Юридический Харьков плюс - втрата чинності (наказ від 18.11.2013 N 1109 /z2086-13/) від 30.12.2013 N z0824-09 5a65622165e5ea842e789e02cf090424-2

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу" (4038-12) , з метою забезпечення єдиного підходу та вдосконалення організації проведення судових експертиз й експертних досліджень у Державній прикордонній службі України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів експертною службою Державної прикордонної служби України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.06.2004 N 484 (z0881-04) "Про затвердження Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів в Окремому відділі криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2004 за N 881/9480 (із змінами).

3. Начальнику Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної прикордонної служби України - директора Департаменту охорони державного кордону.

5. Наказ довести до відома особового складу Державної прикордонної служби України в частині, що його стосується.

6. Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів експертною службою Державної прикордонної служби України

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" (661-15) та "Про судову експертизу" (4038-12) .

1.2. Порядок призначення судових експертиз (далі - експертиза) паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України (далі - паспортні документи), судовим експертам (далі - експерт) експертної служби Державної прикордонної служби України (далі - експертна служба), їх обов'язки та права, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним (1001-05, 1002-05, 1003-05) , Цивільним процесуальним (1618-15) , Господарським процесуальним (1798-12) кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) , Митним кодексом України (92-15) , Законами України "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про виконавче провадження" (606-14) , іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

1.3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням органів охорони державного кордону, інших правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів, а також інших юридичних і фізичних осіб (далі - замовник) можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються у письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

1.4. Основними видами експертизи, що проводяться експертами експертної служби, є технічна експертиза документів; експертиза матеріалів, речовин та виробів з них.

Згідно з процесуальним законодавством України експертами можуть виконуватись первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експертів.

До проведення комплексної експертизи у разі потреби залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади (за згодою керівників).

1.5. Підставою для проведення експертизи є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

1.6. Експертизи проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності й внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

1.7. Під час проведення експертиз експертною службою організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладається на начальника експертної служби.

1.8. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців начальником експертної служби у межах:

до 10 діб - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і нескладних за характером досліджень;

до 20 діб - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

до 1 місяця - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень.

Якщо експертиза не може бути виконана у зазначений строк, то встановлюється новий строк за письмовою домовленістю з особою (органом), яка призначила експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів не повинно перевищувати трьох днів.

У разі відмови особи (органу), яка призначила експертизу, у погодженні запропонованого строку її проведення матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу" (4038-12) .

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, матеріали справи повертаються особі (органу), яка призначила експертизу, із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної служби, і закінчується у день направлення їх особі (органу), яка призначила експертизу. Якщо закінчення встановленого терміну проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення терміну вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається термін виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою (органом), яка призначила експертизу.

II. Обов'язки та права експерта

2.1. На експерта покладаються такі обов'язки:

2.1.1. Прийняти до виконання доручені йому матеріали.

2.1.2. Провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок експерта.

2.1.3. Повідомити в письмовій формі особу (орган), яка призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.

2.2. Експерт має право:

2.2.1. Ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, порушувати клопотання відповідно до процесуального законодавства про надання додаткових та інших матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

2.2.2. Указувати у висновку експерта на факти, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що призвели (могли призвести) до вчинення правопорушення.

2.2.3. У разі незгоди з іншими членами комісії складати свій висновок окремо.

2.2.4. На забезпечення особистої безпеки за наявності відповідних підстав.

2.3. Експерту забороняється:

2.3.1. Проводити будь-які дослідження без письмового доручення начальника експертної служби, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо органом дізнання, а також експертиз, які проводяться під час судового розгляду.

2.3.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення дослідження, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

2.3.3. Розголошувати дані, що стали йому відомі під час проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому, крім особи (органу), яка призначила експертизу.

2.3.4. Вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно заінтересовані в результатах експертизи.

III. Оформлення матеріалів для проведення експертиз

3.1. Експертиза проводиться після подання особою (органом), яка її призначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

3.2. До експертної служби надаються: постанова (ухвала) про призначення експертизи, об'єкти дослідження (паспортні документи), зразки для порівняльного дослідження (крім зразків бланків паспортних документів) та у разі потреби матеріали справи.

3.3. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу; назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави призначення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

3.4. У разі призначення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, указаних у пункті 3.3 цієї Інструкції, до експертної служби надаються також попередні висновки експертів з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку експерта.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної експертизи зазначаються мотиви й підстави її призначення.

