Юридический Харьков плюс - прийняття від 05.06.2012 N z1103-12 e464697191a61cae8fa6a1429340fcd7-1

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 944-р (944-2011-р) "Про проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису" та з метою своєчасного і якісного проведення пробного сільськогосподарського перепису в Баштанському районі Миколаївської області НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі форми бланків переписної документації для проведення пробного сільськогосподарського перепису в Баштанському районі Миколаївської області та інструкції щодо їх заповнення (додаються):

форма № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства, фізичної особи - підприємця" ;

форма № 2-перепис "Переписний лист домогосподарства";

форма № 3-перепис "Переписний лист домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного/індивідуального садівництва/городництва";

форма № 4-перепис "Переписний лист об’єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств" ;

Інструкція щодо заповнення форми № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства та фізичної особи - підприємця";

Інструкція щодо заповнення форми № 2-перепис "Переписний лист домогосподарства" (z1104-12) ;

Інструкція щодо заповнення форми № 3-перепис "Переписний лист домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного / індивідуального садівництва / городництва та форми № 4-перепис "Переписний лист об’єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств" (z1105-12) .

2. Департаменту макроекономічної політики, стратегічного планування та прогнозування (Олейніков Є.В.) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби статистики України Власенко Н.С.

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

сільськогосподарського підприємства, фізичної особи-підприємця (Форма № 1-перепис)

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

домогосподарства (Форма № 2-перепис)

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного/індивідуального садівництва/городництва (Форма № 3-перепис)

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

об'єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств (Форма № 4-перепис)

ІНСТРУКЦІЯ

щодо заповнення форми № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства, фізичної особи - підприємця"

I. Загальні положення

1.1. Законом України "Про сільськогосподарський перепис" (575-17) визначено, що загальний сільськогосподарський перепис проводиться один раз на десять років і підставою для його проведення є рішення Кабінету Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 944-р (944-2011-р) "Про проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису" встановлено проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису з 1 по 25 липня 2014 року, а пробного сільськогосподарського перепису - у період з 1 по 25 липня 2012 року в Баштанському районі Миколаївської області. Проект програми загального сільськогосподарського перепису, методи його проведення та інструментарій, основні організаційні заходи опрацьовуються в міру потреби під час проведення пробного перепису.

1.2. Форму № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства, фізичної особи - підприємця" (далі - форма № 1-перепис) заповнюють такі категорії респондентів:

сільськогосподарські підприємства всіх організаційно-правових форм господарювання (уключаючи фермерські господарства), їх відокремлені підрозділи;

несільськогосподарські підприємства, установи й організації, що здійснюють сільськогосподарську діяльність;

фізичні особи-підприємці, що здійснюють сільськогосподарську діяльність.

1.3. Уся інформація, занесена до форми № 1-перепис, відповідно до Законів України "Про статистику" (2614-12) та "Про сільськогосподарський перепис" (575-17) є конфіденційною інформацією, не підлягає розголошенню і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.

ІІ. Порядок заповнення переписного листа

2.1. Переписний лист за формою № 1-перепис є машинним носієм інформації, який використовується для автоматизованого оброблення. У зв’язку з цим слід дотримуватися певних правил, оскільки від якості його заповнення надалі буде залежати якість оброблення переписних листів і достовірність даних перепису.

2.2. При заповненні переписних листів вимагається уважність і акуратність. Для якісного виконання роботи необхідно дотримуватися таких правил:

для заповнення використовувати лише переписні документи, отримані в органах державної статистики;

не слід використовувати для заповнення ксерокопію переписного листа;

заповнювати переписні документи лише чорною гелевою ручкою;

заповнювати переписні листи олівцем, а також іншими чорнилами заборонено;

якщо ручка не дозволяє якісно заповнювати переписні документи (гелеве чорнило не надходить або інтенсивно витікає з ручки), необхідно її замінити;

переписні документи необхідно заповнювати уважно, щоб уносити виправлення якомога рідше;

відповіді слід записувати на спеціально відведених полях переписних листів;

поля з межами у вигляді кольорової рамки (поля) заповнюються цифрами;

поля з квадратними рамками чорного кольору (мітки), розміром не більше 1 см-2, перекреслюються;

поля необхідно заповнювати суворо у відведених межах;

написання цифр і проставлення міток необхідно виконувати згідно з наведеними зразками на верхній частині переписного документа.

2.3. Переписні листи, які мають велику кількість виправлень (більше 50 % від усіх заповнених даних) та заповнені з відступом від цих правил, сильно забруднені, необхідно переписати на типографські бланки, отримані в органах державної статистики.

2.4. Якщо для запису відповіді відведено два або три знаки, а значення, яке необхідно внести до цієї зони, складається з одного або двох знаків, то проставляти попереду нулі не слід.

2.5. Категорично забороняється при заповненні полів:

обводити декілька разів у полі слова, цифри та мітки;

писати слова, цифри та мітки поза межами відведених для них полів; при цьому як нижнє, так верхнє продовження цифр і букв не повинні виходити за рамки поля і, тим паче, заходити на інше поле. Неакуратно зроблений запис може потрапити на мітки у сусідніх зонах, що призведе до помилкового зчитування інформації при її введенні (скануванні);

утворювати розриви лінії при написанні цифр;

застосовувати декоративні елементи при написанні цифр (петлі, завитки тощо).

2.6. Якщо необхідно зробити виправлення заповненої у переписному документі цифри, то слід:

перекреслити декілька раз цифру, яку необхідно виправити, відповідно до зразка на бланку (при перекреслюванні має бути заповнена вся площа поля);

записати на вільному місці (поза межами поля) нову цифру (краще зверху над тією, що виправляється). Як виняток, допускається вписувати виправлення справа чи зліва від виправленої цифри (якщо це дозволяє значність фактичного показника). Забороняється вписувати цифри справа, знизу, зліва, якщо є можливість записати виправлення зверху.

2.7. Виправлення мітки здійснюється так:

мітку, яку помилково проставили, перекреслити декілька разів (при перекреслюванні необхідно заповнити всю площу поля - заштрихувати);

проставити мітку в необхідне поле.

2.8. Використання засобів (рідини) для коригування з метою внесення виправлень у переписні листи категорично заборонено. Не слід використовувати скріпки, степлери та різні затискувачі для скріплення переписних листів.

2.9. На кожному переписному бланку є "резервна зона" для міток і цифр. Цю зону не заповнюють, крім додаткових вказівок органу державної статистики.

2.10. Переписні бланки слід оберігати від плям, згинів, переломів тощо.

ІІІ. Заповнення форми № 1-перепис

3.1. Форму № 1-перепис для сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм господарювання (уключаючи фермерські господарства), а також несільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що здійснюють сільськогосподарську діяльність (далі - підприємства), заповнюють відповідальні працівники цих підприємств на підставі існуючого первинного та статистичного обліку.

3.2. Для ув’язки запитань переписного листа передбачена навігація, яка дозволяє здійснити перехід від одного запитання до наступного. Якщо перехід не позначений, необхідно відповідати на наступне за порядком запитання.

3.3. У заголовній частині форми № 1-перепис не слід заповнювати такі реквізити:

номери переписної, інспекторської та лічильної дільниць;

статистичний код об’єкта перепису;

номер бланка.

3.4. При заповненні форми № 1-перепис необхідно враховувати таке:

форма № 1-перепис по сільськогосподарських підприємствах, які здійснюють сільськогосподарську діяльність на території 2-х та більше адміністративно-територіальних одиниць, розділи 1; 4; 6; 7; 8 та 9 заповнюють у цілому по підприємству, включаючи дані по всіх відокремлених підрозділах;

розділи 2 та 3 заповнюють лише за однією адміністративно-територіальною одиницею (безпосереднім місцем здійснення сільськогосподарської діяльності), без урахування даних інших територіально відокремлених одиниць;

на територіально відокремлені одиниці заповнюється аркуш-вкладиш до форми № 1-перепис (розділ 5).

IV. Порядок заповнення розділів форми № 1-перепис

Розділ 1. Основні відомості про сільськогосподарське підприємство/фізичну особу-підприємця

При заповненні переписного листа за формою № 1-перепис слід надати інформацію щодо організаційної структури та господарської активності підприємства.

1.1. Правовий статус

Необхідно проставити одну з міток, яка відповідає правовому статусу респондента, та залежно від відповіді перейти до заповнення пунктів 1.2.А, 1.2.Б чи 1.2.В.

1.2. Ідентифікаційні відомості та місцезнаходження

1.2.А. Юридична особа

Юридична особа - організація, створена і зареєстрована в порядку, встановленому законодавством. Розбірливо заповнюється повне найменування юридичної особи, її реквізити: код за ЄДРПОУ, код за КВЕД (vb457609-10) , код за КОПФГ (v0097609-04) , місцезнаходження підприємства.

Якщо юридична особа не має відокремлених підрозділів, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, то в рядку 4 цього пункту необхідно проставити 0, а якщо є такі підрозділи, то слід указати їх кількість і навести нижче детальну інформацію щодо них. Якщо підприємство має виробничі структурні підрозділи, що здійснюють сільськогосподарську діяльність і розміщені за межами місцезнаходження (в іншому населеному пункті) підприємства, у рядку 5 необхідно вказати кількість таких підрозділів. Крім того, необхідно вказати, хто безпосередньо здійснює управління підприємством: його власник (мітка 6), найманий керівник (мітка 7), інша юридична особа (мітка 8).

1.2.Б. Відокремлений підрозділ юридичної особи

Відокремленим підрозділом юридичної особи є філія або представництво та інші структурні підрозділи юридичної особи, що знаходяться поза її місцезнаходженням і наділені частиною майна, виробляють сільськогосподарську продукцію, виконують роботи й операції, надають послуги від імені юридичної особи-резидента.

Необхідно вказати повне найменування відокремленого підрозділу, його код за ЄДРПОУ, коди за КВЕД (vb457609-10) і КОПФГ (v0097609-04) , а також указати місцезнаходження цього підрозділу. Крім того, слід навести код за ЄДРПОУ юридичної особи, до якої входить відокремлений підрозділ, і вказати кількість виробничих структурних підрозділів, що здійснюють сільськогосподарську діяльність і розміщені за межами місцезнаходження підприємства (відокремленого підрозділу), а також проставити одну з міток, які вказують на те, хто саме здійснює оперативне управління відокремленим підрозділом: його власник (мітка 6), найманий керівник (мітка 7), юридична особа (мітка 8).

1.2.В. Фізична особа-підприємець

Фізичною особою-підприємцем є фізична особа, яка зареєстрована в установленому порядку з метою здійснення підприємницької діяльності.

При відповіді на це запитання необхідно вказати код за КВЕД (vb457609-10) , місце проживання фізичної особи-підприємця та вказати кількість виробничих структурних підрозділів, які здійснюють сільськогосподарську діяльність і розміщені за межами місця проживання фізичної особи-підприємця.

1.3. Загальні відомості про земельні ділянки

У відповіді на цей пункт слід навести дані щодо всіх земельних ділянок, якими користуються юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи та фізична особа-підприємець, розташованих як у межах, так і за межами місцезнаходження підприємства чи місцем проживання фізичної особи-підприємця, станом на 1 липня 2012 року й отримання коштів державної підтримки, користування кредитами для потреб сільського господарства за період з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року включно.

1.3.А. Площа й підстави користування земельними ділянками

Усі показники у цьому запитанні необхідно заповнити у гектарах з двома знаками після коми. Таблицю 1 переведення площ у різні одиниці вимірювання наведено в пункті 2.1 цієї Інструкції.

У графі 1 наводять загальну площу земельних ділянок, які знаходяться у власності та користуванні підприємства / фізичної особи-підприємця (далі - респондент, об’єкт перепису), розташованих як у межах, так і за межами його місцезнаходження / місця проживання. Тут ураховують землі, які використовують для вирощування сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, під закритий ґрунт (парники, теплиці); обслуговування сільського господарства (виробничі будівлі й двори, господарські шляхи, прогони); випасання худоби; землі, вкриті лісом і чагарниками, тощо.

