ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 6236/7/21-0117 від 16.05.2001
Про зміни в законодавстві з акцизного збору
Державна податкова адміністрація України повідомляє, що з 25
квітня 2001 року набув чинності Закон України від 22 березня 2001
року N 2324-XIV ( 2324-14 ) "Про внесення змін до Декрету Кабінету
Міністрів України "Про акцизний збір", яким внесено деякі зміни та
доповнення до окремих статей Декрету з метою врегулювання проблем,
що виникали при справлянні акцизного збору.
Основною метою внесених змін є визначення чіткого порядку
сплати акцизного збору при виготовленні підакцизних товарів з
давальницької сировини (сировини замовника).
Законом визначено, що платниками акцизного збору є суб'єкти
підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші
відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній
території України, у тому числі з давальницькrої сировини по
товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у
твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких
виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на
які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які
сплачують акцизний збір виробнику.
Тобто як і до набуття чинності вказаним Законом, так і
надалі, якщо на товари, які виробляються із сировини замовника,
встановлені ставки акцизного збору у твердих сумах (наприклад,
нафтопродукти), то акцизний збір безпосередньо до бюджету сплачує
виключно виробник. Він же несе і відповідальність за своєчасну
сплату акцизного збору до бюджету.
Статтею 6 Декрету ( 18-92 ) визначено, що власник готової
продукції, на яку ставку акцизного збору встановлено у твердій
сумі, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір
виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової
продукції замовнику або за його дорученням іншій особі. При цьому
умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції,
виробленої з давальницької сировини, власнику або за його
дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської
установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на
розрахунковий рахунок виробника (переробника).
У разі коли ставки акцизного збору встановлені у відсотках до
обороту, а це лише ювелірні вироби, платниками акцизного збору
безпосередньо до бюджету є суб'єкти підприємницької діяльності як
виробники підакцизних товарів з давальницької сировини, так і
замовники, з сировини яких виготовляється готова продукція.
Оскільки за виготовлення ювелірних виробів на давальницьких
умовах замовник сплачує виробнику лише вартість їх виготовлення,
то і сума акцизного збору в цьому випадку нараховується на цю ж
вартість. Згідно з внесеними змінами до пункту "а" статті 2
Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 )
замовник зобов'язаний сплатити цю суму акцизного збору виробнику.
Отримана від замовника сума акцизного збору перераховується
виробником до бюджету в законодавчо встановлені терміни. В
Розрахунку акцизного збору виробником окремо відображаються
результати здійсненних операцій на давальницьких умовах. При
проведенні розрахунків між виробником ювелірних виробів та їх
замовником сума акцизного збору в розрахункових (платіжних)
документах вказується окремим рядком.
У разі подальшої реалізації замовником готових ювелірних
виробів акцизний збір нараховується замовником на обороти з
реалізації ювелірних виробів у повному обсязі, а безпосередньо до
бюджету сплачується ним сума акцизного збору, зменшена на суму, що
вже була сплачена виробнику. У графі 13 Розрахунку акцизного
збору, який замовник подає податковим органам як платник акцизного
збору, вказується вже зменшена сума акцизного збору.
Крім того, до Декрету внесено інші зміни і доповнення.
Зокрема, викладено у новій редакції сам термін "акцизний збір",
який Законом визначено податком не на споживачів підакцизних
товарів, а податком на окремі товари, визначені як підакцизні.
Доповнено частину другу підпункту "б" статті 1, у зв'язку з
чим відтепер податковими агентами вважаються не тільки самі
підприємства з іноземною інвестицією, але також і їх дочірні
підприємства, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Із статті 1 Декрету ( 18-92 ) виключено частину третю, якою
встановлювалось, що "податковим агентом вважається також
уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних
товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках,
передбачених законодавством". Тобто такий уповноважений державний
орган вже не є податковим агентом і, відповідно, не виконує умови
Декрету, встановлені для податкових агентів.
З метою єдиного підходу щодо визначення оподатковуваного
обороту при імпортуванні товарів, а також сплати акцизного збору
при реалізації спирту етилового, який використовується на
виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів, внесено
відповідні зміни до статті 4 Декрету.
Статтю 4 Декрету ( 18-92 ) доповнено також новою нормою, якою
встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань є дата,
яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів
від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного
збору, або дата відвантаження (передачі) товарів.
Зазначене необхідно повідомити підпорядкованим державним
податковим органам та платникам акцизного збору.
Заступник Голови Г.М.Оперенко
"Вісник податкової служби України", N 20, травень, 2001 р.