Юридический Харьков плюс - прийняття від 12.06.2013 N 412-2013-п f040d1c82c1dc786f16c47738923ff9a-1

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок і правила обов’язкового страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що додаються.

ПОРЯДОК І ПРАВИЛА

обов’язкового страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Загальні питання

1. Ці Порядок і правила визначають механізм проведення обов’язкового страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі виведення ним неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (далі - обов’язкове страхування).

2. У цих Порядку і правилах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про страхування" (85/96-ВР) і "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

3. Суб’єктами обов’язкового страхування є:

1) страховики - фінансові установи, які отримали ліцензії на проведення відповідного виду обов’язкового страхування;

2) страхувальник - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), який здійснює спеціальні функції щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку або ліквідації банків;

3) застраховані особи - уповноважена особа, члени виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду, страхування життя і здоров’я яких здійснюється відповідно до цих Порядку і правил;

4) вигодонабувачі:

Фонд - у разі виникнення обов’язку відшкодувати на підставі судового рішення майнову шкоду потерпілим особам у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням уповноваженою особою, членами виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку;

уповноважена особа, члени виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду або їх спадкоємці - у разі заподіяння шкоди життю і здоров’ю уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду у зв’язку з виконанням ними повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку;

5) потерпіла особа - особа, якій заподіяно майнову шкоду внаслідок невиконання або неналежного виконання повноважень уповноваженою особою, членами виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку.

Страхування фінансової відповідальності уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду

4. Предметом договору страхування фінансової відповідальності уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду (далі - страхування фінансової відповідальності) є майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з обов’язком страхувальника відшкодувати на підставі судового рішення, що набрало законної сили, майнову шкоду потерпілим особам.

5. Страховими ризиками щодо страхування фінансової відповідальності є вчинення дій чи бездіяльність уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду під час виконання ними своїх повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку, внаслідок яких третім особам може бути заподіяна майнова шкода.

6. Страховими випадками щодо страхування фінансової відповідальності є виникнення у страхувальника обов’язку відшкодувати на підставі судового рішення, що набрало законної сили, майнову шкоду потерпілим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання уповноваженою особою, членами виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду в період дії договору страхування фінансової відповідальності своїх повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку.

7. Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок:

1) вчинення умисного злочину уповноваженою особою, членами виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду, спрямованого на настання страхового випадку;

2) обставин непереборної сили (впливу ядерної енергії та іонізуючого випромінювання в будь-якій формі, військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів, громадянської війни, терористичного акту, народного хвилювання або страйку);

3) вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення майна банку за рішенням відповідних державних органів.

8. У договорі страхування фінансової відповідальності страхова сума встановлюється:

1) залежно від загальної суми відшкодувань за вкладами, що гарантуються Фондом вкладникам банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , та не може перевищувати 30 відсотків такої суми (у разі здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку);

2) у розмірі акцептованих вимог кредиторів банку (у разі ліквідації банку, в тому числі неплатоспроможного).

9. Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування фінансової відповідальності становить 1 відсоток страхової суми.

10. У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування у розмірі заподіяної потерпілим особам майнової шкоди, встановленому судовим рішенням, у межах страхової суми. Сума всіх страхових відшкодувань за договором страхування фінансової відповідальності не може перевищувати зазначену в ньому страхову суму.

11. Страхове відшкодування здійснюється страховиком вигодонабувачу відповідно до договору страхування фінансової відповідальності на підставі судового рішення, що набрало законної сили, та страхового акта, який складається страховиком.

12. Для отримання страхового відшкодування вигодонабувач подає страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування за встановленою страховиком формою, до якої додаються:

1) копія судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким виникає обов’язок страхувальника відшкодувати заподіяну потерпілій особі майнову шкоду;

2) інші документи, необхідні для встановлення факту настання страхового випадку та розміру збитків, згідно з переліком, визначеним у договорі страхування фінансової відповідальності.

13. У разі настання страхового випадку страхувальник подає страховику копію судового рішення протягом трьох робочих днів з дня її надходження.

