Кабінет Міністрів України та Уряд Грецької Республіки (далі - Сторони),

маючи намір забезпечити взаємну охорону всієї секретної інформації у сфері оборони, яку засекречено в державі однієї Сторони та передано до держави іншої Сторони,

бажаючи встановити правила взаємної охорони секретної інформації у сфері оборони, які поширюватимуться на всі угоди про співробітництво, що укладатимуться між Сторонами, та контракти, що укладатимуться між організаціями держав Сторін, які передбачають обмін секретною інформацією,

домовились про таке:

1.1. "Секретна інформація у сфері оборони" (далі - секретна інформація) означає будь-яку секретну одиницю, будь то усне або письмове повідомлення секретного змісту, або електричну чи електронну (технічну) передачу секретного повідомлення, або секретний матеріал, які стосуються військової або військово-технічної галузей. "Матеріал" означає будь-яку одиницю механізму або обладнання, або озброєння, виготовлену чи таку, що знаходиться в процесі виготовлення, або документ. "Документ" означає будь-який лист, запис, протокол, звіт, меморандум, сигнал (повідомлення), ескіз, фотографію, плівку, карту, схему, план, записник, шаблон, копіювальний папір, машинку, що пише, стрічку, дискету тощо або іншу форму записаної інформації (наприклад, запис на плівку, магнітний запис, перфокарта, перфострічка тощо).

1.2. "Організація" означає будь-яку юридичну особу, незалежно від її форми власності, яка бере участь у міждержавному співробітництві, у ході якого секретна інформація обробляється, зберігається, охороняється, та яка бере участь у виконанні контрактів у рамках цієї Угоди.

1.3. "Контракт" означає зовнішньоекономічну угоду (договір, контракт), яка створює та визначає невід'ємні права та зобов'язання суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

1.4. "Секретний контракт" означає контракт, який містить або включає секретну інформацію.

1.5. "Національний орган безпеки (уповноважений орган безпеки)" (далі - уповноважений орган) означає державний орган, відповідальний за стандарти безпеки в кожній державі та за виконання цієї Угоди.

1.6. "Компетентний орган безпеки" означає урядовий орган, відповідальний за виконання окремих положень цієї Угоди.

1.7. "Сторона-джерело" означає Уряд держави, представлений уповноваженим органом, у якій первісно засекречено та передано секретну інформацію.

1.8. "Сторона-одержувач" означає Уряд держави, представлений уповноваженим органом, до якої передається секретна інформація.

1.9. "Третя сторона" означає уряд будь-якої держави, який не визначено цією Угодою як Сторона, та громадян або юридичних осіб цих держав, а також особи з подвійним громадянством або міжнародні організації.

Сторони з урахуванням їхнього національного законодавства приймають таку еквівалентність національних грифів секретності:

3.1. Доступ до секретної інформації обмежується тими особами, які потребують його за умовами своєї службової діяльності та які мають допуск, виданий уповноваженим органом (компетентним органом безпеки) їхньої держави відповідно до їхнього національного законодавства, до відповідного грифа секретності інформації, до якої надається доступ.

3.2. Сторона-джерело забезпечує інформування Сторони-одержувача про:

3.2.1. Гриф секретності інформації та будь-які умови її передачі або обмеження з її використання, а також про те, що документи таким чином позначені.

3.2.2. Будь-яку дальшу зміну грифа секретності.

3.3. Сторона-одержувач повинна:

3.3.1. Відповідно до її національного законодавства забезпечити такий самий рівень охорони секретної інформації, який забезпечується Стороною-джерелом (відповідно до статті 2).

3.3.2. Забезпечити, щоб секретну інформацію було позначено власним грифом секретності відповідно до статті 2.

3.3.3. Забезпечити, щоб грифи секретності були незмінними, за винятком випадків, коли це дозволено Стороною-джерелом у письмовій формі.

3.4. З метою досягнення та підтримання зіставних стандартів безпеки кожний уповноважений орган на запит передає іншому уповноваженому органові інформацію про власні стандарти безпеки, процедури та практику охорони секретної інформації за сприянням компетентних органів безпеки.

3.5. Уповноваженим органом для України є Служба безпеки України, а уповноваженим органом для Грецької Республіки є Генеральний директорат оборонної промисловості та досліджень Генерального секретаріату.

3.6. Компетентним органом безпеки для України є Служба безпеки України, а компетентним органом безпеки для Грецької Республіки є Відділ безпеки та контррозвідки Об'єднаного директорату військової розвідки Генерального штабу національної оборони Греції.

4.1. Сторона-одержувач, якщо на це немає письмової згоди Сторони-джерела, не повинна розголошувати або використовувати будь-якої секретної інформації чи дозволяти її розголошення або використання, крім цілей та в межах будь-яких обмежень, які встановлені Стороною-джерелом або від її імені.

4.2. Сторона-одержувач не повинна передавати третій Стороні будь- якої секретної інформації, наданої відповідно до положень цієї Угоди, та не повинна розголошувати будь-якої секретної інформації без попереднього письмового дозволу Сторони-джерела.

4.3. Секретна інформація передається між двома державами відповідно до національного законодавства Сторони-джерела. Звичайним маршрутом є офіційні міжурядові канали. У надзвичайній ситуації за взаємним погодженням досягатися інші домовленості.

