забезпечення сталого розвитку національної економіки у 2013 році, підвищення стандартів життя і рівня добробуту громадян, сприяння збалансованому розвитку конкурентоспроможної економіки, забезпечення фінансової стабільності держави та здійснення заходів із зменшення рівня "доларизації" економіки, підвищення ефективності виконання програм імпортозаміщення, розвиток виробництва вітчизняних товарів, ефективний захист внутрішнього ринку та підтримку експорту, модернізацію інфраструктури та базових секторів економіки, забезпечення екологічної безпеки, оптимізацію соціального захисту населення в результаті підвищення його рівня та адресності.

Пріоритетами національної економічної політики є надання державної підтримки підприємствам, що реалізують інноваційні проекти або використовують у своїй діяльності інноваційні технології, а також збільшення обсягів виробництва базових галузей економіки (зокрема, сільського господарства, вугільної промисловості, машинобудування і виробництва мінеральних добрив).

Під час визначення Основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік враховано основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України:

валовий внутрішній продукт номінальний - 1687,8 млрд гривень;

валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання - 104,5 відсотка;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 105,9 відсотка;

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) - 106,3 відсотка;

фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців - 505,8 млрд гривень;

рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, - 7 відсотків.

Для розрахунку бюджетних показників використовуватимуться припущення щодо офіційного обмінного курсу гривні до долара США у середньому за рік та на кінець року, враховані в розрахунках основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2013 рік, що передбачають поступове підвищення гнучкості обмінного курсу гривні в міру відновлення фінансової системи України та удосконалення механізмів монетарної трансмісії зміни відсоткових ставок.

Зазначені макропоказники можуть бути уточнені після опублікування звітної статистичної інформації за 2011 рік, оперативних даних щодо поточного стану соціально-економічної ситуації у 2012 році та враховані під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2013 рік.

Подальша стабілізація державних фінансів передбачає:

утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 0,8-1 відсотка валового внутрішнього продукту;

здійснення державних запозичень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів погашення державного боргу переважно шляхом здійснення внутрішніх запозичень;

фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету в межах надходжень від приватизації державного майна;

фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів);

утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні - не більш як 25 відсотків валового внутрішнього продукту (у 2012 році враховано 27,7 відсотка);

здійснення операцій з активного управління державним боргом, включаючи управління ліквідністю коштів єдиного казначейського рахунку і коштів валютних рахунків державного бюджету;

надання державних гарантій в обсязі не більш як 1 відсоток валового внутрішнього продукту для реалізації виключно інвестиційних та інноваційних проектів, що мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України;

збереження з урахуванням вимог податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у Державному бюджеті України на 2012 рік (4282-17) ;

встановлення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення, мінімальної заробітної плати, посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін, а також відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) з урахуванням структурних реформ в економіці і необхідності скорочення існуючого розриву між розміром тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою з метою досягнення у 2014 році рівності зазначених показників;

встановлення державних соціальних гарантій на основі оновленого прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення;

послідовне підвищення рівня оплати праці у бюджетній сфері, включаючи державних службовців та військовослужбовців;

підвищення рівня стипендіального забезпечення студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів, а також забезпечення перегляду порядку призначення та виплати стипендій з метою посилення мотивації до успішного навчання;

спрямування бюджетних коштів на створення першого робочого місця для молоді та працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі в сільській місцевості, забезпечивши підвищення ефективності використання таких коштів;

здійснення за рахунок коштів державного бюджету заходів, пов’язаних з наданням соціального житла малозабезпеченим верствам населення та окремим категоріям громадян, визначеним законодавством;

продовження виконання зобов’язань держави з поступової компенсації громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку СРСР;

підвищення рівня соціального захисту малозабезпечених верств населення та надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам, малозабезпеченим сім’ям та дітям, позбавленим батьківського піклування;

запровадження механізму фінансового забезпечення соціальних послуг за принципом "гроші ходять за одержувачем послуг";

удосконалення порядку призначення, перерахунку та індексації пенсії, створення рівних умов індексації пенсії незалежно від підстави її призначення;

забезпечення прямого зв’язку між соціальними пільгами та джерелами і механізмом відшкодування їх вартості надавачам, перехід до надання адресної соціальної допомоги та поступової монетизації соціальних пільг з упорядкуванням переліку отримувачів таких пільг і встановленням економічно та соціально обґрунтованих нормативів споживання відповідних послуг;

належне фінансове забезпечення гарантованих державою пільг та компенсацій за пільгове перевезення окремих категорій громадян, забезпечивши встановлення нормативних вимог до розрахунків втрат підприємств внаслідок пільгових перевезень;

запровадження принципу фінансової самостійності вищих навчальних закладів, насамперед шляхом законодавчого врегулювання переходу від утримання таких закладів до оплати за рахунок бюджетних коштів виключно вартості освітянських послуг за державним замовленням та надання цим закладам статусу небюджетних установ;

формування державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів на основі цільового підходу і прогнозу потреб ринку праці (включаючи запровадження єдиного стандарту вартості навчання одного фахівця та державних стандартів вищої та професійно-технічної освіти);

вдосконалення бюджетного механізму управління науковою та науково-технічною діяльністю шляхом оптимізації системи бюджетних наукових установ за результатами оцінки ефективності їх діяльності та формування державного замовлення у цій сфері відповідно до сучасних вимог інноваційного розвитку економіки;

удосконалення системи формування і виконання державного замовлення на виробництво видавничої продукції, створення та розповсюдження національних фільмів, а також на виробництво і трансляцію телерадіопрограм;

оптимізацію структури і чисельності військових формувань та правоохоронних органів, забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на відновлення і розвиток озброєння та військової техніки, бойову підготовку військ, використовуючи вітчизняні розробки, високі технології і виробничі потужності оборонно-промислового комплексу;

підвищення якості та ефективності витрат розвитку бюджету шляхом спрямування таких коштів переважно на реалізацію пріоритетних інвестиційних програм (проектів) з урахуванням оцінки їх економічної ефективності;

фінансове забезпечення реконструкції та будівництва централізованих систем водопостачання та водовідведення;

спрямування видатків бюджету на вирішення питань енергоефективності та енергозбереження, насамперед з метою заощадливого витрачання енергетичних ресурсів у бюджетній сфері.

