НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Л И С Т
N 11-113/1149 від 27.07.2001
Департамент готівково-грошового обігу Національного банку України розглянув запит газети "Бухгалтерія" від 05.07.2001 р. N 1097 щодо можливості приймання установами банків готівки від фізичних та юридичних осіб для подальшого перерахування на рахунки одержувачів і в межах своєї компетенції повідомляє.
Порядок організації готівкових розрахунків юридичних та фізичних осіб між собою, у тому числі приймання платежів від них, встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку від 19.02.2001 р. N 72 (z0237-01) (далі - Положення), та Інструкцією N 1 (v0001500-94) з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку від 07.07.94 р. N 129 (далі - інструкція N 1).
Відповідно до пункту 1.2 Положення готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.03.2001 р. N 135 (z0368-01) , встановлюються загальні правила, форми і стандарти у сфері безготівкових розрахунків і її дія не поширюється на готівкові розрахунки, які регулюються іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
Відповідно до пункту 4 розділу I вказаної вище інструкції під безготівковими розрахунками слід розуміти перехування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одепжувачів коштів. Таким чином, відповідна інструкція використовує слова "коштів, унесених ними готівкою в касу банку" лише для того, щоб визначити поняття безготівкових розрахунків, а не для встановлення сфери використання готівкових розрахунків.
Згідно з пунктом 2.2 Положення (z0237-01) розрахунки готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб можуть здійснюватися через установи банків у порядку та за документами, передбаченими інструкцією N 1.
Інструкцією N 1 (розділи 1 та 1-а) встановлено, що установи банків приймають від фізичних осіб готівкою платежі до бюджету, платежі до державних цільових фондів, добровільні внески громадян і платежі на користь юридичних осіб (незалежно від форм власності) за реалізовані товари, надані послуги і виконані роботи, а від юридичних осіб - внески на власні поточні рахунки у сплату будь-яких платежів та внески для зарахування на рахунки різноманітних фондів. Крім того Положенням передбачено, що розрахунки готівкою між юридичними особами через установи банків можуть застосовуватися у разі здійснення розрахунків юридичних осіб з бюджетами та державними цільовими фондами, при вилученні органами державної податкової служби готівки у платників податків - юридичних осіб, що мають податковий борг, при розрахунках юридичних осіб за спожиту ними електроенергію.
Приймання установами банків готівкових платежів від фізичних і юридичних осіб та подальше перерахування коштів на рахунки одержувачів є банківською операцією, яка складається з двох частин (готівкової та безготівкової) та оформлюється двома документами. Внесення підприємствами чи фізичними особами готівки до установи банку здійснюється у порядку та за документами, передбаченими інструкцією N 1 (v0001500-94) . Перерахування установою банку коштів на користь одержувачів здійснюється у порядку та за документами, передбаченими інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку від 29.03.2001 р. N 135 (z0368-01) .
Директор Департаменту готівково-грошового обігу Н.Дорофєєва
"Бухгалтерія", N 33/1, 13.08.2001 р.