5.1. Експерти з питань безпеки уповноважених (компетентних) органів безпеки здійснюють періодичні візити один до одного для обговорення процедур та забезпечення виконання цієї Угоди.

5.2. Попереднє схвалення уповноваженого (компетентного) органу безпеки країни, що приймає, є необхідним стосовно відвідувачів, у тому числі тих, які відряджені з іншої країни, у випадках, коли є необхідним доступ до секретної інформації або до приміщень оборонних установ або організацій, де здійснюються секретні роботи. Запити на такі візити подаються через відповідні Посольства.

5.3. Запити містять такі дані:

5.3.1. Ім'я відвідувача, дату та місце його народження, громадянство, номер паспорта (посвідчення особи).

5.3.2. Посаду відвідувача разом з назвою установи, компанії чи організації, яку він представляє або до якої належить.

5.3.3. Довідку, яка засвідчує, до інформації з яким грифом секретності відвідувач має доступ.

5.3.4. Назву та адресу установи, компанії чи організації, яку планується відвідати.

5.3.5. Якщо відомо, прізвище та посаду особи (осіб), з якими планується зустріч.

5.3.6. Мету візиту.

5.3.7. Дату візиту. У випадках багаторазових візитів зазначається загальний період часу, протягом якого здійснюватимуться візити. Заявки на багаторазові візити є дійсними на період до 12 місяців.

5.4. Усі відвідувачі повинні дотримуватись вимог правил безпеки держави, що приймає.

5.5. Запити на візит подаються Стороні, що приймає, в установленому нею порядку. У разі необхідності термінових візитів порядок їхнього здійснення визначається окремими взаємними домовленостями. Візити здійснюється протягом 20 робочих днів після їхнього погодження.

5.6. За погодженням обох Сторін для випадків, пов'язаних з окремим проектом або конкретним контрактом, можуть складатися списки регулярних відвідувачів. Ці списки є дійсними на початковий період, який не перевищує 12 місяців, з можливим дальшим продовженням на додаткові періоди (не перевищують 12 місяців) за попереднім погодженням уповноважених (компетентних) органів безпеки.

Вони повинні подаватися в порядку, установленому Стороною, що приймає.

Після погодження списку домовленості стосовно візитів осіб, прізвища яких зазначено в списку, можуть здійснюватися безпосередньо між залученими організаціями.

5.7. Персонал, що відвідує, поводиться з будь-якою секретною інформацією, яку йому надано або про яку йому повідомлено, так, якби таку інформацію було надано відповідно до положень цієї Угоди.

6.1. У разі порушення правил безпеки, наслідком чого є втрата секретного матеріалу або підозра в тому, що секретну інформацію розголошено неуповноваженим особам, уповноважений орган Сторони-одержувача невідкладно інформує уповноважений орган Сторони-джерела.

6.2. Сторона-одержувач (у разі необхідності за допомогою Сторони-джерела) невідкладно проводить розслідування відповідно до чинного національного законодавства своєї держави у сфері охорони секретної інформації. Сторона-одержувач якнайшвидше інформує Сторону-джерело про обставини, прийняті заходи та результати розслідування.

6.3. Сторони зобов'язують організації власних держав, які здійснюють співробітництво, яке пов'язане з обміном секретною інформацією, визначати в контрактах обов'язки та заходи для взаємної охорони секретної інформації, процедуру визначення та порядок відшкодування збитків внаслідок розголошення секретної інформації або втрати її матеріальних носіїв.

Кожна Сторона відмовляється від позовів проти іншої Сторони стосовно відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди.

8.1. За взаємною письмовою згодою до цієї Угоди можуть уноситися зміни. Такі зміни оформлюються відповідними протоколами. Ці протоколи набирають чинності відповідно до положень статті 9 цієї Угоди й далі розглядаються як невід'ємна частина цієї Угоди.

8.2. Сторони зберігають право встановлювати за взаємною згодою співробітництво в інших сферах, не пов'язаних з оборонною, шляхом підписання окремого протоколу або угоди, які повинні ґрунтуватися на принципах цієї Угоди.

8.3. Ця Угода залишається чинною на невизначений період часу. Ця Угода залишається чинною, якщо жодна зі Сторін не припинить її дії шляхом надіслання іншій Стороні за шість місяців письмового повідомлення про припинення дії. Після припинення дії обидві Сторони продовжують нести відповідальність за охорону всієї секретної інформації, обмін якою відбувся відповідно до положень цієї Угоди.

8.4. Так само будь-яка секретна інформація, обмін якою відбувається за цією Угодою, підлягає охороні, навіть якщо її передача здійснюється після надіслання повідомлення про припинення дії.

8.5. У разі припинення дії цієї Угоди невирішені питання вирішуються за допомогою консультацій між двома Сторонами.

8.6. Будь-які спори стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуються за допомогою консультацій між Сторонами та не можуть бути передані на розгляд будь-якого національного або міжнародного суду або третій Стороні.

Ця Угода набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення, яким Сторони письмово дипломатичними каналами інформують одна одну про виконання своїх відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Учинено в м. Афіни, 6 жовтня 2011 року у двох примірниках, кожний українською, грецькою та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.

У разі виникнення різних тлумачень положень цієї Угоди перевага віддається текстові англійською мовою.