Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

21 лютого 2008 р.

за N 139/14830

На виконання Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) , постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року N 1075 (1075-2007-п) "Питання Державного департаменту ветеринарної медицини" та з метою удосконалення державного управління в галузі ветеринарної медицини НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення), що додається.

2. Управлінню організації ветеринарної справи Державного комітету ветеринарної медицини України (Маковський М.І.) подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальнику управління організації ветеринарної справи Маковському М.І. після державної реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання головним управлінням ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

4. Визнати такими, що втратили чинність, абзаци другий, третій пункту 1 наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 21 листопада 2002 року N 66 (z0927-02) "Про затвердження положень про управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення, районах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2002 року за N 927/7215.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

ветеринарної медицини

України

04.02.2008  N 8

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

21 лютого 2008 р.

за N 139/14830

1. Головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління) є територіальними органами центрального органу виконавчої влади - Державного комітету ветеринарної медицини України (далі - Держкомветмедицина), утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) .

Головні управління є правонаступниками управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

2. Головні управління у своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Держкомветмедицини (1075-2007-п) , іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

3. Головним управлінням підпорядковуються:

- управління ветеринарної медицини в районах, містах обласного значення;

- республіканська в Автономній Республіці Крим, обласна, районні, міські державні лікарні ветеринарної медицини;

- республіканська регіональна в Автономній Республіці Крим, регіональні обласні, районні, міжрайонні та міські державні лабораторії ветеринарної медицини;

- госпрозрахункові ветеринарно-санітарні загони;

- об'єднання ветеринарної медицини;

- підрозділи ветеринарної міліції МВС України з проведення карантинних ветеринарних заходів (функціонально);

- обласні державні підприємства "Ветзооветпромпостач";

- інші державні підприємства, установи та організації ветеринарної медицини, що розташовані на відповідній адміністративній території і підпорядковані Держкомветмедицини.

4. Основними завданнями головних управлінь є:

- охорони території Автономної Республіки Крим, області, міст від занесення з території інших держав, регіонів, областей або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб, а також недопущення їх розповсюдження за межі адміністративної території;

- профілактики, діагностики інфекційних, інвазійних, незаразних хвороб тварин та їх лікування;

- забезпечення проведення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів;

- здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за якістю та безпекою продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження;

- державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом, об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

- захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

- проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, що використовується для харчування або виготовлення харчових продуктів, а також готових кормів, кормів рослинного і тваринного походження та кормових добавок;

- здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, ветеринарними препаратами, прекурсорами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, патологічним матеріалом, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки та обігу;

- проведення ліцензування господарської діяльності у сфері ветеринарної медицини;

- сприяння:

а) впровадженню системи ідентифікації тварин;

б) постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

в) впровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.

5. До компетенції головних управлінь належать:

1) проведення оцінки епізоотичної ситуації, розроблення, затвердження і забезпечення здійснення протиепізоотичних заходів, видача в межах компетенції обов'язкових до виконання наказів, розпоряджень, приписів та вказівок щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб тварин, видача висновків і обов'язкових до виконання розпоряджень щодо профілактики харчових токсикоінфекцій на об'єктах державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду, проведення дератизації, дезінфекції та інших заходів;

2) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, патологічним матеріалом, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки та обігу;

3) здійснення державного контролю за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження;

4) державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за охороною території Автономної Республіки Крим, області, міст від занесення з території інших держав, регіонів, областей або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин; перевірка ветеринарного стану тварин, продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, а також кормів тваринного і рослинного походження у разі їх експорту, імпорту, використання в регіоні;

5) проведення оцінки ветеринарно-санітарного стану тваринницьких ферм, переробних підприємств, боєнь, цехів, ярмарків, ринків, пунктів заготівлі молока, племінних підприємств, пунктів штучного осіменіння, пасік, інкубаторів усіх форм власності, складських приміщень для зберігання продукції тваринного і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок і засобів їх транспортування;

