Юридический Харьков плюс - прийняття від 23.09.2013 N z1943-13 9ef836cc611cd7a6a3cd35eca8c10fb2-1

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі та анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) (1145-2012-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2012 року № 1145, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок видачі атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 серпня 2000 року № 195 (z0150-01) "Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2001 року за № 150/5341.

3. Управлінню контролю якості медичних послуг (Т. Донченко) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПОРЯДОК

видачі атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм видачі атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

атестація - процедура оцінки рівня знань особи, яка виявила бажання займатися народною медициною (цілительством), з курсу основ медичних знань та заявленого методу народної медицини (цілительства);

експертиза - перевірка практичних навичок та вмінь особи, яка виявила бажання займатися народною медициною (цілительством);

народна медицина (цілительство) (далі - НМ) - методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації;

претендент - особа, яка виявила бажання займатися НМ та проходить атестацію й експертизу з метою підтвердження наявності цілительських здібностей.

1.3. Загальні вимоги до претендентів передбачають опанування медичних знань, навичок та вмінь в обсязі, що відповідає вимогам програм з основ медичних знань та методів НМ, погоджених МОЗ України.

1.4. З метою об'єктивного висновку щодо рівня підготовки претендента з ним проводиться співбесіда.

1.5. Для проходження співбесіди претендент надає МОЗ України такі документи:

медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я за формою первинної облікової документації № 140-5/о (z0639-02) , затвердженою наказом МОЗ України від 23 липня 2002 року № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 серпня 2002 року за № 639/6927;

довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду за зразком, наведеним у додатку до Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів (1465-2000-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1465;

копії документів, що засвідчують рівень знань, необхідний для зайняття НМ, видані на відповідних курсах з основ медичних знань та методів НМ, що відповідають вимогам програм, погоджених МОЗ України;

дві фотокартки;

ксерокопії першої, другої та одинадцятої сторінок паспорта;

згоду на обробку персональних даних в обсязі, визначеному цим пунктом, з метою проходження претендентом співбесіди та допущення його до проходження атестації та експертизи відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних" (2297-17) .

1.6. Позитивне рішення приймається у разі надання претендентом документів, визначених пунктом 1.5 цього розділу.

1.7. У разі прийняття позитивного рішення претенденту надається направлення до установи, визначеної МОЗ України, у порядку, передбаченому МОЗ України (далі - Установа).

1.8. Претендент, якому відмовлено у видачі направлення, може врахувати зауваження та повторно звернутися для проходження співбесіди.

1.9. Рішення про відмову у видачі направлення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

ІІ. Атестація

2.1. Установа укладає з претендентом договір, що містить умови та порядок проходження атестації та експертизи, на строк до повного виконання претендентом всіх наданих йому теоретичних та практичних завдань.

2.2. Для кожного претендента, що проходить атестацію та експертизу, спеціалістом Установи оформлюється атестаційно-експертна картка (додаток 1).

2.3. Визначення рівня знань претендента здійснюється за результатами атестації з курсу основ медичних знань та заявленого претендентом методу НМ (теоретичний етап).

2.4. Тестові та ситуаційні завдання складаються спеціалістами Установи.

2.5. Позитивним вважається результат 70 % і більше правильних відповідей на тестові та ситуаційні завдання. Результати атестації вносяться до атестаційної картки результатів проходження атестації (додаток 2).

2.6. При результаті правильних відповідей менше ніж 70 % претендент не допускається до проходження експертизи.

2.7. Повторне визначення рівня знань претендента може бути проведене в порядку, визначеному цим розділом, після засвоєння претендентом необхідного обсягу знань за програмою з курсу основ медичних знань та методу НМ.

ІІІ. Експертиза

3.1. Експертна оцінка цілительських здібностей претендента залежно від методу НМ, що ним застосовується, проводиться у клінічних відділеннях Установи (клінічний етап).

3.2. У разі позитивних результатів атестації складається протокол клінічної експертизи цілительських здібностей претендента відповідно до зазначеного ним методу НМ.

3.3. Перед початком експертизи претендент надає спеціалісту Установи пояснювальну записку з описом та обґрунтуванням методу, який він буде застосовувати.

3.4. Планування, організація та координація проведення експертизи здійснюються завідувачем та лікарем клінічного відділення, де проводиться експертиза.

3.5. Лікар клінічного відділення проводить експертизу згідно з протоколом, в якому, зокрема, зазначаються метод лікування, який застосовується претендентом, обґрунтування цього методу, мета експертизи, її етичні та правові аспекти, додаткові види лікування, схема обстеження пацієнта, критерії оцінки ефективності лікування, критерії сприймання методу лікування пацієнтами, побічні реакції та ефекти, критерії переривання проведення, оцінка отриманих результатів, опрацювання отриманих результатів, остаточний звіт про результати експертизи, відомості щодо конфіденційності результатів експертизи та відомості щодо осіб, відповідальних за проведення експертизи.

3.6. Усі результати лікар повинен систематично вносити до облікового листка хворого, у якому обґрунтовується достовірність проведеної діагностики та/або лікування (додаток 3).

