КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 23 вересня 2009 р. N 1020
Київ

Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 941 (941-2011-п) від 07.09.2011 N 970 (970-2012-п) від 24.10.2012 N 538 (538-2013-п) від 07.08.2013 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну цільову науково-технічну програму впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки (далі - Програма), що додається.
( Пункт 2 виключено на підставі Постанови КМ N 970 (970-2012-п) від 24.10.2012 )
3. Національній академії наук, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації та Міністерству охорони здоров'я подавати щороку до 15 квітня Кабінетові Міністрів України і Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про хід виконання Програми.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 941 (941-2011-п) від 07.09.2011 )
Прем'єр-міністр України
Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 49 
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 вересня 2009 р. N 1020

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПРОГРАМА

впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки

Загальна частина

Інформатизація різних сфер суспільного життя значно впливає на прискорення розвитку світової економіки, чим зумовлює соціальну трансформацію суспільства. Перехід від постіндустріального до інформаційного суспільства вимагає вжиття невідкладних заходів до впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя. Створення глобальних відкритих наукових і освітніх систем, впровадження грід-технологій призводить до появи принципово нових методів організації та проведення наукових досліджень.
Упровадження новітніх інформаційних технологій, зокрема грід-технологій, в науку, промисловість, фінансову, соціальну та гуманітарну сферу в Європейському Союзі за останнє десятиріччя істотно випереджає розвиток Інтернету. Провідні держави виділяють значні кошти на проведення досліджень грід-технологій, створення національних грід-інфраструктур, підтримання міжнародного співробітництва у зазначеній галузі. Грід-технології дають змогу виконувати великі за обсягом обчислення та створити систему, яку можна назвати обчислювальним Інтернетом.
Результати аналізу досвіду провідних держав підтверджують, що застосування грід-технологій призводить до зменшення на 25-30 відсотків вартості проведення складних та великих за обсягом обчислень. Застосування грід-технологій у науці, промисловості, фінансовій, соціальній та гуманітарній сфері практично в усіх країнах Європейського Союзу суттєво впливає на темпи розвитку суспільства, сприяє виникненню нових галузей науки, промисловості, напрямів розвитку культури та соціальної сфери.
Разом з тим недостатній обсяг обчислювальних ресурсів істотно стримує науково-технологічний розвиток України. На даний час установи Національної академії наук, МОН і МОЗ гостро відчувають нагальну потребу в обчислювальних ресурсах, доступ до яких забезпечується за допомогою грід-технологій. Впровадження грід-технологій дасть змогу ефективніше використовувати комп'ютерні ресурси та сприятиме науково-технічній та соціальній інтеграції до світового та європейського простору.
( Абзац четвертий розділу "Загальна частина" із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 941 (941-2011-п) від 07.09.2011, N 538 (538-2013-п) від 07.08.2013 )

Мета Програми

Метою цієї Програми є створення національної грід-інфраструктури та умов для широкого впровадження грід-технологій, зокрема підвищення пропускної спроможності оптоволоконних каналів зв'язку, розроблення спеціалізованого грідівського та адаптація для впровадження грід-технологій існуючого програмного забезпечення, підготовка фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Існує три способи розв'язання проблеми.
Перший спосіб, що передбачає поступове нарощування обчислювальних ресурсів у наукових установах, які вже мають досвід роботи з грід-технологіями, з подальшим їх впровадженням в інші сфери і передачу набутого досвіду заінтересованим установам, призведе до уповільнення широкого впровадження грід-технологій і збільшить відставання України в зазначеній галузі від провідних країн.
Другий спосіб, що передбачає створення багаторівневої міжвідомчої грід-мережі з урахуванням специфіки застосування грід-технологій у різних галузях і регіонах, призведе до створення грід-сегментів з різною специфікою та стане перешкодою до їх об'єднання у національну грід-інфраструктуру.
Третій, оптимальний спосіб, що полягає у створенні багаторівневої міжвідомчої грід-мережі з елементами централізованого управління, дасть змогу врахувати галузеві і регіональні інтереси під час створення національної грід-інфрастуктури та забезпечити її інтеграцію до європейської і світової грід-інфраструктури.
З метою створення національної грід-інфраструктури та забезпечення її розвитку передбачається утворити:
базовий грід-центр Національної академії наук;
ресурсні та регіональні грід-центри, робота яких буде координуватися установами Національної академії наук і МОНмолодьспорту;
( Абзац сьомий розділу "Шляхи і способи розв'язання проблеми" із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 941 (941-2011-п) від 07.09.2011 )
грід-вузли в заінтересованих установах;
міжвідомчу координаційну раду з визначення основних засад створення та забезпечення розвитку національної грід-інфраструктури;
координаційний комітет як виконавчий орган, що представлятиме національну грід-інфраструктуру в Україні та за кордоном;
центри моніторингу функціонування грід-мережі;
центр сертифікації і його філії, які реєструватимуть віртуальні організації, грід-вузли та індивідуальних користувачів згідно з прийнятими міжнародними стандартами.
Для досягнення мети Програми необхідно:
забезпечити розвиток потужних обчислювальних ресурсів шляхом створення нових обчислювальних вузлів і процесорів та телекомунікаційної інфраструктури і підвищити пропускну спроможність оптоволоконних каналів зв'язку;
створити систему управління національною грід-інфраструктурою та комплексну систему захисту інформації національної грід-інфраструктури;
розробити спеціалізоване грідівське та адаптувати для впровадження грід-технологій існуюче програмне забезпечення;
створити систему підготовки і перепідготовки фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій.
Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Завдання і заходи Програми