6) аналіз причин виникнення хвороб, недугів тварин та їх загибелі, розроблення рекомендацій щодо їх профілактики та лікування;

7) державний нагляд за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів;

8) державний ветеринарно-санітарний нагляд за відбором зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, необхідних для проведення відповідних досліджень;

9) координація діяльності спеціалістів ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування;

10) проведення в межах компетенції експертизи і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей (об'єктів), що здійснюються забій тварин, переробних підприємств, підприємств, на яких виробляються ветеринарні препарати, ринків; бере участь у діяльності комісій з питань здачі в експлуатацію таких потужностей (об'єктів) і підприємств, відведення земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

11) заборона експлуатації, тимчасове припинення або обмеження діяльності тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, складських приміщень для зберігання продукції, підприємств з виробництва, зберігання, реалізації та використання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, ринків, об'єктів громадського харчування і торгівлі до усунення порушень суб'єктами господарювання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;

12) організація проведення лабораторно-діагностичних (бактеріологічних, вірусологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних) та інших досліджень з метою діагностики хвороб тварин та оцінки безпечності продуктів тваринного походження, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів і води для тварин;

13) підготовка матеріалів для розгляду на засіданнях Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій;

14) здійснення відповідно до своєї компетенції повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження;

15) видача органам страхування висновків щодо причин захворювання, вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;

16) приймати рішення щодо створення, реорганізації і ліквідації підпорядкованих установ ветеринарної медицини за погодженням з Держкомветмедицини, відповідно до законодавства.

6. Головні управління відповідно до покладених на них завдань:

1) організовують розроблення протиепізоотичних, лікувально-профілактичних планів, ветеринарно-санітарних заходів та їх виконання;

2) організовують перевірку ветеринарного стану тварин, продукції тваринного походження, кормів, кормових добавок у разі їх експорту, імпорту та транзиту;

3) здійснюють ветеринарно-санітарний нагляд за якістю, зберіганням та застосуванням ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини;

4) проводять ліцензування господарської діяльності:

- з оптової і роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами і препаратами;

- ветеринарної практики;

- проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

5) організовують спільно з закладами охорони здоров'я, Держсанепідемслужбою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;

6) організовують клінічні та лабораторні - вірусологічні, бактеріологічні, хіміко-токсикологічні, патолого-анатомічні, гістологічні, паразитологічні, радіологічні та інші дослідження з метою діагностики хвороб тварин, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження, кормів, води;

7) вживають заходів до своєчасного встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних вимог у карантинній або загрозливій зоні, ліквідації спалахів інфекції;

8) координують та здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за діяльністю підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, юридичних та фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, пов'язану з виконанням комплексу заходів щодо профілактики захворювань тварин та їх лікування, підвищення якості продукції тваринного походження, запобігання хворобам, спільним для тварин і людей, та боротьби з ними;

9) здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль за переміщенням тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, призначених для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії, супутніх об'єктів, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки та обігу;

10) координують діяльність підрозділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів головних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі під час надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації і здійсненні контролю та нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин;

11) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за проведенням державними установами ветеринарної медицини відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення відповідних досліджень;

12) здійснюють державний нагляд за додержанням ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання, внутрішньодержавних перевезень, експорту, імпорту та транзиту тварин, продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок;

13) здійснюють державний нагляд за проведенням державними установами ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного походження на м'ясокомбінатах, бойнях, у цехах, на інших переробних підприємствах і ринках, а також за додержанням вимог щодо передзабійного огляду тварин;

14) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд на ринках (зоологічних ринках), пасіках та інших підприємствах торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок;

15) проводять оцінку ветеринарно-санітарного стану м'ясо-, рибо- і молокопереробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм, ярмарків, ринків, складів зберігання продукції тваринного походження, кормів, кормових добавок, засобів їх транспортування;

16) здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних і молокопереробних підприємствах, що використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах оптового зберігання неїстівних продуктів тваринного походження;

17) вживають заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;

18) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за збором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження;

19) проводять експертизу проектів планування та спорудження тваринницьких ферм, будівель, підприємств забою і переробки тварин, продукції тваринного походження; беруть участь у діяльності робочих і державних комісій з прийняття в експлуатацію збудованих тваринницьких об'єктів, підприємств забою і переробки тварин та продукції тваринного походження, підприємств з виробництва, зберігання, реалізації та використання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, ринків, у розробленні проектів та відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

20) видають, тимчасово зупиняють дію, скасовують та поновлюють експлуатаційний дозвіл або обмежують діяльність потужностей (об'єктів), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів, засобів, що використовуються для їх транспортування, та надають інформацію для ведення реєстру таких потужностей (об'єктів);

21) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за роботою уповноважених (офіційних) лікарів ветеринарної медицини щодо виконання ветеринарно-санітарних заходів;

22) вносять в установленому порядку пропозиції щодо зміни умов фінансування підприємств, установ і організацій ветеринарної медицини;

23) ведуть державну статистичну звітність у сфері ветеринарної медицини та готують пропозиції щодо її удосконалення;

24) забезпечують контроль за надходженнями плати за ветеринарні послуги, ефективним та цільовим її використанням;

25) забезпечують фінансування установ, підпорядкованих головному управлінню, у межах коштів, передбачених кошторисом на відповідний рік;

26) організовують і контролюють проведення атестації робочих місць спеціалістів ветеринарної медицини головних управлінь АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, управлінь ветеринарної медицини в районах, містах та державних установ ветеринарної медицини;

27) вносять пропозиції Держкомветмедицини про надання повноважень державних інспекторів ветеринарної медицини іншим спеціалістам ветеринарної медицини;

28) організовують науково-технічне та нормативно-методичне інформування з питань ветеринарної медицини державних установ ветеринарної медицини;

29) забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

30) сприяють проведенню науково-дослідних робіт у галузі ветеринарної медицини;

31) здійснюють відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Держкомветмедицини, функції з управління майном об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління;

32) забезпечують створення спеціалістам ветеринарної медицини належних виробничих та житлових умов, їх медичне і транспортне обслуговування.

7. Головні управління мають право:

1) на безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), що використовуються для виробництва, переробки та обігу тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та кормів, інших товарів;

2) видавати накази, розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (уключаючи забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);

3) видавати в межах компетенції накази, розпорядження та приписи стосовно вилучення з обігу тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, що не відповідають санітарним і ветеринарно-санітарним вимогам або технічним регламентам;

4) забороняти внутрішньодержавні перевезення та реалізацію продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження та переробку продовольчої сировини тваринного походження, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, а також ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, що не відповідають вимогам щодо їх належної якості та безпеки;

5) забороняти або обмежувати експорт, імпорт, транзит товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби або не відповідають санітарним і ветеринарно-санітарним вимогам або технічним регламентам;

6) створювати в разі потреби комісії з числа спеціалістів ветеринарної медицини із залученням спеціалістів науково-дослідних установ, навчальних закладів для ідентифікації хвороб тварин та причин їх загибелі;

7) видавати розпорядження та приписи стосовно тимчасового зупинення, закінчення строку дії, поновлення і анулювання (скасування) експлуатаційного дозволу та ветеринарних документів;

8) видавати дозволи на проведення заходів із залученням тварин;

9) залучати транспортні засоби та спеціалістів державних установ ветеринарної медицини для організації і здійснення протиепізоотичних заходів;

10) забезпечувати здійснення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;

11) накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.

8. Головні управління очолюють начальники - головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які призначаються на посаду і звільняються з посади головою Держкомветмедицини відповідно до законодавства.

Начальники головних управлінь мають заступників, які за посадою є заступниками головних державних інспекторів ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Заступники призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками головних управлінь за погодженням Держкомветмедицини.

