Юридический Харьков плюс - прийняття від 11.07.2013 N 487-2013-п dd4bb92199e9ca55762b0a7487a87ffe-1

Затвердити Порядок застосування (використання) зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань боротьби з піратством, що додається.

ПОРЯДОК

застосування (використання) зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань боротьби з піратством

1. Цей Порядок визначає процедуру застосування (використання) зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил у разі виконання ними завдань боротьби з піратством, у тому числі для самооборони в ході виконання таких завдань.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

антипіратська операція - сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, місцем і часом спеціальних дій різнорідних сил і засобів, що проводяться за єдиним замислом для виконання завдань боротьби з піратством в операційній зоні (операційному районі) під єдиним керівництвом;

застосування (використання) зброї і бойової техніки - ведення вогню з особистої зброї військовослужбовця, штатної зброї і бойової техніки військової частини (підрозділу), застосування (використання) холодної зброї, заходів фізичного впливу та спеціальних засобів з метою виконання поставлених завдань та/або самооборони;

позбавлення здатності чинити опір - застосування (використання) зброї і бойової техніки, що спрямоване на зниження маневреності цілі, її можливостей щодо нанесення ураження та не несе загрози для її живучості;

фізичний вплив - застосування військовослужбовцем Збройних Сил мускульної сили та механічної дії на будь-який орган, частину тіла або весь організм пірата чи особи, яка здійснює напад або загрожує нападом, без використання спеціальних засобів та зброї;

індивідуальна самооборона - право військовослужбовця Збройних Сил на застосування (використання) зброї і бойової техніки для захисту свого здоров’я і життя, здоров’я і життя інших осіб від нападу або загрози нападу;

летальне застосування (використання) зброї і бойової техніки - застосування (використання) зброї і бойової техніки, що призводить або може призвести до смерті чи важкої травми, наслідком якої може стати смерть, незалежно від того, чи призводить таке застосування (використання) фактично до смерті або важкого поранення;

напад - атака, що має на меті захоплення полонених (заручників, об’єкта, матеріальних цінностей), спричинення поранення (пошкодження, смерті, знищення);

нелетальне застосування (використання) зброї і бойової техніки - застосування (використання) зброї і бойової техніки, що не має на меті або не є потенціально здатним спричинити смерть чи важке поранення, що призведе до смерті (нелетальне за своїм призначенням);

непогоджений огляд судна - огляд судна, що проводиться без згоди його капітана;

огляд судна - комплекс заходів під керівництвом командира військового корабля, що передбачає відправлення оглядової команди для перевірки судових документів та проведення у разі потреби подальшої перевірки судна з метою виявлення ознак або доказів провадження незаконної діяльності на морі, їх документування, затримання осіб, що підозрюються у такій діяльності;

огляд судна, на якому чиниться опір огляду, - огляд судна, капітан і команда якого демонструють намір та практично вживають заходів до запобігання огляду;

піратське судно-матка - піратське судно або судно, викрадене піратами, яке має автономність понад два тижні, мореходність до 5 балів, спроможне перевозити на борту або буксирувати кілька готових до застосування (використання) швидкохідних моторних човнів та/або катерів і використовується з метою розширення зони піратських дій;

погоджений огляд судна - огляд судна, що проводиться за згодою та за сприяння його капітана і команди;

позначення - установлення контакту та супроводження цілі із застосуванням системи управління зброєю і бойовою технікою з положення, що забезпечує негайне відкриття вогню;

попереджувальна стрільба - стрільба, що ведеться поблизу людини, судна (корабля) або літального апарата, є сигналом до негайного припинення ними будь-яких дій і не призначена для ураження цілі;

самооборона - застосування (використання) зброї і бойової техніки для захисту у разі нападу або загрози нападу на особовий склад, підрозділ, військову частину, цивільних осіб, які перебувають під їх захистом, а також об’єкти (майно), що ними охороняються;

спеціальні засоби - засоби індивідуального захисту, активної оборони, забезпечення спеціальних операцій та відчинення приміщень, захоплених піратами, що перебувають на озброєнні Збройних Сил та призначені для нелетального застосування;

ціль - будь-який об’єкт, зафіксований засобами спостереження військової частини (підрозділу) з метою його ідентифікації та оцінки загрози нападу.

