Юридический Харьков плюс - прийняття від 13.12.2012 N v034u710-12 a480cf0ccae94fe5329402ffef0cf88c-1

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Поболєлова Івана Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 1 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2863-XII (2863-12) з наступними змінами (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 8, ст. 57) (далі - Постанова) та пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - Кодекс).

Заслухавши суддю-доповідача Бауліна Ю.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Поболєлов Іван Миколайович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 1 Постанови (2863-12) , за якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого статтею 43 Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , поширюється також на суддів, які до введення цього Закону в дію вийшли на пенсію з посади судді за віком, по інвалідності, за вислугою років, з іншої роботи, на яку вони перейшли з посади судді у зв’язку із закінченням строку повноважень або за власним бажанням, за умови наявності у них стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Суб’єкт права на конституційне звернення просить дати офіційне тлумачення положень пункту 1 Постанови (2863-12) в аспекті такого питання: чи поширюється дія цих положень на суддів, які були переведені в органи юстиції на посади, безпосередньо пов’язані з керівництвом та контролем за роботою судів, та до набуття чинності відповідним законом пішли на пенсію.

Громадянин Поболєлов І. М. просить також дати офіційне тлумачення положень пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу (2747-15) , згідно з якими суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, в аспекті того, чи породжує правові наслідки нове судове рішення щодо того самого спору між тими самими сторонами, якщо вже є рішення, що набуло законної сили, та яке з цих рішень має перевагу.

Автор клопотання, обґрунтовуючи неоднозначність застосування положень пункту 1 Постанови (2863-12) та пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу (2747-15) , посилається на рішення Печерського районного суду міста Києва від 9 липня 2002 року, постанови Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2008 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2012 року.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 5 грудня 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі відповідно до пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , виходить з такого.

2.1. Відповідно до статті 150 Конституції України (254к/96-ВР) та правової позиції Конституційного Суду України, викладеної, зокрема, у рішеннях від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001 (v015p710-01) та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011 (v008p710-11) , юрисдикція Конституційного Суду України, в тому числі і щодо офіційного тлумачення Конституції (254к/96-ВР) та законів України, поширюється лише на чинні правові акти (їх окремі положення).

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (2453-17) Постанову (2863-12) визнано такою, що втратила чинність. Отже, порушене громадянином Поболєловим І.М. питання щодо офіційного тлумачення положень пункту 1 Постанови непідвідомче Конституційному Суду України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .

2.2. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України є наявність неоднозначного застосування їх положень судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94); конституційне звернення має містити обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42).

Неоднозначним застосуванням положень Конституції України (254к/96-ВР) або законів України є різне застосування одних і тих самих правових норм судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року № 31-у/2010 (v031u710-10) ).

З доданих до конституційного звернення копій рішень судів вбачається, що при розгляді зазначених судових справ положення пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу (2747-15) жодного разу не застосовувалися. Таким чином, у конституційному зверненні не наведено неоднозначного застосування судами положень Кодексу, які є предметом клопотання, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 150, 153 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Поболєлова Івана Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень:

- пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) ;

- пункту 1 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2863-XII (2863-12) з наступними змінами на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.