1. Прийняти пропозицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту стосовно схвалення методичних рекомендацій щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів, що додаються.

2. Рекомендувати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування скласти регіональні плани створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів.

СХВАЛЕНО 

розпорядженням Кабінету Міністрів України 

від 5 вересня 2012 р. № 675-р

Ці методичні рекомендації розроблені з метою забезпечення довгострокового планування розвитку регіону, формування системи навчальних закладів, необхідної для надання високоякісних освітніх послуг кожній дитині, з урахуванням ефективного використання наявних ресурсів та складення регіональних планів модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів (далі - мережа навчальних закладів).

Рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, утворення освітніх округів повинні прийматися з урахуванням думки громади та спрямовуватися на покращення ситуації в освітній галузі регіону.

Складення регіональних планів модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів (далі - плани), здійснюється виходячи з необхідності:

забезпечення доступності освіти для всіх дітей та молоді регіону незалежно від місця проживання;

забезпечення можливості вибору навчальних закладів дітьми, які проживають у сільській місцевості;

підвищення якості освітніх послуг, ефективності навчально-виховного процесу, в тому числі результатів незалежного зовнішнього оцінювання;

забезпечення варіативності освітніх послуг з урахуванням індивідуальних запитів;

урізноманітнення форм організації навчально-виховного процесу;

забезпечення доступу до електронних інформаційних ресурсів;

створення умов для розвитку здібностей кожної дитини, а також для здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами;

дотримання вимог економічної доцільності та ефективності функціонування навчальних закладів у регіоні;

зменшення частки витрат на оплату комунальних послуг у нормативі фінансової забезпеченості;

забезпечення раціональної концентрації та ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону;

скорочення тривалості часу підвезення дітей до навчальних закладів.

Для прийняття виважених рішень щодо модернізації мережі навчальних закладів у регіонах утворюються координаційні ради з питань складення регіональних планів формування освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів (далі - координаційна рада).

Рішення про утворення координаційної ради приймається у формі розпорядження голови райдержадміністрації (міського голови) чи облдержадміністрації (для закладів, що фінансуються з обласного бюджету).

До складу координаційних рад включаються, зокрема, заступники голови райдержадміністрації та районної ради (заступник міського голови), голова постійної комісії з гуманітарних питань районної (міської) ради, керівник, його заступники і працівники органів управління освітою, методичного кабінету (центру), керівники (заступники керівників) структурних підрозділів відповідної місцевої держадміністрації чи виконавчого органу місцевої ради з питань фінансів, економіки, архітектури і будівництва, навчальних закладів, служби зайнятості, роботодавці, керівники профспілок, члени громадських організацій, представники місцевих громад, батьки.

Керівником координаційної ради доцільно призначити заступника голови облдержадміністрації чи райдержадміністрації (заступника міського голови), заступником - начальника місцевого органу управління освітою.

До повноважень координаційних рад слід віднести вивчення стану розвитку мережі навчальних закладів, визначення її ефективності щодо задоволення потреб населення у високоякісних освітніх послугах, соціальної та економічної доцільності, перспектив модернізації відповідно до демографічних показників, рівня міграції, стану ринку праці, фінансування, а також складення планів, створення освітніх округів і своєчасного їх коригування відповідно до потреб та економічних можливостей регіону.

Координаційною радою визначаються орієнтовні обсяги регіонального замовлення на освітні послуги відповідно до державних стандартів освіти, навчальних програм, базового навчального плану за результатами щорічного аналізу стану та перспектив розвитку наявної мережі навчальних закладів.

Координаційна рада проводить детальний аналіз:

потреби у навчальних закладах дошкільної, загальноосвітньої, позашкільної, професійно-технічної освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів;

стану будівель навчальних закладів, потреби у будівництві, капітальному ремонті, реконструкції об’єктів, обсягу відповідного фінансування, наявності необхідних приміщень, внутрішніх вбиралень, водогонів, систем опалення, їдалень, спортивних залів, майстерень;

розташування навчальних закладів різних типів відносно місць проживання учнів;

потреби у створенні навчально-виховних комплексів, освітніх округів;

можливостей транспортної системи, порівняльної картосхеми розташування навчальних закладів і їх транспортної доступності;

демографічної ситуації з прогнозуванням дитячого контингенту на наступні п’ять років;

рівня попиту населення на освітні послуги (з урахуванням потреби у поглибленому вивченні окремих предметів, допрофільній та профільній підготовці, мови навчання, форм організації навчально-виховного процесу, змінності навчання, забезпечення варіативності освітніх послуг для задоволення індивідуальних запитів учнів, зокрема обдарованої молоді, осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, а також дітей з особливими освітніми потребами);