Термін "національний контингент" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" (613-14) ; терміни "військовий корабель", "піратство", "піратське судно", "піратський літальний апарат", "територіальне море", "внутрішні води", "архіпелажні води" - у значенні, наведеному в Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права (995_057) 1982 року, ратифікованій Законом України від 3 червня 1999 р. № 728 (728-14) .

3. Військовослужбовці, командири військових частин, підрозділів Збройних Сил, що застосовують (використовують) зброю і бойову техніку, повинні керуватися такими принципами:

неминучості - застосування (використання) зброї і бойової техніки у разі, коли це є абсолютно очевидним та необхідним;

військової необхідності - застосування (використання) зброї і бойової техніки у разі, коли іншими способами реалізувати право на самооборону та/або виконати поставлені завдання неможливо;

пропорційності - застосування (використання) зброї і бойової техніки тією мірою, якою це необхідно для досягнення мети самооборони та/або виконання поставлених завдань і не спричиняє стороннім особам і цивільним об’єктам шкоди, що може бути оцінена як надмірна порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами.

4. Летальне застосування (використання) зброї і бойової техніки в рамках цього Порядку дозволяється для цілей самооборони, а також з метою сприяння затриманню піратів, дії яких становлять загрозу життю інших осіб, і тільки у разі, коли інші заходи виявилися неефективними.

У разі коли летальне застосування (використання) зброї і бойової техніки є неминучим, командир військової частини, підрозділу повинен вжити заходів до:

збереження людського життя, зведення до мінімуму можливості поранення осіб;

надання медичної допомоги та евакуації поранених осіб до найближчого лікувального закладу в найкоротші строки.

5. Командир військової частини (підрозділу) Збройних Сил зобов’язаний вжити вичерпних заходів до захисту життя і здоров’я підпорядкованого особового складу, інших військових частин (підрозділів) Збройних Сил та іноземних держав під час спільного виконання завдань, цивільних осіб, об’єктів та майна, що перебувають під охороною військової частини (підрозділу), від нападу або загрози нападу.

З метою визначення способу дій у ситуаціях, що потребують застосування (використання) зброї і бойової техніки підпорядкованим особовим складом, командир військової частини (підрозділу) протягом п’яти діб з часу отримання бойового розпорядження (оперативної директиви, наказу) про виконання завдань боротьби з піратством (участь або проведення антипіратської операції) розробляє картку військовослужбовця щодо порядку застосування (використання) зброї і бойової техніки під час виконання завдань боротьби з піратством (далі - картка), організовує вивчення, практичне відпрацювання передбачених нею дій, а також видачу карток особовому складу військової частини (підрозділу).

Картка у доступній та стислій формі, що не допускає двозначного тлумачення, визначає ситуацію та дії військовослужбовців із застосування (використання) зброї і бойової техніки.

Картка розробляється на підставі цього Порядку, а в разі участі національного контингенту та/або національного персоналу в антипіратських операціях під егідою міжнародних організацій або уповноважених коаліцій ураховує обмеження щодо їх проведення, передбачені рішеннями ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру та безпеки, згідно з положеннями глави VIII Статуту ООН (995_010) , наказами (розпорядженнями) командування операції і видається під розписку.

Ідентифікація та встановлення намірів цілі

6. Під час виконання завдань боротьби з піратством командир військової частини (підрозділу) організовує збір інформації про цілі в радіусі до 10 тис. метрів з метою їх ідентифікації та встановлення намірів.