14. Підставою для відмови страховика у страховому відшкодуванні є:

1) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування фінансової відповідальності або про факт настання страхового випадку;

2) несвоєчасне (без поважних причин) повідомлення страхувальником про настання страхового випадку або створення страхувальником чи уповноваженою особою, директором - розпорядником Фонду та його заступниками перешкод страховику у визначенні обставин, характеру страхового випадку та розміру майнової шкоди.

15. Договором страхування фінансової відповідальності може бути передбачено, що страховик має право відмовити у страховому відшкодуванні:

1) шкоди, заподіяної внаслідок:

вчинення дій чи бездіяльності, не пов’язаних з виконанням уповноваженою особою, членами виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку;

вчинення дій чи бездіяльності інших, ніж уповноважена особа, члени виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду, осіб, які провадять діяльність під час виведення неплатоспроможного банку з ринку (проводять оцінку майна банку, аналіз його фінансового стану тощо) або ліквідації банку;

розголошення страхувальником або уповноваженою особою, директором - розпорядником Фонду та його заступниками чи використання ними в особистих цілях відомостей, що становлять банківську таємницю, яка стала їм відома під час виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку;

подій, що відбулися до початку або протягом дії договору з причин, що виникли до набрання ним чинності;

2) моральної шкоди, інших непрямих збитків.

16. Страховик:

1) приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 15 робочих днів після надходження документів, зазначених у пункті 12 цих Порядку і правил;

2) виплачує страхове відшкодування протягом 15 робочих днів після складення страхового акта;

3) повідомляє вигодонабувачу в письмовій формі про відмову у виплаті страхового відшкодування з обґрунтуванням причин відмови протягом п’яти робочих днів після прийняття такого рішення.

Страхування життя і здоров’я уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду

17. Предметом договору страхування життя і здоров’я уповноваженої особи, членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду (далі - страхування життя і здоров’я) є майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної їх життю і здоров’ю.

18. Страховим ризиком щодо страхування життя і здоров’я є заподіяння шкоди життю і здоров’ю застрахованої особи під час виконання нею повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку.

19. Страховими випадками щодо страхування життя і здоров’я є тимчасова втрата працездатності, інвалідність, смерть (загибель) застрахованої особи, які настали внаслідок подій, що сталися під час виконання нею повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку.

20. Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок:

1) перебування застрахованої особи в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;

2) самогубства або замаху на самогубство застрахованої особи, крім документально підтверджених випадків, коли така особа була доведена до відповідного стану протиправними діями інших осіб у зв’язку з виконанням нею повноважень щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку;

3) нанесення застрахованою особою собі умисних тілесних ушкоджень;

4) порушення застрахованою особою правил техніки безпеки праці, правил протипожежної безпеки;

5) керування застрахованою особою транспортним засобом без права на керування ним, передачі управління транспортним засобом особі, яка перебувала у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, чи особі, яка не мала права на керування таким засобом;

6) обставин непереборної сили (впливу ядерної енергії та іонізуючого випромінювання в будь-якій формі, військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів, громадянської війни, терористичного акту, народного хвилювання або страйку).

21. Розмір страхової суми за договором страхування життя і здоров’я не може бути меншим, ніж 100000 гривень на кожну застраховану особу.

22. Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування життя і здоров’я становить 1 відсоток страхової суми.

23. Страхові виплати здійснюються:

1) у разі смерті (загибелі) застрахованої особи - в розмірі 100 відсотків страхової суми;

2) у разі стійкої втрати працездатності та встановлення застрахованій особі інвалідності:

I групи - в розмірі 90 відсотків страхової суми;

II групи - в розмірі 80 відсотків страхової суми;

III групи - в розмірі 60 відсотків страхової суми;

3) у разі тимчасової втрати працездатності застрахованою особою - в розмірі 0,2 відсотка страхової суми за кожну добу непрацездатності (безперервного лікування), але не більш як 50 відсотків страхової суми за весь період страхування.

