Угода

між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про взаємні поїздки громадян

( Угоду затверджено Постановою КМ N 10 (10-2002-п) від 10.01.2002 ) ( Зміни та доповнення до Угоди див. у Протоколі (398_087) від 07.04.2010 )
Дата підписання:
Дата затвердження:
Дата набуття чинності:
19.05.2000
10.01.2002
26.02.2002
Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Казахстан, які надалі іменуються "Сторонами",
з метою подальшого розвитку дружніх відносин між двома державами,
керуючись бажанням впорядкувати режим взаємних поїздок громадян обох держав, домовились про таке.

Стаття 1

1. Громадяни держави однієї Сторони, в тому числі ті, які постійно проживають або тимчасово перебувають у третіх державах, можуть на підставі документів, дійсних для виїзду за кордон, в'їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз строком до дев'яноста днів з дня перетину державного кордону держави в'їзду.
2. Строк перебування, зазначений у пункті 1 цієї Статті, може бути продовжений відповідно до законодавства держави кожної із Сторін.

Стаття 2

1. Документами, дійсними для виїзду за кордон, в розумінні цієї Угоди є:
а) Для громадян України:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- проїзний документ дитини;
- дипломатичний паспорт;
- службовий паспорт;
- посвідчення особи моряка (за наявності суднової ролі або виписки з неї);
- посвідчення члена екіпажу повітряного судна (за наявності запису в польотному завданні);
- посвідчення особи на повернення в Україну (тільки для повернення в Україну);
б) Для громадян Республіки Казахстан:
- дипломатичний паспорт;
- службовий паспорт;
- паспорт громадянина Республіки Казахстан;
- паспорт моряка (при наявності суднової ролі або виписки з неї);
- посвідчення члена екіпажу повітряного судна (при наявності запису в польотному завданні);
- свідоцтво на повернення в Республіку Казахстан (тільки для повернення в Республіку Казахстан).
2. Сторони по дипломатичних каналах будуть завчасно інформувати одна одну про введення нових документів, дійсних для виїзду за кордон, а також про внесення змін у вже існуючі документи та обмінюватися їх зразками.

Стаття 3

1. Громадяни держави однієї Сторони, які мають дипломатичні або службові паспорти і є співробітниками дипломатичного представництва, працівниками консульської установи або співробітниками міжнародних організацій, які мають статус дипломатичної місії або їх представництв, та знаходяться на території держави іншої Сторони, можуть в'їжджати, виїжджати та перебувати на території цієї держави без віз протягом всього строку виконання ними службових обов'язків.
2. Положення пункту 1 цієї Статті поширюються також на членів сімей зазначених осіб, які проживають разом з ними, незалежно від видів паспортів, якими вони користуються.

Стаття 4

1. Громадяни держави однієї Сторони, які в'їжджають на територію держави іншої Сторони на строк більше ніж дев'яносто днів, зобов'язані мати візу приймаючої держави.
2. Громадяни держави однієї Сторони, які постійно проживають на території держави іншої Сторони, можуть виїжджати з території цієї держави та в'їжджати назад без віз, якщо вони мають документи, що підтверджують їх постійне проживання.
3. Громадяни держави однієї Сторони, які постійно проживають на території держави іншої Сторони, виїжджають за кордон на постійне проживання у відповідності до законодавства країни проживання.

Стаття 5

Громадяни держави однієї Сторони в'їжджають, виїжджають, прямують транзитом по території держави іншої Сторони через прикордонні пункти пропуску, відкриті для міжнародного сполучення.

Стаття 6

Громадяни держави однієї Сторони зобов'язані при перетинанні кордону держави іншої Сторони та під час перебування на її території дотримуватися чинного законодавства.

Стаття 7

Ця Угода не обмежує права Сторін відмовити у в'їзді або скоротити строк перебування громадян держави іншої Сторони, присутність яких на їх території вважається небажаною. Кожна з Сторін прийме без умов і в будь-який час своїх громадян, яким буде запропоновано залишити державу іншої Сторони.

Стаття 8

1. Громадяни держави однієї Сторони, які втратили документи, зазначені у Статті 2 цієї Угоди, на території держави іншої Сторони, повинні негайно повідомити про це компетентні органи держави перебування, які видають довідку, що підтверджує заяву про втрату документів.
2. Особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, дипломатичні представництва або консульські установи держави їх громадянства видають новий документ, дійсний для виїзду за кордон.

Стаття 9

Сторони будуть, не пізніше ніж за тридцять днів, інформувати одна одну по дипломатичних каналах про зміни умов в'їзду, перебування та виїзду.

Стаття 10

Сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни та доповнення до цієї Угоди, що оформлюються Протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 11

Спірні питання щодо тлумачення та виконання положень цієї Угоди регулюються шляхом консультацій та переговорів.

Стаття 12

1. Кожна із Сторін має право повністю або частково призупинити дію окремих положень цієї Угоди, якщо це необхідно для забезпечення безпеки держави, громадського порядку або охорони здоров'я населення.
2. Про прийняття та про скасування заходів, передбачених пунктом 1 цієї Статті, Сторони будуть невідкладно повідомляти одна одну по дипломатичних каналах.

Стаття 13

1. Ця Угода укладається на невизначений термін і набуває чинності на тридцятий день з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.
2. Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди, повідомивши про це іншу Сторону у письмовій формі. В цьому випадку Угода втрачає чинність по закінченні дев'яноста днів з дати такого повідомлення.
Вчинено в місті Києві 19 травня 2000 року у двох примірниках, кожний українською, казахською та російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу. В разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди Сторони будуть звертатися до тексту російською мовою.
 За Кабінет Міністрів України         За Уряд Республіки Казахстан