пропозицій навчальних закладів щодо об’єднання в освітні округи;

пропозицій територіальних громад щодо необхідності створення освітніх округів, реорганізації та ліквідації навчальних закладів;

освітніх запитів національних меншин;

рівня забезпеченості педагогічними та науково-педагогічними кадрами, іншими спеціалістами;

відповідності оснащення навчальних закладів сучасним вимогам;

потреби у пришкільних інтернатах, гуртожитках;

відповідності мережі професійно-технічних навчальних закладів структурі економіки та ринку праці регіону;

інформації про результативність і ефективність діяльності навчальних закладів, перспектив зайнятості молоді;

можливостей концентрації та ефективного використання матеріально-технічних, кадрових, фінансових ресурсів регіону для урізноманітнення форм організації навчання і виховання, підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

у разі закриття навчальних закладів - рішень територіальних громад, рівня організації навчання учнів, підвезення до інших навчальних закладів, забезпечення автотранспортом, працевлаштування вивільнених педагогічних, науково-педагогічних кадрів та персоналу;

економіки регіону за галузями, розподілу зайнятого і незайнятого населення, кон’юктури ринку праці;

фінансування галузі освіти в регіоні протягом останніх 10 років, обсягу витрат на одного учня (вихованця) та відповідності фінансовим нормативам;

ризиків, пов’язаних з оптимізацією мережі навчальних закладів (їх створенням, реорганізацією та ліквідацією), об’єднанням у навчально-виховні комплекси, створенням освітніх округів, професійно-технічних навчальних закладів, а також адміністративних перешкод;

актуальності модернізації мережі навчальних закладів та обраних для цього методів, реалістичності виконання планів, тенденцій розвитку варіативності освіти в регіоні відповідно до національних та світових тенденцій, альтернативних варіантів і результатів виконання планів.

За результатами аналізу регіонального замовлення на освітні послуги, тенденцій розвитку мережі навчальних закладів, регіональних особливостей розробляються конкретні завдання з її модернізації, зокрема щодо створення освітніх округів відповідно до соціально-економічних і культурно-освітніх потреб населення, наявної матеріально-технічної, науково-методичної бази, кадрового потенціалу та економічної доцільності. При цьому основними показниками повинні бути підвищення рівня варіативності освітніх послуг, їх доступність та можливість забезпечення для кожного учня особливостей індивідуального розвитку, покращення роботи з обдарованими учнями, дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечення ефективного використання освітніх, фінансових ресурсів регіону.

З метою створення умов для належного навчання і виховання, забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання, проходження практики за місцем проживання утворюються навчальні, навчально-виховні комплекси, до складу яких можуть входити дошкільний та загальноосвітні навчальні заклади різних типів, позашкільні і професійно-технічні, вищі навчальні заклади.

Так, дошкільний навчальний заклад, який фінансується з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення, та загальноосвітній навчальний заклад, який фінансується з районних бюджетів, можуть бути реорганізовані в навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад". Якщо до складу навчально-виховного комплексу входить загальноосвітній навчальний заклад I ступеня, такий комплекс фінансується з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення; якщо до складу зазначеного комплексу входять навчальні заклади I-II, I-III, II-III ступеня, - з районних бюджетів.

З метою задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб населення можуть створюватись освітні округи.

Освітній округ є добровільним об’єднанням у межах адміністративно-територіальних одиниць навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що провадять діяльність із створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти, допрофільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особистості.

Суб’єктами освітнього округу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності можуть бути:

дошкільні навчальні заклади;

загальноосвітні навчальні заклади, в тому числі навчально-виховні комплекси;

позашкільні навчальні заклади;

міжшкільні навчально-виробничі комбінати;

професійно-технічні навчальні заклади;

вищі навчальні заклади;

заклади культури (бібліотеки, музеї, будинки культури тощо);

заклади фізичної культури і спорту;

підприємства;

громадські організації.

До складу освітніх округів можуть входити школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки.

Правовідносини між суб’єктами освітнього округу регулюються договором про спільну освітню діяльність, що містить умови об’єднання, реорганізації та ліквідації округу.

Освітній округ може мати власну назву. При цьому кожен із суб’єктів такого округу є юридично та фінансово самостійним.

