Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення права користування земельними ділянками при відведенні їх для суспільних потреб

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (2768-14) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27 із наступними змінами):

а) у статті 102-1:

у частині шостій:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності";

доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної чи комунальної власності з підстав, визначених у пункті 3-1 частини шостої цієї статті, здійснюється за правилами, встановленими статтею 32-1 Закону України "Про оренду землі" (161-14) ;

б) статтю 122 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Земельні ділянки, відчужені для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування органами, які прийняли рішення про їх викуп для суспільних потреб";

в) пункт "в" частини шостої статті 151 після слів "земельної ділянки (її частини)" доповнити словами "(крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності)";

2) Закон України "Про оренду землі" (161-14) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102 із наступними змінами) доповнити статтею 32-1 такого змісту:

"Стаття 32-1. Розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб

Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (1559-17) .

У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.

Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред'явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (2768-14) , а також однією із сторін цього договору.

Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об'єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка перебуває в оренді, для суспільних потреб зазначаються:

площа, місцезнаходження земельної ділянки або її частини, кадастровий номер земельної ділянки (за наявності);

договори оренди землі, що підлягають розірванню;

суспільні потреби, для задоволення яких здійснюється розірвання договорів оренди землі;

особа, якій після розірвання договору оренди передається земельна ділянка для задоволення суспільних потреб, з визначенням умов такої передачі";

3) у Законі України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (1559-17) (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 1, ст. 2):

а) у статті 5:

абзац перший частини першої доповнити реченням такого змісту: "Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду";

у частині другій слова "за договором" виключити;

частину четверту після слів "органом місцевого самоврядування" доповнити словами "або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна";

б) частину першу статті 6 доповнити словами "та коштів юридичних осіб, що ініціювали відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб";

в) у частині другій статті 7:

в абзаці першому слова "та документації із землеустрою" замінити словами "проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою";

доповнити абзацом третім такого змісту:

"У разі прийняття рішення про викуп чи примусове відчуження частини земельної ділянки для суспільних потреб виділення такої частини в окрему земельну ділянку здійснюється за відповідною технічною документацією із землеустрою, підставою для розроблення якої є нотаріально посвідчена згода власника земельної ділянки на поділ земельної ділянки чи рішення суду";

г) в абзаці третьому частини третьої статті 12 слова "п'ять років" замінити словами "два роки";

ґ) частину другу статті 18 доповнити абзацами другим і третім такого змісту:

"З моменту переходу до держави або територіальної громади права власності на земельну ділянку, відчужену для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, право оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо неї припиняється.

Державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою здійснюється за заявою органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, які здійснюють реалізацію права власності держави, територіальної громади на землю, чи однієї із сторін договору".

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.