Відповідно до частини дванадцятої статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок надання банкам державної фінансової допомоги та її використання, що додається.

2. Внести до пункту 3 Положення про Експертно-аналітичну раду з питань участі держави у капіталізації банків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. N 148 (148-2009-п) "Деякі питання участі держави у капіталізації банків" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 15, ст. 474, N 22, ст. 696, N 37, ст. 1241; 2010 р., N 36, ст. 1231), такі зміни:

абзац третій після слів "статутному капіталі банків" доповнити словами ", можливого надання державної фінансової допомоги";

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"прийняття рішень з інших питань щодо надання банкам державної підтримки.".

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 жовтня 2011 р. N 1066

1. Цей Порядок визначає механізм надання банкам державної фінансової допомоги (далі - державна допомога), крім участі держави у капіталізації банків, та її використання.

2. Державна допомога надається відповідно до рішень Кабінету Міністрів України банку, на користь якого відчужуються активи та/або зобов'язання банку, в якому призначено тимчасову адміністрацію, в тому числі санаційному банку, утвореному відповідно до статті 86-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , за рахунок коштів державного бюджету або шляхом передачі державних облігацій України, випуск яких передбачений законом про Державний бюджет України на відповідний рік на зазначені цілі.

Банк, якому надається державна допомога, повинен провадити банківську діяльність не менш як два роки, бути учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, крім ВАТ "Державний ощадний банк України", дотримуватися встановлених Національним банком економічних нормативів та вимог щодо формування обов'язкових резервів і своєчасно виконувати зобов'язання перед клієнтами.

3. Розмір державної допомоги визначається з урахуванням того, що він не повинен перевищувати різницю між вартістю зобов'язань перед фізичними особами - вкладниками банку, в якому призначено тимчасову адміністрацію, в межах сум, що підлягають відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі відчужених, та вартістю відчужених на користь іншого банку активів. Вартість таких активів визначається незалежними оцінювачами відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

4. Рішення Кабінету Міністрів України про надання державної допомоги приймається за поданням Мінфіну, підготовленим за результатами розгляду ініційованого Національним банком звернення, із зазначенням найменування та повних реквізитів банку, до якого додаються:

відомості про підтвердження відповідності банку вимогам цього Порядку;

розрахунок розміру державної допомоги, визначений відповідно до пункту 3 цього Порядку, та інформація про напрями використання державної допомоги;

засвідчена в установленому порядку копія рішення тимчасового адміністратора про відчуження активів та/або зобов'язань банку з відповідним економічним обґрунтуванням;

копія рішення Національного банку про надання тимчасовому адміністраторові дозволу на таке відчуження;

відомості про балансову вартість активів, що відчужуються, їх вартість з урахуванням результатів проведення оцінки незалежним оцінювачем, обсяг відчужуваних зобов'язань фізичних осіб - вкладників банку, а також засвідчені незалежним оцінювачем копії актів проведення оцінки.

5. Мінфін може звернутися до Національного банку із запитом щодо подання додаткової інформації, необхідної для розгляду питання про надання державної допомоги.

6. За результатами розгляду звернення Національного банку та визначення відповідності банку вимогам цього Порядку Мінфін готує протягом десяти робочих днів висновок щодо можливості надання державної допомоги з відповідним обґрунтуванням та подає його разом з матеріалами, поданими Національним банком, на розгляд Експертно-аналітичної ради з питань участі держави у капіталізації банків, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. N 148 (148-2009-п) "Деякі питання участі держави у капіталізації банків" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 15, ст. 474).

7. Експертно-аналітична рада, зазначена в пункті 6 цього Порядку, на своєму засіданні розглядає висновок Мінфіну щодо можливості надання державної допомоги разом з матеріалами, поданими Національним банком, і готує власний висновок з порушеного питання, який подає Мінфіну.

Мінфін у разі надходження від Експертно-аналітичної ради:

позитивного висновку - подає Кабінетові Міністрів України разом із зазначеним висновком проект рішення про надання державної допомоги, в якому визначаються розмір та джерела її надання;

негативного висновку - надсилає такий висновок Національному банку.

8. Мінфін не пізніше ніж через:

сім робочих днів після прийняття в установленому порядку рішення про надання державної допомоги укладає з відповідним банком договір про надання державної допомоги;

два робочих дні після укладення зазначеного договору здійснює перерахування банку коштів державного бюджету або випуск та передачу державних облігацій України на суму такої допомоги;

десять робочих днів після передачі державних облігацій України надає розпорядження Казначейству для відображення операцій із збільшення обсягу державних запозичень та передачі таких облігацій в обліку виконання державного бюджету.

9. Державна допомога може бути використана банком лише за напрямами, передбаченими договором про її надання.