Спеціалісти ветеринарної медицини головних управлінь є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини, які призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками головних управлінь.

9. Начальники головних управлінь:

здійснюють керівництво діяльністю головних управлінь і підпорядкованих їм державних підприємств, установ та організацій ветеринарної медицини;

організовують роботу головних управлінь, розподіляють обов'язки між заступниками і затверджують посадові інструкції працівників головних управлінь;

видають у межах своєї компетенції накази, розпорядження, приписи та вказівки щодо виконання протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів, які є обов'язковими для органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, та приписи, які є обов'язковими для суб'єктів господарювання усіх форм власності;

призначають та звільняють з посад:

- начальників управлінь ветеринарної медицини в районах та містах (обласного та районного значення);

- начальників обласних державних лікарень ветеринарної медицини, міст (обласного значення);

- директорів республіканської, обласних, регіональних, міжрайонних та міських (міст обласного значення) державних лабораторій ветеринарної медицини;

- начальників об'єднання ветеринарної медицини;

- начальників госпрозрахункових ветеринарно-санітарних загонів;

погоджують призначення та переміщення начальників територіальних підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів; начальників районних державних лікарень ветеринарної медицини, міст (районного значення); директорів районних державних лабораторій ветеринарної медицини та завідувачів державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках;

вносять пропозиції Держкомветмедицини про поліпшення матеріально-технічного забезпечення підпорядкованих головним управлінням державних підприємств, установ і організацій ветеринарної медицини;

підтверджують відкриття мисливського сезону на певній території після проведення обов'язкового епізоотичного обстеження мисливських угідь;

вводять у разі виникнення карантинних захворювань тварин попередні карантинні обмеження;

розробляють та подають на затвердження Держкомветмедицини штатні розписи, кошториси та плани асигнувань бюджетних програм головних управлінь;

розпоряджаються коштами в межах затвердженого кошторису на утримання головних управлінь та проведення протиепізоотичних заходів;

затверджують положення, штатні розписи, кошториси та плани асигнувань підпорядкованих відповідно до пункту 3 цього Положення державних установ ветеринарної медицини;

перерозподіляють кошти, виділені на утримання державних установ, що належать до сфери їх управлінь, у межах затверджених асигнувань;

організовують роботу із запобігання проявам корупції, виявлення та припинення її проявів, усунення наслідків корупційних дій.

10. Головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення на посадових і юридичних осіб відповідно до Закону.

11. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, забезпечуються форменим одягом за рахунок коштів Державного бюджету України.

12. При головних управліннях для погодженого вирішення питань, що належать до їх компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності та розвитку ветеринарної медицини утворюються колегії у складі начальників головних управлінь (голови колегій), їх заступників, а також керівників державних установ ветеринарної медицини. До складу колегій можуть входити посадові особи інших державних органів ветеринарної медицини (за згодою).

Склад колегій та положення про них затверджує Держкомветмедицини.

Рішення колегій впроваджуються наказами головних управлінь.

13. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення діяльності та організації ветеринарної справи, профілактики хвороб і вирішення інших питань при головних управліннях можуть створюватися наукові, науково-технічні, методичні ради або комісії з включенням до їх складу вчених і висококваліфікованих спеціалістів, представників відповідних органів та організацій (за згодою).

Склад цих рад або комісій та положення про них затверджуються начальниками головних управлінь.

14. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення головних управлінь та підпорядкованих їм державних установ здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Кошториси, штатні розписи головних управлінь затверджуються Держкомветмедицини.

Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно з вимогами законодавства.

15. Головні управління є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, бланки і печатки із зображенням Державного Герба України та своєю назвою, а також бланк і печатку з написом "Головний державний інспектор ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим", "Головний державний інспектор ветеринарної медицини області", "Головний державний інспектор ветеринарної медицини міста Києва (Севастополя)".