Ідентифікація цілі здійснюється на підставі результатів аналізу даних щодо її походження та характеру діяльності, отриманих одним або кількома з таких способів:

з використанням засобів (систем), що дають змогу отримати відповідь об’єкта, який підлягає ідентифікації;

з використанням засобів (систем), що не потребують відповіді об’єкта, який підлягає ідентифікації;

отримання інформації від старшого начальника, взаємодіючих підрозділів, військових частин, з’єднань.

Установлення намірів цілі здійснюється з метою завчасного виявлення ознак піратського судна та/або загрози його нападу.

7. Ознаками піратського судна або літального апарата є:

відповідність опису судна або літального апарата, раніше поміченого в піратських діях, або судна, що викрадене та може бути використане як піратське судно-матка;

надмірна чисельність команди стосовно розміру судна;

наявність зброї на борту;

невідповідність бортового обладнання призначенню судна або літального апарата, наприклад, відсутність риболовецьких знарядь на риболовецькому судні;

наявність на борту судна драбин, великих металевих крюків, що можуть використовуватися для підйому на борт іншого судна, великої кількості пального (у каністрах), готових до використання швидкохідних моторних човнів та катерів (можуть також буксируватися піратським судном-маткою);

очевидна та різка зміна курсу судна або літального апарата на зближення з іншим судном, що супроводжується значним збільшенням швидкості та не може розглядатися як характерна для відповідного району судноплавства діяльність;

нестандартне розміщення розпізнавальних знаків, навігаційних вогнів;

використання нестандартних видів радіотелефонного зв’язку, нетипових частот і режиму роботи засобів зв’язку;

відмова в установленні зв’язку на шістнадцятому ультракороткохвильовому каналі, поданні інформації про судно, екіпаж та вантаж або подання сумнівної інформації у відповідь на запит командира військової частини (підрозділу).

8. Ознаками загрози нападу є поєднання таких елементів:

засобів - ціль має очевидну здатність спричинити важку травму чи смерть військовослужбовця Збройних Сил або інших осіб;

нагоди - збіг (створення) обставин, за яких ціль може спричинити важку травму чи смерть військовослужбовця Збройних Сил або інших осіб (наближення на дистанцію або маневрування з метою зайняття вигідного положення для ефективного застосування засобів нападу);

дій - ціль відкрито діє в такий спосіб, що свідчить про її намір спричинити важку травму чи смерть військовослужбовця Збройних Сил або інших осіб (направляє (агресивно розмахує, націлює) зброю або використовує систему управління зброєю для наведення на корабель, літальний апарат або інший об’єкт (майно), що перебуває під охороною, ігнорує попереджувальні заходи, перелічені в пункті 21 цього Порядку).

9. Під час оцінки загрози нападу повітряної цілі командир військової частини (підрозділу) повинен ураховувати:

наявність перешкод для її ідентифікації візуально або із застосуванням технічних засобів;

наявність літальних апаратів цивільної авіації в районі дій своїх сил (військ);

необхідність визначення коридору безпечного прольоту;

можливість аварійного стану літального апарата або втрати орієнтування його екіпажем;

тип літального апарата (безпілотний, керований, цивільний, військовий тощо);

можливість того, що літальний апарат захоплено піратами (терористами).

Застосування (використання) зброї і бойової техніки під час виконання завдань боротьби з піратством

10. У разі виявлення літального апарата з окремими ознаками, переліченими в пункті 7 цього Порядку, або надходження інформації про виявлений літальний апарат від старшого начальника, взаємодіючих військових частин (підрозділів) командир військової частини (підрозділу) повинен:

провести опитування командира екіпажу літального апарата для уточнення даних ідентифікації;

у разі збільшення кількості підстав ідентифікувати літальний апарат як піратський - вжити заходів до збору всієї можливої інформації про такий апарат (тип, курс, швидкість, особливі ознаки тощо), яку доповісти по команді (за довільною формою), після чого діяти відповідно до наказу.

