На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 N 37 (37-88-п) "Про службові жилі приміщення" зі змінами та доповненнями, з метою впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними в органах державної контрольно-ревізійної служби в Україні НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах державної контрольно-ревізійної служби в Україні (додається).

2. Управлінню справами (Шевнін М.Н.) та Управлінню правової роботи (Райчук В.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Управлінню справами (Шевнін М.Н.) після державної реєстрації цього наказу довести його до відома органів державної контрольно-ревізійної служби для використання в подальшій роботі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника начальника ГоловКРУ України Сарапіна М.І.

5. Наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації.

Затверджено

Наказ ГоловКРУ України

04.04.2000 N 33

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

18 квітня 2000 р.

за N 230/4451

1.1. Це Положення, розроблене відповідно до вимог Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.88 N 37 (37-88-п) "Про службові жилі приміщення", зі змінами та доповненнями, визначає порядок надання службових жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду і користування ними в державній контрольно-ревізійній службі в Україні.

1.2. Службові жилі приміщення призначаються для заселення працівниками державної контрольно-ревізійної служби, указаними в п.41 Переліку категорій працівників, яким можуть бути надані службові жилі приміщення, затвердженому постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 N 37 (37-88-п) , і які, у зв'язку з характером їх трудових відносин, мають проживати за місцем роботи або поблизу нього.

Працівники органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

1.3. Жиле приміщення включається до складу службових за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради на клопотання керівника контрольно-ревізійного органу. Якщо орган ДКРС розташований на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення - на території іншого, то рішення про його включення до складу службових приймається виконавчим комітетом ради за місцезнаходженням приміщення.

1.4. До складу службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

1.5. Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до складу службових.

Оперативний облік належних йому службових жилих приміщень веде також відповідний орган державної контрольно-ревізійної служби в журналі обліку службових жилих приміщень.

1.6. Жиле приміщення вилучається зі складу службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також якщо в установленому порядку його вилучено зі складу жилих. Факт проживання в службових жилих приміщеннях працівників, які припинили трудові відносини з органом державної контрольно-ревізійної служби, не є підставою для вилучення цих приміщень зі складу службових.

Вилучення жилого приміщення зі складу службових проводиться за рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті ради на підставі клопотання органу державної контрольно-ревізійної служби, погодженого з Головним контрольно-ревізійним управлінням України, не раніше ніж через 5 років після надання працівникові контрольно-ревізійної служби цього приміщення. В окремих випадках вилучення жилого приміщення зі складу службових можливо з дозволу Голови Головного контрольно-ревізійного управління без дотримання зазначеної вимоги.

Про вилучення жилого приміщення зі складу службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна позначка.

2.1. Перелік категорій працівників, яким можуть бути надані службові жилі приміщення, визначається чинним законодавством.

2.2. Службові жилі приміщення надаються працівникам, зарахованим до категорій осіб, яким можуть бути надані такі приміщення, за умови їх постійного проживання і прописки в населеному пункті за місцем розташування відповідного органу контрольно-ревізійної служби, а також роботи в органах державної контрольно-ревізійної служби не менше 5 років. В окремих випадках можливе надання службового жилого приміщення з дозволу Голови Головного контрольно-ревізійного управління без дотримання зазначеної вимоги.

З дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради службове жиле приміщення може бути надане працівникові, який проживає в іншому населеному пункті.

Такі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та відповідних пільг.

Якщо жилі приміщення, у яких проживають працівники, розташовані на такій відстані від місця їх роботи, яка унеможливлює виконання ними службових обов'язків, то надання службових жилих приміщень допускається й у випадках, коли ці працівники забезпечені житлом.

У разі недостатності службових жилих приміщень для забезпечення всіх працівників відповідних категорій зазначені приміщення надаються, виходячи з потреби забезпечення нормальної діяльності контрольно-ревізійної служби в Україні.

2.3. Для одержання службового жилого приміщення працівник подає заяву керівнику контрольно-ревізійного органу. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку. Члени сім'ї заявника, які бажають уселитися у службове жиле приміщення, дають письмову згоду на проживання в цьому приміщенні.

2.4. Службове жиле приміщення має бути впорядкованим відповідно до умов конкретного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

2.5. При наданні службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами з тяжкими формами деяких хронічних захворювань за наявності медичного висновку.

Не допускається також заселення квартири, призначеної для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами.

2.6. Службові жилі приміщення надаються в межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті, визначеного в установленому порядку.

Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням такого максимального розміру, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатної квартири), або у випадках, визначених в абзаці першому п.2.5 цього Положення.

2.7. У разі крайньої виробничої потреби та за відсутності відповідного службового жилого приміщення, як тимчасовий захід за згодою працівника, йому може бути надане службове жиле приміщення, яке не відповідає вимогам, передбаченим п.2.4 і абзацом першим п.2.5 цього Положення, або за розміром менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті (але не нижче рівня, установленого для прийняття громадян на квартирний облік), зі збереженням права на одержання іншого службового жилого приміщення, що відповідає зазначеним вимогам і розміру.