У разі коли експертиза або додаткова експертиза призначена як повторна, але за процесом дослідження чи наданими об'єктами не є такою по суті, начальник експертної служби організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку вказуються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.

3.5. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення. У разі якщо проведення комплексної експертизи доручено експертам кількох установ, то у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою (органом), яка призначила експертизу.

Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи надсилається в кожну з установ-співвиконавців. Об'єкти дослідження і матеріали справи надсилаються провідній установі.

Якщо в постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, то вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо вони не дійшли згоди, то особою (органом), яка призначила комплексну експертизу.

3.6. Оформлення матеріалів для призначення комісійної експертизи здійснюється за правилами, викладеними в пункті 3.5 цієї Інструкції.

IV. Організація проведення експертиз та оформлення їх результатів

4.1. Начальник експертної служби розглядає отримані матеріали та організовує проведення експертизи. Він безпосередньо призначає експерта та встановлює строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції. Якщо в експертній службі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, то начальник експертної служби повідомляє про це особу (орган), яка призначила експертизу, та повертає матеріали експертизи без виконання.

4.2. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які унеможливлюють організацію проведення експертизи (не надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не надійшли об'єкти досліджень тощо), то начальник експертної служби терміново у письмовій формі повідомляє про це особу (орган), яка призначила експертизу.

Якщо особа (орган), яка призначила експертизу, не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, то начальник експертної служби після закінчення одного місяця з дня направлення повідомлення повертає їм матеріали.

4.3. Під час організації виконання комплексної експертизи начальник експертної служби доручає її проведення групі експертів та призначає голову групи.

Експерт, призначений головою групи, не має переваг перед іншими співвиконавцями під час вирішення поставлених питань. Як голова групи він виконує лише організаційні функції.

4.4. Якщо експертиза призначена не як комплексна, але під час її проведення з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до різних галузей знань, то начальник експертної служби організовує її виконання за правилами проведення комплексної експертизи.

4.5. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів експертної служби, то начальник експертної служби повідомляє про це особу (орган), яка призначила експертизу, та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта проводиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.

4.6. Якщо протягом одного місяця робота групи експертів різних установ не була розпочата, то керівник експертної установи, що здійснював організацію роботи групи, повідомляє про це орган, який призначив експертизу. Після цього, якщо протягом місяця заходи з організації роботи групи не вживаються, матеріали повертаються замовнику без виконання.

4.7. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді, він письмово повідомляє начальника експертної служби, а начальник експертної служби відповідно - особу (орган), яка призначила експертизу, про неможливість надання висновку експерта.

Якщо особа (орган), яка призначила експертизу, звернулася до експертної служби про продовження строків подання додаткових матеріалів, то начальник експертної служби може тимчасово припинити строк проведення досліджень на термін до одного місяця.

4.8. Під час проведення дослідження експерт повинен уживати заходів до збереження наданих об'єктів, щоб не допустити їх знищення або пошкодження.

Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, а в постанові (ухвалі) відсутній дозвіл на пошкодження цього об'єкта, то на його пошкодження має бути отримана письмова згода особи (органу), яка призначила експертизу.

У разі пошкодження об'єкта в процесі дослідження відповідний запис про це вноситься до висновку експерта.

Пошкоджені під час дослідження об'єкти повертаються особі (органу), яка призначила експертизу.

4.9. У процесі проведення експертиз усі матеріали зберігаються у сейфі експерта, залишення їх на робочих місцях під час перерви в роботі та винесення за межі робочого приміщення без дозволу начальника експертної служби забороняється.

У разі проведення комплексної або комісійної експертизи усі матеріали зберігаються у сейфі голови групи (комісії).

4.10. Висновок експерта (повідомлення про неможливість надання висновку експерта) розглядається начальником експертної служби і направляється особі (органу), яка призначила експертизу.

Якщо під час ознайомлення з висновком експерта буде встановлено, що дослідження проведені з недотриманням чи відхиленням від методики дослідження, то начальник експертної служби може передоручити проведення експертизи комісії експертів, до якої включається також експерт, який проводив попереднє дослідження. Експерти комісії у разі згоди між собою підписують спільний висновок експертів, а в разі виникнення розбіжностей між членами комісії складається кілька висновків відповідно до позицій експертів.

