Договір

між Україною і Туркменістаном про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання

Дата підписання:
Дата ратифікації:
Дата набуття чинності:
23.03.2005
05.10.2005
23.06.2006
Україна і Туркменістан, далі - Договірні Сторони,
виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправності і взаємної поваги,
ґрунтуючись на нормах міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в області кримінального права,
враховуючи те, що відбування засудженими покарання в державі, громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню цілей виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя в суспільстві,
керуючись принципами гуманізму і поваги прав людини,
домовилися про таке:

Стаття 1

Визначення термінів

Для цілей даного Договору нижченаведені терміни означають:
"держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої винесено вирок про засудження особи до покарання у виді позбавлення волі;
"держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для подальшого відбування покарання особа, яка засуджена до позбавлення волі і є її громадянином;
"засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за вчинення злочину до покарання у виді позбавлення волі;
"близькі родичі" - особи, що перебувають у спорідненні:
для України: мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і баба, усиновителі, усиновлені;
для Туркменістану: батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, онуки, дід, бабка, усиновителі, усиновлені;
"законні представники" - особи, визнані такими в порядку, установленому законодавством кожної з Договірних Сторін;
"центральні органи" - органи Договірних Сторін, що приймають рішення про передачу засуджених:
для України: Міністерство юстиції України,
для Туркменістану: Генеральна прокуратура Туркменістану;
"компетентні органи" - органи Договірних Сторін, які виконують рішення про передачу засуджених.

Стаття 2

Загальні принципи

1. Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до умов даного Договору передавати на запит один одного засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і є громадянами іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.
2. Запит про передачу засудженого може виходити як від держави винесення вироку, так і від держави виконання вироку.

Стаття 3

Порядок зносин

З питань виконання даного Договору компетентні органи Договірних Сторін зносяться один з одним через центральні органи.

Стаття 4

Підстава для порушення процедури передачі засудженого

Підставою для порушення процедури передачі засудженого Договірній Стороні, громадянином якої він є, є заява цієї особи або її близьких родичів, або її законного представника, направлена центральному органу кожної з Договірних Сторін.

Стаття 5

Запит про передачу засудженого і необхідні документи

1. Запит про передачу засудженого складається в письмовій формі, до нього компетентним органом держави винесення вироку додаються:
1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);
2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;
3) текст статей кримінального закону, на підставі якого засуджено особу;
4) письмова заява засудженого або у випадках, передбачених підпунктом 3 пункту 1 статті 6 цього Договору, його законного представника про згоду на передачу;
5) копії вироку і наявних у справі рішень вищестоящих судових органів, документів про набрання вироком законної сили;
6) документ про відбуту частину покарання і ту частину покарання, що залишається відбути;
7) документ про виконання додаткового покарання, якщо таке було призначено;
8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про особливості поведінки засудженого;
9) відомості про наявність матеріальної шкоди, завданої злочином, за який особу засуджено, і порядок її відшкодування.
Інші документи можуть додаватися за взаємною згодою компетентних органів.
2. Усі перелічені у пункті 1 цієї статті документи мають бути підписані уповноваженою на це особою і завірені гербовою печаткою.

Стаття 6

Умови передачі засудженого

1. Засуджений може бути переданий згідно з цим Договором за наступних умов:
1) якщо він є громадянином держави виконання вироку;
2) якщо вирок набрав законної сили;
3) якщо на передачу згоден засуджений або, коли, беручи до уваги його вік, фізичний або психічний стан, одна з Договірних Сторін вважає це необхідним, законний представник засудженої особи;
4) якщо діяння, за яке був винесений вирок, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку і тягне покарання у виді позбавлення волі;
5) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.
2. Можливість передачі та її юридичні наслідки мають бути роз'яснені засудженому або його законному представнику посадовими особами компетентних органів держави винесення вироку.

Стаття 7

Підстави для відмови у передачі засудженого

1. У передачі засудженого може бути відмовлено, якщо:
1) на момент одержання запиту про передачу строк позбавлення волі, що залишається відбути засудженому, складає менш як шість місяців;
2) якщо не відшкодовано матеріальну шкоду, завдану злочином;
3) запитуюча Договірна Сторона не виконала належним чином вимоги статті 5 цього Договору;
4) не дотримано умов, перелічених в пункті 1 статті 6 цього Договору.
2. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженого, навіть якщо йому залишається відбувати покарання строком менш як шість місяців або якщо матеріальну шкоду, завдану злочином, відшкодовано не в повному обсязі.

Стаття 8

Рішення за запитом про передачу засудженого

1. Рішення за отриманим запитом про згоду або відмову в передачі приймається центральним органом Договірної Сторони не пізніше місячного строку з дня одержання документів, перелічених у пункті 1 статті 5 цього Договору. Про прийняте рішення в письмовій формі повідомляється особі, щодо якої направлено запит, або особі, що звернулася з заявою про передачу.
2. Рішення про відмову в передачі засудженого має бути мотивованим.

Стаття 9

Гарантія добровільності згоди

1. Держава винесення вироку забезпечує, аби особа, що дає згоду на передачу відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 5 цього Договору, робила це добровільно і з повним розумінням правових наслідків такої згоди.
2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою офіційної особи, що згоду на передачу засудженої особи отримано відповідно до пункту 1 цієї статті.

Стаття 10

Процедура передачі засудженого

Місце, час і порядок передачі засудженого встановлюються компетентними органами Договірних Сторін.

Стаття 11

Витрати

Усі витрати, пов'язані з передачею засудженого, крім тих, що виникли винятково на території держави винесення вироку, несе держава виконання вироку.