Якщо респондент не використовує земельні ділянки, які знаходяться на території інших місцевих рад, площа земельних ділянок, наведена у цій графі у рядку 1, повинна дорівнювати площі, яка вказана в рядку 001 пункту 2.1. Якщо такі ділянки використовують, рядок 1 цього пункту буде дорівнювати сумі рядка 001 пункту 2.1 і рядка 01 розділу 5 (аркуш-вкладиш до форми № 1-перепис) за всіма територіально-відокремленими виробництвами.

Сільськогосподарські угіддя (графа 2) - земельні ділянки, які систематично використовують для отримання сільськогосподарської продукції. До складу сільськогосподарських угідь входять: рілля/орні землі (включаючи пари), перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища.

Якщо респондент не використовує земельні ділянки, які знаходяться на території інших місцевих рад, площа земельних ділянок, наведена у графі 2 рядка 1, повинна дорівнювати чи бути більше суми площ, які вказані у рядках 002 і 114 (більше за рахунок перелогів) пункту 2.1. Якщо такі ділянки використовують, то графа 2 рядка 1 цього пункту буде дорівнювати чи бути більше суми рядків 002 і 114 пункту 2.1 і суми рядків 02 і 15 розділу 5 за всіма територіально відокремленими виробництвами.

Рілля/орні землі (графа 3) - землі, які систематично обробляють і використовують під посіви сільськогосподарських культур, уключаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі під парниками та теплицями. До ділянок ріллі не належать сіножаті та пасовища, які розорані з метою їх докорінного поліпшення й постійно використовують під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви. Площа ріллі, наведена в цій графі у рядку 1, повинна дорівнювати площі, яка вказана у рядку 002 пункту 2.1, якщо респондент не має земельних ділянок, які знаходяться на території інших місцевих рад, та дорівнювати сумі рядка 002 пункту 2.1 і рядка 02 розділу 5 за всіма територіально відокремленими виробництвами, якщо такі ділянки використовують.

Як підстави користування землею зазначають:

користування на праві власності (рядок 02): ведення діяльності на земельних ділянках, на які згідно з чинним законодавством набуте право власності;

на праві постійного користування (рядок 03): користування земельними ділянками, які перебувають у державній або комунальній власності, без установлення строку;

користування на умовах оренди (рядок 04): діяльність на землі, яка взята об'єктом перепису на певний строк в оренду та за яку ним сплачується фіксована орендна плата, узгоджена між сторонами раніше (готівкою, у натурі чи будь-яким іншим чином), та на користування якою між сторонами укладено договір оренди;

користування на інших підставах (рядок 05): діяльність на земельних ділянках, на які певні власники мають право завдяки своїй посаді (лісник, священик, учитель тощо) або які виділені, наприклад, як спільна територія для випасу худоби, розподілені між власниками згідно з певним розміром площі, а також несанкціоноване (без документального оформлення) користування землею.

Дані рядка 1 за графою 2 переписного листа за формою № 1-перепис "З неї площа сільськогосподарських угідь" повинні відповідати даним рядка 409 форми № 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20___ року" (vo234202-10) , затвердженої наказом Держкомстату України від 21 червня 2010 року № 234, а дані рядка 4 за графою 2 - даним рядка 410 цієї форми.

1.3.Б. Строк оренди земельних ділянок

Необхідно проставити одну (якщо земельна ділянка або ділянки взяті на однаковий строк оренди) або 2-4 мітки, якщо в оренді знаходиться не одна земельна ділянка, а декілька і терміни їх оренди різні.

1.4. Наявність сільськогосподарських тварин

Необхідно проставити одну з міток.

1.5. Отримання коштів державної підтримки з розвитку рослинництва і тваринництва протягом останніх 12 місяців

Якщо респондент отримував кошти державної підтримки за рахунок бюджетних дотацій, то проставляється мітка "Так", а у випадку неотримання - мітка "Ні".

1.6. Користування кредитами банків для потреб сільського господарства протягом останніх 12 місяців

Якщо підприємство, фізична особа-підприємець отримували кредити банків на розвиток сільськогосподарського виробництва за останні 12 місяців, то проставляється мітка "Так", якщо не отримували, то - мітка "Ні".

Розділ 2. Використання земельних ділянок, розташованих у межах місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/фізичної особи-підприємця (уключаючи взяті в оренду, але без зданих в оренду)

У цьому розділі відображають інформацію щодо площі земельних ділянок, які використовуються лише у межах місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця.

При наданні відповіді на запитання необхідно врахувати методологічні підходи щодо обліку землі, які викладено в пункті 1.3 розділу 1 цієї Інструкції.

2.1. Площа землі станом на 1 липня 2012 року, гектарів

Усі показники площ проставляють у гектарах з точністю, визначеною переписним листом. Для переведення соток у гектари необхідно пам’ятати, що 1 га дорівнює 100 соткам. Наприклад, якщо під картоплею зайнято 23 сотки, то в гектарах це буде 0,23 га.

Для правильного визначення площ за культурами слід користуватися даними таблиці 1 переведення площ у різні одиниці вимірювання:

При заповненні інформації щодо розмірів окремих видів площ слід мати на увазі, що позиції, виділені кольором, є балансовими (рядки 001-004, 025, 051, 070, 073, 081, 095, 096, 114 і 118) і їх слід заповнювати шляхом підсумовування відповідних рядків.

Дані рядка 001 дорівнюють сумі рядків 002, 114, 118 і характеризують загальну площу землі, що знаходиться у власності та фактичному користуванні підприємства. Вона включає ріллю/орні землі, багаторічні насадження та інші землі (без урахування площ під грибами).

Як площу ріллі/орних земель (рядок 002) обліковують посівну площу сільськогосподарських культур станом на 1 липня 2012 року, площі під квітково-декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом, землю під паром, теплицями та парниками. Дані рядка 002 дорівнюють сумі площ, зазначених у рядках 003, 087, 093, 094 і 095, за мінусом рядка 124.

Сума рядків 004, 025, 050, 051, 070, 073 і 081 характеризує загальну площу сільськогосподарських культур, зайняту посівами під урожай поточного року (рядок 003).

При отриманні відповідей щодо розмірів посівних площ необхідно враховувати таке:

1) фактичні розміри посіву наводять за їх первинним призначенням, тобто без урахування подальшого господарського використання (на зерно, на зелений корм, на сіно тощо). Повторний рахунок посівних площ не допускається;

2) за наявності в господарстві змішаних посівів площу необхідно врахувати за основною культурою, яка переважає в посіві;

3) посіви у міжряддях садів уключають у посівну площу відповідної культури;

4) у загальну посівну площу не включають:

площі повторних, проміжних, підпокривних посівів;

площі загиблих озимих;

площі самосіву (падалиця): площі, на яких посів у поточному році не був здійснений, а наявність сходів зумовлена проростанням культур, які не були зібрані у попередніх роках;

посіви у міжряддях просапних культур (крім посівів у міжряддях садів);

посіви, які призначені на зелене добриво (сидеральні посіви);

5) у площі насінників сільськогосподарських культур ураховують площу, на якій навесні були посаджені маточні корені для одержання у звітному році насіння відповідної культури; у площі маточників - площу, на якій весною було проведено посів культур насінням для одержання у звітному році маточних коренів.

При заповненні показників щодо площ посіву за видами сільськогосподарських культур у відповідних полях переписного листа за вказаними назвами записують дані щодо тих культур, під які здійснені посіви у поточному році. Якщо посіяні культури не передбачені переписним листом, їх необхідно вписати сумарно, як інші культури, за відповідною групою.

При заповненні даних щодо розмірів посівних площ за групами та видами сільськогосподарських культур слід дотримуватися таких правил.

У рядку 004 обліковують площі зернових і зернобобових культур, продукцію з яких використовують для отримання зерна злакових, бобових культур і зернової кукурудзи (у повній стиглості). Дані рядка 004 дорівнюють сумі рядків 005, 007 та з 009 до 021.

Не включають у площу посіву зернових і зернобобових культур посіви кукурудзи для консервування або використання її у свіжому вигляді на стадії молочної, молочно-воскової стиглості; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку) для збирання стручків у зеленому вигляді та на насіннєві потреби (обліковують у площі овочів); посіви зернових і зернобобових культур на зелений корм, сіно, силос, сінаж і випасання, посіви вики та викових сумішей на сіно (обліковують у кормових культурах).

Площі під озимими культурами (зерновими: пшеницею, тритікале, ячменем і житом, а також ріпаком озимим) наводять за винятком площ під загиблими озимими посівами, тобто проставляють площі озимих, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Посіяні з осені попереднього року площі інших культур, крім перелічених (наприклад, гірчиці, соняшнику, овочів тощо), ураховують у складі ярих посівів поточного року.

Якщо загиблі в осінньо-зимовий період посіви озимих культур (уключаючи загиблі озимі весною, під якими збереглися підсіяні трави) були пересіяні ярими культурами, то в переписному листі у відповідних рядках відображають площі тих ярих культур, якими було здійснено пересів (у розмірі фактичного пересіву).

Також у складі ярих культур відображають площі озимих культур, які використані на зелений корм або силос і пересіяні ярими до закінчення весняної сівби у звітному році. Посіви озимих культур, які використані на зелений корм, силос або випас, вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Непересіяні площі зернових і зернобобових культур, які загинули у літній період від засухи, вимокання (навіть при використанні їх на випас, сіно, зелений корм і силос), не переводять у групу кормових культур, а обліковують у складі зернових культур.

У рядках 011 і 012 посіви тритікале (гібрид пшениці та жита) озимого та ярого наводять окремо від площ пшениці.

Посіви сорго на зерно, солома якого використана на віники, відображають у групі зернових культур у рядку 019. Разом із сорго у зерновій групі обліковують сориз - харчове зернове сорго, яке використовують для виготовлення крупи. Посіви сорго на віники, яке збирають у стадії молочно-воскової стиглості, ураховують у площі інших технічних культур.

У складі інших зернових культур (рядок 020) за сумою наводять площу, яка була зайнята зерносумішшю (пшениця, жито, ячмінь, тритікале), полбою, іншими зерновими культурами, не передбаченими переписним листом.

У складі зернобобових культур (рядок 021) ураховують посіви гороху, квасолі, сочевиці, кормових бобів, вики та викової суміші (з перевагою вики), люпину на зерно, середели, чини, машу, інших культур цієї групи. У рядках 022-024 із загальної площі зернобобових культур слід виділити площі посіву гороху, квасолі та люпину на зерно кормового (солодкого).

У рядку 025 відображають загальну площу технічних культур. Дані рядка 025 дорівнюють сумі рядків 026-040, 048 і 049.

У рядку 026 відображають усю площу під посівами цукрових буряків, продукція з яких призначена як для здавання на переробні підприємства, так і використання на годівлю худоби, без урахування площі маточних цукрових буряків і висадків (показують у рядку 082).

У посівах соняшнику на зерно (рядок 027) ураховують разом посіви поточного року і площі посіву під зиму. Площі соняшнику на силос показують у кормових культурах.

У рядку 036 наводять загальну площу посіву льону-довгунцю, незалежно від мети його подальшого господарського використання (насіння, волокно тощо).

У рядку 037 площі посіву конопель проставляють за сумою (південні та середньоросійські).

Для тютюну (рядок 038) і махорки (рядок 039) записують усю площу, зайняту під культурами, незалежно від її подальшого використання (продаж переробним підприємствам тощо).

У рядках 040-047 указують площі під ефіроолійними культурами (як поточного, так і попередніх років). У складі ефіроолійних культур ураховують аніс, васильки, герань, коріандр, лаванду, м'яту, троянду, шавлію, фенхель, кмин, однорічні пагони лавра, розмарин тощо.

