УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сербія про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів
|
Дата підписання:
|
10.11.2011
|
|
Дата ратифікації Україною:
|
16.10.2012
|
|
Дата набрання чинності для України:
|
10.03.2013
|
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Сербія, далі - Договірні Сторони,
бажаючи сприяти розвитку економічних і торговельних відносин, а також полегшенню перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між двома країнами і транзитом через їхні території,
базуючись на принципі рівноправності та взаємного інтересу,
домовились про таке:
I. Загальні положення
Стаття 1
Сфера застосування
1. Положення цієї Угоди поширюються на автомобільні перевезення пасажирів і вантажів автобусами та вантажівками, які зареєстровано в одній з держав Договірних Сторін, між територіями держав Договірних Сторін, транзитом через їхні території, і в/з третіх держав.
2. Положення цієї Угоди також поширюються на проїзд порожніх автотранспортних засобів, що пов'язані з перевезеннями вантажів та пасажирів, як зазначено в пункті 1 цієї статті.
Стаття 2
Визначення
З метою цієї Угоди:
1. Термін "перевізник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка в Україні або в Республіці Сербія має право відповідно до їх національного законодавства і правил здійснювати міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автобусами та вантажівками.
2. Термін "автобус" означає будь-який автотранспортний засіб, призначений для перевезення пасажирів, який має більше восьми місць для сидіння, за винятком місця водія, і зареєстрований на території однієї з держав Договірних Сторін.
3. Термін "вантажівка" означає будь-який автотранспортний засіб, зареєстрований на території однієї з держав Договірних Сторін, який за своєю конструкцією призначений для використання і використовується для автомобільних перевезень вантажів. Цей термін поширюється також на причіп (незалежно від держави його реєстрації), який приєднаний до вантажівки і напівпричіп (незалежно від держави його реєстрації), який транспортується тягачем.
4. Термін "транзитні перевезення" означає перевезення пасажирів та вантажів автобусом або вантажівкою, які зареєстровані на території однієї з держав Договірних Сторін, а перевезення виконуються через територію держави іншої Договірної Сторони без посадки/висадки пасажирів чи завантаження/вивантаження вантажів.
II. Перевезення пасажирів
Стаття 3
Система дозволів
Всі пасажирські перевезення, що виконуються автобусами, зареєстрованими на території однієї з держав Договірних Сторін, між двома державами і транзитом через їхні території, за винятком зазначених в статті 6, виконуються на основі дозволів. Оригінал дозволу повинен бути на борту транспортного засобу.
Стаття 4
Регулярні перевезення
1. "Регулярні перевезення" означають перевезення пасажирів з визначеною частотою за визначеним маршрутом, при яких пасажири можуть сідати в транспортний засіб і залишати його на визначених пунктах посадки/висадки.
2. Регулярні перевезення здійснюються на основі спільної експлуатації маршрутів перевізниками Договірних Сторін із дотриманням принципу паритету.
3. Регулярні перевезення між двома державами або транзитом через їхні території здійснюються за попереднім узгодженням між Компетентними органами держав Договірних Сторін.
4. Кожний Компетентний орган держави Договірної Сторони видає дозвіл лише на ту частину маршруту, яка проходить через територію його держави.
5. Пропозиції щодо організації таких перевезень завчасно надсилаються один одному Компетентними органами держав Договірних Сторін. Ці пропозиції повинні містити відомості відносно найменування перевізника, маршруту, розкладу руху, тарифів, пунктів зупинки, де перевізник може здійснювати посадку/висадку пасажирів, а також графіку праці та відпочинку водіїв.
6. Заявка на отримання дозволу подаватиметься Компетентному органу держави реєстрації транспортного засобу, який має право дати дозвіл або відмовити у його видачі.
У разі згоди цей Компетентний орган надсилатиме заявку з усіма необхідними для прийняття рішення про надання дозволу документами Компетентному органу держави іншої Договірної Сторони.
