КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 29 березня 2002 р. N 431
Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 269

Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести зміни до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 269 (269-96-п) (ЗП України, 1996 р., N 8, ст. 241), виклавши їх у редакції, що додається.
2. Міністерству транспорту і Міністерству екології та природних ресурсів у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
Прем'єр-міністр України
А.КІНАХ
Інд. 33 
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 лютого 1996 р. N 269 ( 269-96-п )
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 29 березня 2002 р. N 431)

ПРАВИЛА

охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення

Загальні положення

1. Ці Правила встановлюють вимоги щодо запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, а також іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства, українськими та іноземними суднами, які перебувають у цих водах.
2. Дія цих Правил поширюється також на охорону вод гирлових ділянок річок, які впадають у море, прибережних захисних смуг морів та островів у внутрішніх морських водах.
3. У цих Правилах використовуються такі терміни:
акваторія - водний об'єкт або його ділянка, обмежена природними, штучними або умовними кордонами;
береговий об'єкт - споруди та інші об'єкти підприємств, установ, організацій усіх форм власності, розташовані у прибережній захисній смузі морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах, діяльність яких впливає або може вплинути на стан водних ресурсів;
відходи - будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються в процесі людської діяльності, не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та від яких власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
внутрішні морські води України - це:
- морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України;
- води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря;
- води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морські милі;
- води заток, бухт, губ і лиманів, морів та проток, що історично належать Україні;
забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;
забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об'єкт у результаті господарської діяльності людини;
засмічення вод - привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;
концентрація фонова - концентрація речовини у водному об'єкті, що сформувалася під впливом усіх домішок, крім впливу джерела, відносно якого визначається фонова концентрація:
МАРПОЛ 73/78 - Міжнародна конвенція із запобігання забрудненню з суден 1973 року (896_009) з поправками 1984, 1985, 1987, 1990 і 1992 років та Протоколом 1978 року до неї;
скидання із суден - будь-яке скидання із судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять, включаючи будь-яке витікання, злив, видалення, розлив, протікання, відкачування, виділення або спорожнення;
сміття із суден - будь-яка речовина, матеріали і предмети, які мають бути видалені (харчові, побутові, експлуатаційні відходи, забруднене нафтою і нафтопродуктами ганчір'я, відходи, пов'язані з вантажем, обслуговуванням);
судно - самохідна або несамохідна плавуча споруда будь-якого типу, яка експлуатується у водному об'єкті (судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні човни, плавучі засоби, в тому числі стаціонарні або плавучі платформи, а також повітряне судно відповідно до визначення у статті 15 Повітряного кодексу України (3167-12) );
територіальне море України - прибережні морські води завширшки 12 морських миль, що відлічуються від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки.

Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення із суден

4. Заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України:
вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані;
відходів та сміття;
вод, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів.
5. Дозволено скидання стічних вод із суден:
які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства;
які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.
Рішення щодо відповідності якості вод нормативам ГДК речовин приймається відповідно державними інспекціями охорони Чорного та Азовського морів Мінекоресурсів на підставі результатів аналізів води.
6. Перед заходом суден у внутрішні морські води та територіальне море України всі запірні пристрої, призначені для скидання забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять, повинні бути закриті адміністрацією судна.
У разі постановки судна в порту всі зазначені пристрої опломбовуються адміністрацією порту в установленому порядку.
7. Забруднюючі речовини, в тому числі води,, що їх містять, та сміття, повинні накопичуватися на суднах у спеціальних місткостях.
8. Під час перебування у внутрішніх морських водах та територіальному морі України судна можуть здавати в установленому порядку забруднюючі речовини, в тому числі води, що їх містять, та сміття, тільки на судна-збирачі, плавучі приймальні споруди, а під час перебування судна у порту - на берегові приймальні споруди.
Операції з забруднюючими речовинами, в тому числі з водами, що їх містять, та сміттям, які проводяться на суднах та суднах-збирачах, підлягають обов'язковій реєстрації у суднових документах.
9. У разі будь-якого скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України забруднюючих речовин, в тому числі вод, що їх містять, та сміття, або їх втрат, а також у разі виникнення загрози такого скидання або втрати капітан судна зобов'язаний терміново повідомити про це адміністрацію найближчого порту України, вжити заходів до максимального зменшення скидання або втрати та до ліквідації забруднення.
10. Для ліквідації наслідків аварійного скидання дозволяється використання хімічних і біологічних препаратів, які пройшли державну санітарно-гігієнічну експертизу, а документація з їх впровадження - державну екологічну експертизу та мають позитивний висновок щодо їх використання.

Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення береговими об'єктами

11. Скидання зворотних вод у внутрішні морські води і територіальне море України забороняється у разі, коли:
води неочищені;
води містять речовини, щодо яких не встановлено ГДК, збудники інфекційних захворювань, перевищують гранично допустимі скиди (далі - ГДС) токсичних речовин, а також за обсягом скидання забруднюючих речовин гранично допустимі нормативи;
їх надходження до водного об'єкта призводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин понад встановлені нормативи ГДК в контрольних точках або перевищення сформованих фонових значень;
територія (акваторія) віднесена до природно-заповідного фонду, курортної, лікувально-оздоровчої, рекреаційної території, а також має наукове та історико-культурне значення.
12. Скидання стічних вод у внутрішні морські води та територіальне море України допускається лише за умови наявності нормативів ГДК речовин у водних об'єктах та встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин.
Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод, визначених статтею 70 Водного кодексу України (213/95-ВР) .
Контрольні точки для кожного водокористувача встановлюються проектом ГДС.
13. Забір і використання вод, скидання забруднюючих речовин береговими об'єктами, включаючи скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, здійснюється на підставі дозволів на спеціальне водокористування, які видаються територіальними органами Мінекоресурсів у встановленому порядку.
14. Розміщення відходів та сміття береговими об'єктами у внутрішні морські води і територіальне море України заборонено.
15. У разі проведення робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також проведенням бурових та геологорозвідувальних робіт, повинні передбачатися заходи щодо запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря стічними водами, забруднюючими речовинами, включаючи радіоактивні, відходами та сміттям.
Усі перелічені роботи, які проводяться у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, здійснюються на підставі дозволів, що видаються державними інспекціями охорони Чорного та Азовського морів Мінекоресурсів.
16. У прибережній захисній смузі морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
будівництво промислових об'єктів;
застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом понад 1 куб. метр на добу;
влаштування полів фільтрації та будівництво інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.
У прибережній захисній смузі вздовж морів, заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах може здійснюватися лише будівництво санаторіїв, інших лікувальних-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням та каналізацією.
17. Тимчасове накопичення і складування відходів та сміття на території портів можливе лише за наявності спеціально відведених та обладнаних місць та у разі їх подальшої утилізації та знешкодження. При цьому побутові відходи та сміття, прийняті з суден, повинні знешкоджуватися у портах.
18. Будівництво, експлуатація об'єктів та проведення робіт, що можуть негативно вплинути на довкілля, дозволяється за наявності позитивних висновків державної екологічної експертизи.
19. Для об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (нафто- та продуктопроводи, нафто- та продуктосховища, накопичувачі побутових стічних вод, каналізаційні колектори, очисні споруди, судна та інші плавучі засоби, нафтові свердловини, бурові платформи тощо), крім проведення державної екологічної експертизи, повинні бути розроблені і впроваджені протиаварійні заходи, а саме:
плани ліквідації наслідків можливих аварій;
порядок дій у разі виникнення аварій;
перелік необхідних технічних засобів для збирання та видалення забруднюючих речовин;
режим спеціального водокористування у разі забруднення водного об'єкта.
20. Водокористувачі берегових об'єктів не несуть відповідальності за транзитне скидання зворотних вод до водного об'єкта в межах району свого водокористування, якщо ці води відводяться з комунальних споруд населених пунктів та їх територій.