До площі, зайнятої під лікарськими культурами (рядок 048), уключають як посіви поточного року, так і посіви минулих років (багаторічні лікарські рослини). Тут ураховують посівні площі культурних лікарських рослин (блекота, безсмертник, валеріана, мак (коробочки), м'ята, нагідки, обліпиха, собача кропива, ревінь, ромашка, череда, шипшина, насіння гарбузів тощо), продукцію від вирощування яких використовують для виготовлення лікарських засобів, незалежно від того, яка частина (листя, трава, насіння, квіти, плоди, стебла, коріння тощо) рослин є лікарською сировиною. Дикорослі лікарські рослини у цьому рядку не обліковують.

У рядку 049 відображають посівні площі перили, канатника, лялеманції, чуфи, люфи, черсаку, фацелії та інших технічних культур, не врахованих у переписному листі. Редьку олійну враховують також у цьому рядку.

У рядку 050 необхідно вказати разом площу весняної та літньої посадки картоплі. Зібрані на площі висадки літньої картоплі ранні овочі (редиска, зелені культури) вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Загальну площу овочевих культур відкритого ґрунту обліковець визначає у рядку 051 як суму рядків 052 і з 055 до 069.

Посівну площу овочів відображають незалежно від способу їхньої посадки (посіву), але без урахування посіву (посадки) овочів на насіннєві потреби, які необхідно врахувати у рядках 083-084.

Якщо передбачається часткове використання однорічних овочевих культур на насіння, їх площі ураховують у відповідній овочевій культурі.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті (під плівкою) також обліковують у цьому рядку.

У складі овочевих культур відкритого ґрунту враховують як площі під основними овочами (капуста всіх видів, огірки, помідори, морква столова, буряки столові, цибуля на ріпку, часник, зелений горошок), так і площі посіву під усіма іншими овочевими культурами (гарбузи столові, баклажани, перець солодкий і гіркий, цибуля зелена, зелені овочі (ревінь, щавель, кріп, петрушка тощо), інші коренеплоди овочеві (селера коренева, редька, редиска, ріпа, хрін, петрушка коренева, пастернак, топінамбур, батат, бруква); інші бобові овочі (горох і квасоля в стручках, недозрілі боби); інші овочеві культури (салат-латук, патисони, кукурудза цукрова тощо).

Площі, зайняті під окремими видами овочів, проставляють у рядках 052-068. У рядку 069 наводять площі, які були зайняті під іншими овочами, не переліченими у переписному листі.

У рядках 071 і 072 необхідно вказати площі, які зайняті під кавунами та динями. Загальну площу продовольчого баштану (рядок 070) визначають як суму рядків 071 і 072. Площі насінників баштанних культур (рядок 085) показують окремо від продовольчого баштану.

Площу посіву всіх кормових культур (073) отримують шляхом сумування рядків з 074 до 080.

До площі кормових коренеплодів (рядок 074) необхідно віднести посіви кормових буряків, моркви, капусти, брукви, турнепсу та інших, крім цукрових буряків на годівлю худоби (ураховують у технічних культурах).

Окремо від продовольчих культур у рядку 075 наводять дані щодо площ кормових баштанних (кормовий гарбуз, кормовий кавун і кормові кабачки).

Площі, зайняті насінниками, висадками насінників і маточників кормових коренеплодів, проставляють у рядку 086.

У рядку 076 обліковують площі, з яких посіви кукурудзи (у молочно-восковій, восковій стиглості) були використані на силос, зелений корм і сінаж.

У рядку 077 показують посіви всіх однорічних трав, уключаючи ярі зернові та зернобобові культури (крім кукурудзи), на сіно, зелений корм, сінаж, для одержання гранул і брикетів та посіви озимих на зелений корм для одержання гранул і брикетів. У площі однорічних трав ураховують також посіви таких культур (якщо їх використовують на зелений корм або насіння): перко - гібрид китайської капусти і ріпаку; тифон - гібрид китайської капусти і турнепсу; амарант - однорічна кормова культура; пелюшка - різновидність гороху польового (осипаючого); редька олійна - для одержання зеленої маси (для насінницьких потреб - у рядку 086). У площу однорічних трав не включають посіви на зерно вики та викових сумішей, люпину кормового (солодкого) та гіркого, середели та сорго, які ураховують у площі зернових і зернобобових культур, а також кукурудзи на зелений корм і силос, люпину на силос, кормових бобів на силос, люпину та інших посівів на зелене добриво.

У площі посіву багаторічних трав, окремо за бобовими (рядок 078) та злаковими (рядок 079), відображають разом посіви поточного та попередніх років, які використовують на сіно, зелений корм, випасання і силос тощо. До складу багаторічних бобових трав відносять люцерну, еспарцет, конюшину; до багаторічних злакових - кострицю лучну і червону, тимофіївку лучну, грястицю збірну, пирій сизий, стоколос безостий, тонконіг лучний і болотний, очеретянку звичайну тощо.

Площі посіву та висадки культур, урожай з яких повністю буде використано для одержання насіння та іншого посадкового матеріалу, наводять у рядках 082-086. У рядку 083 ураховують посіви цибулі та часнику на насіння; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку); площі, засаджені маточними коренями рослин (моркви, буряків тощо), цибулинами, качанами тощо; посіви дворічних культур для одержання маточників та посіви однорічних овочів (огірків, помідорів, редису) тощо. Загальну площу насінників, висадків насінників і маточників (рядок 081) визначають як суму рядків 082, 083, 085, 086.

У рядках 087-092 проставляють площу відкритого ґрунту лише суцільних масивів (плантацій), яка зайнята під квітковими і декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом (без урахування ефіроолійних, лікарських рослин тощо), які призначені для реалізації. Окремі рослини, а також рослини, посіяні/посаджені на насадженнях інших культур, упродовж парканів, у цьому показнику не враховують.

У площі квітково-декоративних культур (рядок 087) відображають плантації, які зайняті під рослинами (дерева, кущі, багаторічні та однорічні трави) зеленими або з квітками (включаючи кімнатні декоративні рослини), призначеними для реалізації.

Із загальної площі квітково-декоративних культур у рядку 088 виділяють площу, квіти і бутони з якої передбачалися/були використані на зріз, у тому числі за видами наведених у переписному листі основних квіткових культур (рядки 089-092).

У рядку 093 проставляють площу, зайняту під квітковою розсадою, іншим посадковим матеріалом квітів і декоративних культур (квітковими цибулинами, бульбами, кореневими бульбами, бульбоцибулинами, іншим садивним матеріалом) для реалізації.

Квітково-декоративні рослини, квіти у горщиках, які вирощуються в закритому ґрунті, обліковують відповідно до вищенаведеної методології у рядках 107-113.

Посіви сільськогосподарських культур у міжряддях садів уключають до площі посіву відповідної культури, а також виділяють окремо в рядку 124.

У площу земель під паром (рядок 094) уключають чисті пари, виорані восени минулого року під посів озимих культур у поточному році; кулісні чисті пари, на яких були посіяні високостеблові культури з метою затримання зимою снігу та боротьби з ерозією ґрунту; сидеральні пари, на яких було посіяно люпин та інші бобові культури на зелене добриво; ранні пари, тобто чисті пари, обробка яких почалася весною в рік парування. Не включають площу зайнятих парів (крім сидеральних); переорювання парів; чорних парів, піднятих восени минулого року, але фактично використаних під посів ярих культур у поточному році; площі, вперше виорані у поточному році на цілинних і перелогових землях.

У рядках 095-113 відображають фізичну площу закритого ґрунту (площа теплиць і парників усіх видів) для вирощування овочевих культур, розсади овочів, ягід, квітів, декоративних культур тощо. Тут ураховують площі опалювальних і неопалювальних стаціонарних теплиць, які накриті склом або плівкою, а також стаціонарних парників під склом або плівкою, утепленого ґрунту і посівів під плівкою. Площа споруд закритого ґрунту, яка використана під посів (посадку) для другого і наступних оборотів, у показник загальної фізичної площі не включається. Посіви овочів на тимчасово закритому плівкою ґрунті обліковують у складі овочів відкритого ґрунту. Загальну площу закритого ґрунту (рядок 095) визначають як суму рядків 096, 105, 106, 107 і 113.

У рядку 114 вказують загальну площу багаторічних насаджень у господарстві як суму рядків 115, 116 та 117, які включають площу сіножатей і пасовищ (культурних і природних), багаторічних культур (сади, ягідники, виноградники, тутівники, хмільники, маточні насадження, розплідники тощо).

У рядку 115 наводять загальну площу сіножатей (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння) та культурних пасовищ (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби). Площу природних пасовищ, у тому числі гірських, зазначають у рядку 116.

У рядку 117 показують площу суцільних масивів (плантацій) багаторічних культур, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також площу розплідників, маточних насаджень цих культур, без урахування площ під деревами (кущами), що ростуть окремо. Площа, зазначена в цьому рядку, повинна дорівнювати площі багаторічних культур у запитанні 2.2 (рядок 01 графа 1).

Площу інших земель, які знаходяться у володінні та користуванні, визначають у рядку 118 як суму рядків 119, 120, 121 та 122. Цей показник уключає площі сільськогосподарських земель, які не були використані протягом року, ураховуючи перелоги (орні землі, які раніше орали, а згодом більше року, починаючи з осені, не використовували для засіву сільськогосподарських культур і не готують під пар); землі, вкриті лісом та чагарниками; решту земель (під будівлями, подвір'ями, дорогами, водоймищами, кар'єрами, скелями, неродючі ділянки тощо).

У рядку 123 зазначають площу поверхонь, на яких вирощують гриби в будівлях, у підвалах, печерах і келіях, які використовують або будуть використовувати хоча б один раз протягом 12-місячного періоду. Якщо поверхню використовують більше ніж один раз, її площу все одно записують тільки один раз.

2.2. Основні характеристики багаторічних культур

Роздiл заповнюють при наявності відповіді у рядку 117 пункту 2.1: площа, зазначена в рядку 117, повинна дорівнювати площі багаторічних культур, яку проставляють у графі 1 рядка 01 пункту 2.2.

У рядку 01 необхідно підраховувати загальну площу всіх багаторічних насаджень, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також розплідників, маточних насаджень, саджанців цих культур, яка повинна дорівнювати сумі рядків 02, 06, 13, 17, 22, 23, з 28 до 33.

При наданні відповідей щодо площ і кількості багаторічних насаджень необхідно враховувати таке:

1) перепису підлягають культурні плодово-ягідні насадження в садах як повноцінні, так і ті, що потребують ремонту та відновлення. Сади, які призначені для викорчовування, але на момент перепису не викорчувані, зріджені насадження (незалежно від ступеня зрідження) також ураховують при проведенні перепису;

2) якщо у підприємстві поряд з основними деревами росте поросль кісточкових дерев, то необхідно враховувати лише основні дерева;

3) при наявності у міжряддях садів ягідних насаджень їхню площу враховують окремо;

4) не включають до загальної площі багаторічних насаджень та ягідних культур ті площі, на яких загинули всі насадження, а також дикорослі плодово-ягідні насадження, навіть якщо вони ростуть поряд із культурними насадженнями. Не враховують під час перепису плодові та ягідні насадження, які не мають товарної спрямованості (насадження навколо адміністративних, внутрішньогосподарських і польових доріг, у садозахисних смугах тощо).

Розміри площ під багаторічними насадженнями проставляють у гектарах з чотирма знаками після коми, кількість дерев (кущів) - у фізичних одиницях (у цілих числах).

Якщо виникають труднощі при наданні відповіді на це запитання, слід зробити обмір ділянки, на якій ростуть багаторічні культури, та порахувати їх.

У графі 1 проставляють загальну площу суцільних масивів (плантацій) плодових насаджень, ягідників, виноградників, інших видів багаторічних насаджень, які передбачені переписним листом, незалежно від їхнього віку, з якої у графі 2 виділяють площу насаджень у плодоносному віці.

