Начальникам регіональних

митниць, митниць

Пунктом 1 статті 38 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (995_012) (Конвенції МДП) 1975 року передбачено, що кожна Договірна сторона має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування ухвалами цієї Конвенції будь-яку особу, що винна у серйозному порушенні митних законів або правил, які застосовуються при міжнародному перевезенні вантажів.

Розгляд Держмитслужбою України питання про застосування цих санкцій відбувається на підставі клопотання митного органу, який виявив порушення митного законодавства.

З метою формування однорідного підходу митних органів до застосування статті 38 Конвенції МДП (995_012) повідомляємо.

В основних законодавчих актах, на які спираються у своїй роботі митні органи - Конвенції МДП (995_012) , Кодексі України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) (далі - КУпАП), Митному кодексі України (далі - МКУ) - не наведено визначення "серйозного порушення" закону.

Поруч із цим, статтею 12 Кримінального кодексу України (2341-14) (далі - ККУ) передбачено поділ злочинів, у залежності від ступеня тяжкості, на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочини, відповідальність за які передбачена статтями 201 та 305 ККУ, в залежності від обставин їх вчинення, визначені тяжкими та особливо тяжкими.

Виходячи з цього, Держмитслужба вважає, що застосування пункту 1 статті 38 Конвенції МДП (995_012) до осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів під час міжнародного перевезення вантажів, є доцільним у випадках, передбачених статтями 201, 305 ККУ (2341-14) .

Щодо застосування пункту 1 статті 38 Конвенції МДП (995_012) до осіб, які вчинили порушення митних правил під час здійснення міжнародних перевезень, повідомляємо наступне.

На нашу думку, до серйозних порушень митних правил, залежно від обставин їх вчинення, можуть бути віднесені правопорушення, визначені статтями МКУ (92-15) , санкції яких передбачають відповідальність у вигляді конфіскації товарів і транспортних засобів, а також правопорушення, передбачене статтею 355 МКУ (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру).

Крім цього, порушення митних правил, передбачені статтями 331, 332, 337, 338 МКУ (92-15) , можуть визнаватися серйозними у кожному випадку окремо, у залежності від усіх обставин вчинення порушень та з урахуванням їх систематичності.

Також при застосуванні заходів, передбачених пунктом 1 статті 38 Конвенції МДП (995_012) , слід ураховувати норму статті 39 КУпАП: якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Водночас слід зазначити, що, крім статті 38 Конвенції МДП (995_012) , існують інші заходи впливу, які митні органи можуть застосовувати до підприємств-порушників, наприклад, спеціальні санкції, передбачені статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) , позбавлення ліцензій, виключення з "білого" та "зеленого" списків тощо.

З огляду на викладене, при визначені ступеню серйозності порушення та поданні до Держмитслужби клопотання щодо застосування статті 38 Конвенції МДП (995_012) до порушника законів або митних правил пропонуємо керуватися наведеними вище рекомендаціями.