Можливі, зокрема, такі варіанти створення освітніх округів:

дошкільні навчальні заклади, які фінансуються з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення, та загальноосвітні навчальні заклади, які фінансуються з районних бюджетів;

загальноосвітні навчальні заклади, які фінансуються з районних бюджетів, та професійно-технічні навчальні заклади, фінансування яких здійснюється з обласного бюджету;

кілька загальноосвітніх навчальних закладів;

бібліотека чи музей, які фінансуються з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення за рахунок видатків на культуру, та загальноосвітні навчальні заклади, які фінансуються за рахунок видатків на освіту;

дошкільні, загальноосвітні, позашкільні, професійно-технічні, вищі навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, підприємства, громадські організації.

Один чи кілька навчальних закладів, що надають повну загальну середню освіту, у разі потреби можуть виконувати функції опорних закладів. Округ може функціонувати без опорних закладів.

На підставі результатів аналізу матеріально-технічної бази, рівня кадрового забезпечення опорними закладами визначаються заклади I-III, II-III або III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою або з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю.

Якщо до складу округу входить професійно-технічний навчальний заклад, він може виконувати функції опорного закладу, у якому громадяни, що мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту.

Місцевими органами виконавчої влади забезпечується підвезення до опорних закладів учнів із закладів, що входять до складу освітнього округу, відповідно до розкладу, затвердженого радою округу.

Інші загальноосвітні навчальні заклади, що входять до складу освітнього округу, можуть бути реорганізовані у:

загальноосвітні навчальні заклади I ступеня, I-II ступеня;

навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I або I-II ступеня";

структурні підрозділи (філії) загальноосвітніх навчальних закладів.

На базі загальноосвітніх навчальних закладів можуть утворюватись дошкільні групи.

У вільних приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів може бути розміщено бібліотеку, музей чи виставку. У разі розміщення бібліотеки у приміщеннях загальноосвітнього навчального закладу плата за оренду таких приміщень здійснюється за рахунок видатків на культуру з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення.

У разі реорганізації бібліотеки у структурний підрозділ навчального закладу бібліотечний фонд і майно передаються на баланс такого закладу, а фінансування здійснюється з районних бюджетів за рахунок видатків на освіту.

У загальноосвітніх навчальних закладах можуть створюватися робочі місця з доступом до Інтернету для надання можливості користуватися електронними інформаційними ресурсами (електронні бібліотеки, віртуальні музеї, веб-сайти професійно-технічних та вищих навчальних закладів, здійснення дистанційного навчання, включаючи курси підвищення кваліфікації вчителів, новини і фільми).

В освітньому окрузі можуть утворюватися пересувні лабораторії, бібліотеки та проводитися виставки.

Модель освітнього округу розробляється радою округу з урахуванням контингенту учнів, їх освітніх запитів та можливостей організації профільного навчання і може змінюватись.

Чисельність працівників окремих закладів, які об’єднуються в освітній округ, може бути іншою, ніж передбачена типовими штатами для відповідних бюджетних установ чи закладів.

Чисельність працівників закладів усіх типів, які об’єднуються в освітній округ, не повинна перевищувати максимальну чисельність, визначену типовими штатами.

Вивільнені у зв’язку з відсутністю учнівського контингенту приміщення навчальних закладів можуть бути за рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування переобладнані у житло (соціальні гуртожитки) для педагогічних працівників, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для окремого району (кількох районів або міст) із диференційованою мережею навчальних закладів може передбачатися розроблення довгострокової освітньої програми, створення об’єднань, освітніх округів.

У плані визначаються заходи з модернізації мережі навчальних закладів, строки їх здійснення, обсяг необхідних коштів, джерела фінансування та відповідальні особи.

План може містити такі розділи:

проведення аналізу регіонального замовлення на освітні послуги, тенденцій зміни регіональних факторів і структури наявної мережі навчальних закладів, проекту модернізованої мережі та транспортного забезпечення;

здійснення заходів щодо створення навчальних закладів, їх реорганізації чи ліквідації, створення навчально-виховних комплексів, освітніх округів, центрів професійно-технічної освіти із зазначенням строків, поліпшення якості навчально-виховного процесу, варіативності освітніх послуг, підвищення кваліфікації кадрів, будівництва та ремонту, зміцнення навчально-матеріальної бази; модернізації управління освітою; забезпечення фінансування;

здійснення контролю за процесом і результатами модернізації мережі навчальних закладів, створення освітніх округів та їх обслуговування; моніторинг ефективності модернізації мережі; оцінка результатів навчально-виховного процесу, поліпшення якості освітніх послуг.

Плани затверджуються на сесії районної (міської, обласної) ради. До планів вносяться у разі потреби необхідні зміни.