У графі 3 наводять дані щодо кількості дерев і кущів, які вирощуються відповідно на площах, зазначених у графах 1 і 2.

При визначенні плодоносного віку багаторічних культур необхідно знати, що:

дерева зерняткових, кісточкових, горіхоплідних видів уважають такими, що вступили у плодоносний вік, на третій-четвертий рік після появи перших плодів; кущі ягідників (аґрусу, смородини, малини, ожини) - на третій рік після посадки їх саджанцями; суниці та полуниці - на другий; виноград - на п’ятий рік;

насадження, які досягли плодоносного віку, враховують у плодоносному віці незалежно від того, чи був отриманий з них урожай.

Дерева і кущі, які ростуть не суцільним масивом (плантацією), а вздовж земельної ділянки в один ряд, або ж взагалі безсистемно (поодинокі), перераховують окремо та показують у графі 4 у штуках (без зазначення площі під ними).

Якщо площа саду зайнята насадженнями виключно одного виду (тільки зернятковими або тільки кісточковими), то розмір цієї площі записують у відповідному рядку.

Площу ягідників, суниць, полуниць та інших плодово-ягідних насаджень, посаджених у міжряддях саду, визначають і виділяють окремо загалом у рядку 34 та рядках 35, 36.

За умов садіння кущів у міжряддях саду в один ряд (аґрус, смородина, малина, ожина тощо) площу визначають з урахуванням ширини ряду з розміром 2,5 метра, помноживши її на довжину ряду.

Якщо в міжряддях саду ягідні кущі посаджені декількома рядами, то ширину ділянки, зайнятої кущами, визначають, вимірявши відстань між крайніми рядами з додаванням до цього однієї відстані між рядами. Помноживши визначену ширину на довжину ряду, визначають площу насаджень.

Розмір ділянок під суницею та полуницею в міжряддях садів визначають окремо за фактично зайнятою площею з урахуванням ширини та довжини грядки.

При виникненні труднощів у визначенні площ і кількості плодово-ягідних насаджень слід враховувати:

якщо площа виміряна та визначена для переведення її в кількість рослин, що її займають (коли неможливо точно надати відповідь), слід скористатися нижченаведеною таблицею 2:

У господарстві є сад, в якому росте 30 яблунь і 10 груш. Сад посаджений рядами, відстань між якими дорівнює 3,0 м, а відстань у рядах - 2,0 м. За таблицею 2 знаходимо, що при такій посадці плодових дерев на 100 кв. м може рости 17 дерев. Тобто 30 яблунь будуть рости на площі 176 кв. м = (30 х 100 : 17), а 10 груш займають площу 59 кв. м = (10 х 100 : 17). Отже, площа саду становить 235 кв. м.

Якщо в господарстві на одній ділянці ростуть змішані плодово-ягідні насадження (наприклад, яблуні та вишні), то загальну площу насаджень розподіляють за видами плодово-ягідних насаджень так:

1-й варіант. Кількість дерев кожного виду необхідно поділити на норму посадки цього виду на 100 кв. м згідно з таблицею 2 "Кількість плодово-ягідних насаджень на 100 квадратних метрів при різній віддалі між рядами та насадженнями в рядах". Таке число рослин на 100 кв. м часом не буде повністю дорівнювати фактичній щільності посадки дерев, тому сума обчислених площ під окремими видами плодово-ягідних насаджень може не збігатися із загальною площею ділянки під садом. У таких випадках відповідність площ досягається шляхом збільшення або скорочення обчис-люваної площі під тим видом плодово-ягідних насаджень, який переважає. Інколи доцільно розподіляти цю різницю пропорційно обчисленій площі за кожним видом насаджень, щоб досягти розміру фактичної площі за обміром.

2-й варіант. Кількість рослин кожного виду плодово-ягідних насаджень перемножують на приблизний розмір площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина згідно з таблицею 3 "Розрахунок площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина плодово-ягідних насаджень, при різній відстані між рядами та рослинами у рядах".

У господарстві є змішаний сад зерняткових і кісточкових насаджень площею 2,5 гектара (25000 кв. м). Фактично в саду росте 962 яблуні та 1020 вишневих дерев. Відстань між рядами - 4,0 м, а відстань у рядах між деревами - 3 м. Згідно з приблизним розрахунком площі у квадратних метрах 1 рослина плодово-ягідних насаджень займає 12,5 кв. м (таблиця 3).

Розподіл площі під садами виконується так:

1. Знаходимо площу насаджень за видами, зважаючи на приблизний розрахунок середньої площі, яку займає 1 дерево за нормою:

962 яблуні х 12,5 кв. м = 12 025 кв. м;

1020 вишень х 12,5 кв. м =12 750 кв. м.

2. Визначаємо долю насаджень за видами в загальній площі саду:

яблунь: 12025 х 100 / (12 025 + 12 750) = 48,5 %;

вишень: 12750 х 100 / (12 025 +12 750) = 51,5 %.

3. Визначаємо площу, зайняту плодовими насадженнями, за видами:

25 000 х 48,5 % / 100 = 12 125 кв. м. або 1,21 га - яблуневі насадження;

25 000 х 51,5 % / 100 = 12 875 кв. м. або 1,29 га - вишневі насадження.

При заповненні інформації щодо площ і кількості дерев, кущів за окремими видами багаторічних культур слід зважати на такі особливості.

Загальні дані щодо зерняткових культур (рядок 02) заповнюють як суму рядків з 03 до 05 на підставі даних щодо наявності у підприємстві яблунь (рядок 03), груш (рядок 04) та інших зерняткових дерев (рядок 05).

У рядку 06 підсумовують інформацію щодо кісточкових культур (сума рядків з 07 до 12) після визначення насаджень сливи (рядок 07), вишні (рядок 08), черешні (рядок 09), абрикоса (рядок 10), персика (рядок 11) та інших кісточкових дерев (рядок 12), уключаючи кизил.

За інформацією щодо насаджень волоського горіха (рядок 14), фундука/ліщини (рядок 15), інших горіхоплідних дерев (рядок 16), що ростуть у господарстві, визначають загальну площу та кількість горіхоплідних насаджень (рядок 13).

У рядку 17 проставляють загальну площу та кількість кущів ягідників (крім суниць і полуниць) на спеціально відведених ділянках суцільного масиву (сума рядків з 18 до 21). У складі ягідників ураховують малину й ожину (рядок 18), смородину (рядок 19), аґрус (рядок 20), інші ягідники (аронію - чорноплідну горобину, обліпиху тощо) - за сумою в рядку 21.

Під суницею, полуницею в рядку 22 визначають тільки фактично зайняту ними площу суцільної посадки (за шириною та довжиною грядок), яку встановлюють шляхом обміру (без обліку кількості кущів (вусів).

Інформацію щодо площ і кількості кущів винограду (загальну й у плодоносному віці) відображають у розшифровці за визначеними групами сортів у рядках з 24 до 27, за сумою яких у рядку 23 визначають загальну площу цієї культури.

При віднесенні сортів винограду до визначених груп необхідно керуватися Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні (таблиця 4).

У рядку 28 необхідно вказати дані про площу та кількість дерев шовковиці.

У рядку 29 враховують усю площу, зайняту хмелем, незалежно від строку його посадки (навесні чи восени). Плодоносним вважають хміль з моменту його введення в експлуатацію за актом.

У рядку 30 вказують інші багаторічні культури, не передбачені переписним листом (інжир, хурма, гранат тощо).

У рядку 31 необхідно проставити загальну площу, яка зайнята у підприємстві під власно вирощеними багаторічними живцями, саджанцями, підщепами та пагінцями, батогами, сіянцями плодових дерев, хмелю, а також маточниками для отримання насіння, та їх кількість; у рядку 32 - відповідно під ягідниками (без вус суниці, полуниці); у рядку 33 - площу під вусами суниці.

2.3. Застосування зрошення

Зрошення - це штучне зволоження ґрунту водою, за винятком дощу, за умови існування інфраструктури й устаткування для підведення води від джерела до сільськогосподарських культур, таких як зрошувальні канали, насоси, розприскувачі або локалізовані системи поливу. Крім того, до зрошення належить і ручний полив рослин з використанням шлангів, відер, лійок або інших пристосувань. Неконтрольоване затоплення земель (вихід з берегів річок або інших водотоків) зрошенням не вважають.

Якщо при вирощуванні сільськогосподарських культур за останні 12 місяців зрошення не застосовувалося, то необхідно проставити мітку "Ні" і перейти до пункту 2.8. Якщо зрошення проводилося, слід проставити мітку "Так" і приступити до заповнення відповідей до пункту 2.4.

2.4. Площа, зрошена хоча б один раз протягом останніх 12 місяців, гектарів

До зрошуваних земель належать:

сільськогосподарські угіддя, на яких є зрошувальна сітка (канали, трубопроводи, лотки), з’єднана з джерелами зрошення, водні ресурси яких забезпечують полив цих земель, уключаючи землі, зрошувальна сітка на яких потребує ремонту або реконструкції;

осушені землі, якщо на них побудовано зрошувальну сітку з фіксованим водозабором для регулярного зрошення.

Допоки зрошувані землі не переведено в богарні (неполивні землі, придатні для використовування під посів без зрошування), вони обліковуються як зрошувані.

У складі зрошуваних не обліковуються землі:

якщо ділянки, що зрошувались за допомогою пересувного іригаційного обладнання, не постійні, а місця водозабору не обладнані й змінюються;

якщо пересувне іригаційне обладнання використовується для зрошення ділянок, де меліоративне будівництво здійснюється без проектів;

землі лиманного зрошення;

осушені землі, які мають подвійне регулювання водного режиму, на яких проводилося зволожування ґрунту за допомогою шлюзування або зрошення сільськогосподарських угідь здійснювалося дощувальними машинами й установками з каналів осушувальної сітки.

У рядку 01 слід указати загальну площу зрошених земель, яка фактично поливалася протягом останніх 12 місяців і була використана для виробництва сільськогосподарських культур. При цьому проставляють фізичну площу земель, а не їх сумарну площу під культурами, що поливались. Тобто землі, які поливалися декілька разів, під різними культурами при обчисленні площі зрошуваних земель обліковують тільки один раз.

У рядках 02-17 наводять зрошені площі за визначеними переписним листом видами сільськогосподарських культур. При заповненні інформації щодо площ посіву окремих сільськогосподарських культур на площах, що фактично поливалися, слід дотримуватися методології обліку, викладеної у пунктах 2.1 і 2.2 розділу 2 цієї Інструкції.

2.5. Методи зрошення, що були використані

При визначенні методів зрошення, які використовують, слід пам’ятати, що:

поверхневе зрошення (мітка 1) означає систему для часткового або повного покриття землі водою з метою зрошення із застосуванням борозен, примежових полос тощо та лиманне зрошення;

затоплення (мітка 2) означає систему повного покриття землі водою з метою зрошення;

дощування (мітка 3) означає перекачування води під тиском по мережі трубопроводів з подальшою його подачею до культури шляхом розприскування. Така система головним чином імітує дощ у тому значенні, що вода подається шляхом кроплення зверху;

крапельне зрошення (мітка 4) означає систему, коли вода подається безпосередньо в прикореневу зону рослин, що вирощуються, і регулюється невеликими порціями за допомогою дозаторів-крапельниць;

внутрішньоґрунтове зрошення (мітка 4).

У разі застосування методів зрошення, не передбачених переписним листом, проставляють мітку 6.

При застосуванні декількох методів проставляють декілька міток.

2.6. Способи зрошення, що були використані

Залежно від того, в який спосіб здійснюють зрошення, необхідно проставити мітку 1 - якщо використовують обладнання для підводу води (зрошувальні канали й водотоки, насоси, розприскувачі або локалізовані системи поливу); мітку 2 - якщо зрошення здійснюють вручну (зрошення з відра, лійки тощо). Якщо використовуються обидва способи, то проставляють обидві мітки.