2.8. Службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, зазначених у п.2.3 цього Положення, які проживають разом з ним, а також на дружину (чоловіка) та неповнолітніх дітей, які мешкають окремо від заявника в цьому або в іншому населеному пункті.

2.9. Службові жилі приміщення надаються працівникам органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні на час виконання ними обов'язків, які потребують проживання в таких приміщеннях.

2.10. Службові жилі приміщення надаються за рішенням керівника контрольно-ревізійного органу (з урахуванням пропозицій житлово-побутової комісії органу ДКРС, у віданні якого ці приміщення перебувають), затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради, на території якої розташований відповідний контрольно-ревізійний орган.

У рішенні зазначаються, яку обіймає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове жиле приміщення, склад її сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

2.11. Працівники, зазначені в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення на вимогу керівництва контрольно-ревізійного органу займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського жилого фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу в передбачених законодавством випадках.

2.12. Рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуте до видачі ордера при виявленні обставин, які не були раніше відомі й могли вплинути на прийняття такого рішення.

2.13. Службові жилі приміщення, що звільняються, надаються особам, які мають право на їх одержання, у порядку, установленому цим Положенням.

2.14. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Ордер дійсний протягом 30 днів.

2.15. Ордер вручається працівникові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, яких включено до ордера.

2.16. При вселенні в надане службове жиле приміщення працівник здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - до відповідного підприємства, установи чи організації, що здійснює обслуговування цього жилого приміщення. Ордер зберігається як документ суворої звітності.

Одночасно подаються паспорти всіх членів сім'ї, яких включено до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

2.17. Ордер на службове жиле приміщення може бути визнаний недійсним на підставі та в порядку, що встановлені статтею 59 Житлового кодексу УРСР (5464-10) .

2.18. Працівники, які проживають у службових жилих приміщеннях і потребують поліпшення жилих умов, за їх бажанням можуть забезпечуватися іншими службовими жилими приміщеннями, що відповідають вимогам, передбаченим пунктами 2.4 - 2.16 цього Положення, або в установленому порядку беруться на квартирний облік.

3.1. На підставі спеціального ордера (п.2.14 цього Положення) між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а за її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) та наймачем (працівником, на ім'я якого видано ордер) укладається договір найму службового жилого приміщення.

3.2. Наймач службового жилого приміщення має право проживати в ньому разом із членами своєї сім'ї.

Наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити у займане ним службове жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно.

3.3. За тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї службове жиле приміщення зберігається за ними у випадках і в строки, визначені статтею 71 Житлового кодексу УРСР (5464-10) .

3.4. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї зобов'язані додержуватися умов договору про найм службового жилого приміщення і правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

3.5. Наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші) за затвердженими в установленому порядку ставками і тарифами.

Пільги з оплати квартири та комунальних послуг установлюються законодавством.

3.6. Наймач службового жилого приміщення та члени його сім'ї зобов'язані дбайливо ставитися до наданого жилого приміщення та його обладнання, проводити на умовах і в порядку, визначеному законодавством України, за свій рахунок поточний ремонт займаного приміщення, а при звільненні приміщення здати його в належному стані.

3.7. Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору найму службового жилого приміщення.

3.8. Наймач службового жилого приміщення та члени його сім'ї користуються також іншими правами й несуть відповідальність, передбачену договором найму жилого приміщення.

До користування службовими жилими приміщеннями не застосовуються правила: про бронювання жилого приміщення (статті 73 - 76 Житлового кодексу УРСР (5464-10) , про обмін жилого приміщення (статті 79 - 83, 85 Житлового кодексу УРСР), у тому числі з наймачем іншого службового жилого приміщення, про зміну договору найму жилого приміщення (статті 103 - 106 Житлового кодексу УРСР).

4.1. Працівник, який припинив трудові відносини з органом державної контрольно-ревізійної служби, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Виселення проводиться в судовому порядку.

4.2. Інше жиле приміщення, надане працівнику у зв'язку з виселенням зі службового жилого приміщення, має розташовуватися в межах цього самого населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

У разі знесення будинку (жилого приміщення) або його переобладнання в нежилий, а також при аварійному стані будинку (жилого приміщення) наймачеві службового жилого приміщення може бути надане інше службове жиле приміщення. Надання іншого службового жилого приміщення допускається також, якщо внаслідок капітального ремонту займане службове жиле приміщення не може бути збережене або його розмір істотно зміниться (стаття 102 Житлового кодексу УРСР (5464-10) .

4.3. Наймач, члени його сім'ї та інші особи, які проживають у службовому жилому приміщенні, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу УРСР (5464-10) .

4.4. Особи, які свавільно зайняли службове жиле приміщення, виселяються в адміністративному порядку за санкцією прокурора без надання їм іншого жилого приміщення.

4.5. У разі визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним унаслідок неправомірних дій осіб, яким його було видано, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо працівник державної контрольно-ревізійної служби, зазначений в ордері, раніше користувався жилим приміщенням у будинку державного або громадського жилого фонду, то йому має бути надане жиле приміщення, яке він раніше займав, або інше жиле приміщення.

Якщо ордер на службове жиле приміщення визнано недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого абзацом першим цього пункту, то особи, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.