1. Схвалити Стратегію формування сучасної системи олімпійської підготовки на період до 2020 року, що додається.

2. Міністерству молоді та спорту враховувати положення схваленої цим розпорядженням Стратегії під час розроблення проектів нормативно-правових актів, які спрямовані на розвиток олімпійського спорту.

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 3 червня 2009 р. N 592-р

Україна за підсумками участі в літніх Олімпійських іграх увійшла за неофіційним командним заліком до п'ятнадцяти провідних держав світу.

На сьогодні у світі спостерігаються такі тенденції розвитку олімпійського спорту:

збільшується частка золотих нагород, здобутих спортсменами провідних держав світу (Китай, США, Росія, Великобританія, Німеччина, Австралія), та загострюється конкуренція між ними. При цьому кількість держав, спортсмени яких здобувають медалі, збільшилася до 87;

відзначається значний успіх на Олімпійських іграх спортсменів держав, що характеризуються наявністю централізованої системи олімпійської підготовки (Китай, Росія, Німеччина);

розширюється перелік видів спорту, переможці в яких прогнозовані та досягають стабільних результатів;

підвищується рівень комерціалізації олімпійського спорту, взаємодії професійного та аматорського спорту;

посилюється вплив на спортивні результати інноваційних технологій та медико-біологічного забезпечення олімпійської підготовки;

загострюються проблеми, пов'язані із застосуванням спортсменами заборонених допінгових препаратів під час спортивних заходів, та, відповідно, посилюється вплив Всесвітньої антидопінгової агенції.

Розвиткові вітчизняної системи олімпійської підготовки перешкоджає ряд чинників, зокрема істотне зменшення внаслідок демографічної кризи частки населення дитячого віку, що ускладнює процес відбору та підготовки перспективних спортсменів. Відсутня система масового навчання дітей основним елементам олімпійських видів спорту. Поступово зменшується кількість осіб, які займаються пріоритетними олімпійськими видами спорту - плаванням, легкою атлетикою, спортивною гімнастикою, боксом тощо. Стан здоров'я дітей та молоді стрімко погіршується, як наслідок, зменшується кількість осіб, які можуть бути залучені до спорту вищих досягнень, зокрема спроможних тренуватися, витримуючи значні фізичні навантаження, та досягати високих спортивних результатів. Зазначені чинники зумовлюють недостатній рівень конкуренції між спортсменами та тренерами за право участі в офіційних міжнародних змаганнях.

Ресурсне забезпечення, що здійснюється без урахування пріоритетності розвитку олімпійських видів спорту, та заробітна плата тренерів залишаються на низькому рівні. В Україні практично відсутнє сучасне спортивне обладнання та інвентар, не будуються сучасні спортивні споруди, не вистачає кваліфікованих кадрів. Під час підготовки спортсменів високого класу використовується незначна кількість сучасних спортивних технологій, тому в більшості випадків тренери діють виходячи з власного досвіду.

У системі олімпійської підготовки не налагоджено скоординованої роботи між суб'єктами фізичної культури і спорту на етапах спортивного удосконалення.

Система олімпійської підготовки не відповідає сучасним тенденціям розвитку олімпійського спорту, що в подальшому не дасть змоги українським спортсменам конкурувати за 8 - 12 місце за неофіційним заліком на майбутніх Олімпійських іграх.

Метою Стратегії є формування сучасної системи олімпійської підготовки на період до 2020 року, впровадження нової, сучасної моделі такої підготовки, що дасть змогу конкурувати з провідними державами на Олімпійських іграх, забезпечити виховання молоді в дусі олімпізму, пропагування здорового способу життя, підвищення міжнародного авторитету держави.

Завданнями Стратегії є:

удосконалення системи фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, дитячо-юнацького спорту, резервного олімпійського спорту та олімпійського спорту вищих досягнень;

створення нормативно-правових, фінансових, матеріально-технічних, кадрових, науково-методичних і медичних засад для забезпечення ефективної олімпійської підготовки.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

розроблення нормативних документів, що регулюють діяльність суб'єктів системи дитячо-юнацького, резервного олімпійського спорту та олімпійського спорту вищих досягнень;

оновлення навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та програм підготовки для дитячо-юнацьких спортивних шкіл з видів спорту з урахуванням вимог міжнародних спортивних організацій, правил змагань та новітніх досягнень науки, зокрема медицини;

залучення до процесу фізичного виховання висококваліфікованих спеціалістів;

запровадження клубної системи організації занять спортом у загальноосвітніх навчальних закладах;

запровадження електронного паспорту спортсмена - від вихованця дитячо-юнацької спортивної школи до члена національної збірної команди;

удосконалення процесу відбору обдарованих дітей, які мають високий рівень підготовленості та здатні під час навчально-тренувальних занять витримувати значні фізичні навантаження, для подальшого залучення їх до системи резервного спорту;

реформування закладів резервного олімпійського спорту та залучення до викладацької діяльності провідних тренерів;

затвердження критеріїв пріоритетності видів спорту;

формування штатних збірних команд фізкультурно-спортивних товариств і відомств;

розроблення генеральних планів розвитку пріоритетних олімпійських видів спорту;

здійснення заходів для підвищення престижу українського олімпійського спорту на міжнародній арені;

збереження та реконструкція баз олімпійської підготовки, їх модернізація та утримання в належному технічному стані;

внесення змін до державних будівельних норм, що регулюють будівництво спортивних споруд, та посилення контролю за їх упровадженням;

поступове оновлення матеріально-технічної бази дитячо-юнацьких спортивних шкіл і загальноосвітніх навчальних закладів;

розвиток вітчизняного виробництва товарів спортивного призначення;

оптимізація мережі вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку спеціалістів з фізичної культури і спорту, відповідно до загальнодержавних, регіональних і галузевих потреб у кваліфікованих кадрах;

удосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації тренерів;

визначення пріоритетів прикладної науки, орієнтованої на розв'язання проблем спорту вищих досягнень, проведення на конкурсних засадах наукових досліджень за державним замовленням та втілення їх результатів у практику олімпійської підготовки;

залучення молодих учених до розроблення новітніх технологій підвищення показників функціонального стану спортсмена та відновлення після значних фізичних навантажень;

удосконалення системи медичного забезпечення спортсменів;

організація збалансованого харчування спортсменів та відновлювальних заходів залежно від рівня навантаження у процесі тренування;

профілактика застосування допінгових препаратів у спорті та підвищення рівня відповідальності за їх застосування;

визначення показників розрахунку витрат, пов'язаних з організацією та проведенням навчально-тренувальних і спортивних заходів серед вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

унормування системи оплати праці тренерів залежно від спортивного результату;

забезпечення фінансування розвитку пріоритетних олімпійських видів спорту через всеукраїнські спортивні федерації шляхом делегування їм відповідних повноважень.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідним державним органам, установам та організаціям у державному бюджеті на відповідний рік, та інших не заборонених законодавством джерел.

Реалізація Стратегії дасть змогу забезпечити:

успішну участь українських спортсменів у міжнародних змаганнях різного рівня;

виховання молоді в дусі олімпізму, пропагування здорового способу життя, підвищення міжнародного авторитету держави;

залучення до 20 відсотків дітей шкільного віку до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, створення умов для розвитку резервного спорту та ефективного поповнення складу національних збірних команд.