Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про Державний департамент тракторного і сільськогосподарського машинобудування (додається).

2. Установити, що Державний департамент тракторного і сільськогосподарського машинобудування є правонаступником ліквідованого центрального органу виконавчої влади - Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 1996 р. N 349 (349-96-п) "Про Положення про Державний департамент тракторного і сільськогосподарського машинобудування" (ЗП України, 1996 р., N 8, ст. 266).

постанову Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 р. N 539 (539-96-п) "Питання Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування", крім пункту 2.

4. Погодитися з пропозицією Міністерства промислової політики про розміщення Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування у м. Києві по вул. Сурикова, 3.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 3 серпня 2000 р. N 1210

1. Державний департамент тракторного і сільськогосподарського машинобудування (Держсільгоспмаш) є урядовим органом державного управління у галузі тракторного і сільськогосподарського машинобудування та машинобудування для харчової і переробної промисловості, що діє у складі Мінпромполітики і підпорядковується йому.

2. Держсільгоспмаш у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінпромполітики.

3. Основними завданнями Держсільгоспмашу є:

здійснення управління у галузі тракторного і сільськогосподарського машинобудування та машинобудування для харчової і переробної промисловості;

участь у розробленні та реалізації державних цільових програм створення технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу, організації виробництва зазначених машин і обладнання, формуванні та вдосконаленні ринку сільськогосподарської техніки і забезпечення її технічним фірмовим обслуговуванням;

оптимізація галузевої, міжгалузевої та міжнародної кооперації, систем стандартизації та сертифікації техніки для агропромислового комплексу.

4. Держсільгоспмаш відповідно до покладених на нього завдань:

1) реалізує науково-технічну політику в тракторному і сільськогосподарському машинобудуванні та машинобудуванні для харчової і переробної промисловості, сприяє підвищенню рівня технологічних процесів та екологічної безпеки, бере участь у розробленні галузевих стандартів, вносить пропозиції щодо інвестування галузі;

2) вживає заходів до задоволення потреб сільського господарства в технічних засобах для впровадження сучасних індустріальних технологій у виробництво, зберігання та переробку сільськогосподарської продукції;

3) бере участь разом з підприємствами у визначенні щорічних та перспективних обсягів і координації виробництва у необхідній номенклатурі машин та обладнання і запасних частин до сільськогосподарської техніки, сприяє впровадженню фірмового технічного обслуговування, освоєнню прогресивних технологій ремонту з урахуванням власних і експортних потреб;

4) здійснює заходи щодо скорочення витрат енергетичних і матеріальних ресурсів на виготовлення, технічне обслуговування та ремонт тракторів і сільськогосподарської техніки за рахунок підвищення надійності та збільшення терміну експлуатації машин і обладнання;

5) бере участь у розробленні програм соціального і економічного розвитку села, сприяє комплексному постачанню технічних засобів підприємствам переробки сільськогосподарської продукції;

6) розробляє у межах встановлених обсягів фінансових і матеріальних ресурсів проекти програм і прогнозів розвитку галузі та за узгодженням з Мінпромполітики і у порядку, визначеному законодавством, подає їх на затвердження Кабінетові Міністрів України;

7) сприяє виконанню державних програм виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для сільського господарства та відповідно до законодавства регулює за допомогою економічних та організаційних методів роботу підприємств галузі;

8) готує пропозиції щодо розміщення нових виробництв і ліквідації застарілих, здійснює координацію діяльності підприємств з цих питань;

9) здійснює заходи, спрямовані на поглиблення економічної реформи, формування ринкової інфраструктури, корпоративних і ринкових відносин підприємств галузі;

10) подає в установленому порядку за узгодженням з Мінпромполітики пропозиції щодо вдосконалення умов фінансування галузі, одержання пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації і демонополізації підприємств;

11) забезпечує відповідно до законодавства реалізацію антимонопольної політики, сприяє розвитку конкуренції в галузі;

12) розробляє і здійснює в межах своїх повноважень економічні та організаційні заходи, спрямовані на зростання експортного потенціалу галузі, збільшення обсягів реалізації продукції в Україні та за її межами;

13) за погодженням з Мінпромполітики виступає замовником наукових досліджень, дослідно-конструкторських, технологічних і проектних розроблень комплексного характеру, пов'язаних з розвитком галузі;

14) сприяє у межах своїх повноважень підприємствам у залученні вільних коштів населення, банків, сільськогосподарських підприємств, комерційних структур та іноземних інвестицій для освоєння виробництва конкурентоспроможної техніки, оновлення основних фондів, технічного переоснащення і реконструкції підприємств;

15) бере участь у реалізації державної політики зайнятості, розробляє заходи щодо забезпечення галузі висококваліфікованими працівниками;

16) сприяє у межах своїх повноважень забезпеченню потреб підприємств в енергоносіях та матеріально-технічних ресурсах;

17) здійснює в порядку, встановленому законодавством, контрольно-наглядові та дозвільно-реєстраційні функції;

18) у встановленому законодавством порядку бере участь у підготовці міжнародних угод, спрямованих на задоволення потреб агропромислового комплексу України у технологіях, техніці, матеріальних і паливно-енергетичних ресурсах, а також в підготовці та проведенні міжнародних нарад і конференцій з питань, що належать до його компетенції;

19) подає пропозиції Мінпромполітики щодо створення на території України і за її межами підприємств та організацій, діяльність яких сприяє виконанню завдань, покладених на Держсільгоспмаш;

20) узагальнює практику застосування законодавства, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд Міністра промислової політики;

21) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням;

22) забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізації у галузі;

23) у межах, визначених Мінпромполітики, здійснює функції управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінпромполітики;

24) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. Держсільгоспмаш має право:

1) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) здійснювати контроль, проводити перевірки та інспекції в межах своїх повноважень на підприємствах, в установах та організаціях галузі;

3) одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

4) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції, та видавати накази організаційно-розпорядчого характеру;

5) здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

6. Держсільгоспмаш очолює заступник Міністра промислової політики - директор Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування (далі - директор Держсільгоспмашу), який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозиції Міністра промислової політики.

Директор Держсільгоспмашу за посадою є членом колегії Мінпромполітики.

7. Директор Держсільгоспмашу має трьох заступників, в тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра промислової політики, погодженим з директором Держсільгоспмашу.

8. Директор Держсільгоспмашу:

здійснює керівництво діяльністю Держсільгоспмашу, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром промислової політики за виконання покладених на Держсільгоспмаш завдань;

розподіляє обов'язки між заступниками, керівниками структурних підрозділів Держсільгоспмашу та визначає ступінь їх відповідальності;

за погодженням з Міністром промислової політики призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Держсільгоспмашу, крім заступників директора;

притягає в установленому порядку до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів, крім заступників директора;

підписує видані в межах компетенції Держсільгоспмашу накази, організовує перевірку їх виконання;

затверджує положення про структурні підрозділи Держсільгоспмашу;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

9. Граничну чисельність працівників та структуру Держсільгоспмашу затверджує Міністр промислової політики в межах граничної чисельності працівників центрального апарату Мінпромполітики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Держсільгоспмашу в межах кошторису Мінпромполітики, затверджує директор Держсільгоспмашу за погодженням з Міністром промислової політики та Мінфіном.

Умови оплати праці працівників Держсільгоспмашу визначаються Кабінетом Міністрів України.

10. Держсільгоспмаш утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінпромполітики.

11. Держсільгоспмаш є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.