Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Заслухавши і обговоривши інформацію Кабінету Міністрів України із зазначеного питання Верховна Рада України відзначає, що Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування вживаються відповідні заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на землю та дотриманням вимог законодавства України при видачі державних актів на право власності на земельні ділянки.

Кількість громадян України, які відповідно до земельного законодавства України мали і набули право на земельну частку (пай) і яким видані сертифікати на право на земельну частку (пай), становить 6,87 млн. громадян.

Станом на 1 березня 2003 року замінили сертифікати на право на земельну частку (пай) на державні акти на право власності на земельну ділянку 3,17 млн. (47,2 відсотка) громадян України.

Разом з тим видача державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам Україні на заміну сертифікатів на право на земельну частку (пай) проводиться без відповідного законодавчого забезпечення та належного контролю за цим процесом органів виконавчої влади та правоохоронних органів.

Так, у Кіровоградській області державні акти на право власності на землю отримали 96 відсотків громадян - власників права на земельну частку (пай), а у Житомирській області - лише 13 відсотків. Цей процес супроводжується порушеннями конституційних прав громадян на землю, що зумовлено корупційними діями та зловживаннями з боку посадових осіб місцевих органів влади. Безпідставно не було включено у списки громадян, які мають право на земельну частку (пай) 162,3 тис. громадян, а поновлено у правах лише 94 відсотки з них. З іншого боку, 5,3 тис. громадян неправомірно отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), і лише 86,8 відсотка з них позбавлено цього права.

За інформацією Кабінету Міністрів України, було продано, подаровано або іншім способом відчужено 107 тис. сертифікатів на право на земельну частку (пай). Це свідчить про відсутність інформаційної підтримки проведення земельної реформи, в частині роз'яснень громадянам України їх прав та обов'язків, що випливають із права власності на сертифікат на право на земельну частку (пай) чи право власності на земельну ділянку, посвідчене державним актом.

Через хронічне недофінансування заходів, пов'язаних із видачею державних актів на право власності на земельну ділянку, Кабінет Міністрів України планує завершити їх видачу лише 2006 року, що унеможливлює, функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення, як це передбачено Земельним кодексом України (2768-14) з 1 січня 2005 року.

Зволікання з видачею державних актів на право власності на земельну ділянку призводить до зростання кількості осіб, право власності на землю яких порушено. Є випадки, коли поновити їх права неможливо, і чим довше триватиме цей процес, тим більшою буде кількість потерпілих, при цьому зростають екологічні проблеми землекористування та соціальна напруга на селі.

Незадовільно проводиться робота з видачі державних актів на право власності на земельну ділянку громадянам України, які приватизували земельні ділянки відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 15 "Про приватизацію земельних ділянок" (15-92) . З 11,4 млн. громадян, які приватизували земельні ділянки відповідно до цього Декрету, державні акти на право власності на земельні ділянки отримали лише 2,9 млн. громадян, і в більшості випадків це пов'язано з неспроможністю громадян оплатити вартість робіт, необхідних для їх виготовлення.

Кабінетом Міністрів України не в повному обсязі виконані заходи, передбачені Прикінцевими положеннями Земельного кодексу України (2768-14) , зокрема, щодо визначення потреби наукових установ та навчальних закладів у земельних ділянках, забезпечення земельними ділянками працівників соціальної сфери та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйовані із зони відчуження, переселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській місцевості.

Верховна Рада України постановляє:

1. Інформацію Кабінету Міністрів України про дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення щодо забезпечення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб при оформленні прав на земельні ділянки взяти до відома.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

звернути увагу на недостатній контроль за дотриманням вимог статті 14 Конституції України (254к/96-ВР) та положень Земельного кодексу України при набутті і реалізації прав на землю громадянами і юридичними особами;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать вимогам Конституції України та положенням Земельного кодексу України;

забезпечити видачу громадянам та юридичним особам, які отримують земельні ділянки у власність, державних актів на право власності на земельну ділянку, форму яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (449-2002-п) ;

до 1 січня 2005 року відповідно до вимог Прикінцевих положень Земельного кодексу України провести інвентаризацію земель Міністерства оборони України, Прикордонних військ України, Міністерства внутрішніх справ України, а також земель, що знаходяться у користуванні Державного департаменту України з питань виконання покарань, земель запасу та резервного фонду, земель наукових установ та навчальних закладів;

до 1 червня 2004 року розробити першочергові заходи щодо створення сталої системи землекористування у сільській місцевості з визначенням економіко-правового статусу конкурентноздатних особистих селянських і фермерських господарств та сільсько-господарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, порядку їх оподаткування та реорганізації;

передбачити у проекті Державного бюджету України на 2004 рік цільове використання коштів, що надходять від плати за землю, відповідно до вимог Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , а також вжити заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази органів земельних ресурсів;

вжити заходів щодо вилучення з інтенсивного використання деградованих, еродованих та техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення;

створити при районних державних адміністраціях служби, які надаватимуть юридичні консультації та роз'яснення громадянам з питань права власності на земельну ділянку, процедури отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, орендних та інших питань, пов'язаних з регулюванням земельних відносин;

подати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України стосовно збереження за малозабезпеченими громадянами, багатодітними сім'ями, іншими соціально незахищеними верствами населення соціальної допомоги у разі отримання ними земельних ділянок у власність;

забезпечити в установленому законом порядку контроль за вартістю робіт з виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян та юридичних осіб, і вжити заходів щодо зменшення розміру плати за виконання цих робіт;

забезпечити на належному рівні здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення порядком укладання договорів оренди земельних ділянок та своєчасності розрахунків за використання переданих в оренду земельних ділянок;

створити та розмістити на державних телерадіоканалах тематичні теле- і радіопередачі, публікувати у державних періодичних виданнях матеріали, які регулярно інформували б населення про основні питання проведення земельної реформи в Україні, оренди землі, порядку укладання цивільно-правових угод щодо земельних ділянок, екологічні проблеми землекористування та надавали юридичні консультації з питань захисту права власності на землю;

сприяти створенню недержавними організаціями громадських приймалень та "гарячих ліній", присвячених земельним відносинам.

3. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України посилити контроль за дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при оформленні прав на землю громадянами та юридичними особами вимог законодавства України.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.