Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

22 жовтня 2003 р.

за N 957/8278

Згідно із статтею 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII (4004-12) , на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 N 1218 (1218-2002-п) "Про затвердження Положення про санітарно-епідеміологічну службу України" та з метою здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду в Державній прикордонній службі України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України (додається).

2. Наказ Голови Держкомітету - Командувача Прикордонних військ України від 18.09.2000 N 501 (z0841-00) "Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу в Прикордонних військах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2000 за N 841/5062, вважати таким, що втратив чинність.

3. Наказ надіслати до регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, органів забезпечення, установ та закладів Державної прикордонної служби України.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Адміністрації

Державної прикордонної

служби України

19.09.2003  N 97

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

22 жовтня 2003 р.

за N 957/8278

1. Державна санітарно-епідеміологічна служба (далі - ДСЕС) Державної прикордонної служби України є системою установ і підрозділів, які є органами забезпечення, діяльність яких спрямовується на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності (далі - установи). ДСЕС Державної прикордонної служби України належить до складу Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

2. Систему ДСЕС Державної прикордонної служби України складають:

Управління охорони здоров'я Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України;

пересувний санітарно-епідеміологічний загін з місцем дислокації у м. Києві;

санітарно-епідеміологічні загони з місцем дислокації у містах Львові та Одесі;

санітарно-епідеміологічна лабораторія Національної академії Державної прикордонної служби України з місцем дислокації у м. Хмельницькому.

Для кожного із зазначених структурних підрозділів головним державним санітарним лікарем Державної прикордонної служби України визначається зона відповідальності.

Державні санітарні лікарі зон відповідальності, посадові особи установ ДСЕС Державної прикордонної служби України виконують свої функції на основі єдиноначальності, підпорядкованості, підконтрольності та підзвітності вищому головному державному санітарному лікарю.

3. Установи ДСЕС Державної прикордонної служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні (1109-99-п) , Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу України (1218-2002-п) , цим Положенням, наказами МОЗ України, наказами та постановами головного державного санітарного лікаря України, положеннями про ці установи, статутами Збройних Сил України, наказами та розпорядженнями Голови Державної прикордонної служби України.

4. Державні санітарні лікарі здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд у органах Державної прикордонної служби, на об'єктах та місцях їх дислокації і виконання завдань.

5. Завданнями ДСЕС Державної прикордонної служби України є:

а) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду у відповідних органах Державної прикордонної служби України;

б) визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь), запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України факторів середовища життєдіяльності;

в) підготовка пропозицій щодо державного санітарно-епідеміологічного нормування та державної реєстрації небезпечних для здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

г) аналіз причин та умов виникнення випадків санітарного та епідемічного неблагополуччя (поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень особового складу), підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню таких ситуацій, контроль за здійсненням відповідних заходів;

ґ) координація роботи з проведення гігієнічного виховання особового складу органів Державної прикордонної служби України;

д) координація діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних органів управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, органів забезпечення, установ та закладів у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу Державної прикордонної служби України.

6. ДСЕС Державної прикордонної служби України відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства органами охорони державного кордону, загонами морської охорони, органами забезпечення, установами, закладами та особовим складом Державної прикордонної служби України;

проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності особового складу, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, проектної документації і видає висновок щодо їх відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм в органах Державної прикордонної служби України;

проводить лабораторні дослідження з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя особового складу повітря, води, ґрунту, продуктів харчування та іншої необхідної продукції;

готує пропозиції щодо державного санітарно-епідеміологічного нормування та державної реєстрації небезпечних для здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я особового складу Державної прикордонної служби України залежно від стану середовища його життєдіяльності, визначає фактори довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини;

аналізує санітарну та епідемічну ситуації;

уносить у встановленому порядку до регіональних органів управлінь та органів охорони державного кордону пропозиції щодо проведення заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу Державної прикордонної служби України, необхідності введення карантину;

бере участь у забезпеченні охорони території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб; погоджує санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, контролює їх здійснення;

видає обов'язкові для виконання приписи і постанови щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя особового складу факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб;

організовує облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень особового складу та подає зазначену інформацію до відповідних реєстрів Міністерства охорони здоров'я України;

готує пропозиції щодо застосування дезінфекційних засобів на об'єктах органів Державної прикордонної служби України та контролює їх застосування;

аналізує причини та умови виникнення і поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень серед особового складу Державної прикордонної служби України;

погоджує галузеві та міжгалузеві програми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя;

взаємодіє з державними органами і громадськими організаціями з питань охорони здоров'я людини.

7. Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України є державні санітарні лікарі зон відповідальності, лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи та помічники лікарів, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно із законодавством.

8. Центральним органом управління ДСЕС Державної прикордонної служби України є управління охорони здоров'я Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України.

9. На установи ДСЕС Державної прикордонної служби України покладаються функції державного санітарно-епідеміологічного нагляду територій та об'єктів зон відповідальності.