11. У разі виявлення морського судна з окремими ознаками, переліченими в пункті 7 цього Порядку, або надходження інформації про виявлене судно від старшого начальника, взаємодіючих військових частин (підрозділів) командир військової частини (підрозділу) повинен:

провести опитування капітана судна для уточнення даних ідентифікації;

у разі збільшення кількості підстав ідентифікувати судно як піратське - отримати згоду капітана на проведення огляду судна;

провести погоджений огляд судна;

у разі відсутності згоди капітана судна на проведення огляду (відмова, ігнорування запиту) отримати дозвіл на проведення непогодженого огляду судна;

наблизитися до судна на відстань 500-1000 метрів з правого чи лівого борту та подати йому звуковий і візуальний сигнали з вимогою припинити рух;

після зупинки судна - провести непогоджений огляд судна;

у разі відмови капітана судна зупинитися (ігнорування вимоги, маневрування з метою завадити огляду судна) - застосувати (використати) зброю і бойову техніку відповідно до пункту 12 цього Порядку;

у разі продовження руху судном - застосувати (використати) зброю і бойову техніку відповідно до пункту 13 цього Порядку;

після зупинки судна в результаті дій, передбачених абзацом восьмим або дев’ятим цього пункту, провести огляд судна, на якому чиниться опір огляду.

12. Для здійснення попереджувальної стрільби командир військової частини (підрозділу) повинен:

отримати дозвіл на здійснення попереджувальної стрільби;

здійснити попереджувальну стрільбу в повітря;

подати візуальний та/або звуковий сигнал з вимогою зупинитися, змінити курс, припинити виконання певних дій тощо;

у разі відсутності реакції цілі - здійснити попереджувальну стрільбу по курсу цілі не ближче ніж за 50 метрів та не далі ніж за 100 метрів від її носової (передньої) частини;

повторити всіма доступними засобами свої вимоги.

13. У разі відмови піратського судна зупинитися після здійснення попереджувальної стрільби командир військової частини (підрозділу) повинен:

отримати дозвіл на застосування (використання) зброї і бойової техніки для позбавлення екіпажу судна здатності чинити опір;

позначити судно;

відкрити вогонь по машинному відділенню та/або гвинтах судна (пристрою, що забезпечує рух судна), а якщо двигун такого судна спостерігається візуально, - дати наказ снайперу відкрити вогонь безпосередньо по двигуну;

негайно припинити вогонь після того, як виявлено ознаки, що свідчать про зупинку судна і спостерігаються візуально (подання сигналів про зупинку судна, зниження швидкості ходу та зникнення буруна за кормою).

14. Для відбиття піратського нападу на морське судно та осіб, що перебувають на його борту, командир військової частини (підрозділу) повинен:

на максимально можливій швидкості прибути до місця інциденту, на переході вживаючи заходів до постійного оновлення інформації про дії піратів, стан атакованого судна та екіпажу;

позначити піратське судно, подати йому звуковий та візуальний сигнали з вимогою припинити напад і зупинитися, маневруючи таким чином, щоб зайняти позицію між піратським та атакованим судном, а якщо така можливість відсутня, - позицію, що забезпечить застосування (використання) зброї і бойової техніки без ризику для атакованого судна;

якщо пірати продовжують напад або напад перебуває на стадії висадки піратів на атаковане судно, - здійснити нелетальне застосування (використання) зброї і бойової техніки для того, щоб змусити піратів відмовитися від нападу.

