КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ
І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Л И С Т
N 06-10/228 від 20.04.2001
В Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і
банківської діяльності розглянуто лист щодо правомірності
включення до складу валових витрат платника податку сум
дебіторської заборгованості, яка виникла до 01.07.97 р., за якою
минув строк позовної давності.
Роз'яснення, викладене у листі Комітету від 21.03.2000 р.
N 06-10/188 ( v_188450-00 ) з вищевказаного питання, надано
відповідно до норм Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ).
Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) до безнадійної заборгованості,
зокрема, віднесено заборгованість із зобов'язань, за якою минув
строк позовної давності.
Згідно з пп.5.2.8 п.5.2 зазначеного Закону України суми
заборгованості, щодо яких закінчився строк позовної давності,
включаються до складу валових витрат платника податку.
Деякі особливості врегулювання сумнівної та безнадійної
заборгованості визначено п.12.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), який застосовується з
урахуванням п.22.12, яким передбачено, що норми п.12.1 не
поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в
оплаті товарів (робіт, послуг), проданих (відвантажених, наданих,
виконаних) до набрання чинності Законом України "Про оподаткування
прибутку підприємств", тобто до 1 липня 1997 року.
Таким чином, порядок врегулювання заборгованості за
відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), визначений
п.12.1, застосовується платниками податку лише для врегулюваня
заборгованості, яка виникла у разі затримки оплати вартості
товарів (робіт, послуг) після 1 липня 1997 року.
Щодо заборгованості, яка виникла до набрання чинності Законом
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) і
строк позовної давності якої закінчився після набрання чинності
цим Законом, то згідно із пп.5.2.8 зазначеного Закону дебіторська
заборгованість повинна бути включена до складу валових витрат
платника податку, а кредиторська заборгованість, що залишилася
нестягнутою після закінчення строку позовної давності, як
безповоротна фінансова допомога згідно із пп.4.1.6 Закону - до
складу валового доходу платника податку.
Таким чином, включення сум безнадійної заборгованості, за
якою минув строк позовної давності, до складу валових витрат або
валових доходів платника податку не суперечить нормам, визначеним
у п.22.1, 22.2 та 22.12 ст.22 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), на які посилається Державна
податкова адміністрація України у своїх роз'ясненнях, оскільки ці
витрати або доходи виникають після набрання чинності зазначеним
Законом України.
Крім того, повідомляємо, що Законом України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), який набрав чинності з
1 квітня 2001 року, передбачено порядок розв'язання спірних питань
між платниками податку та контролюючими органами. Зокрема,
пп.4.4.1 зазначеного Закону України встановлено, що у разі коли
норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на
підставі закону, або коли норми різних законів чи різних
нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих
органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь
як платника податків, так і контролюючого органу, рішення у межах
апеляційного узгодження приймається на користь платника податку.
Голова Комітету В.Альошин
"Бухгалтерія", N 19/1, 07.05.2001 р.