Пріоритетними завданнями Програми є:
створення та системна інтеграція елементів національної грід-інфраструктури (базових ресурсних центрів, грід-вузлів, оптоволоконних каналів зв'язку з високою пропускною спроможністю, спеціалізованого грідівського програмного забезпечення та інформаційних ресурсів) до європейської і світової грід-інфраструктури з дотриманням вимог інформаційної безпеки;
застосування грід-технологій у вітчизняних мультипроцесорних обчислювальних системах;
застосування грід-технологій під час проведення наукових досліджень, інтеграція вітчизняних наукових установ до світового наукового простору, залучення українських науковців до участі в проведенні сучасних унікальних експериментів та комп'ютерному обробленні їх результатів, віртуальних наукових форумах;
упровадження нових методів медичного обслуговування населення, створення розподілених баз діагностичних даних, проведення консультацій і консиліумів з використанням телекомунікаційних засобів, зокрема великомасштабного комп'ютерного аналізу медичних даних;
забезпечення оперативного в режимі реального часу оброблення результатів геофізичних, метеорологічних та космічних спостережень;
створення умов для впровадження грід-технологій в науку, промисловість, фінансову, соціальну та гуманітарну сферу;
створення системи підготовки і перепідготовки фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій.
Визначені Програмою завдання виконуються з урахуванням стратегії соціально-економічного розвитку регіонів, стану та перспектив розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій, новітніх досягнень в інформаційній сфері.
Завдання і заходи з виконання Програми, які спрямовані на розв'язання проблеми і досягнення мети, наведені у додатку 2.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу:
створити з урахуванням досвіду провідних країн світу національну грід-інфраструктуру;
активізувати міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво шляхом залучення користувачів національної грід-інфраструктури до міжнародних віртуальних співтовариств;
задовольнити потребу науки, промисловості, фінансової, соціальної та гуманітарної сфери в обчислювальних ресурсах;
сприяти науково-технічній та соціальній інтеграції України до Європейського Союзу;
забезпечити доступ вітчизняних користувачів до міжнародних проектів і обчислювальних ресурсів;
створити умови для визначення теоретичних і практичних аспектів застосування грід-технологій, розробити спеціалізоване грідівське та адаптувати до впровадження грід-технологій існуюче програмне забезпечення;
утворити навчальні центри та розробити навчальні програми для підготовки фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій, організувати семінари і практичні заняття з питань проведення грід-обчислень.

Обсяг та джерела фінансування

Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання Програми, становить 300 млн. гривень, зокрема на 2010 рік - 69 млн. гривень, 2011 рік - 103 млн., 2012 рік - 82 млн., 2013 рік - 46 млн. гривень.
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади та Національній академії наук на відповідний рік.
Додаток 1
до Програми

ПАСПОРТ

Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. N 1421 (1421-2008-р) .
2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. N 1020.
3. Державний замовник-координатор - Національна академія наук.
4. Державні замовники - Національна академія наук, Держінформнауки.
5. Керівник програми - директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова Національної академії наук академік А.Г. Загородній.
6. Виконавці заходів Програми - установи Національної академії наук, вищі навчальні заклади МОН, лікувальні заклади МОЗ.
7. Строк виконання програми: 2009-2013 роки.
8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування
Джерела фінансування Обсяг фінансування, млн. гривень У тому числі за роками
2009 2010 2011 2012 2013
Державний бюджет 300 69 103 82 46
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 941 (941-2011-п) від 07.09.2011, N 538 (538-2013-п) від 07.08.2013 ) 
Додаток 2
до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