Стаття 5
Нерегулярні перевезення
1. Нерегулярні перевезення пасажирів автобусами між територіями держав Договірних Сторін і транзитом через їхні території, за винятком перевезень, згаданих в статті 6 цієї Угоди, здійснюються на основі дозволів, що видаються Компетентними органами держав Договірних Сторін.
2. Компетентні органи Договірних Сторін видають дозвіл на ту частину маршруту, що проходить через територію держав Договірних Сторін.
3. На кожне нерегулярне перевезення пасажирів автобусом має бути виданий окремий дозвіл, який дає право на здійснення одного рейсу до місця призначення та в зворотному напрямку, якщо інше не обумовлено в цьому дозволі.
4. Компетентні органи держав Договірних Сторін щорічно передаватимуть один одному узгоджену кількість бланків дозволів для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень. Ці бланки повинні мати печатку і підпис Компетентного органу, який видав дозвіл.
5. Компетентні органи держав Договірних Сторін узгоджують між собою порядок обміну бланками дозволів.
Стаття 6
Нерегулярні перевезення, звільнені від дозволів
1. Дозволів не потрібно для виконання нерегулярних перевезень пасажирів автобусами у випадках:
1.1) перевезень "із зачиненими дверима", коли група пасажирів того самого складу перевозиться тим самим автобусом протягом всієї поїздки, яка починається і закінчується на території держави тієї Договірної Сторони, де зареєстровано автобус;
1.2) перевезень, коли поїздка починається на території держави Договірної Сторони, де зареєстровано автобус, і закінчується на території держави іншої Договірної Сторони, за умови, що автобус залишає цю територію порожнім;
1.3) в'їзду на територію іншої Договірної Сторони пустого автобусу з метою повернення групи пасажирів що була раніше відвезена одним і тим самим автобусом.
2. Дозволу не потрібно при в'їзді порожнього автобусу, направленого для подальшої заміни несправного автобусу.
3. При виконанні перевезень, передбачених пунктом 1 цієї статті, на борту автобусу повинен бути список пасажирів.
III. Вантажні перевезення
Стаття 7
Система дозволів
1. Перевезення вантажів, передбачені цією Угодою, за винятком перевезень, зазначених в статті 8 цієї Угоди, здійснюються вантажівками на основі дозволів, які видані Компетентними органами держав Договірних Сторін.
2. На кожну поїздку вантажівки має бути виданий окремий дозвіл, який дає право на здійснення одного рейсу до пункту призначення та в зворотному напрямку, якщо інше не обумовлено в самому дозволі. Оригінал дозволу повинен знаходитись на борту транспортного засобу.
3. Компетентні органи держав Договірних Сторін щорічно передаватимуть один одному взаємно узгоджену на основі паритету кількість бланків дозволів на перевезення вантажів. Ці бланки повинні мати печатку і підпис Компетентного органу, який видав дозвіл.
4. Компетентні органи держав Договірних Сторін узгоджують між собою порядок обміну бланками дозволів.
Стаття 8
Перевезення, звільнені від дозволів
1. Дозволів не потрібно для перевезень:
1.1) експонатів, обладнання і матеріалів, призначених для ярмарок і виставок;
1.2) транспортних засобів, тварин, а також різноманітного інвентарю і майна, призначених для проведення спортивних та циркових заходів;
1.3) театральних декорацій і реквізиту, музичних інструментів, обладнання і приладдя для кінозйомок, радіо - і телевізійних передач;
1.4) тіл або праху померлих;
1.5) пошти;
1.6) пошкоджених транспортних засобів;
1.7) бджіл і мальків риб;
1.8) гуманітарної допомоги при стихійних лихах;
1.9) вантажів транспортними засобами, загальна вага яких разом з причепом не перевищує 6 тонн, або вантажопідйомність, включаючи причеп, не перевищує 3.5 тонни.
