Відповідно до частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України (2456-17) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних програм (проектів) (520-2011-п) , що додаються.

ЗАТВЕРДЖЕНО 

постановою Кабінету Міністрів України 

від 18 травня 2011 р. № 520

1. Ці Порядок та умови визначають механізм надання відповідно до статті 105 Бюджетного кодексу України (2456-17) субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних програм (проектів) (далі - субвенції).

2. Субвенції надаються виключно на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної форми власності і спрямовуються на:

впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;

будівництво і реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери;

розвиток дорожнього та комунального господарства;

здійснення екологічних та природоохоронних заходів;

здійснення спільних заходів, які передбачені угодами щодо регіонального розвитку, укладеними відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" (2850-15) .

3. Умовами надання субвенцій є:

1) відповідність інвестиційних програм (проектів) програмним і прогнозним документам економічного і соціального розвитку держави, відповідного регіону, державним цільовим програмам, а також пріоритетним напрямам розвитку регіонів на період до 2015 року, визначеним у додатку 1 до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року (1001-2006-п) , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 30, ст. 2132);

2) наявність проектно-кошторисної документації інвестиційних програм (проектів), оформленої відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи (1269-2007-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 84, ст. 3106);

3) фінансова забезпеченість інвестиційних програм (проектів), строк впровадження яких довший, ніж бюджетний період, необхідними фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, кредитами (позиками), залученими під державні та/або місцеві гарантії, та субвенцією на їх виконання протягом усього строку впровадження;

4) співфінансування інвестиційних програм (проектів) з місцевих бюджетів у таких розмірах:

не менш як 1 відсоток надходжень бюджету розвитку - для бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення;

не менш як 3 відсотки надходжень бюджету розвитку - для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, бюджетів м. Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення;

не менш як 5 відсотків надходжень бюджету розвитку - для бюджету м. Києва.

4. Місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад подають інвестиційні програми (проекти), які передбачається виконувати за рахунок субвенцій, на розгляд Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.

5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації:

розглядають подані інвестиційні програми (проекти) з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати реалізацію завдань інноваційного розвитку відповідного регіону та введення в дію передбачених ними об'єктів у планованому або наступних за планованим двох бюджетних періодах;

подають до 1 березня року, що передує планованому, головним розпорядникам бюджетних коштів пропозиції щодо виконання за рахунок субвенцій пріоритетних і соціально важливих інвестиційних програм (проектів).

6. Головні розпорядники бюджетних коштів:

1) опрацьовують подані Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями пропозиції з урахуванням пунктів 2 і 3 цих Порядку та умов і визначають орієнтовні обсяги субвенцій виходячи з чисельності населення та рівня соціально-економічного розвитку регіону за такими основними показниками:

обсяг промислового виробництва;

обсяг валової продукції сільського господарства;

обсяг інвестицій в основний капітал;

рівень щільності населення;

рівень безробіття населення;

розмір доходів населення у розрахунку на одну особу;

розмір середньомісячної заробітної плати працівників;

2) застосовують під час визначення орієнтовних обсягів субвенцій у разі потреби показники, що характеризують особливості відповідної галузі (сфери діяльності);

3) подають Мінфіну обґрунтовані пропозиції щодо виконання інвестиційних програм (проектів) для визначення обсягів субвенцій адміністративно-територіальним одиницям під час складання проекту Державного бюджету України на планований бюджетний період.