2.7. Джерела води для зрошення, що були використані

Під джерелом води слід уважати початкове джерело води (наприклад, якщо використовують мережу каналів для підведення води від ставка до земельної ділянки, то джерелом води буде не канал, а ставок).

При відповіді на це запитання слід зазначити джерела води (для підприємства у цілому): ґрунтові води та поверхневі води (ставки тощо) (відповідно мітки 1 і 2), поверхневі води за межами підприємства (з озер, річок або каналів) - мітка 3, інші джерела - мітка 4. Якщо підприємство використовує воду з декількох джерел, то можливе проставляння декількох міток.

2.8. Застосування осушення

До осушуваних земель належать землі, які мають осушувану сітку, що забезпечує нормальний повітряно-водний режим для вирощування на них сільськогосподарських культур, а також землі, які є осушеними, але дренажна сітка на них потребує ремонту або реконструкції.

2.9. Осушувана площа сільськогосподарських угідь, гектарів

У цьому пункті необхідно вказати площу земель, які мають фактично діючу осушувальну сітку: площа меліорованих земель, на яких встановлено дренажну систему; площа меліорованих земель, де проводилося двобічне регулювання водного режиму, коли надлишок у ґрунті вологи відводиться із земельної ділянки за допомогою дренажних труб у спеціальні джерела та при необхідності подається на земельні ділянки тими ж трубами або через дощові установки, через крапельне зрошування.

Розділ 3. Сільськогосподарські тварини у межах місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця

Необхідно врахувати, що цей розділ заповнюють лише у тому випадку, якщо проставлена мітка 1 у пункті 1.4 розділу 1 переписного листа.

Характеристику тварин, яких утримують на територіально відокремлених земельних ділянках, розташованих поза межами місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця, наводять при відповіді на запитання в розділі 5 переписного листа.

3.1. Чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин станом на 1 липня 2012 року, голів

При заповненні відповідей на це запитання слід мати на увазі, що:

1) у чисельність поголів’я худоби, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, інших видів худоби ураховують як власне поголів’я сільськогосподарських тварин, так і орендоване;

2) не враховують у наявне поголів'я сільськогосподарських тварин, які:

здані в оренду за оформленими договорами;

є власністю іншого підприємства/фізичної особи-підприємця, а в цьому підприємстві відгодовуються за договором. У цьому разі слід з'ясувати, яке сільськогосподарське підприємство передало худобу на вирощування (відгодівлю), та вказати його найменування та місцезнаходження в супровідному листі до форми № 1-перепис.

Чисельність сільськогосподарських тварин обліковують станом на 00.00 годин 1 липня 2012 року. Усі зміни, що відбулися в чисельності та складі тварин після цього моменту, не враховують. Тобто всі тварини, які були продані, забиті або пали після 00.00 годин 1 липня 2012 року, мають бути переписані разом з наявним поголів’ям, а приплід, інші надходження худоби та птиці після 00.00 годин 1 липня 2012 року не враховують.

В усіх рядках поголів’я худоби та птиці вказують незалежно від того, де вона знаходилася на момент перепису: у тваринницьких приміщеннях, на відгінних пасовищах, використовувалася на роботах тощо.

Чисельність худоби, кролів і хутрових звірів записують у фізичних головах (бджолосім’ї - у штуках) у цілих числах.

При заповненні відповідей у цьому розділі необхідно стосовно кожної тварини окремо мати такі дані: вік (рік чи місяць народження) та стать.

Рядки 01, 15, 23, 34, 38, 45, 48 і 67, які характеризують загальне поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин, визначають як суму згідно з наведеними на переписному листі підказками.

У поголів’я великої рогатої худоби (рядок 01) уключають корів, бугаїв, буйволів, яків та іншу живу велику рогату худобу всіх статево-вікових груп, незалежно від мети їхнього використання (розведення, відгодівля, виведення порід, забій тощо). Дані рядка 01 дорівнюють сумі даних рядків 02, 03, 05, 07, 09, 10, 11, 12 і 13.

У рядках 02-10 наводять статево-віковий склад великої рогатої худоби.

Рядок 02 "бугаї-плідники" заповнюють у тому випадку, коли є бугаї старші 2 років, яких використовують для відтворення поголів’я молочного та/або м’ясного стада.

У рядку 03 "корови" проставляють поголів’я корів молочного та м’ясного напряму продуктивності, включаючи сухостійних (доїння не виконувалося в період до розплоду - два місяці) та ялових (від яких не отримано приплід протягом року до моменту перепису) корів, корів-годувальниць (виділені для групового підсосного вирощування телят при одночасному припиненні доїння). Не включають у рядок 03 корів, які переведені на відгодівлю та нагул (ураховують тільки у загальному поголів’ї великої рогатої худоби та в рядку 13 - велика рогата худоба інших видів і статево-вікових груп), і запліднених (осіменених), але ще не розтелених телиць незалежно від їхнього віку.

Із загального поголів’я корів у рядку 04 виділяють корів молочного напряму продуктивності, тобто тварин, основним видом продукції яких є молоко.

У рядках 05 "телиці від 1 року до 2 років" і 07 "телиці від 2 років і старші" наводять загальне поголів'я телиць зазначеного віку як запліднених (осіменених), так і незапліднених (неосіменених). У рядках 06 і 08 із загального поголів’я телиць відповідного віку виділяють чисельність усіх фактично спарованих і штучно осіменених телиць, тільність яких установлена.

У рядку 10 "воли робочі" наводять лише кількість дорослої худоби старше 2-х років, уключаючи тварин, яких тимчасово не використовують на роботах через хворобу чи з інших причин. Воликів, бичків молодших 2-х років, хоч їх уже й навчають, до цієї групи не включають (їх обліковують у рядку 13 "велика рогата худоба інших видів і статево-вікових груп").

Чисельність буйволів і яків усіх статево-вікових груп проставляють у рядках 11 і 12 відповідно. У разі утримання в господарстві великої рогатої худоби, яка відноситься до видів і статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, її загальне поголів’я зазначають у рядку 13.

Наявність поголів’я великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності (рядок 14) заповнюють у тому випадку, коли є худоба м’ясних порід, у тому числі маточне поголів’я яких використовують для відтворення та вирощування телят підсосним методом до 8-місячного віку при повному припиненні доїння.

У рядках 16-20 чисельність поголів’я свиней розшифровують за статево-віковими групами, у рядках 21 і 22 - за окремими ваговими групами.

У рядку 15 підраховують загальну чисельність свиней незалежно від їхнього віку, статі, мети вирощування чи використання. Дані рядка 15 дорівнюють сумі даних рядків 16, 17, 18, 19 та 20.

У рядку 16 проставляють чисельність кнурів-плідників старше 2-х років, яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 17 показують наявність основних свиноматок, тобто свиноматок, що опоросилися один або декілька разів і переведені в основне стадо. Свиноматок, що були вибракувані та поставлені на відгодівлю, у цьому рядку не ураховують.

У рядку 18 ураховують ремонтних свинок від 4-х місяців і старше до моменту їх парування або штучного запліднення. Після парування ремонтні свинки повинні бути враховані у рядку 20.

У разі утримання в підприємстві свиней статево-вікових груп, які не передбачені переписним листом, наприклад, свинок і кнурів від народження до 4-х місячного віку, ремонтних кнурів від 4-х місяців і старших та ін., їхнє загальне поголів’я показують у рядку 20.

У рядках 24-28 чисельність поголів’я овець відображають за статево-віковими групами, у рядках 29-33 - за породними групами.

У рядку 23 показують загальне поголів’я овець незалежно від їхнього віку та статі, мети вирощування. Дані рядка 23 дорівнюють сумі рядків з 24 до 28.

У рядку 24 проставляють дані щодо кількості баранів-плідників, які старші 2-х років і яких використовують для відтворення поголів’я. Баранчиків до 1 року відображають окремо в рядку 27. До них також відносять валушків (кастрованих баранчиків) до 1 року.

У рядку 25 записують чисельність маток, які окотилися (дали приплід) один або декілька разів, а також ярок старше 1 року (ярка - вівця, яка жодного разу не дала приплід, хоча й була злучена або штучно запліднена). Ярочок до 1 року відображають окремо в рядку 26.

У разі утримання овець статево-вікових груп, які не передбачені переписним листом, їхнє загальне поголів’я показують у рядку 28.

Для розподілу загального поголів’я овець за породними групами (рядки 29-33) необхідно скористатися таблицею 5:

При утриманні в господарстві овець, породну групу яких не визначено, їх поголів’я включають у загальне поголів’я тварин, при цьому дані рядка 23 будуть більші за суму рядків з 29 до 33.

У рядках 35-37 наводять дані щодо поголів’я кіз, які є в господарстві, незалежно від мети вирощування. Дані рядка 34 заповнюють як суму рядків з 35 до 37.

У рядку 35 записують чисельність козлів, які старші 2 років і яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 36 проставляють поголів’я маток, які окотилися (дали приплід) один або декілька разів, а також кізочок цього віку (кози, які жодного разу не дали приплід, але були спаровані чи штучно запліднені).

Козликів і козликів-кастратів до 1 року, кізочок, які не були спаровані чи штучно запліднені, кіз інших статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, ураховують у рядку 37.

У рядках 39-42 відображають чисельність поголів’я коней за статево-віковими групами, у рядках 43-44 - за напрямом використання. Дані рядка 38, які відображають загальне поголів'я коней незалежно від їхнього віку, статі чи напряму використання, заповнюють як суму рядків з 39 до 42.

До жеребців-плідників (рядок 39) відносять жеребців, які старші 2 років і яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 40 показують маточне стадо, до якого включають племінних кобил, яких використовують на легких роботах, кобил табунного утримання та кобил робочих від 3 років і старших і які призначені для відтворення поголів’я.

У рядку 41 записують лошат до 1 року незалежно від їхньої статі.

Поголів’я кобилок до 3 років і жеребчиків цього ж віку, меринів (кастрованих жеребчиків) до 3 років, коней інших статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, ураховують у рядку 42.

Із загального поголів'я коней у рядках 43 і 44 виділяють відповідно робочих коней і спортивних коней, яких використовують для скачок, верхової їзди тощо.

До робочих коней відносять усіх меринів, кобил і жеребців від трьох років і старших, яких використовують на сільськогосподарських роботах, будівництві, на лісозаготівлях, а також у роз’їздах тощо. Робочих коней, які тимчасово непрацездатні через хворобу чи з інших причин, також ураховують у цьому рядку. Натомість племінних жеребців і кобил, яких використовують на легких роботах, у цей показник не включають.

На підставі інформації щодо поголів’я кролематок (рядок 46), у складі яких ураховують усіх самок, що окролились, а також сукрільних самок, ураховуючи сукрільних самок, від яких буде вперше одержаний окріл, і кролів усіх інших статево-вікових груп (рядок 47), проставляють дані щодо загальної наявності у господарстві кролів (рядок 45) незалежно від віку та статі.

У рядках з 48 до 66 відображають наявну птицю за видами та віком, визначеними переписним листом.

Підсумуванням рядків 49, 55, 57, 59 та з 61 до 66 у рядку 48 визначають загальну чисельність птиці всіх видів, усякого віку та статі (як самців, так і самок, молодняку).

У рядку 49 записують загальне поголів’я курей і півнів, із яких виділяють птицю яєчного (рядок 51) і м’ясного та м’ясо-яєчного (рядок 53) напряму продуктивності.

До курей-несучок (рядок 52) відносять усіх дорослих курей незалежно від того, одержують від них яйця в цей час чи ні.

Із молодняку м'ясних курей у рядку 54 виділяють поголів'я курчат-бройлерів (молодняк у віці до 42 днів).

У рядках 55, 57, 59, 61-65 наводять загальне поголів’я птиці зазначеного виду (самців, самок, молодняк), а саме: гусей, качок та індокачок, індиків, цесарок, перепілок, фазанів, куріпок і страусів. За наявності на підприємстві видів птиці, які не передбачені переписним листом, їх загальну чисельність проставляють у рядку 66.