2. Дозволу не потрібно для в'їзду і зворотної подорожі:
2.1) автомобілів технічної допомоги;
2.2) порожньої вантажівки, що прямує на заміну пошкодженої вантажівки на території держави однієї з Договірних Сторін.
3. Змішана Комісія, що зазначається у статті 16 цієї Угоди, може доповнити перелік перевезень, звільнених від дозволів.
4. Винятки, передбачені підпунктами 1.1, 1.2 та 1.3 пункту 1 цієї статті, дійсні тільки в тому випадку, коли вантаж підлягає поверненню до держави реєстрації вантажівки, або якщо він перевозиться на територію третьої держави.
5. У випадку перевезень, згаданих в пунктах 1 та 2 цієї статті, на борту транспортного засобу повинні бути всі необхідні документи, що підтверджують належність вантажу до одного з вищезгаданих типів.
Стаття 9
Спеціальні дозволи
1. Якщо габарити або вага транспортного засобу однієї з держав Договірних Сторін, що прямують з вантажем або без нього, перевищують встановлені на території держави іншої Договірної Сторони норми, а також при перевезеннях небезпечних вантажів, перевізник, окрім дозволу зазначеного у статті 7 цієї Угоди, повинен отримати спеціальний дозвіл відповідного Компетентного органу держави цієї іншої Договірної Сторони.
2. Якщо згаданий в пункті 1 цієї статті дозвіл передбачає рух транспортного засобу визначеним маршрутом, перевезення повинно здійснюватись за цим маршрутом.
IV. Інші положення
Стаття 10
Каботаж і перевезення до/з третіх країн
1. Забороняється здійснення транспортних перевезень перевізником однієї з держав Договірних Сторін між двома пунктами, розташованими на території держави іншої Договірної Сторони, якщо на це немає відповідного дозволу компетентного органу держави цієї іншої Договірної Сторони.
2. Здійснення транспортних перевезень вантажів перевізником однієї з держав Договірних Сторін з території держави іншої Договірної Сторони до будь-якої третьої держави або в зворотному напрямку потребує відповідного дозволу Компетентного органу держави цієї іншої Договірної Сторони.
3. Забороняється здійснення транспортних перевезень пасажирів перевізником однієї з держав Договірних Сторін з території держави іншої Договірної Сторони до будь-якої третьої держави або в зворотному напрямку, якщо на це немає дозволу Компетентного органу держави цієї іншої Договірної Сторони.
Стаття 11
Вага і габарити автобусів та вантажівок
Кожна Договірна Сторона зобов'язується не застосовувати до автобусів та вантажівок, зареєстрованих на території держави іншої Договірної Сторони, вимоги щодо їх ваги і габаритів, більш жорсткі, ніж ті, що застосовуються до транспортних засобів, зареєстрованих на своїй власній території своєї держави.
Стаття 12
Збори
1. Автобуси і вантажівки, які зареєстровані на території держави однієї з Договірних Сторін і тимчасово в'їжджають на територію держави іншої Договірної Сторони звільняються від всіх мит, зборів та інших платежів, пов'язаних з володінням або використанням транспортних засобів на цій території.
2. Звільнення, передбачені пунктом 1 цієї статті, не поширюватимуться на дорожні і митні збори, якщо інше не передбачено самим дозволом, що використовується автобусами та вантажівками на території держави Договірної Сторони згідно чинного законодавства, за винятком:
2.1) палива, яке міститься в ємностях, передбачених для кожної моделі транспортного засобу, які технологічно і конструктивно зв'язані з системою живлення двигуна. Це також поширюватиметься на паливо, яке міститься в стандартних ємностях, встановлених на причепах і напівпричепах, і передбачених для роботи рефрижераторів;
2.2) мастильних матеріалів у кількості, необхідній для використання під час перевезення;
2.3) запасних частин і інструментів, передбачених для ремонту транспортного засобу, який виконує міжнародне перевезення.