21. Проектування, будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт берегових об'єктів повинні здійснюватися за умови, що скидання зворотних вод не призводить до перевищення нормативів ГДК забруднюючих речовин у точках контролю водного об'єкта.
Водокористувачі зобов'язані проводити моніторинг стану морського середовища в районі свого водокористування.
22. Для забезпечення контролю якості та обліку обсягу скидання зворотних вод, що відводяться до водного об'єкта, водокористувачі зобов'язані:
установити на водозабірних та водоскидних спорудах гідрометричне обладнання (рівнеміри, витратоміри тощо);
здійснювати контроль за якісним складом та обсягом зворотніх вод власними або іншими акредитованими лабораторіями.
23. Морські порти, судноремонтні заводи забезпечують:
приймання з суден та здавання на плавучі або берегові очисні споруди забруднюючих речовин або вод, що їх містять;
приймання з суден сміття та відходів з розміщенням їх на об'єктах поводження з відходами;
очищення своїх акваторій від забруднюючих речовин та сторонніх предметів і матеріалів;
локалізацію та ліквідацію наслідків аварійних скидів забруднюючих речовин або вод, що їх містять, у межах своїх акваторій.
24. Морські порти та судноремонтні заводи повинні:
бути укомплектовані суднами-збирачами, спеціальними засобами для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
мати берегові приймальні очисні споруди, систему каналізації, об'єкти для збирання та знешкодження відходів;
мати засоби для накопичення зворотних вод з подальшою передачею їх на очисні споруди у разі відсутності приймальних очисних споруд та системи каналізації.
25. Морські порти, в яких проводиться перевантаження вантажів, що містять хімічні та сипкі речовини, зобов'язані:
розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню акваторій морських портів та прибережних вод морів під час зберігання і перевалки вантажів, що містять хімічні та сипкі речовини;
впроваджувати ефективні методи і технічні засоби щодо запобігання втратам вантажів, що містять хімічні та сипкі речовини, під час їх навантаження і розвантаження;
влаштовувати спеціальні причали для приймання та відправки вантажів, що містять хімічні і сипкі речовини, приміщення для їх зберігання та перетарування, а також майданчики для знешкодження залишків хімічних речовин;
збирати, очищувати, знешкоджувати забруднені води, що утворюються під час промивання вантажних місткостей, а також стічні води територій портів, причалів та інших споруд.
26. Усі операції з забруднюючими речовинами, водами, що їх містять, та сміттям, які проводяться на приймальних очисних спорудах та об'єктах поводження з відходами у портах, на судноремонтних та суднобудівних заводах, підлягають обов'язковій реєстрації в установленому порядку.
27. Підприємства морської галузі узгоджують технологію перевантаження щодо кожного виду вантажів з державними інспекціями охорони Чорного та Азовського морів Мінекоресурсів.
28. Норми технологічного проектування морських портів, їх перегляд, коригування та доповнення у частині запобігання забрудненню внутрішніх морських вод та територіального моря України узгоджуються з державними інспекціями охорони Чорного та Азовського морів Мінекоресурсів.
29. У разі порушення вимог природоохоронного законодавства України діяльність берегових об'єктів може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) чи припинена в установленому порядку.
30. Державний контроль за охороною внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення здійснюється у порядку, встановленому Мінекоресурсів.
Додаток
до Правил

НОРМАТИВИ

граничне допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у внутрішніх морських водах та територіальному морі України

Показник Значення
Розчинений кисень, мг/куб. дм не нижче ніж 4
Завислі речовини, мг/куб. дм фонові значення району водокористування
Солоність, г/куб. дм 12 - 18
Сульфати, г/куб. дм 3,5
Хлор-іон, г/куб. дм 11,9
Амоній сольовий, мг/куб. дм 0,5
Нітрати, мг/куб. дм 40
Нітрити, мг/куб. дм 0,08
Нафтопродукти, мг/куб. дм 0,05
Біохімічне споживання кисню, мгОі/куб. дм (БСК повн.) не більше ніж 3
Залізо, мг/куб. дм 0,05
Рівень токсичності води (на основі біотестування) нетоксична
Водневий показник, од. рН 6,5 - 8,5
Колі-індекс, КУО/куб. дм 1000-10000
Індекс колі-фага, БУО/куб. дм не більше ніж 100