Реалізація податкової політики передбачає:

розроблення та внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) з метою:

- зміни ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції щодо деяких податків і зборів;

- розширення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для зміцнення фінансової основи місцевих бюджетів;

- адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

підписання конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з іншими державами;

вжиття комплексу заходів щодо вдосконалення законодавства з питань митного контролю, митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі з метою недопущення ухилення від сплати митних платежів;

удосконалення взаємодії податкових та митних органів у частині поліпшення адміністрування платежів до бюджету та уникнення необґрунтованих втрат доходів бюджету;

зменшення податкового навантаження на суб’єктів господарювання та удосконалення системи адміністрування податків, що сприятиме збільшенню обсягів власних коштів підприємств, які можуть бути спрямовані на інвестиційні цілі;

детінізацію економіки і доходів громадян, що забезпечить збільшення надходжень бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування без посилення фіскального навантаження;

забезпечення належного контролю за правомірністю отримання податкових пільг суб’єктами господарювання та цільовим використанням таких пільг;

своєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування, згідно з вимогами Податкового кодексу України та недопущення виникнення заборгованості бюджету з відшкодування цього податку;

посилення контролю за справлянням акцизного податку на спирт, лікеро-горілчану продукцію та тютюнові вироби, насамперед шляхом вжиття заходів щодо недопущення їх підпільного виробництва та контрабандного ввезення таких підакцизних товарів на територію України;

інтенсифікацію процесу стягнення податкового боргу.

Реалізація пріоритетних державних цільових програм передбачається в межах Державного бюджету України на 2013 рік відповідно до послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" (n0004100-10) .

Підтримка регіонального економічного зростання здійснюватиметься шляхом:

розбудови взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами з урахуванням удосконалення до 1 серпня 2012 року законодавства, зокрема:

- здійснення розрахунку видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, на підставі державних соціальних стандартів та нормативів;

- визначення додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів в обсязі, не меншому ніж у 2012 році;

підвищення рівня конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіонів, узгодження пріоритетів та дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо регіонального розвитку, зміцнення міжрегіональних зв’язків;

підвищення рівня та ефективності використання бюджетних коштів внаслідок поступового запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів;

розроблення методологічних засад планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

подальшого проведення реформ у системі охорони здоров’я, насамперед у пілотних регіонах, з метою підвищення доступності медичної допомоги населенню;

збільшення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті з урахуванням підвищення основних соціальних стандартів, збільшення інвестиційного ресурсу, перерозподілу функціональних повноважень між центром та регіонами і проведення структурних реформ;

концентрації державної підтримки розвитку регіонів у державному фонді регіонального розвитку, що формується в обсязі не менше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету;

здійснення поетапної передачі місцевим бюджетам окремих видатків державного бюджету (у тому числі видатків на централізовані заходи та субвенцій), заходи з реалізації яких мають забезпечувати органи місцевого самоврядування, з одночасним виділенням державою коштів для забезпечення таких видатків.

Для складання проекту закону про Державний бюджет України на 2013 рік необхідно вирішити питання щодо:

підвищення темпів зростання реальної заробітної плати порівняно з 2012 роком та посилення її стимулюючої функції, а також фінансового забезпечення реалізації основних завдань та цілей державної кадрової політики щодо соціального захисту працівників;

здійснення заходів з оптимізації контрольно-наглядових функцій державних органів з метою скорочення надлишкових таких функцій та усунення їх дублювання;

завершення інвентаризації державного майна та створення єдиної бази обліку і управління об’єктами державної власності, а також здійснення продажу об’єктів державної власності, що не користуються попитом у потенційних покупців, із застосуванням спрощених способів продажу;

ліквідації заборгованості перед працівниками державних підприємств, що визнано банкрутами;

удосконалення механізму бюджетної підтримки державних вугле- і торфодобувних підприємств (включаючи поетапне припинення покриття операційних витрат таких підприємств, оптимізацію витрат на ліквідацію неперспективних підприємств), підвищення інвестиційної привабливості таких підприємств з урахуванням поступової передачі їх об’єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність;

застосування передбачених законодавством переваг для модернізації високотехнологічних галузей економіки (зокрема, оборонно-промислового, агропромислового та гірничо-металургійного комплексів) на основі інноваційних технологій, а також спрощення дозвільних процедур і усунення адміністративних перешкод для розвитку таких галузей;

залучення інвестицій для розвитку житлово-комунального і дорожнього господарства на умовах державно-приватного партнерства, удосконаливши нормативно-правове та методологічне забезпечення такого співробітництва держави та бізнесу;

забезпечення модернізації житлово-комунального господарства та встановлення економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги;

здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

удосконалення механізму надання державної підтримки театрам, художнім колективам, концертним та цирковим закладам;

оптимізації витрат (насамперед адміністративних) фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, здійснення належного контролю за цільовим спрямуванням коштів таких фондів.