Відповідно до статей 49, 50 і 122 Митного кодексу України (92-15) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок створення зон митного контролю та їх функціонування;

Порядок надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

2. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2004 року.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2002 р. N 1947

1. Цей Порядок визначає відповідно до Митного кодексу України (92-15) механізм створення зон митного контролю та їх режим.

2. У цьому Порядку терміни і поняття вживаються у тому ж значенні, що і в Митному кодексі України (92-15) .

3. Зони митного контролю створюються з метою здійснення митними органами митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, запобіганням і припиненням контрабанди та порушень митних правил.

Зони митного контролю створюються митними органами:

у межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон;

у межах прикордонної смуги на державному кордоні;

у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях;

на територіях підприємств;

на територіях спеціальних митних зон;

на територіях митних постів, підрозділів митного оформлення регіональних митниць, митниць;

в інших, визначених ними місцях.

4. Зони митного контролю у межах пунктів пропуску через державний кордон створюються Держмитслужбою за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби та Мінтрансзв'язку.

Зони митного контролю створюються відповідним митним органом за погодженням:

у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, територіях підприємств - з адміністрацією портів, аеропортів, залізничних станцій та підприємств;

у разі здійснення митного контролю у місцях, передбачених частиною другою статті 143 Митного кодексу України (92-15) , - з керівниками залізничних станцій та органу охорони державного кордону;

на територіях спеціальних митних зон - з відповідним органом управління спеціальної (вільної) економічної зони;

у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення - з органом охорони державного кордону;

у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - з органом охорони державного кордону та адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій;

у межах прикордонної смуги на державному кордоні - з органом охорони державного кордону;

на будь-якій ділянці місцевості в межах митної території України - самостійно.

5. Межі зон митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон визначаються митним органом за погодженням з органом охорони державного кордону, а в пунктах пропуску через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - також за погодженням з адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій:

для автомобільного сполучення - на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;

для залізничного сполучення - у залах митного огляду, на перонах, у пасажирських поїздах міжнародного сполучення на час здійснення митних процедур, на оглядових майданчиках, у контейнерних терміналах та інших місцях, визначених на територіях залізничних станцій;

для повітряного сполучення - у залах митного огляду, на стоянках, в повітряних суднах на час здійснення митних процедур та інших місцях, визначених в міжнародних аеропортах;

для морського і річкового сполучення - у залах митного огляду, на суднах на час здійснення митних процедур, у контейнерних терміналах та інших місцях, визначених у портах.

6. Зони митного контролю за режимом функціонування можуть бути постійними, тимчасовими або зонами одноразового здійснення митного контролю.

Постійні зони митного контролю створюються в місцях розташування підрозділів митних органів, у яких постійно здійснюються митні процедури, та/або в місцях, у яких перебувають товари під митним контролем:

у визначених місцях пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон, які працюють у цілодобовому режимі;

на територіях митних постів, підрозділів митного оформлення регіональних митниць, митниць;

на територіях та в приміщеннях підприємств, за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю;

на складах митних органів, де зберігаються товари та інші предмети під митним контролем.

Тимчасові зони митного контролю створюються у разі, коли необхідно систематично здійснювати митні процедури на одній і тій самій території.

Тимчасові зони митного контролю встановлюються на час безпосереднього здійснення митних процедур або на період зберігання товарів та інших предметів під митним контролем:

у місцях стоянки для транспортних засобів, які не пропущені, в межах пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;

на повітряних суднах, стоянках повітряних транспортних засобів, у залах митного огляду та інших приміщеннях аеропортів і аеродромів, що розташовані в межах пунктів пропуску через державний кордон для повітряного сполучення;

у вагонах пасажирських поїздів закордонного сполучення, на перонах вокзалів, на територіях залізничних станцій, що розташовані в межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для залізничного сполучення;

на суднах закордонного плавання, на причалах та інших територіях морських і річкових портів, що розташовані в межах пунктів пропуску через державний кордон для морського та річкового сполучення;

на територіях митних постів, підрозділів митного оформлення регіональних митниць, митниць;

на територіях і в приміщеннях підприємств, за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здійснення митного контролю в повному обсязі.

З метою забезпечення режиму зон митного контролю митні органи затверджують положення про постійні та тимчасові зони митного контролю, створені в зоні їх діяльності, на основі примірного положення про зони митного контролю, затвердженого Мінфіном. Невід'ємною частиною положення про постійні та тимчасові зони митного контролю є план-схема з позначенням меж зон митного контролю, яка погоджується з відповідним органом охорони державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон, а в зазначених пунктах для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - також з адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій, а на територіях підприємств - з власниками територій або керівниками підприємств, у межах яких вони розташовані.

Межі зон митного контролю чітко визначаються митними органами на місцевості.

