ЗАТВЕРДЖЕНО 

Наказ Міністерства 

аграрної політики 

та продовольства України 

07.12.2012 № 757 ( z2152-12 )

Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

24 грудня 2012 р. 

за № 2153/22465

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (3677-17) .

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря (z0147-99) , затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера (включаючи оз. Донузлав), що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти.

4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Маркування бирками здійснюється тільки ставних знарядь лову. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від однієї з гундер зливної частини котла (за відсутності гундер - від одного з кутів зливної частини котла); на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

6. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі надають органам рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту щотижня, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95% промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується величина прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана і скатів сітками і наживними гачками (промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється).

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється Східно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Східно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках - а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 7700 одиницями (у тому числі Каркінітська затока - 300 одиниць). Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюють органи рибоохорони.

14. Передбачений Правилами рибальства (z0147-99) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється: а = 22 мм, у Тилігульському лимані а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства (z0147-99) .

18. Допускається:

18.1. Застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м 3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ.

18.2. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ.

18.3. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій затоці і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглої до острова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.

Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

18.4. Спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з'єднують Дністровський та Шаболатський лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів.

18.5. Спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня.

Кількість волокуш, що застосовуються для промислу креветки на акваторії Чорного моря, обмежена 37 одиницями. Волокуші для користувачів розподіляються: Миколаївська область - 5 одиниць, Херсонська область - 30 одиниць, Одеська область - 2 одиниці.

18.6. Спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря, включаючи Перекопську затоку - від Кінбурнської коси до межі Херсонської області з Автономною Республікою Крим (за винятком акваторій Чорноморського біосферного заповідника), у період з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня. Кількість ятерів становить: у Миколаївській області - 80 одиниць, у Херсонській області - 370 одиниць. Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - а = 8,0 мм, у лійці - а = 6,5 мм. Нижня частина крила, прилегла до бочки, довжиною не менше 2 м повинна мати вставку з розміром вічка не менше а = 16 мм. Висота цієї вставки - не менше 12 вічок. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

18.7. Спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в'юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм з 01 січня до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок.

18.8. У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі сіл Шабо та Роксолани.

18.9. Застосування в Дніпровському лимані та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36 - 40 мм.

18.10. Спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм.

18.11. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм.

18.12. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм.

18.13. Спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм).

18.14. Спеціалізований промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів бурилами з кроком вічка сітного полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м.

18.15. Спеціалізований промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 кв. м, крок вічка сітного полотна а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 27 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року.

18.16. Спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 30 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 м на акваторії від верхньої межі забороненої зони до нижньої межі 10-кілометрової забороненої зони від греблі Каховської ГЕС.

18.17. Спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 100 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна.

18.18. Спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90 - 110 мм у кількості 30 одиниць (довжина однієї сітки - не більше 150 м) протягом року за винятком забороненого періоду.

18.19. Промисел на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману закидними неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: острова Янушев, острова "Вербки", с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської і Волоської кіс.

18.20. Промисел закидними неводами у р. Дніпро та р. Південний Буг здійснювати протягом року, за винятком забороненого періоду, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони.

18.21. Промисел волокушами у р. Дніпро здійснювати на акваторіях заплавних водойм, визначених органами рибоохорони, протягом року за винятком забороненого періоду.

18.22. Неспеціалізований промисел в Каланчацькому лимані і на прилеглій акваторії моря, обмеженій із заходу меридіаном, що проходить через м. Кумбатин, і з півдня паралеллю, що проходить через м. Делгелтип (південний край півострова Карадай), сітками з мінімальним кроком вічка а = 65 мм. Загальна кількість сіток - не більше 200 одиниць. Мінімальна кількість сіток на ланку (плавзасіб) - 15 одиниць.

18.23. Спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада.

19. Забороняється:

19.1. Промисел філофори.

19.2. Промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності.

19.3. Застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток.

19.4. Промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка.

19.5. Спеціалізований промисел піленгаса сітками у період з 15 червня до 14 жовтня в Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д.

19.6. Спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані.

19.7. Ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь.

19.8. Промисел ставними неводами в період масового ходу молоді чорноморських кефалей для нагулу в каналах, що з'єднують Дністровський лиман із Шаболатським лиманом та Чорним морем, з 20 квітня до 15 червня.

19.9. Використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами.

19.10. Використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51 - 74 мм.

19.11. Постановка ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 50 мм на глибину до 3 м у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.12. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 40 мм та а = 75 мм з 01 січня до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.13. Спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.14. Розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8-ї години ранку до 18-ї години вечора від закінчення весняної заборони до 15 вересня.

19.15. Спеціалізований промисел оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони в р. Дніпро.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. Висота сіток для лову глоси на акваторії Чорного моря і чорноморських лиманів не повинна перевищувати 1,5 м, довжина - 75 м.

22. На підставі наукових обґрунтувань органам рибоохорони надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується.

23. Передбачені Правилами рибальства (z0147-99) норми для р. Дунай поширюються також на передгирловий простір річки (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 5 км у глиб моря).

24. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

25. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

26. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана та піленгаса).

28. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Бузького лиману).

29. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

30. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.

31. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

32. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, органи рибоохорони, Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію. Такі об'єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище.

33. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 34 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря або Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції спільно з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

35. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2013 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

36. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2013 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

37. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2013 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства (z0147-99) , освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Додаток 1 

до Режиму рибальства в басейні 

Чорного моря у 2013 році

Додаток 2 

до Режиму рибальства в басейні 

Чорного моря у 2013 році

Додаток 3 

до Режиму рибальства в басейні 

Чорного моря у 2013 році