Форми декларацій визначає ДПДУ, але з урахуванням вимог та змісту законів

Комітет ВР з питань фінансів ібанківської діяльності листом від 2.04.2001 №06-10/187 дав відповідь на запит ДПАУ з деяких питань застосування закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами». Зокрема, Комітет наголосив, що податкові органи не повинні вимагати від платників податків подання додаткової зведеної інформації, якщо це не передбачено відповідними законами щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.1.11 ст.1 цього закону податкова декларація, розрахунок — це документ, що подається платником податків до контролюючого органу в строки і за формою, що встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/ або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з абз.2 пп.4.1.3 закону встановлення форм або методів обов'язкової податкової звітності, які передбачають подання зведеної інформації щодо окремих доходів, витрат, пільг, інших елементів податкових баз, що були раніше відображені в податкових деклараціях або розрахунках з окремих податків, зборів (обов'язкових платежів), не дозволяється, якщо інше не встановлено законами з питань оподаткування.

Підпунктом 4.4.2 «з» закону визначено: якщо внаслідок введення нового податку, збору (обов'язкового платежу) або зміни правил оподаткування змінюються форми податкового обліку чи обов'язкової податкової звітності, центральний податковий орган зобов'язаний безоплатно оприлюднити такі нові форми обліку чи звітності. Забороняється використання бланків суворої звітності чи обліку як форм податкового обліку чи звітності, якщо інше прямо не встановлено законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним податковим органом, повинні узгоджуватися з нормами і змістом відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). При цьому платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо вінвважає, що форма податкової звітності, визначена центральним податковим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом з поясненням мотивів його складання.

Питання оскарження форм обов'язкової податкової звітності врегульовані пп. 4.4.2 «і» закону.

Тобто податкові декларації або податкові розрахунки платники податків подають до податкових органів за формами, визначеними центральним податковим органом з урахуванням наведених вище положень.

Аналіз законодавства, що регулює механізм стягування окремих податків і зборів (обов'язкових платежів), дає підстави погодитися з висновком ДПАУ, що базовим податковим (звітним) періодом є:

• для платників плати (податку) за землю, фіксованого сільськогосподарського податку — календарний місяць;
• для платників плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, — календарний квартал;
• для платників збору за спеціальне використання природних ресурсів (що включає оплату за користування надрами для видобутку корисних копалин, збір за спеціальне використання водних ресурсів і збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, збір за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними дільницями лісового фонду, збір за геологорозвідувальні роботи,виконані за рахунок державного бюджету, збір за забруднення навколишнього середовища) — календарний квартал;
• для платників рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, — календарний місяць;
• для платників місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених згідно із законом «Про систему оподаткування» і декретом КМУ «Про місцеві податки і збори», — період, встановлений відповідними органами місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції, щодо необхідності їхньої сплати.