Зони одноразового здійснення митного контролю створюються на період оперативного вирішення питань митного контролю в межах митної території України:

у разі проведення огляду та переогляду транспортних засобів і товарів підрозділами митної варти відповідно до пункту 3 статті 22 Митного кодексу України (92-15) ;

у випадках, передбачених статтею 159 Митного кодексу України (92-15) .

Начальником регіональної митниці, митниці або уповноваженим ним керівником структурного підрозділу регіональної митниці, митниці, у разі прийняття рішення про здійснення митного контролю визначається посадова особа митного органу, відповідальна за створення на час здійснення митних процедур зони одноразового здійснення митного контролю та дотримання режиму зони митного контролю.

7. У межах прикордонної смуги на державному кордоні тимчасові зони митного контролю можуть створюватися митним органом за погодженням з органом охорони державного кордону.

8. Контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів та громадян через зони митного контролю здійснюється митними органами.

9. За погодженням з органами охорони державного кордону митні органи здійснюють інженерно-технічні заходи щодо облаштування зон митного контролю, створених у межах пунктів пропуску через державний кордон для морського, річкового, повітряного і залізничного (разом з адміністраціями морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій) та для автомобільного сполучення.

10. Доступ у зони митного контролю дозволяється тільки посадовим особам митних органів, які безпосередньо беруть участь у здійсненні митних процедур. Інші посадові особи митних органів та інших органів державної влади, які здійснюють передбачені статтею 27 Митного кодексу України (92-15) види контролю під час переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, допускаються у ці зони в порядку, визначеному Мінфіном.

Громадяни, які перетинають державний кордон, допускаються у зони митного контролю за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.

Доступ у зони митного контролю та перебування у них посадових осіб правоохоронних органів і органів прокуратури дозволяється у випадках та у порядку, передбачених законом.

Декларанти допускаються у зони митного контролю на час здійснення митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, які пред'являються ними для митного оформлення.

Проведення господарських робіт у зоні митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, переміщення через межі та в межах цієї зони товарів, транспортних засобів і громадян, у тому числі посадових осіб органів державної влади, які не перетинають митний кордон України, допускається тільки з дозволу керівника або заступника керівника відповідного митного органу за погодженням з Прикордонними військами і під контролем посадових осіб цього органу, крім випадків, передбачених законами.

Порядок допуску у зони митного контролю інших осіб визначається митним органом, у зоні діяльності якого вона створена.

11. Посадові особи, яким дозволяється доступ у зони митного контролю, можуть перебувати в них тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такі посадові особи не повинні мати при собі цінності та предмети, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством.

12. Товари та транспортні засоби перебувають під митним контролем в зоні митного контролю з моменту ввезення на її територію і до моменту їх пропуску через митний кордон України або вивезення за її межі.

13. З метою забезпечення дотримання режиму зон митного контролю митні органи мають право встановлювати відповідно до законодавства правила щодо підтримання режиму зони митного контролю.

14. Забороняється знаходження в зонах митного контролю товарів та транспортних засобів, щодо яких здійснені митні процедури та надано дозвіл митного органу на пропуск їх через митний кордон України відповідно до заявленої мети переміщення.

Зазначена заборона не стосується випадків виникнення форсмажорних обставин (настання дії непереборної сили - надзвичайних ситуацій природного техногенного та екологічного характеру), страйків, маніфестацій та/або протягом часу, необхідного для переміщення товарів, транспортних засобів і предметів із зони митного контролю.

15. Особи, винні в порушенні режиму зони митного контролю, у тому числі вимог щодо переміщення через межі зони товарів та транспортних засобів, несуть відповідальність згідно із законодавством.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2002 р. N 1947

1. Держмитслужба разом з Держкомкордоном та Мінтрансом визначають пункти пропуску через державний кордон, у межах яких створено зони митного контролю, де розміщуються споруди та об'єкти інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють під час переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України зазначені в статті 27 Митного кодексу України (92-15) види контролю (далі - споруди та об'єкти).

2. Для надання дозволу на розміщення в зоні митного контролю в межах пункту пропуску через державний кордон споруд та об'єктів територіальні органи або підрозділи органів державної влади подають до відповідних митних органів та органів охорони державного кордону клопотання з обґрунтуванням доцільності розміщення і функціонування цих споруд та об'єктів у зоні митного контролю і копію проектної документації на їх будівництво.

Рішення про надання дозволу оформляється спільним наказом митного органу та органу охорони державного кордону.

У разі відмови у видачі дозволу орган, що прийняв таке рішення, повідомляє відповідний територіальний орган або підрозділ органу державної влади із зазначенням причин відмови.

3. Дозвіл на розміщення в зоні митного контролю споруд та об'єктів скасовується за зверненням територіального органу або підрозділу органу державної влади, якому було надано такій дозвіл, шляхом прийняття відповідного рішення митним органом разом з органом охорони державного кордону.