Стаття 12

Виконання покарання

1. Держава виконання вироку зобов'язана забезпечити виконання вироку в повному обсязі, керуючись при цьому своїм законодавством.
2. Держава виконання вироку забезпечує продовження відбування покарання відповідно до свого законодавства, не погіршуючи становище засудженого.
3. Призначене засудженому покарання відбувається на підставі вироку суду держави винесення вироку. Суд держави виконання вироку, виходячи з винесеного вироку, приймає рішення про його виконання.
4. Якщо за законодавством держави виконання вироку за дане діяння граничний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначено вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений законодавством цієї держави за таке саме діяння.
5. Якщо вирок стосується двох або більше діянь, з яких одне або кілька не визнаються злочинами в державі виконання вироку, суд цієї держави визначає, яка частина покарання застосовується до діяння, що є злочином.
6. Рішення про виконання додаткового покарання приймається судом держави виконання вироку, якщо таке покарання за вчинене діяння передбачено законодавством цієї держави.

Стаття 13

Помилування й амністія

Кожна Договірна Сторона вправі застосовувати до переданого засудженого помилування або амністію.

Стаття 14

Компетенція судів

1. Переглядати вирок у частині його обґрунтованості стосовно переданого засудженого правомочним є лише суд держави винесення вироку.
2. У разі перегляду вироку центральний орган держави його винесення негайно направляє центральному органу держави виконання вироку засвідчену копію рішення суду, яким скасовано або змінено вирок.
3. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання вирок у державі винесення вироку скасовано і передбачено нове розслідування або судовий розгляд, копія рішення про це, матеріали кримінальної справи й інші матеріали за результатами проведення необхідних процесуальних дій, можливих за відсутності засудженого, направляються державі виконання вироку для здійснення кримінального переслідування за законодавством цієї держави.
4. У разі припинення кримінальної справи за результатами додаткового розслідування з реабілітуючих підстав або винесення судом виправдувального вироку шкода, завдана особі необґрунтованим притягненням до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою винесення необґрунтованого вироку.
5. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання вирок змінено державою його винесення, копія рішення про це й інші необхідні документи направляються центральному органу держави виконання вироку. Суд держави виконання вироку вирішує питання про виконання такого рішення в порядку, передбаченому статтею 12 цього Договору.

Стаття 15

Правові наслідки передачі засудженого

1. У відношенні особи, переданої для відбування покарання державі виконання вироку, настають такі ж правові наслідки засудження, як і щодо осіб, засуджених на території цієї держави за вчинення такого ж діяння.
2. Особа, передана для виконання вироку, винесеного судом іншої Договірної Сторони, не може бути знову притягнута до кримінальної відповідальності на території держави виконання вироку за те саме діяння, у зв'язку з яким був винесений вирок, що набрав законної сили.

Стаття 16

Транзитне перевезення

1. Одна Договірна Сторона відповідно до свого законодавства може задовольнити запит про транзитне перевезення засудженої особи по її території, якщо інша Договірна Сторона звертається до неї з таким запитом і якщо Договірна Сторона, що звернулася, домовилася з третьою державою про передачу такої особи на її територію або з її території. При цьому забезпечуються необхідні умови тримання засудженого під вартою.
2. Це положення не застосовується у разі використання повітряного транспорту, коли не передбачається посадка на території іншої Договірної Сторони.
3. У разі незапланованої посадки повітряного судна Договірна Сторона, над територією якої здійснюється політ, може на прохання представників іншої Договірної Сторони, що супроводжують засудженого, тримати цю особу під вартою протягом 72 годин до одержання запиту про транзитне перевезення, що подається відповідно до пункту 1 цієї статті.
Такий запит може бути передано за допомогою засобів комунікації.
4. Витрати, пов'язані зі здійсненням транзитного перевезення засудженого, несе Договірна Сторона, що звернулася з запитом про таке перевезення.

Стаття 17

Вирішення спорів

Спори, що виникають у зв'язку з застосуванням положень цього Договору, вирішуються шляхом консультацій і переговорів між центральними органами Договірних Сторін.

Стаття 18

Мова Договору

1. При виконанні цього Договору Договірні Сторони користуються своїми державними мовами або російською мовою.
2. До документів, складених на державних мовах Договірних Сторін, додаються завірені переклади на російську мову.

Стаття 19

Дія Договору в часі

Дія даного Договору поширюється також на осіб, засуджених судами Договірних Сторін до набрання Договором чинності.

Стаття 20

Зміни до Договору

За взаємною згодою Договірних Сторін до цього Договору можуть вноситися необхідні зміни і доповнення, які будуть оформлятися окремим протоколом, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Стаття 21

Відношення до інших міжнародних договорів

Положення цього Договору не зачіпають прав і зобов'язань Договірних Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони є.

Стаття 22

Дія Договору

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набирає чинності на тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами.
2. Цей Договір укладається на невизначений строк. Дія Договору припиняється після закінчення шести місяців з дати одержання однією з Договірних Сторін письмового повідомлення іншої Договірної Сторони про намір припинити його дію.
Вчинено в м. Ашгабад 23 березня (місяць Новруз) 2005 року в двох примірниках, кожний українською, туркменською і російською мовами, причому всі тексти мають однакову юридичну силу.
У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні тексту цього Договору Договірні Сторони будуть звертатися до тексту, викладеного російською мовою.
 За УКРАЇНУ                                        За ТУРКМЕНІСТАН
 (підпис)                                          (підпис)