З метою задоволення соціальних потреб депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися в Україну на постійне проживання, Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок виплати компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу депортованим кримським татарам та особам інших національностей і членам їх сімей, які повернулися в Україну на постійне проживання;

Порядок надання одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла депортованим кримським татарам та особам інших національностей і членам їх сімей, які повернулися в Україну на постійне проживання.

2. Республіканському комітетові Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, Кримській республіканській установі “Управління капітального будівництва Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян”, Севастопольській міській державній адміністрації, управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, управлінню з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Херсонської обласної державної адміністрації, управлінню капітального будівництва Херсонської обласної державної адміністрації подавати щороку у II кварталі Міністерству соціальної політики пропозиції на наступний рік щодо потреб у виплаті компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу та наданні одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла депортованим кримським татарам та особам інших національностей, а щокварталу до 5 числа наступного місяця - звіт про використання бюджетних коштів на зазначені цілі за формами, встановленими Міністерством соціальної політики.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 травня 2004 р. N 626

1. Дія цього Порядку поширюється на осіб, депортованих з території України за національною ознакою, та членів їх сімей (чоловік, дружина, діти), які повернулися в Україну на постійне проживання (далі - депортовані особи).

2. Для виплати компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу депортовані особи подають відповідну заяву місцевим органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації цих осіб.

До заяви додаються:

ксерокопія відповідних сторінок паспорта (тимчасового посвідчення) громадянина України, які містять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, сімейний стан, місце проживання;

ксерокопія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органами державної податкової служби (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, - ксерокопія відповідної сторінки паспорта);

ксерокопії документів, що підтверджують належність до числа депортованих осіб;

довідка про склад сім'ї;

проїзні документи;

товарно-транспортні накладні;

квитанції про оплату митних зборів.

Заява подається депортованою особою протягом трьох років після повернення в Україну.

3. Сума компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу депортованим особам залежно від виду транспорту обчислюється:

залізничним - за тарифом на плацкартний вагон;

автомобільним - за тарифами на транспорт загального користування (крім таксі);

повітряним - за тарифом на економклас.

4. Відшкодування вартості перевезення багажу проводиться за фактичними витратами, але не більш як за 2 тонни на кожного члена сім'ї.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 травня 2004 р. N 626

1. Дія цього Порядку поширюється на осіб, депортованих за національною ознакою з території України, та членів їх сімей (чоловік, дружина, діти), які повернулися в Україну на постійне проживання (далі - депортовані особи) і будують індивідуальне житло, ступінь будівельної готовності якого дасть змогу з використанням одноразової матеріальної допомоги у короткий строк створити мінімальні умови для проживання.

2. Депортовані особи подають заяву про надання одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла (далі - допомога) органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації цих осіб.

До заяви додаються:

ксерокопія відповідних сторінок паспорта (тимчасового посвідчення) громадянина України, які містять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, сімейний стан, місце проживання;

ксерокопія документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органами державної податкової служби (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, - ксерокопія відповідної сторінки паспорта);

ксерокопії документів, що підтверджують належність до числа депортованих осіб;

довідка про склад сім'ї;

документи, що підтверджують виділення земельної ділянки, на якій проводиться будівництво;

акт обстеження матеріально-побутових умов особи;

акт про стан будівельної готовності індивідуального житлового будинку.

3. Допомога надається депортованим особам за наявності цільових коштів державного бюджету шляхом їх перерахування на особисті рахунки зазначених осіб.

4. Розмір допомоги визначається з урахуванням потреби депортованої особи, але не повинен перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

5. Після прийняття рішення про надання депортованій особі допомоги між нею і уповноваженим органом укладається договір, в якому в обов'язковому порядку зазначається умова, що отримані кошти використовуються за цільовим призначенням протягом одного року, а також передбачаються санкції у разі використання коштів не за цільовим призначенням протягом зазначеного строку.