15. Для захоплення піратського судна командир військової частини (підрозділу) повинен:

застосувати (використати) зброю і бойову техніку відповідно до пункту 12 цього Порядку;

застосувати (використати) зброю і бойову техніку відповідно до пункту 13 цього Порядку;

якщо судно не рухається або зупинилося в результаті дій, передбачених абзацом третім або четвертим пункту 15, подати звуковий та візуальний сигнали з вимогою скласти зброю та зібратися на видному місці на максимальній відстані від зброї із складеними за головою руками;

у разі відсутності протягом п’яти хвилин ознак виконання піратами зазначеної вимоги - подати звуковий та візуальний сигнали з попередженням про намір висадити оглядову команду на борт судна, а також можливість летального застосування (використання) зброї і бойової техніки в разі виникнення загрози життю членів оглядової команди;

отримати дозвіл на летальне застосування (використання) зброї і бойової техніки;

висадити оглядову команду, роззброїти піратів та здійснити заходи, передбачені пунктом 18 цього Порядку;

отримати дозвіл і застосувати (використати) зброю і бойову техніку для знищення піратського судна мінімальною кількістю боєприпасів;

якщо захоплене піратське судно перебуває на обліку як викрадене, доповісти командувачу Військово-Морських Сил Збройних Сил (командувачу антипіратської операції) про його звільнення та можливість транспортування до найближчого порту, далі діяти відповідно до його вказівок (розпоряджень).

16. Для звільнення морського судна, захопленого піратами без заручників, командир військової частини (підрозділу) повинен:

прибути до місця інциденту, на переході вживаючи заходів для постійного оновлення інформації про дії піратів, стан захопленого судна та екіпажу;

якщо екіпаж перебуває на судні у спеціально обладнаному сховищі, - отримати інформацію про місце розташування та конструкцію такого сховища;

застосувати (використати) зброю і бойову техніку відповідно до абзаців другого - дев’ятого пункту 15 цього Порядку;

звільнити судно та його екіпаж.

17. Для звільнення морського або повітряного судна, захопленого піратами із заручниками, командир військової частини (підрозділу) повинен:

отримати дозвіл на летальне застосування (використання) зброї та бойової техніки;

застосувати (використати) зброю і бойову техніку для звільнення заручників і морського або повітряного судна, захоплених піратами.

18. У разі захоплення піратського судна (звільнення судна, захопленого піратами) командир військової частини (підрозділу) повинен:

надати допомогу працівнику (працівникам) СБУ в затриманні піратів та проведенні першочергових заходів досудового розслідування піратських дій;

конвоювати затриманих піратів на борт військового корабля Військово-Морських Сил Збройних Сил;

організувати утримання піратів на борту військового корабля до їх передачі в установленому порядку правоохоронним органам України або інших держав;

у разі спроби затриманих піратів утекти з-під варти, порушити встановлені для них правила поведінки та розпорядок дня або заважати виконанню екіпажем корабля своїх обов’язків застосувати (використати) зброю та бойову техніку для позбавлення зазначених осіб здатності чинити опір.

19. Для отримання дозволу у випадках, передбачених абзацом п’ятим пункту 11 та абзацом другим пункту 12 цього Порядку, командир військової частини (підрозділу) по команді звертається:

у разі виконання завдань самостійно або в складі національних угруповань - до командувача виду Збройних Сил;

у разі дій у складі національного контингенту - до командувача антипіратською операцією.

Застосування (використання) зброї та бойової техніки для самооборони

20. Для організації самооборони військової частини (підрозділу) встановлюються зони:

попередження - радіусом до 2000 метрів для застосування (використання) зброї і бойової техніки відповідно до пункту 21 цього Порядку;

самооборони - радіусом 500 метрів для здійснення заходів самооборони військової частини (підрозділу).