з виконання Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки

Найменування завдання Найменування показника Значення показника Найменування заходу Головний розпорядник бюджетних коштів Джерела фінансу- вання Прогнозний обсяг фінансових ресурсів, млн. гривень У тому числі за роками
Усього за роками 2009 2010 2011 2012 2013
2009 2010 2011 2012 2013
1. Створення і забезпечення розвитку матеріально- технічної бази національної грід- інфраструктури, забезпечення її інтеграції до європейської і світової грід- інфраструктури 1) утворення: державний бюджет
кількість базових грід-центрів 1 1 базового грід- центру Національна академія наук 4 1 1 2
кількість регіональних грід-центрів 6 2 2 2 регіональних грід- центрів Національна академія наук 20 8 6 6
Держ- інформнауки 9 3 4 2
кількість ресурсних грід- центрів 2 1 1 ресурсних грід- центрів Національна академія наук 3 1 2
Держ- інформнауки 3 1 2
кількість грід-вузлів 50 14 19 12 5 2) побудова та дооснащення грід- вузлів Національна академія наук 31 7,4 10,4 11,2 2
Держ- інформнауки 10 2,4 5,4 1,2 1
пропускна спроможність оптоволоконних каналів зв'язку між грід- вузлами, Гбіт/с 1 2,5 5 5 3) забезпечення пропускної спроможності оптоволоконних каналів зв'язку між грід-вузлами Національна академія наук 6 2 3 1
Держ- інформнауки 4 1 2 1
пропускна спроможність оптоволоконних каналів зв'язку між вітчизняними та закордонними грід-вузлами, Гбіт/с 0,5 1 1,5 2,5 4) підвищення рівня пропускної спроможності оптоволоконних каналів зв'язку між вітчизняними та закордонними грід-вузлами відповідно до вимог європейської мережі GEANT-3 Держ- інформнауки 4,5 1 2 1 0,5
Національна академія наук 4,5 1 2 1 0,5
кількість технічних комплексів 10 2 4 3 1 5) створення технічних комплеків для проведення відеоконференцій Національна академія наук 10 1,6 3,6 3,8 1
Держ- інформнауки 3 0,6 0,6 1,8
Разом за завданням 1 у тому числі державний бюджет 112 31 44 32 5
Національна академія наук 78,5 22 28 25 3,5
Держ- інформнауки 33,5 9 16 7 1,5
2. Розроблення і впровадження грід-технологій для забезпечення функціонування грід- інфраструктури державний бюджет
кількість грід-вузлів, оснащених спеціалізованим грідівським програмним забезпеченням 40 6 10 10 9 5 1) розроблення з урахуванням європейського досвіду спеціалізованого грідівського програмного забезпечення та оснащення ним грід-вузлів Національна академія наук 1 0,5 0,5
Держ- інформнауки 1 0,5 0,5
кількість центрів 9 1 1 4 2 1 2) створення центрів моніторингу функціонування грід-мережі Національна академія наук 1 0,6 0,4
Держ- інформнауки 0,5 0,5
кількість веб-порталів 9 1 1 4 2 1 3) створення веб-порталів з можливістю використання грід- технологій Національна академія наук 2 0,5 0,5 0,5 0,5
Держ- інформнауки 1 0,5 0,5
кількість філій 6 2 2 2 4) створення філій центру сертифікації Національна академія наук 0,8 0,2 0,2 0,4
Держ- інформнауки 0,8 0,2 0,2 0,4
Разом за завданням 2 у тому числі державний бюджет 8,1 2,4 3 2,2 0,5
Національна академія наук 4,8 1,2 1,8 1,3 0,5
Держ- інформнауки 3,3 1,2 1,2 0,9
3. Створення комплексної системи захисту інформації державний бюджет
кількість програмних продуктів 9 2 2 3 2 1) розроблення комп'ютерних програм та технічної документації Національна академія наук 3 1 0,8 0,95 0,25
Держ- інформнауки 2 1 0,5 0,25 0,25
кількість програмно- апаратних засобів 8 1 1 3 3 2) упровадження програмно- апаратних засобів для забезпечення безпеки грід- інфраструктури Національна академія наук 5 0,5 3 1,25 0,25