4.11. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

4.12. У вступній частині висновку експерта зазначаються:

найменування документа ("Висновок"), його номер, за наявності відповідних підстав - характер експертизи (чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва) експертизи, за якою справою (кримінальною, цивільною, номер справи) вона проводиться;

дата складання висновку;

дата надходження постанови (ухвали), об'єктів і матеріалів справи до експертної служби (її найменування);

найменування і дата складання документа, на підставі якого виконується експертиза (постанова, ухвала), особа (посада, прізвище, ініціали) або орган, які призначили експертизу;

перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження);

відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів);

спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із зазначенням у разі необхідності відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх схоронність;

перелік питань (дослівно у формулюванні постанови чи ухвали), які винесено на розгляд експертизи; якщо питання у постанові (ухвалі) сформульовано неясно, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції постанови (ухвали) про призначення експертизи він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (z0705-98) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145 (із змінами); якщо поставлено кілька питань, то експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найбільш доцільний порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у постанові (ухвалі), вирішувались під час проведення експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у постанові (ухвалі) про призначення експертизи, - у якому порядку вирішуватимуться ці питання;

питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи;

дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України (2341-14) та у випадках, передбачених чинним законодавством, - за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України;

дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають значення для надання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання;

у разі проведення повторних експертиз - відомості про первинну (попередню) експертизу (прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи; зміст питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення); у разі якщо таких мотивів у постанові (ухвалі) немає, про це робиться відповідний запис;

під час проведення комплексних та комісійних експертиз зазначається голова групи (комісії);

нормативно-правові акти, література, порівняльні матеріали, які використовувались експертом під час вирішення поставлених питань, із зазначенням їх дати, номера прийняття, надходження, редакції та бібліографічних даних.

4.13. У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина включає:

відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційні номери, умови їх використання;

посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них;

експертну оцінку результатів дослідження.

За наявності в постанові (ухвалі) про призначення експертизи питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, вказуються причини, через які ці питання не можуть бути вирішені.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

У дослідницькій частині висновку експерта у разі проведення повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

4.14. У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, визначеній у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

У разі якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині.

4.15. Висновок експерта оформлюється на бланку експертної служби і підписується експертом, який проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються печаткою експерта експертної служби "Для довідок та експертиз N..." на кожній сторінці тексту заключних висновків.

Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, діаграми тощо, то вони також підписуються експертом (експертами), підписи засвідчуються згаданою печаткою.

4.16. Висновок експертів у разі проведення комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4.10-4.14 цієї Інструкції, з урахуванням таких особливостей:

у вступній частині додатково зазначаються дані про інші експертизи, якщо їх результати використовувались для вирішення питань, поставлених перед комплексною експертизою;

дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини із зазначенням прізвищ експертів;

узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.

4.17. Спільний висновок експертів підписують усі члени комісії, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

У разі якщо згоди між ними не було досягнуто, складається кілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна - окремими під відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.

Усі підписи засвідчуються відповідними печатками експертів.

4.18. Висновок експерта та додатки до нього складаються у двох примірниках, один з яких надсилається особі (органу), яка призначила експертизу, а другий оформляється як наглядове провадження і підшивається у справу експертної служби з терміном зберігання протягом 5 (п'яти) років.

4.19. Висновок експерта при проведенні експертизи під час судового розгляду складається за правилами цього розділу Інструкції з урахуванням таких винятків:

у вступній частині висновку не вказується запис щодо попередження експерта про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (такий запис робиться в протоколі судового засідання);

якщо з питань, які вирішувалися під час судового розгляду, експертом проводилась експертиза на попередніх стадіях процесу, то він має право посилатися на її результати.

4.20. Повідомлення про неможливість подання висновку експерта складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.

У вступній частині викладаються відомості, указані в пункті 4.12 цієї Інструкції. У повідомленні про неможливість надання висновку експерт попереджається про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу України (2341-14) .

У мотивувальній частині викладаються причини, які обумовили неможливість надання висновку.

У заключній частині вказується на неможливість надання висновку.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підстави для повідомлення про неможливість надання висновку, то складається висновок експерта. У цьому разі експерт попереджається про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України (2341-14) .

4.21. Паспортні документи, що були об'єктами дослідження, підлягають поверненню особі (органу), яка призначила експертизу, разом з висновком експерта або повідомленням про неможливість надання висновку.

Висновок експерта або повідомлення про неможливість надання висновку та паспортні документи, що були об'єктами дослідження, є самостійними документами і надсилаються як додатки особі (органу), яка призначила експертизу (дослідження), разом із супровідним листом.