10. ДСЕС Державної прикордонної служби України очолює головний державний санітарний лікар, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

11. Головний державний санітарний лікар Державної прикордонної служби України за посадою є заступником начальника управління охорони здоров'я Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України. З питань здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду він підпорядковується головному державному санітарному лікарю України.

12. Головний державний санітарний лікар Державної прикордонної служби України визначає функціональні повноваження державним санітарним лікарям зон відповідальності.

13. Головний державний санітарний лікар Державної прикордонної служби України:

а) організовує виконання законів, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, головного державного санітарного лікаря України з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

б) подає на розгляд Голові Державної прикордонної служби України або його заступникам пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу, безпосередньо інформує Голову Державної прикордонної служби України або його заступників про санітарну та епідемічну ситуації в органах охорони державного кордону, про загрозу виникнення і випадки інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень військовослужбовців та працівників, а також з інших питань, що належать до його компетенції;

в) організовує вивчення та узагальнення досвіду в цій сфері, бере в установленому порядку участь у підготовці та реалізації державних проектів, програм, договорів з відповідними державними і недержавними організаціями та співпрацює з державними організаціями з питань, що належать до його компетенції;

г) уносить пропозиції щодо підготовки нормативно-правових актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

ґ) представляє державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в суді, господарському суді;

д) готує проекти наказів у межах своїх повноважень з питань діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України;

е) подає в установленому порядку пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад головних державних санітарних лікарів підпорядкованих Адміністрації Державної прикордонної служби органів - начальників установ ДСЕС Державної прикордонної служби України;

є) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд, видає приписи, постанови, висновки щодо дотримання вимог санітарного законодавства, проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;

ж) уносить Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональним органам управління, органам охорони державного кордону, загонам морської охорони, органам забезпечення, установам та закладам Державної прикордонної служби України пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військовослужбовців та працівників;

з) уживає заходів щодо припинення порушення санітарного законодавства.

14. Для розгляду найважливіших питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу та організації діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України при Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних органах управління, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, органах забезпечення, установах та закладах утворюються протиепідемічні комісії.

Положення про протиепідемічну комісію та її склад щороку затверджується наказом Голови Державної прикордонної служби України за поданням головного державного санітарного лікаря Державної прикордонної служби України.

15. Державну санітарно-епідеміологічну службу зон відповідальності очолюють державні санітарні лікарі, які є начальниками відповідних установ санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України.

16. Посадові особи санітарно-епідеміологічних установ Державної прикордонної служби України, які є військовослужбовцями, призначаються на посади та звільняються з них у порядку, встановленому Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 N 1115 (1115/2009) .

17. Державні санітарні лікарі зон відповідальності та лікарі відповідних установ санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на відповідних об'єктах санітарного нагляду, на які поширюється сфера їх діяльності.

Головні державні санітарні лікарі адміністративної території координують у межах зазначених територій діяльність усіх розташованих на них закладів державної санітарно-епідеміологічної служби незалежно від їх підпорядкування.

18. Головний державний санітарний лікар Державної прикордонної служби України має бланки та печатку із зображенням Державного герба України і назвою посади.

19. На посади державних санітарних лікарів зон відповідальності призначаються особи, які закінчили вищі навчальні заклади і одержали фах лікаря, мають практичний досвід роботи в установах державної санітарно-епідеміологічної служби та відповідають установленим кваліфікаційним вимогам.

20. Посадові особи ДСЕС Державної прикордонної служби України повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним законодавством.

21. Приписи, постанови, висновки, що видаються державними санітарними лікарями Державної прикордонної служби України, обов'язкові для виконання керівниками управлінь Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних органів управління, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, органів забезпечення, установ та закладів Державної прикордонної служби України.

22. Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України самостійно приймають у межах своїх повноважень рішення, несуть відповідальність згідно із законодавством за протиправні дії або бездіяльність.

23. Посадові особи та спеціалісти державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України:

проводять свою діяльність відповідно до законодавства та посадових інструкцій, що затверджуються головним державним санітарним лікарем Державної прикордонної служби України;

підлягають атестації в порядку, визначеному законодавством.

24. Мережа та організаційна структура установ державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України встановлюються Головою Державної прикордонної служби України за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

25. Типові положення про структурні підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України та нормативи їх оснащення затверджуються Адміністрацією Державної прикордонної служби України за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

26. Створення, реорганізація і ліквідація закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України здійснюється Головою Державної прикордонної служби України за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

27. Посадові особи та спеціалісти державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України підлягають обов'язковому державному страхуванню у разі каліцтва або професійного захворювання під час виконання службових обов'язків, мають право на пільги і компенсації у порядку, встановленому законодавством.

28. Фінансування установ державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок асигнувань на охорону здоров'я, що виділяються Державній прикордонній службі України з державного бюджету.

29. Матеріально-технічне забезпечення установ державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України здійснюється відповідно до нормативів їх оснащення.

30. Установи державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України мають печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, бланки та штампи, перебувають на всіх видах забезпечення в органах забезпечення Державної прикордонної служби України.