3. Невикористані запасні частини підлягають реекспорту, а замінені запасні частини повинні бути вивезені з держави, або знищені, або здані в порядку, який встановлено діючим законодавством на території держави відповідної Договірної Сторони.
4. Змішана Комісія може запропонувати Договірним Сторонам внести за взаємною домовленістю зміни до пункту 2 цієї статті.
Стаття 13
Національне законодавство
У всіх випадках, які не врегульовані положеннями цієї Угоди або міжнародними конвенціями, учасницями яких є держави Договірних Сторін, перевізники держави однієї Договірної Сторони повинні дотримуватися положень законодавства і правил, що діють в державі іншої Договірної Сторони, під час перебування на території останньої.
Стаття 14
Порушення
1. Компетентні органи держав інших Договірних Сторін здійснюватимуть контроль за дотриманням перевізниками положень цієї Угоди.
2. У випадках порушення перевізниками або водіями автобусів та вантажівок однієї з держав Договірних Сторін під час їх перебування на території держави іншої Договірної Сторони положень цієї Угоди, законодавчих актів, правил автомобільних перевезень, або правил дорожнього руху, що діють на території держави останньої, на прохання Компетентного органу держави цієї Договірної Сторони, Компетентним органом держави реєстрації автобусу або вантажівки можуть бути вжиті такі заходи до перевізника-порушника:
2.1) попередження;
2.2) тимчасове позбавлення права на виконання перевезень на територію держави тієї Договірної Сторони, де сталося порушення;
2.3) повне позбавлення права на виконання перевезень на територію держави тієї Договірної Сторони, де сталося порушення.
3. Компетентний орган, який вжив один із заходів, зазначених в пункті 2 цієї Статті, інформує про це Компетентний орган держави іншої Договірної Сторони.
4. Положення цієї статті застосовуються без упередження до будь-якої санкції, передбаченої національним законодавством держави тієї Договірної Сторони, на території якої було скоєно порушення.
Стаття 15
Компетентні органи
1. Компетентними органами, відповідальними за застосування цієї Угоди є:
з боку України - Міністерство інфраструктури України
з боку Республіки Сербія - Міністерство інфраструктури та енергетики Республіки Сербія
2. Компетентні органи держав Договірних Сторін співпрацюють у вирішенні будь-яких питань, що виникатимуть при застосуванні цієї Угоди.
Стаття 16
Змішана Комісія
1. З метою забезпечення ефективного застосування цієї Угоди, Договірні Сторони створюють Змішану Комісію, до складу якої входять представники Компетентних органів держав Договірних Сторін і експерти з будь-яких визначених питань.
2. Змішана Комісія розглядатиме питання в галузі міжнародних автомобільних перевезень, які представляють взаємний інтерес, і вирішуватиме будь-які спірні питання, які можуть виникнути при застосуванні цієї Угоди. Усі зазначені питання оформлюються відповідним Протоколом засідання Змішаної Комісії.
3. В разі необхідності Змішана Комісія збирається по черзі на території держави будь-якої з Договірних Сторін або на прохання однієї з Договірних Сторін.
Стаття 17
Зміни до цієї Угоди
За взаємною домовленістю Договірних Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремим Протоколом і становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди, і який набирає чинності згідно з пунктом 1 статті 18 Угоди.
Стаття 18
Набрання чинності і строк дії
1. Ця Угода набирає чинності через тридцять днів після отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.
2. Ця Угода укладається на невизначений строк і залишається чинною до закінчення шести місяців з дня, коли одна з Договірних Сторін проінформує дипломатичними каналами іншу Договірну Сторону про своє бажання припинити її дію.
Вчинено 10 листопада 2011 р. в м. Київ в двох примірниках, кожний українською, сербською і англійською мовами, при цьому всі тексти автентичні.
У випадку будь-яких розбіжностей при тлумаченні положень цієї Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.
За Кабінет Міністрів України За Уряд Республіки Сербія
(підпис) (підпис)