Держ- інформнауки 2 0,5 0,5 0,75 0,25
Разом за завданням 3 у тому числі державний бюджет 12 3 4,8 3,2 1
Національна академія наук 8 1,5 3,8 2,2 0,5
Держ- інформнауки 4 1,5 1 1 0,5
4. Розроблення і впровадження грід-технологій в науку, промисловість, фінансову, соціальну та гуманітарну сферу державний бюджет
кількість програмних продуктів та грід-комплексів 8 1 2 3 1 1 1) розроблення спеціалізованого грідівського програмного забезпечення та грід-комплексів для використання під час проведення наукових та науково-прикладних досліджень Національна академія наук 45 4 15 12,5 13,5
Держ- інформнауки 5 1 2 1 1
кількість програмних продуктів 6 1 2 1 2 2) адаптація для впровадження грід- технологій існуючого програмного забезпечення Національна академія наук 8,5 2 2 2,5 2
Держ- інформнауки 11 3 2,5 3,5 2
кількість інформаційних систем 7 1 3 2 1 3) створення медичних інформаційно- аналітичних систем для проведення обліку і оброблення медичних даних за допомогою грід- технологій МОЗ 10 1,5 2 2 4,5
Національна академія наук
кількість центрів 1 1 4) створення центру зберігання і оброблення медичних даних та забезпечення доступу до нього закладів охорони здоров'я МОЗ 31 1 12 7,5 10,5
Національна академія наук
Держ- інформнауки
кількість грід- комплексів 5 1 2 1 1 5) створення грід- комплексів для передачі медичних даних з використанням телекомунікаційних методів МОЗ 22,5 10,5 5,5 5 1,5
Національна академія наук
Разом за завданням 4 у тому числі державний бюджет 133 23 41 34 35
Національна академія наук 53,5 6 17 15 15,5
Держ- інформнауки 16 4 4,5 4,5 3
МОЗ 63,5 13 19,5 14,5 16,5
5. Розроблення і впровадження засобів формування даних, їх збереження та використання для створення баз даних грід- інфраструктури державний бюджет
кількість філій 1 1 1) створення вітчизняної філії світового центру даних "Гео-інформатика і сталий розвиток" та забезпечення її інтеграції до світового центру даних Держ- інформнауки 4 1,5 1 1 0,5
кількість грід- банків даних 8 1 3 3 1 2) створення грід- банків даних Національна академія наук 3 0,8 0,6 1,1 0,5
Держ- інформнауки 3 0,8 0,6 1,1 0,5
кількість програмних засобів 5 2 2 1 3) розроблення і впровадження програмних засобів для використання новітніх методів аналізу даних Держ- інформнауки 4 0,5 1 1,5 1
Разом за завданням 5 у тому числі державний бюджет 14 3,6 3,2 4,7 2,5
Національна академія наук 3 0,8 0,6 1,1 0,5
Держ- інформнауки 11 2,8 2,6 3,6 2
6. Органі- заційне та методичне забезпечення підготовки фахівців з питань впровадження і застосування грід-технологій державний бюджет
кількість навчальних посібників та лекцій 6 1 1 2 1 1 1) розроблення навчальних посібників та лекцій МОН 3,4 1 1 0,8 0,6
Національна академія наук 1 0,5 0,5
кількість комп'ютерних класів 9 2 4 2 1 2) створення та оснащення комп'ютерних класів Національна академія наук 5,5 1 2,5 2
МОН 5,5 1,5 1,8 1,6 0,6
кількість пунктів дистанційного навчання 4 1 1 1 1 3) створення системи дистанційного навчання і підвищення кваліфікації, використання грід-технологій під час виконання навчальних програм магістерської підготовки МОН 5,5 2 1,2 1,5 0,8
Разом за завданням 6 у тому числі державний бюджет 20,9 6 7 5,9 2
Національна академія наук 6,5 1,5 3 2
МОН 14,4 4,5 4 3,9 2
УСЬОГО ЗА ПРОГРАМОЮ у тому числі державний бюджет 300 69 103 82 46
Національна академія наук 154,3 33 54,2 46,6 20,5
МОН 82,2 23 29,3 20,9 9
МОЗ 63,5 13 19,5 14,5 16,5
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 941 (941-2011-п) від 07.09.2011 )