3.7. Проведення експертизи згідно з протоколом передбачає:

відбір пацієнтів;

оцінку здібностей претендента з діагностики захворювання та/або впливу на його перебіг;

аналіз результатів експертизи;

складання звіту про експертизу.

Обов'язковою умовою при відборі пацієнтів повинна бути клініко-лабораторна оцінка стану патологічного процесу.

3.8. Відбір пацієнтів для експертизи здійснюється за такими критеріями:

наявність гострого або хронічного захворювання (при відсутності загрози для життя пацієнта), яке потребує перебування у стаціонарних умовах не менше двох тижнів;

здатність критично оцінювати свій стан і відповідати на запитання, пов'язані з експертизою;

наявність інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення за формою № 003-6/о (z0697-12) та інформованої добровільної згоди пацієнта на обробку персональних даних (z0697-12) , затверджених наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 (z0661-12) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 697/21010, за умови поінформованості пацієнта про його участь у проведенні експертизи.

3.9. Відбір пацієнтів у кількості не менше десяти осіб з чіткими симптомами одного класу хвороб, що виявляються і оцінюються на підставі результатів об’єктивних методів дослідження, здійснюється лікарем клінічного відділення Установи.

3.10. Для участі в експертизі відбираються пацієнти обох статей та різних вікових груп.

Особи віком до 14 років (малолітні особи) можуть брати участь в експертизі за наявності письмової згоди їх батьків або інших законних представників; особи віком від 14 до 18 років - за їх письмовою згодою та письмовою згодою їх батьків або інших законних представників; особи, цивільна дієздатність яких обмежується, - за їх письмовою згодою та письмовою згодою їх піклувальників; щодо осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, - за письмовою згодою їх законних представників.

3.11. Протипоказаннями для відбору пацієнтів є підвищена чутливість до методу, вагітність, період лактації, психічні захворювання, наркоманія, інфекційні хвороби, у тому числі венеричні та заразні шкіряні.

3.12. На кожного претендента після кожної проведеної діагностичної та/або лікувальної процедури лікар заповнює відповідні графи картки аналізу результатів проведення клінічної експертизи згідно з додатком 4 до цього Порядку.

3.13. Для оцінки ефективності проведення діагностики та лікування лікар порівнює об'єктивні й суб'єктивні клінічні результати загальноприйнятого лікування та діагностику та/або лікування, проведені претендентом.

3.14. Результат вважається позитивним, якщо діагностичний та/або лікувальний ефект спостерігається не менше ніж у 80 %.

3.15. Здібності претендента до діагностики та/або лікування зазначаються в атестаційно-експертному висновку.

3.16. Завідувач клінічного відділення Установи щомісяця подає до експертного відділу Установи звіт, у якому зазначає такі дані:

кількість претендентів, що пройшли експертизу;

методи НМ, якими проводились діагностика та/або лікування;

кількість пацієнтів, які брали участь в експертизі, із зазначенням статі, віку, діагнозу, особливостей стану, ускладнень, даних про вплив претендента на перебіг хвороби.

3.17. Установи, в яких проводяться атестація та експертиза, подають до МОЗ України звіт за рік про результати атестації та експертизи.

ІV. Оцінка результатів атестації та експертизи

4.1. Для оцінки результатів атестації та експертизи в Установі створюється атестаційно-експертна комісія (далі - комісія), яку очолює голова.

4.2. Комісія не рідше одного разу на місяць розглядає результати атестації та експертизи і приймає рішення про наявність або відсутність у претендента здібностей з НМ.

4.3. Якщо претендент набрав менше ніж 70 % правильних відповідей на тестові та ситуаційні завдання за результатами атестації та/або діагностичний та/або лікувальний ефект спостерігається менше ніж у 80 % за результатами експертизи, які були проведені на підставі цього Порядку, йому відмовляють у видачі атестаційно-експертного висновку.

4.4. Якщо при проходженні атестації та експертизи претендент отримав позитивні результати, йому видається атестаційно-експертний висновок (додаток 5).

4.5. Строк дії атестаційно-експертного висновку становить п’ять років.

4.6. Після закінчення строку дії атестаційно-експертного висновку його видача здійснюється в порядку, установленому цим Порядком.

4.7. Проходження повторної атестації та експертизи здійснюється в порядку, визначеному розділом І цього Порядку.

4.8. Письмове повідомлення про видачу атестаційно-експертного висновку або про відмову у видачі із зазначенням підстав для такої відмови видається претенденту особисто під підпис або надсилається поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня засідання комісії.

4.9. Рішення про відмову у видачі атестаційно-експертного висновку може бути оскаржене в установленому чинним законодавством порядку.

Про порядок видачі атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей

ПОРЯДОК

видачі атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей

І. Загальні положення

ІІ. Атестація

ІІІ. Експертиза

ІV. Оцінка результатів атестації та експертизи

АТЕСТАЦІЙНО-ЕКСПЕРТНА КАРТКА

АТЕСТАЦІЙНА КАРТКА

результатів проходження атестації

ОБЛІКОВИЙ ЛИСТОК ХВОРОГО

КАРТКА

аналізу результатів проведення клінічної експертизи

АТЕСТАЦІЙНО-ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК