1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що додається.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з Державною службою з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Антимонопольним комітетом, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, Фондом державного майна та Державним агентством з управління державними корпоративними правами та майном розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

СХВАЛЕНО 

розпорядженням Кабінету Міністрів України 

від 6 лютого 2013 р. № 72-р

На сьогодні товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу. Правовий механізм створення, провадження діяльності, припинення товариства з обмеженою відповідальністю є не достатньо гнучким для пристосування до потреб великої кількості підприємств, які суттєво відрізняються, зокрема, кількістю працівників, обсягом активів та видом діяльності.

Товариства з додатковою відповідальністю менш поширені, оскільки забезпечують своїм учасникам менш привабливий режим, який передбачає накладення на них додаткової відповідальності за виконання боргових зобов’язань у разі його ліквідації. Однак згідно із законодавством окремі види підприємницької діяльності можуть провадитися виключно в організаційно-правовій формі товариства з додатковою відповідальністю.

Діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - товариства) регулюється положеннями Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) та Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) . На даний час механізм регулювання діяльності таких товариств не відповідає сучасним вимогам щодо його гнучкості та ефективності, а саме має, зокрема, такі недоліки:

права учасників товариств не достатньо врегульовані або взагалі відсутній механізм їх реалізації та захисту, а саме оплата вартості частки учасника товариства, який подав заяву про вихід із товариства, здійснюється протягом року. Водночас такий учасник не має можливості скористатися своїм правом доступу до фінансових документів товариства, протидіяти виведенню активів із товариства, що призводить до значного зменшення вартості частки такого учасника до настання строку її оплати;

відсутній правовий механізм виключення учасника з товариства, що призводить до формування атмосфери взаємної недовіри та конфліктів між учасниками товариства;

відсутні норми щодо створення в товаристві наглядової ради, що істотно знижує рівень інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. Учасники товариства здійснюють значні витрати на забезпечення участі своїх представників у загальних зборах, які проводяться протягом короткострокового періоду, або ризикують утратити контроль над діяльністю товариства;

відсутній дієвий механізм здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу та притягнення до відповідальності його членів, що призводить до надмірного втручання учасників товариства в управлінські процеси або до збільшення кількості випадків зловживання посадовими особами товариства;

відсутній механізм вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, що призводить до вилучення прибутків та інвестованих учасниками товариства коштів недобросовісними посадовими особами товариства або його учасниками, які володіють більшістю часток, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками товариства, виведення активів у разі виявлення перших ознак фінансових проблем та позбавлення кредиторів шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.

Зазначене призводить до уповільнення розвитку малого та середнього бізнесу, ліквідації наявних підприємств у разі виникнення відносно незначних конфліктів між учасниками товариства, незаконного набуття контролю над товариством та незаконного вилучення активів, а отже, до зниження темпів розвитку підприємництва та уповільнення інвестиційних процесів.

З огляду на наведене існує необхідність запровадження сучасного ефективного механізму правового регулювання діяльності товариств.

Метою цієї Концепції є визначення на законодавчому рівні шляхів удосконалення механізму правового регулювання створення, провадження діяльності та припинення товариств, приведення законодавства у відповідність із нормами та концептуальними підходами, що визначені законодавчими актами Європейського Союзу та країн-членів ЄС.

Оптимальним способом розв’язання проблеми є розроблення та прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в якому необхідно передбачити, зокрема:

мінімально необхідні вимоги до статуту товариства;

норми щодо унеможливлення незаконного набуття контролю над товариством або здійснення негативного впливу виконавчого органу на загальні збори учасників товариства;

норми щодо унеможливлення зміни пропорцій участі в статутному капіталі учасників товариства та їх права голосу шляхом придбання товариством часток у власному статутному капіталі, в тому числі в разі збільшення статутного капіталу товариства за рахунок коштів товариства (нерозподіленого прибутку);

правила збільшення статутного капіталу товариства, зокрема норму щодо встановлення заборони на прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства до повної сплати внесків учасниками товариства;

правила зменшення статутного капіталу товариства, зокрема, у разі виходу або виключення з товариства його учасника;

механізм компенсації частки у статутному капіталі учаснику товариства у разі його виходу або виключення з товариства;

механізм доступу учасника товариства до інформації про діяльність товариства, зокрема, до документів товариства;

норму щодо укладення учасниками товариства договору про реалізацію їх прав, яким встановлюється, зокрема, заборона на здійснення виплат учасникові товариства за участь у голосуванні;

механізм забезпечення переважного права учасників товариства на придбання часток у його статутному капіталі пропорційно їх часткам, передбачивши можливість змінювати відповідні пропорції за взаємною згодою;

механізм виключення з товариства учасника, який діє всупереч інтересам товариства;

вимоги до визначення більшості голосів та їх урахування під час голосування з окремих питань, вирішення яких віднесене до компетенції загальних зборів учасників товариства;

норму щодо встановлення місця проведення загальних зборів учасників товариства;

вимоги до повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів;

норму щодо забезпечення права учасників товариства на реалізацію своїх прав через представників;

обов’язок виконавчого органу товариства належним чином реагувати на істотне зменшення вартості чистих активів товариства, зокрема своєчасно інформувати учасників товариства про наявність кризових явищ і масштаби проблем, які необхідно розв’язати;

норми щодо надання учасникам товариства можливості передбачити у статуті товариства створення наглядової ради та порядок її формування;

механізм здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу товариства та його посадових осіб;

визначення кола осіб, що визнаються посадовими особами товариства;

обов’язки посадової особи товариства щодо нерозголошення конфіденційної інформації;

критерії віднесення правочинів до значних і таких, щодо вчинення яких є заінтересованість, а також особливостей вчинення таких правочинів;

випадки, коли учасник товариства має право без довіреності звернутися до суду або іншого органу від імені та в інтересах товариства.

Прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" потребуватиме внесення змін до Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Законів України "Про господарські товариства" (1576-12) та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) .

Прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" дасть можливість:

значно поліпшити умови ведення бізнесу, створення нових і розвитку наявних суб’єктів господарювання;

залучити іноземні інвестиції;

підвищити надійність захисту права власності;

запровадити механізм розв’язання конфліктів між учасниками товариства та їх запобігання.

Реалізація Концепції проекту Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не потребує залучення додаткових фінансових витрат, матеріально-технічних і трудових ресурсів.