ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 5659/7/18-2117 від 03.05.2001
Про плату за землю
У зв'язку з надходженням численних запитів щодо плати за
землю при переході суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену
систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від
28 червня 1999 року N 746/99 ( 746/99 ) Державна податкова
адміністрація України роз'яснює.
Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні,
є Земельний кодекс України ( 561-12 ), а справляння плати за землю
здійснюється відповідно до Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) у редакції Закону від 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР
( 378/96-ВР ) (зі змінами і доповненнями), яким установлено ставки
земельного податку, порядок його обчислення, пільги з
оподаткування землі тощо.
Згідно зі статтею 2 цього Закону плата за землю справляється
у вигляді земельного подrатку або орендної плати.
Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що об'єктом плати за
землю є земельна ділянка, яка передана у власність або надана в
користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за
землю (платниками) є власники землі і землекористувачі, у тому
числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи,
кому земля передана у власність або надана в користування, у тому
числі на умовах оренди.
Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують
земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду,
справляється орендна плата.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом
України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV ( 161-14 ) "Про оренду
землі", згідно з яким орендодавцями землі в Україні можуть
виступати сільські, селищні, міські, районні ради та власники
землі (стаття 5 указаного Закону).
Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні
зобов'язання, визначені статтями 22 - 24 вказаного Закону,
відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у
володіння і користування земельну ділянку для господарського
використання на обумовлений договором строк.
Орендна плата за землю - це платіж, який вносить орендар
орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
У разі якщо орендодавцем виступає власник землі, то орендар,
уклавши при цьому договір на оренду землі з власником, сплачує
власнику орендну плату за землю, а власник, у свою чергу, сплачує
до бюджету земельний податок.
У випадку коли орендодавцем землі виступає відповідна місцева
рада, то орендар, уклавши з нею договір на оренду землі,
самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету.
Спрощена система оподаткування, обліку і звітності, яка
запроваджена Указом Президента України від 28.06.99 р. N 746/99
( 746/99 ) "Про внесення змін до Указу Президента України від
03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва", установлює, що суб'єкт
малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не
є платником ряду податків та зборів (обов'язкових платежів),
зокрема плати (податку) за землю.
Разом з тим відповідно до пункту 6 постанови Кабінету
Міністрів України від 16 березня 2000 року N 507 ( 507-2000-п )
"Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року
N 727" суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абзацом п'ятим
частини першої статті 6 не є платником плати (податку) за землю,
звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні
ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької
діяльності.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ), якщо підприємства, установи та організації, які
користуються пільгами із земельного податку, мають у
підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у
тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі
або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими
госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами),
переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених
розмірах на загальних підставах.
Ураховуючи, що розмір, умови та строки внесення орендної
плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди
між орендодавцем і орендарем, як визначено Законами України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (стаття 19) та "Про оренду землі"
( 161-14 ) (стаття 19), а також те, що на суб'єктів
підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему
оподаткування, поширюється норма останньої частини статті 12
Закону України "Про плату за землю", то вказані суб'єкти за
передані в оренду земельні ділянки під будівлями або їх частинами
повинні сплачувати земельний податок у встановлених розмірах на
загальних підставах.
При цьому слід додати, що згідно зі статтею 4 Указу
Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 ( 746/99 )
спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів
малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою
оподаткування, обліку та звітності, передбаченою чинним
законодавством України, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Заступник Голови В.Онищенко
"Баланс",
N 22, 29 травня 2001 р.