У рядках 56, 58 і 60 із загального поголів’я відповідного виду слід виділити дорослу птицю. Переведення молодняку в доросле стадо встановлено для курей і півнів у віці старше 5 місяців (понад 150 днів), гусей та індиків - старше 8 місяців (понад 240 днів), качок - старше 6 місяців (понад 180 днів). Поголів'я птиці, яке не досягло вищезазначеного віку, вважається молодняком.

Якщо підприємство займається розведенням кліткових хутрових звірів (лисиць, песців голубих, норок, нутрій, соболів чорних тощо), то їх загальну кількість незалежно від віку, статі та мети вирощування (на плем'я, хутро тощо) визначають у рядку 67 (сума рядків з 68 до 75). Тут ураховують як тварин, які отримані у своєму господарстві, так і куплені на стороні для укомплектування стада.

Загальну кількість лисиць, песців, норок, нутрій, фредок, ондатр, шиншил (самки, самці, молодняк) проставляють у рядках 68-74. У разі утримання в підприємстві хутрових звірів, які не передбачені переписним листом, їхнє загальне поголів’я показують у рядку 75.

Якщо підприємство займається розведенням бджіл, то в рядку 76 зазначають наявну кількість бджолосімей, які розташовані в окремих вуликах.

Загальну чисельність віслюків, мулів (помісь віслюка з кобилою), лошаків (помісь жеребця з ослицею) та верблюдів проставляють у рядках 77-80.

Якщо підприємство утримує інші види сільськогосподарських тварин, які не передбачені переписним листом, у вільних рядках слід вписати назву тварини, яка відсутня, та проставити кількість наявних голів.

3.2. Розведення інших тварин

При відповіді на це запитання слід зазначити, чи займається підприємство розведенням видів сільськогосподарських тварин, не передбачених у пункті 3.1, а саме: шовковичного шовкопряда, черв'яка червоного каліфорнійського та інших вермикультур, жаб, равликів їстівних тощо. При цьому слід мати на увазі, що можливе проставляння однієї або декількох міток.

3.3. Виробництво молочка маточного бджолиного, сперми сільськогосподарських тварин, біогумусу

При відповіді на це запитання слід указати, чи займається підприємство виробництвом молочка маточного бджолиного (мітка 1), сперми сільськогосподарських тварин (мітка 2), біогумусу (мітка 3). При цьому слід мати на увазі, що можливе проставляння декількох міток.

Розділ 4. Методи виробництва сільськогосподарської продукції

4.1. Способи обробки землі

На запитання щодо способів обробки землі можуть бути надані декілька відповідей, кожну з яких позначають відповідною міткою згідно з порядком заповнення переписного листа.

4.2. Використання у сільськогосподарському виробництві

При відповіді на це запитання підприємство може дати декілька відповідей, кожну з яких позначають відповідною міткою згідно з порядком заповнення переписного листа.

У відповіді на це запитання наводять інформацію щодо застосування мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин (за видами), матеріалів для поліпшення властивостей ґрунтів, районованих сортів сільськогосподарських рослин, рекомендованих сівозмін, типу плідників для запліднення тварин, інших ветеринарних послуг тощо.

При заповненні переписного листа необхідно також уточнити, чи вносилися мінеральні й органічні добрива під культури закритого ґрунту, та врахувати це при проставленні міток.

Використання добрив, засобів захисту рослин, матеріалів для поліпшення властивостей ґрунтів, унесених під урожай поточного року, зазначають незалежно від часу їх унесення: під пари і зяб у минулому році, а також перед сівбою, під час сівби та у вигляді підживлення у поточному році та восени минулого року.

До засобів захисту рослин відносять препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослин або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин.

Якщо з метою поліпшення властивостей ґрунтів використовують у районах кислих ґрунтів вапнякове борошно та інші вапнякові матеріали, у районах засолених (солонцевих і солончакових) ґрунтів - гіпс, інші гіпсовмісні породи, то необхідно проставити відповідні мітки.

4.3. Застосування методів органічного землеробства

Під методами органічного землеробства слід розуміти способи та прийоми господарювання без використання хімічно-синтезованих добрив, засобів захисту рослин, гормонів та регуляторів росту, а також продуктів генної інженерії. До таких методів відносять способи і прийоми господарювання, які забезпечують підтримку та підвищення довгострокової родючості ґрунтів, підвищення біологічної циркуляції в межах господарства, особливо циркуляції поживних речовин, азоту (шляхом вирощування азотофіксуючих рослин), а також біологічний захист рослин, заснований на профілактиці, а не лікуванні.

4.4. Використання генно-модифікованих культур і організмів

До генно-модифікованих культур і організмів відносять сільськогосподарські культури та тварин, які мають вищу за природну стійкість до хвороб і шкідників, кращі ростові якості та вищу продуктивність.

Залежно від того, чи використовує підприємство генно-модифіковані культури та організми для ведення сільського господарства, необхідно проставити відповідну мітку.

4.5. Отримання, надання послуг для ведення сільськогосподарської діяльності

При відповіді на це запитання у рядках 01-18 необхідно зазначити, які послуги отримувало підприємство для ведення сільськогосподарської діяльності від юридичних та фізичних осіб (графа 1), а у графі 2 - указати ті послуги, які надавало підприємство іншим юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та громадянам.

Розділ 5. Територіальне розміщення сільськогосподарського виробництва

Цей розділ заповнюють за наявності відповіді за позицією 5 у пункті 1.2.А або пункті 1.2.В або позицією 2 у пункті 1.2.В розділу 1 переписного листа.

Відомості подають за кожним виробничим структурним підрозділом (відокремленим виробництвом), який розташований за межами місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця.

Так, наприклад, якщо за кодом 5 пункту 1.2.А проставлено "3", то в розділі 5 повинна бути заповнена інформація щодо площ земельних ділянок і багаторічних насаджень, поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин за трьома адресами знаходження виробництва. Якщо два або більше відокремлених підрозділів знаходяться на території однієї місцевої ради (наприклад, сільської ради), то в такому випадку дані по них об’єднують і на них складають один аркуш-вкладиш за розділом 5 переписного листа.

При заповненні цього розділу необхідно вказати детальну адресу виробничого структурного підрозділу (відокремленого виробництва), який розташований за межами місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця: назву регіону, району, сільської (міської, селищної) ради та населеного пункту; назву вулиці та номер будинку (якщо це садиба господарства). Код території та статистичний код об’єкта як підприємства/фізичної особи-підприємця, так і статистичний код виробничого структурного підрозділу, що знаходиться за межами місцезнаходження підприємства, проставляють в органах державної статистики.

При заповненні інформації щодо загального розміру земельної ділянки, площі ріллі, посіву окремих сільськогосподарських культур і чисельності поголів’я основних видів тварин за кожним відокремленим виробництвом слід дотримуватися методології, яка передбачена для обліку площ і худоби у розділах 2 та 3 цієї Інструкції.

Розділ 6. Споруди, техніка, обладнання та інфраструктура

6.1. Наявність споруд

Необхідно враховувати капітальні, тимчасові та пристосовані, як діючі, так і недіючі внаслідок несправності, ремонту та реконструкції споруди і приміщення, призначені для зберігання сільськогосподарської продукції й утримання худоби та птиці, техніки і реманенту.

Обліковуються:

власні приміщення;

орендовані господарські приміщення, які передані господарству в оренду на підставі договору (усної домовленості), відповідно до якого орендодавець передає за плату орендареві в користування господарське приміщення для господарського використання на обумовлений строк.

До приміщень для утримання сільськогосподарських тварин і птиці відносять будівлі, які підведені під дах, розраховані на тривалий строк використання, придатні для утримання в них сільськогосподарської худоби та птиці.

У графах 1-3 необхідно вказати площі споруд (у квадратних метрах), які використовує підприємство, для зберігання врожаю, кормів, утримання худоби, птиці, техніки, зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, органічних добрив, споруд для комплексного використання, теплиць і парників. У графі 4 необхідно проставити мітку навпроти тих споруд, які використовують декілька господарств.

Приміщення, які непридатні для зберігання і такі, що не підлягають ремонту та відновленню, не враховують.

У рядку 01 "Споруди для зберігання врожаю" необхідно вказати спеціалізовані або пристосовані нежитлові господарські приміщення для зберігання врожаю (сараї, зерносховища, комори, льохи тощо). До споруд для зберігання зерна (рядок 02) слід віднести зерносклади (включаючи склади для зберігання продовольчого та фуражного зерна), насіннєсховища, споруди підлогові, засікові та інших типів, стаціонарні кукурудзосховища та інші приміщення капітального типу для зберігання зерна. Навіси та приміщення, пристосовані для тимчасового зберігання зерна, за відповідним рядком не враховуються. Якщо врожай зберігають у житловому приміщенні (наприклад, на горищі), то таке приміщення не слід уважати господарським.

До сховищ для картоплі, овочів, плодів, ягід (рядок 03) відносять лише приміщення капітального типу для зберігання картоплі, овочів, плодів та ягід, які використовуються для продовольчих і насіннєвих цілей. Сховища для овочів і картоплі, які входять до тваринницьких комплексів і призначені для зберігання овочів і картоплі на годівлю худобі, а також холодильники для тривалого зберігання овочів і плодів у цьому рядку не відображаються. Їх указують у рядку 04.

У рядку 04 "Споруди для зберігання кормів" слід указати спеціалізовані споруди і пристосовані нежитлові приміщення для зберігання кормів (сараї, комори тощо). До силосних і сінажних споруд належать башти, напівбашти, облицьовані ями, траншеї та інші споруди (включаючи силосні та сінажні споруди, які входять до складу тваринницьких комплексів), сінажні споруди баштового та траншейного типу. Причому відображаються лише споруди, які дозволяють забезпечити тривале герметичне зберігання закладеного сінажу. Необлицьовані ями та траншеї для зберігання силосу не враховуються. Крім площі, у рядку 05 необхідно вказати також об’єм цих споруд.

У рядку 06 "Споруди для утримання худоби" необхідно навести дані про приміщення, спеціально побудовані та пристосовані для утримання всіх видів худоби (корівники, свинарники, сараї, клітки для кролів і хутрових звірів тощо).

У рядку 07 "Споруди для утримання птиці" вказують приміщення для утримання всіх видів птиці (пташники, сараї тощо).

Навіси, накриття, підсобні приміщення (для зберігання тари, інвентарю) приміщеннями для утримання сільськогосподарських тварин не вважають.

У рядку 08 "Споруди для утримання техніки і реманенту" необхідно вказати спеціалізовані приміщення, пристосовані для зберігання техніки та реманенту (гаражі, ангари для зберігання реманенту, спеціальні сховища для зберігання пального), а також площі для ремонту й обслуговування сільськогосподарської техніки. До ремонтних майстерень належать ремонтні та ремонтно-механічні майстерні для капітального й поточного ремонтів сільськогосподарських машин, інвентарю та тракторів. Не враховують у складі ремонтних майстерень пересувні ремонтні майстерні та пункти технічного обслуговування.

У рядку 09 "Споруди для зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин" указують приміщення, які спеціально призначені для зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.

У рядку 10 "Споруди для зберігання органічних добрив" указують спеціалізовані приміщення, пристосовані для зберігання органічних добрив: резервуари, ємності, ями, загорожі тощо.

У рядку 11 "Споруди для комплексного використання у вищезазначених цілях" показують нежитлові приміщення, які використовують для зберігання і утримання разом кормів і худоби або врожаю, кормів і худоби і т. ін.

Загальну площу теплиць і парників, які використовує підприємство (рядок 12), підсумовують після проставляння відповідних даних у рядках 13-15.

