Міністерство фінансів у відповідь на лист ДПА від 1.03.2001 № 1405/5/15-0116 (див. "ЗіБ" No15), в якому роз'яснюється порядок урахування в складі валових витрат підприємств, що пов'язані з оплатою працівникам перших 5 днів їхньої тимчасової непрацездатності (лікарняних), оприлюднило власну позицію з цього питання. Так, у листі від 24.04.2001 No051-205/506 доводиться, що означені виплати відповідно до законодавства належать до валових витрат підприємств.

Відповідно до ст.2 закону "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 No2213 визначено, що перші 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Тобто зазначені витрати, пов'язані з оплатою лікарняних, передбачені законом.

Відповідно до статті 5 (пп.5.2.1) закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат підприємств, установ, організацій включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) упродовж звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Витрати платника податку, пов'язані з оплатою праці найманих працівників, у тім числі виплата середньомісячної заробітної плати в разі тимчасової непрацездатності таких працівників внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, є неподільними умовами єдиного процесу утримання найманої робочої сили для здійснення господарської діяльності. Враховуючи, що такі витрати передбачені законом, а також керуючись нормою закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 No2181-III (абз. "а" пп.4.4.2) про те, що податкові роз'яснення випливають з економічного змісту податку чи збору (обов'язкового платежу), Мінфін вважає, що виплата підприємствами, установами, організаціями впродовж 5 днів тимчасової непрацездатності середньомісячного заробітку працівникам, які перебувають у трудових відносинах з платником податків, належить до витрат, пов'язаних з виробництвом, і має враховуватися платником податку в складі його валових витрат.

Аби не викликати подальших дискусій, Мінфін порадив ДПА скасувати зазначений лист.

Коментар "ЗіБ"

Отже, маємо дві протилежні позиції центральних виконавчих органів. Позицію Мінфіну підтримав і Кабінет Міністрів, ухваливши відповідну постанову від 6.05.2001 No439 (див. "Бібліотеку "ЗіБ").

Намагаючись якось загасити невдоволення платників податків, урядовці виправдовують перекладання оплати перших 5 днів непрацездатності зменшенням навантаження на фонд оплати праці на 1% нарахувань до Фонду соцстраху: загалом з 4% до (2,5 + 0,5)%. Але урядовці, мабуть, "забули", що введено ще й новий збір - до Фонду страхування від нещасного випадку, навіть мінімальна ставка якого майже "поглинає" пропагований "дарунок". До того ж раніше перші 5 днів "побутового травматизму" взагалі не оплачувалися, а відтепер у будь-якому випадку їх оплачуватиме підприємство.

Більше того, загальні відрахування до всіх трьох фондів узагалі перевищують попередні ставки зборів. Враховуючи підвищення граничної межі нарахування внесків до 1600 грн., можна прогнозувати навіть збільшення сумарних відрахувань на "соцзахист" з одночасним зменшенням витрат фондів на тих підприємствах, що не проводили скорочення штатів, а працівників яких оминули нещасні випадки. У переважній більшості це стосується саме недержавних, приватних суб'єктів господарювання. А розплачуватимуться вони якраз за борги державних підприємств за "регресами" та державну політику зайнятості.

Лев Семишоцький

Газета "Закон і Бізнес" No 20 19.05.2001