МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 03-3/1045-020-6 від 11.03.2001

                                      Державному центру зайнятості




     На запити щодо застосування окремих норм Закону України  "Про
загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  на  випадок
безробіття" ( 1533-14 ) та Закону України "Про розмір  внесків  на
деякі    види    загальнообов'язкового    державного   соціального
страхування" ( 2213-14 ) Міністерство праці та соціальної політики
України повідомляє.
     1. Закон   України   "Про   розмір   внесків  на  деякі  види
загальнообов'язкового    державного     соціального   страхування"
( 2213-14 ) відповідно до частини  п'ятої  статті  94  Конституції
України  ( 254к/96-ВР ) набрав чинності з дня його опублікування -
22 лютого 2001 року ("Урядовий кур'єр", 22 лютого 2001 року N 34).
     2. З набранням чинності Закону України "Про розмір внесків на
деякі    види    загальнообов'язкового    державного   соціального
страхування" (  2213-14  )  втратила  чинність стаття 49-3 Кодексу
законів про працю України ( 322-08 ).  У зв'язку  із  цим  виплата
середньої   заробітної   плати,   що   зберігалася   вивільнюваним
працівникам за попереднім місцем роботи на період працевлаштування
за  другий  та третій місяці з дня звільнення,  здійснюється до 21
лютого п.р. включно.
     3. Відповідно     до    Порядку    видачі    свідоцтва    про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  затвердженого
постановою  Кабінету  Міністрів  України від 22.08.2000 р.  N 1306
( 1306-2000-п  ),  страхове  свідоцтво   не   є   документом,   що
підтверджує  страховий  стаж.  З реєстрацією застрахованих осіб та
видачею  їм  свідоцтва  органами  Пенсійного  фонду   здійснюється
персоніфікований   облік   відомостей   про   застрахованих  осіб.
Відомості про застрахованих осіб, необхідні для призначення виплат
за страхуванням на випадок безробіття,  які мають бути включені до
персоніфікованого обліку та  якими  може  користуватися  виконавча
дирекція   Фонду   загальнообов'язкового   державного  соціального
страхування України на випадок безробіття, у тому числі яким чином
ці  відомості будуть передаватися,  визначається спільним рішенням
двох фондів.
     4. Трудовий  стаж,  набутий  особами до 1 січня 2001 року під
час роботи на умовах трудового договору (контракту) за кордоном  у
країнах,   з   якими  укладено  відповідні  міжнародні  угоди,  що
передбачають  взаємне  визнання  трудового  стажу   і   згода   на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України,  прирівнюється
до страхового стажу.
     З 1 січня 2001 року особам, які безпосередньо перед настанням
безробіття працювали за межами України, у разі несплати внесків до
фонду  загальнообов'язкового  державного  соціального  страхування
України  на  випадок  безробіття  при   визначенні   допомоги   по
безробіттю період роботи за кордоном не враховується, якщо інше не
передбачене міжнародним договором України.
     Якщо у зазначених осіб збереглося право на отримання допомоги
по безробіттю залежно від страхового стажу (прирівняного до  нього
трудового),  набутого в Україні,  тобто виконуються умови пункту 1
статті  22  Закону  України  "Про   загальнообов'язкове   державне
соціальне страхування  на випадок безробіття" ( 1533-14 ),  то при
розрахунку розміру допомоги по безробіттю  застосовується  середня
заробітна  плата  за  останнім  місцем  роботи,  коли  час  роботи
зараховувався до страхового стажу і що  зазначена  у  довідці  про
середню   заробітну  плату,  видану  підприємством,  установою  чи
організацією.
     5. У разі збереження права на допомогу по безробіттю  залежно
від  страхового  стажу  після  тривалої перерви страхового стажу з
поважних причин (пункт 2.3 Порядку надання допомоги по безробіттю,
у  тому  числі одноразової її виплати для організації безробітними
підприємницької діяльності  (  z0915-00  )  при розрахунку розміру
допомоги по безробіттю застосовується середня заробітна  плата  за
останнім  місцем  роботи,  що  зазначена  у  довідці  про  середню
заробітну плату.
     6. Оскільки  допомога  по  вагітності та пологах жінкам,  які
перебували на  обліку  в  державній  службі  зайнятості  менше  10
місяців,  чинним  законодавством  не  передбачена,  то у 2001 році
виплати,  призначені  їм  за  Законом  України   "Про   зайнятість
населення" (  803-12 ) та Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14  )
здійснюються і у період відпустки по вагітності та пологах у межах
визначених строків.
     7. Матеріальна   допомога   по   безробіттю   та   одноразова
матеріальна допомога за Законом України  "Про  загальнообов'язкове
державне    соціальне    страхування    на   випадок   безробіття"
( 1533-14 ) призначається за умови,  що середньомісячний  сукупний
дохід на члена сім'ї не перевищує 50 грн.  - розмір,  що дає право
на  отримання  державної  соціальної   допомоги   малозабезпеченим
сім'ям, який установлений статтею 56 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2001 рік" ( 2120-14 ).
     8. Щодо  можливості  використання  інформаційної  бази  даних
Державної податкової адміністрації  державною  службою  зайнятості
відповідно  до  Порядку надання державними податковими інспекціями
відомостей  про  доходи   фізичних   осіб,   які   звернулися   за
призначенням  соціальної допомоги,  затвердженого спільним наказом
Міністерства праці та соціальної політики та Державної  податкової
адміністрації від 13.04.2000 р. N 82/171 ( z0371-00 ), то вважаємо
за доцільне  Державному  центру  зайнятості  спільно  з  Державною
податковою  адміністрацією  опрацювати  питання  про  наявність  в
інформаційній  базі  даних  Державної   податкової   адміністрації
необхідних  відомостей  для  призначення виплат за страхуванням на
випадок безробіття (щомісячні, а не квартальні дані про дохід осіб
тощо) та порядок їх використання державною службою зайнятості.

 Заступник Міністра                                       О.Гаряча

 "Баланс", N 13, 27.03.2001 р.