6.2. Наявність гідротехнічних споруд, що забезпечують ведення господарства

У цьому пункті наводять дані щодо власних і орендованих гідротехнічних споруд, які використовують для сільськогосподарського виробництва: канали для зрошення й осушення земельних ділянок; дренажні комплекси, трубопроводи для подачі води для зрошення та відводу води з осушуваних земель, насосні та водозабірні станції; водонапірні споруди (башти), а також інші споруди (очисні споруди на тваринницьких фермах - у системах водопостачання й каналізації для очищення природної та стічної води).

6.3. Наявність техніки

При заповненні цього пункту слід із наведеного переліку видів сільськогосподарської техніки, машин і обладнання вибрати ті, які використовує підприємство: як власні (графа 1), так і взяті в оренду (довгострокове використання - більше 1 року) - графа 3.

Техніку враховують незалежно від практичного використання та технічного стану: справна, несправна, знаходиться в ремонті. Вік сільськогосподарської техніки визначається не від дати придбання, а від дати виготовлення її підприємством-виробником.

У графі 4 необхідно проставити мітку навпроти тих видів техніки, які використовуються декількома господарствами.

У рядку 01 "Трактори - всього" проставляються дані про всі трактори, які використовує підприємство, включаючи ті, на яких змонтовані бульдозери, скрепери, кущорізи, канавокопачі, зрошувальні машини, корчувальники-збирачі, буряконавантажувачі та інші машини.

У рядках 02-07 наводять дані про всі трактори в розрізі потужності їхніх двигунів, у рядку 08 із загальної кількості вказують трактори за типом їхньої ходової частини - трактори гусеничні.

У рядку 09 вказують дані про мотокультиватори всіх типів для суцільної та міжрядної культивації, а також мотоблоки.

У рядку 10 обліковують всі види вантажних та вантажно-пасажирських автомобілів, уключаючи автоцистерни (бензовози, молоковози та інші).

У рядку 11 наводять дані про всі причепи та напівпричепи, включаючи автомобільні.

У рядку 12 наводять дані про плуги загального призначення та спеціальні, включаючи плоскорізи-глибокорозрихлювачі. До спеціальних плугів належать болотно-чагарникові, плантажні, садові, виноградникові, чагарникові та інші.

У рядку 13 вказують дані про культиватори, які використовують як причіп до трактора з метою суцільної та міжрядної культивації посівів.

У рядку 14 проставляються кількість борін усіх видів (зубових, сітчастих, пружинних, дискових тощо). Окремо вказують у рядку 15 дискові борони.

У рядку 16 наводять сівалки всіх типів (без тукових).

У рядку 17 обліковують усі види картоплесаджалок.

У рядку 18 наводять дані про розкидачі гною і добрив.

У рядку 19 вказують машини для внесення твердих мінеральних добрив, уключаючи сівалки тукові, та інші.

У рядках 20-22 наводять дані щодо іригаційного обладнання підприємства, тобто обладнання, яке використовують для штучного зрошування ґрунту: дані про всі водяні насоси всіх типів (стаціонарні, плавучі, пересувні), які працюють від валу відбору потужності трактора, а також насосно-силові агрегати колодязів і свердловин, які подають воду для поливу зрошуваних земель (рядок 20); дощувальні машини й установки всіх типів (рядок 21); машини та пристрої для поливу (рядок 22).

У рядку 23 вказують дані про косарки всіх видів - причіпні, навісні та напівнавісні, які призначені для косіння трав, кукурудзи, соняшнику та інших рослин на сіно, зелений корм і силос, косарки-подрібнювачі та косарки-плющилки самохідні й ротаційні. У цьому рядку вказують також дані про кількість самохідних і навісних жаток, які призначені для скошування зернових і бобових культур і укладання їх у валки.

У рядку 24 обліковують прес-пакувальники та прес-підбирачі - машини, призначені для підбирання валків сіна, соломи і пресування їх у тюки.

У рядках 25-29 вказують дані про комбайни й машини для збирання врожаю всіх марок і всіх виробників - зернозбиральні комбайни (рядок 25), кукурудзозбиральні комбайни (рядок 26), картоплезбиральні комбайни і картоплекопачі (рядок 27), кормозбиральні комбайни (рядок 28), у тому числі й причіпні, бурякозбиральні комбайни і машини, але без гичкозбиральних машин (рядок 29). Зернозбиральні комбайни, переобладнані для збирання кукурудзи, вказують у рядку 26.

У рядку 30 обліковують техніку, яку використовують для післяврожайних робіт: зерноочисні машини й агрегати (включаючи горохоочисні), що працюють від привода будь-якого двигуна, мають декілька очисток і доводять зерно до кондиції, а також зерноочисні машини, що знаходяться на зерноочисно-сушильних пунктах, лініях та комплексах (молотарки, сортувалки, трієри та інші), калібрувальні машини і механізми.

У рядку 31 наводять дані про доїльні установки й апарати. Дані щодо наявності в господарстві очищувачів-охолоджувачів молока, включаючи резервуари і танки-охолоджувачі, холодильні установки та інше обладнання для первинної холодної обробки молока, вказують у рядку 32, а сепаратори для первинної переробки молока - у рядку 33.

У рядку 34 вказують дані про використання підприємством інкубаторів.

У рядку 35 узагальнюють інформацію щодо машин і механізмів для приготування кормів: дробарки, коренерізки, комбікормові агрегати, подрібнювачі коренеклубнеплодів, грубих кормів та інші.

У рядку 36 вказують дані про наявність та використання всіх (як стаціонарних, так і пересувних) роздавачів кормів для великої рогатої худоби та свиней.

6.4. Наявність обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та виробництва відновлювальної енергії

Якщо підприємство має обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та виробництва відновлювальної енергії, то необхідно проставити відповідні мітки.

6.5. Інфраструктура - наявність і доступ

Необхідно вказати, чи має підприємство доступ до:

автомобільної дороги з твердим покриттям, яка з’єднує з районним центром або з мережею магістральних шляхів сполучення (автомобільною дорогою загального користування, залізничною станцією, пристанню);

центральних мереж електричного забезпечення;

теплового забезпечення, водопостачання та газопостачання, каналізації, а також чи користується телефонним зв’язком (стаціонарним і мобільним), факсимільним зв’язком, комп’ютером та чи має доступ до мережі Інтернет. Крім того, необхідно проставити відповідні мітки, якщо підприємство має (власні або орендовані) очисні споруди на тваринницьких фермах, водовідведення та очищення виробничих стоків, обладнані паливно-заправні станції, пункти заправлення скрапленим газом і засоби комунікаційного зв’язку.

Підприємство вважають таким, що має доступ до центральних мереж або до автономних джерел надання побутових послуг, навіть за умови, якщо з якихось причин певний вид благоустрою на момент перепису не діє (ремонт мережі, відключено за несплату наданих послуг, вийшов з ладу пристрій, що підключений до мережі, тощо).

Необхідно мати на увазі, що підприємство вважають обладнаним:

опаленням (теплове забезпечення) незалежно від джерела теплопостачання: центрального опалення (ТЕЦ, районні котельні), а також від систем автономного теплопостачання (індивідуальні установки, котли). До джерел теплового забезпечення не відносять пічне опалення;

водопроводом (водопостачання), якщо воно має розподільчу мережу водопроводу, до якої надходить вода централізовано з водопроводу, артезіанської свердловини (централізоване водопостачання) або індивідуального водозабору (свердловини, криниці, що знаходяться на території земельних ділянок господарства). Якщо водозабірний кран (джерело) розташований на території господарства, а вводу в житлові та господарські приміщення немає, то такі приміщення не вважають обладнаними водозабором;

газопостачанням, якщо встановлені засоби для обігріву приміщень, підлогові газові плити, які працюють від вуличного мережевого газопроводу або від скрапленого балонного газу;

каналізацією, якщо господарські та житлові приміщення мають каналізаційне обладнання для стікання господарсько-фекальних вод до вуличної каналізаційної мережі або поглинальних колодязів (ям). Приміщення, які не обладнано водопроводом, не слід уважати обладнаними каналізацією.

Розділ 7. Трудові ресурси

Пам’ятайте! При заповненні відповідей на запитання цього розділу необхідно надавати інформацію за підсумками другого півріччя 2011 року та першого півріччя 2012 року. Для наведення відповідей використовують дані форм первинного обліку кадрів: накази, розпорядження щодо прийому на роботу; переведення на іншу роботу в межах підприємства; припинення трудового договору чи контракту; особова картка обліку; наказ (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; особові рахунки, трудові договори, контракти, цивільно-правові договори та інші документи первинного обліку, затверджені в установленому порядку.

Заповнення цього розділу здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників (z1442-05) , затвердженої наказом Держкомстату від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722 (зі змінами), Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики № 1-підприємництво (річна), № 1-підприємництво (коротка) - річна, № 1-підприємництво (квартальна) (z1056-07) , затвердженої наказом Держкомстату від 27 серпня 2007 року № 321, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2007 року за № 1056/14323 (зі змінами), та Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 50-сг "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств", (z1303-07) затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 6 листопада 2007 року № 403, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2007 року за № 1303/14570 (зі змінами). Фермерські господарства заповнюють цей розділ також із використанням Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 2-ферм "Основні показники господарської діяльності фермерського господарства" (z1327-07) , затвердженої наказом Держкомстату від 12 листопада 2007 року № 416, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2007 року за № 1327/14594.

7.1. Середня кількість працівників за останні 12 місяців, осіб

Необхідно вказати середню кількість усіх працівників сільськогосподарського підприємства за 12 місяців, що передували пробному перепису (з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року). Цей показник необхідно порівняти з відповідними показниками з таких форм: 1-підприємництво-річна (сума рядків 510, 520, 530); 1- ПВ (квартальна) за рік (рядок 3010, графа 1); 50-сг (рядок 0400). У випадку значних розходжень цих показників з даними, наведеними у формі № 1-перепис, мають бути надані пояснення у супровідному листі.

Середню кількість працівників підприємства за останні 12 місяців визначають як суму таких показників:

1) кількість власників, засновників підприємства та членів їх сімей, зайнятих на підприємстві, праця яких оплачується не з фонду оплати праці (рядок 02). У цьому рядку вказують кількість працівників, винагорода яких прямо залежить від прибутку (або можливості його отримання). Зазначені працівники не повинні включатися до списків працівників інших підприємств. У цьому рядку відображається загальна кількість працівників зазначених категорій, які протягом року брали участь у виробничому процесі, і час їх роботи становить щонайменше третину прийнятого на підприємстві робочого часу;

2) кількість найманих працівників, яка складається із зайнятих на постійній основі (рядок 06) і зайнятих на нерегулярній основі (рядок 10).

До зайнятих на постійній основі необхідно віднести середньооблікову кількість штатних працівників за останні 12 місяців і за трудовим договором, укладеним на певний строк, яка обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за ці місяці роботи підприємства та ділення одержаної суми на 12.

До зайнятих на нерегулярній основі відносять зовнішніх сумісників і працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами й усною домовленістю. Середню кількість зовнішніх сумісників (період роботи таких працівників становить від 2 до 6 місяців) і працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами та усною домовленістю, за рік визначають шляхом підсумовування середньої кількості цих працівників за всі місяці роботи підприємства у звітному періоді і ділення отриманої суми на 12. До кількості працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами, не належать фізичні особи-підприємці, які виконували роботи згідно з цивільно-правовими договорами.

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає на загальних підставах, тобто в перерахунку на середньорічний показник, як це зазначено вище.

7.2. Керівник

У цьому пункті у рядках 01-03 вказують стать і вік керівника підприємства/фізичної особи-підприємця.

Статус керівника господарства визначають при проставленні однієї з наведених міток (04-09).