21. У разі наявності ознак, передбачених пунктом 8 цього Порядку, вживаються попереджувальні заходи для підтвердження або спростування загрози нападу, які можуть включати:

запит будь-якими доступними засобами щодо намірів цілі з урахуванням мовного і технологічного факторів, що можуть завадити комунікації;

усне попередження цілі про можливість застосування (використання) зброї і бойової техніки;

використання візуальних та шумових сигналів для попередження цілі про можливість застосування (використання) зброї і бойової техніки;

установлення бар’єрів на морі або березі навколо району дислокації (зосередження) військової частини (підрозділу) з метою попередження та запобігання небезпечному наближенню до зазначеного району;

використання вертольотів, катерів тощо як мобільних бар’єрів для попередження цілі про можливість застосування (використання) зброї і бойової техніки;

зміну курсу та швидкості з одночасним відстеженням реакції цілі;

супроводження цілі з використанням систем управління зброєю;

попереджувальну стрільбу напереріз курсу цілі для попередження її про можливість застосування (використання) зброї і бойової техніки.

22. Для організації самооборони військової частини (підрозділу) командир, а для здійснення індивідуальної самооборони кожен військовослужбовець самостійно визначає послідовність та перелік попереджувальних заходів залежно від наявних засобів, часу та обставин. Зазначені заходи повинні бути вичерпними та забезпечувати можливість для цілі відмовитися від нападу (припинити дії з його підготовки).

23. Зброя і бойова техніка для самооборони застосовуються (використовуються) після вжиття попереджувальних заходів.

Летальне застосування (використання) зброї і бойової техніки може здійснюватися виключно щодо осіб, дії яких становлять загрозу для життя інших осіб, та відповідно до принципу наростаючого впливу, що зобов’язує командира (військовослужбовця) обирати варіант дій, який спричиняє найменшу шкоду в конкретній ситуації і розрахований на можливе уникнення летального застосування (використання) зброї і бойової техніки.

Дозволяється летальне застосування (використання) зброї і бойової техніки:

командиру військової частини (підрозділу) - після входження цілі до зони, зазначеної у пункті 20 цього Порядку, для самооборони військової частини (підрозділу);

військовослужбовцям Збройних Сил - для індивідуальної самооборони, відбиття (відвернення) загрози нападу на об’єкти, руйнування або пошкодження яких призведе до загибелі чи травмування військовослужбовців та/або інших осіб.

У разі раптового нападу попереджувальні заходи не вживаються.

Повноваження посадових осіб щодо видачі дозволу (накладення заборони) на застосування (використання) зброї і бойової техніки

24. Командувачу виду Збройних Сил (командувачу антипіратською операцією) надається право видавати дозвіл (накладати заборону) на застосування (використання) зброї і бойової техніки відповідно до абзацу п’ятого пункту 11 та абзацу другого пункту 12 цього Порядку.

25. Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил, крім прав, якими наділено командувача виду Збройних Сил (командувача антипіратською операцією) відповідно до пункту 24 цього Порядку, надається право видавати дозвіл (накладати заборону) на застосування (використання) зброї і бойової техніки відповідно до абзацу другого пункту 13, абзацу сьомого пункту 15, абзацу другого пункту 17 цього Порядку.

Подача донесень (запитів)

26. Посадові особи, зазначені в пунктах 24 і 25 цього Порядку, видають дозвіл (накладають заборону) на застосування (використання) зброї і бойової техніки на підставі відповідного запиту командира військової частини (підрозділу) за формою згідно з додатком.

Розпорядження (накази) посадових осіб, дії особового складу щодо застосування (використання) зброї і бойової техніки для виконання завдань боротьби з піратством, а також для самооборони під час виконання таких завдань фіксуються з використанням технічних засобів документування інформації (засобів об’єктивного контролю) та записуються у відповідних журналах (робочих зошитах) у порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил.

27. Командир військової частини (підрозділу) зобов’язаний не пізніше 12 годин після застосування (використання) зброї і бойової техніки для виконання завдань боротьби з піратством, а також для самооборони під час виконання таких завдань подати штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил донесення за формою згідно з додатком.

28. Генеральний штаб Збройних Сил негайно сповіщає МЗС про випадки застосування (використання) зброї і бойової техніки військовими частинами, підрозділами та військовослужбовцями Збройних Сил, які виконують завдання боротьби з піратством.