24. Якщо після здійснення вигодонабувачу страхової виплати настали більш тяжкі наслідки для життя і здоров’я застрахованої особи (встановлення інвалідності, зміна групи інвалідності на вищу, смерть), пов’язані з однією і тією самою подією, з належної до виплати суми вираховується сума здійсненої страхової виплати.

Загальна сума страхових виплат за кожною застрахованою особою для одного або кількох страхових випадків не може перевищувати страхову суму, встановлену для такої особи договором страхування життя і здоров’я.

25. Страхова виплата здійснюється страховиком вигодонабувачу відповідно до договору страхування життя і здоров’я на підставі страхового акта, що складається страховиком.

26. Для отримання страхової виплати вигодонабувач подає страховику письмову заяву про страхову виплату за встановленою страховиком формою, до якої залежно від страхового випадку додаються:

1) листок непрацездатності або довідка спеціалізованої медичної установи про встановлення інвалідності;

2) свідоцтво про смерть застрахованої особи та документ, що посвідчує право на спадщину (для спадкоємця);

3) акт про нещасний випадок на виробництві;

4) копії документів, що посвідчують особу вигодонабувача;

5) інші документи, необхідні для встановлення факту настання страхового випадку та розміру страхової виплати (на обґрунтовану вимогу страховика).

27. Підставою для відмови страховика у здійсненні страхової виплати є:

1) вчинення застрахованою особою/вигодонабувачем умисних дій, спрямованих на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних з виконанням громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або з метою захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації, що підтверджується документально в установленому порядку;

2) вчинення застрахованою особою/вигодонабувачем умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування життя і здоров’я або про факт настання страхового випадку;

4) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру страхового випадку та розміру страхової виплати.

28. Страховик:

1) приймає рішення про страхову виплату або відмову у страховій виплаті протягом 15 робочих днів після надходження документів, зазначених у пункті 26 цих Порядку і правил;

2) здійснює страхову виплату протягом 15 робочих днів після складення страхового акта;

3) повідомляє вигодонабувачу в письмовій формі про відмову у страховій виплаті з обґрунтуванням причин відмови протягом п’яти робочих днів після прийняття такого рішення.

Укладення договорів обов’язкового страхування

29. Договори обов’язкового страхування укладаються за формами типових договорів згідно з додатками 1 і 2 до цих Порядку і правил на строк:

1) здійснення Фондом тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку;

2) ліквідації банку, в тому числі неплатоспроможного. У разі прийняття страхувальником рішення про продовження строку ліквідації банку дія договорів обов’язкового страхування продовжується на встановлений Фондом строк ліквідації банку шляхом укладення додаткових договорів або нових договорів обов’язкового страхування.

30. Договори обов’язкового страхування укладаються на підставі письмової заяви страхувальника, складеної за формою, встановленою страховиком, яка містить інформацію про предмет договору та обставини, що мають істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику. Відповідальність за достовірність і повноту такої інформації покладається на страхувальника.

У разі зміни ступеня страхового ризику до договорів обов’язкового страхування на підставі заяви однієї із сторін за їх згодою вносяться зміни.

31. Страховий платіж вноситься страхувальником у повному обсязі в розмірі та у строки, зазначені в договорах обов’язкового страхування, якщо інший порядок внесення страхового платежу не встановлений такими договорами.

Під час укладання договорів обов’язкового страхування строком на один рік страхувальнику може бути надана можливість внести страховий платіж частинами в розмірі та у строки, зазначені в договорах, за умови, що кожна чергова частина вноситься до закінчення періоду, за який плата вже внесена.

32. Зміни та доповнення до договорів обов’язкового страхування вносяться за згодою сторін у письмовій формі шляхом укладення додаткових договорів, що є невід’ємною частиною договорів обов’язкового страхування.

33. У разі коли страхувальник просить страховика надати підтвердження наявності договорів обов’язкового страхування третій особі, таке підтвердження надається в порядку інформування і не може посвідчувати передачу будь-яких прав, що випливають з договорів обов’язкового страхування, особі, якій надається підтвердження.