Для визначення рівня освіти у пунктах 7.2-7.4 слід мати на увазі, що рівні освіти, які встановлені згідно із Законом України "Про освіту" (1060-12) і діють з 1996 року, умовно відповідають освітнім рівням, які діяли до 1996 року, так:

При проставленні міток слід урахувати найвищий рівень освіти з усіх отриманих керівником господарства:

"повна вища" проставляють у тому разі, коли керівник закінчив вищий навчальний заклад (академію, інститут, консерваторію, університет та інші прирівняні до них вищі навчальні заклади), які надають (надавали) освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, магістр;

"базова вища" - закінчив вищий навчальний заклад (університет, інститут, академію, коледж та інші вищі навчальні заклади) і здобув освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр;

"неповна вища" - закінчив технікум, медичне училище, педагогічне училище та інші навчальні заклади і здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст;

"повна загальна середня" - закінчив старшу школу: десятирічну, одинадцятирічну, дванадцятирічну; закінчив реальне училище, комерційне училище або іншу середню загальноосвітню школу;

"базова загальна середня", якщо:

закінчив неповну середню школу в будь-якому році;

закінчив семирічну школу або 7 класів у 1961 році й раніше;

закінчив 8 класів середньої школи в 1962-1989 роках;

закінчив 9 класів середньої школи в будь-якому році;

закінчив 10 класів школи-одинадцятирічки (дванадцятирічки), 11 класів школи-дванадцятирічки;

навчається в 10-11 (12)-му класах;

вибув з 8-го класу в 1960/61 навчальному році й раніше;

вибув з 9-го класу в 1988/89 навчальному році й раніше;

вибув з 10-12-го класів;

"початкова загальна", якщо:

закінчив початкову школу або 3 класи у 1972 році й пізніше;

закінчив 4-6 класів у будь-якому році;

закінчив 7 класів у 1962 році й пізніше;

закінчив 8 класів у 1990 році й пізніше;

вибув з 4-го класу в 1972/73-1988/89 навчальні роки;

вибув з 5-7-го класів у будь-якому році;

вибув з 8-го класу в 1961/62 навчальному році й пізніше;

вибув з 9-го класу в 1989/90 навчальному році й пізніше;

"не має початкової загальної" проставляють у тому разі, коли керівник не має ніякого освітнього рівня;

"неписьменний", коли така особа не вміє ні читати, ні писати.

Наявність професійно-технічної освіти вказують у випадку, якщо керівник господарства закінчив професійно-технічний навчальний заклад: середнє або інше професійно-технічне училище, ремісниче училище, галузеве професійне училище (ГПУ), школу фабрично-заводського навчання (ФЗН) або фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), технічне училище (ТУ), професійно-художнє училище тощо, які надають кваліфікаційний рівень - кваліфікований робітник з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Ураховуючи фаховий рівень керівника господарства, необхідно проставити одну з міток, які визначають обізнаність керівника у веденні сільського господарства.

7.3. Власники, члени (працівники, праця яких оплачується не з фонду оплати праці).

У цьому пункті вказують статево-віковий склад і освітній рівень власників, засновників підприємства та членів їх сімей, праця яких оплачується не з фонду оплати праці. Сума даних у рядку 01 повинна дорівнювати даним рядка 02 пункту 7.1.

7.4. Наймані працівники за останні 12 місяців

У цьому пункті необхідно навести дані щодо статево-вікового складу найманих працівників у господарстві (рядки 02-06) та рівня освіти (рядки 07-18).

Окремо із загальної кількості найманих працівників указують кількість професіоналів і фахівців (рядки 19-24); кваліфікованих робітників сільського господарства (рядки 25-27); водіїв і робітників з обслуговування пересувної техніки (рядки 28-30).

Сума даних, наведених у рядку 01 за графами 3 та 4, повинна дорівнювати даним рядка 06 пункту 7.1, а сума даних, наведених за графами 5 та 6 у рядку 01, дорівнює даним рядка 10 пункту 7.1.

7.5. Час, відпрацьований за останні 12 місяців

У виділених полях проставляється кількість відпрацьованих людино-годин в еквіваленті повної зайнятості. Для заповнення цього пункту необхідно скористатися розділом 4 Інструкції зі статистики кількості працівників (z1442-05) , затвердженої наказом Держкомстату від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722 (зі змінами).

Дані необхідно навести за період із квітня по жовтень 2011 року (графа 2) та з листопада 2011 року по березень 2012 року (графа 3).

Розділ 8. Статутний капітал (пайовий фонд)

8.1. Розподіл статутного капіталу між засновниками (учасниками), відсотків

Статутний капітал - це стартовий капітал, який необхідний підприємству для здійснення фінансово-господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Частку в статутному капіталі окремих груп власників указують на підставі документів про заснування підприємства з урахуванням змін, які були внесені до 1 липня 2012 року. Сума даних по рядках 1-7 не повинна бути більше 100 відсотків.

8.2. Наявність вкладів у статутному капіталі інших суб’єктів господарювання (юридичних осіб)

Джерелом відомостей для відповіді на цей пункт є виписки з реєстру акціонерів або засновницькі документи. Якщо підприємство має вклади в статутний капітал інших суб’єктів господарювання, у тому числі і юридичних осіб, то необхідно проставити відповідні мітки. Мітку проставляють незалежно від розміру вкладу, а також від того, чи веде активну господарську діяльність підприємство/організація, в капіталі якої бере участь ваше підприємство.

8.3. Участь у кооперативі (спілці, об’єднанні)

Основою для надання відповіді на цей пункт є офіційне рішення щодо прийому вашого підприємства в кооператив.

Розділ 9. Інша дохідна діяльність

9.1. Види іншої дохідної діяльності, безпосередньо пов’язані із сільськогосподарським підприємством/фізичною особою-підприємцем

Якщо підприємство або фізична особа-підприємець, яка займається сільським підприємством, займається іншими видами дохідної діяльності, то необхідно вказати, яку частку (у відсотках) займає ця діяльність у загальному доході (виручці) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отриманому за останні 12 місяців. При цьому слід мати на увазі, що сума рядків 01, 03, 04, 07-16 і 18 разом із відсотками від сільськогосподарської діяльності повинні становити 100 %.

9.2. Розведення і вилов риби, інших водних біоресурсів

Цей пункт заповнюють за наявності відповіді у рядку 09 пункту 9.1.

9.2.1. Наявність водойм (природних, штучних) для здійснення рибогосподарської діяльності (включаючи взяті в оренду, але без зданих в оренду)

У цьому запитанні проставляють мітку щодо наявності у господарства водойм (природних, штучних) для здійснення рибогосподарської діяльності (ставків, водосховищ, інших водойм - їхніх ділянок). Тут ураховують як власні водойми, так і орендовані, використані на інших засадах (але без урахування площ, які були здані в оренду), на яких підприємство здійснює діяльність щодо розведення, вирощування та вилову риби, інших водних біоресурсів. Також у цьому запитанні у рядку 4 необхідно вказати загальну площу водного дзеркала цих водойм (у гектарах) та в рядку 5 виділити площу водного дзеркала, якою користуються в господарстві на праві власності та постійного користування.

Одиниці виміру	1 кв. м	1 сотка	1 гектар
Квадратний метр (кв. м)	1 м x 1 м	100	10 000
Сотка	0,01	1	100
Гектар	0,0001	0,01	1

Відстань між рядами, метрів	Відстань між рослинами в рядах, метрів
Відстань між рядами, метрів	1,0	1,25	1,50	1,75	2,0	2,25	2,50	3,0	4,0	5,0	6,0	7,0	8,0	9,0	10,0	11,0
1,0	1,0	1,3	1,5	1,8	2,0	2,3	2,5	3,0	4,0	5,0	5,9	7,1	7,7	9,1	10,0	11,1
1,25	1,3	1,6	1,9	2,2	3,0	2,9	3,1	3,9	5,0	6,3	7,1	9,1	10,0	11,1	12,5	14,3
1,50	1,5	1,9	2,2	2,6	3,0	3,5	3,7	4,6	5,9	7,7	9,1	9,1	12,5	14,3	14,3	16,7
1,75	1,8	2,2	2,6	3,0	3,0	4,0	4,4	5,3	7,1	9,1	10,0	12,5	14,3	16,7	16,7	20,0
2,0	2,0	2,5	2,9	3,5	4,0	4,6	5,0	5,9	7,7	10,0	9,1	14,3	16,7	16,7	20,0	20,0
2,25	2,3	2,8	3,3	4,0	5,0	5,0	5,6	6,7	9,1	9,1	12,5	16,7	16,7	20,0	25,0	25,0
2,50	2,5	3,1	3,7	4,4	5,0	5,6	6,3	7,7	10,0	12,5	14,3	16,7	20,0	25,0	25,0	25,0
3,0	3,0	3,7	4,6	5,3	6,0	6,7	7,7	9,1	12,5	14,3	16,7	20,0	25,0	25,0	33,3	33,3
4,0	4,0	5,0	5,9	7,1	8,0	9,1	10,0	12,5	16,7	20,0	25,0	25,0	33,3	33,3	33,3	50,0
5,0	5,0	6,3	7,7	9,1	10,0	9,1	12,5	14,3	20,0	25,0	33,3	33,0	33,3	50,0	50,0	50,0
6,0	5,9	7,7	9,1	10,0	13,0	14,3	14,3	16,7	25,0	33,3	33,3	50,0	50,0	50,0	50,0	50,0
7,0	7,1	9,1	10,0	12,5	14,0	16,7	16,7	20,0	25,0	33,3	50,0	50,0	50,0	50,0	100,0	100,0
8,0	7,7	10,0	12,5	14,3	17,0	20,0	20,0	25,0	33,3	33,3	50,0	50,0	50,0	100,0	100,0	100,0
9,0	9,1	11,1	14,3	16,7	17,0	25,0	25,0	25,0	33,3	50,0	50,0	50,0	100,0	100,0	100,0	100,0
10,0	10,0	12,5	14,3	16,7	20,0	33,3	25,0	33,3	33,3	50,0	50,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
11,0	11,1	14,0	16,7	20,0	20,0	33,3	25,0	33,3	50,0	50,0	50,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Породна група овець	Породи
Тонкорунні	Асканійська, прекос
Напівтонкорунні	Цигай, кросбредна
Грубововні	Гірсько-карпатська, романівська, сокільська, каракульські, північно-кавказькі
Напівгрубововні	М’ясо-вовнові, латвійська
Каракульські	Багатоплідний каракуль

Про затвердження форм бланків переписної документації та інструкцій щодо їх заповнення

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

сільськогосподарського підприємства, фізичної особи-підприємця (Форма № 1-перепис)

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

домогосподарства (Форма № 2-перепис)

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного/індивідуального садівництва/городництва (Форма № 3-перепис)

ПЕРЕПИСНИЙ ЛИСТ

об'єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств (Форма № 4-перепис)

ІНСТРУКЦІЯ

щодо заповнення форми № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства, фізичної особи - підприємця"

I. Загальні положення

ІІ. Порядок заповнення переписного листа

ІІІ. Заповнення форми № 1-перепис

IV. Порядок заповнення розділів форми № 1-перепис

Розділ 1. Основні відомості про сільськогосподарське підприємство/фізичну особу-підприємця

Розділ 3. Сільськогосподарські тварини у межах місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця

Розділ 4. Методи виробництва сільськогосподарської продукції

Розділ 5. Територіальне розміщення сільськогосподарського виробництва

Розділ 6. Споруди, техніка, обладнання та інфраструктура

Розділ 7. Трудові ресурси

Розділ 8. Статутний капітал (пайовий фонд)

Розділ 9. Інша дохідна діяльність

Розділ 10. Інша інформація

Рівні освіти, які існували до 1996 року	Чинні з 1996 року
Рівні освіти, які існували до 1996 року	рівні освіти	кваліфікаційні рівні
вища	повна вища	магістр, спеціаліст
вища	базова вища	бакалавр
середня спеціальна	неповна вища	молодший спеціаліст
середня загальна	повна загальна середня	-
неповна середня	базова загальна середня	-
початкова	початкова загальна	-
не має початкової	не має початкової загальної	-