ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ

                             Л И С Т

 N 14-17-11/2473 від 17.05.2001




     1. Щодо земель резервного фонду.

     Призначення земель резервного  фонду  визначено  в  статті  5
Земельного кодексу України ( 561-12 ) та статті 7 Указу Президента
України від 8 серпня 1995 року N  720  (  720/95  )  "Про  порядок
паювання     земель,     переданих    у    колективну    власність
сільськогосподарським підприємствам і організаціям".
     Статтею 5  Земельного кодексу України ( 561-12 ) встановлено,
що сільські та селищні ради створюють на своїй території резервний
фонд  земель за погодженням місця розташування з землекористувачем
у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських  угідь,
включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.
     Частина земель резервного фонду,  яка на час введення  в  дію
цього  Кодексу  ( 561-12 ) належала господарствам,  залишається за
ними на умовах постійного користування.
     Резервний фонд  земель  перебуває  у  державній  власності  й
призначається для  подальшого  перерозподілу  та  використання  за
цільовим призначенням.
     Відповідно до статті 7 вищезгаданого Указу Президента України
(  720/95  )  створюваний  під  час  передачі  земель у колективну
власність резервний фонд використовується для передачі у  приватну
власність  або  надання у користування земельних ділянок переважно
громадянам,  зайнятим у соціальній сфері на селі,  а  також  іншим
особам,  яких  приймають у члени сільськогосподарських підприємств
або  які  переселяються  у  сільську  місцевість  для   постійного
проживання.

     2. Стосовно  осіб,  які  безпідставно  не  були  включені  до
списку,  що додається до  державного  акта  на  право  колективної
власності   на   землю,   та   осіб,   яких   приймають   у  члени
сільськогосподарських підприємств.

     Якщо особа, яка відповідно до чинного законодавства має право
на   земельну  частку  (пай),  безпідставно  (помилково)  не  була
включена до списку,  що додається  до  державного  акта  на  право
колективної    власності   на   землю,   то   сільськогосподарське
підприємство   на   підставі   рішення   загальних   зборів   (або
уповноважених)  звертається  з  клопотанням  до місцевої ради щодо
передачі із земель резервного фонду в розмірі  сумарної  кількості
земельних часток (паїв) осіб, які не одержали сертифікати на право
на земельну частку (пай).
     Особам, яких   приймають   у   члени    сільськогосподарських
підприємств,  із  земель  резервного  фонду  передаються  земельні
ділянки у власність або надаються у користування (стаття  7  Указу
Президента  України  від  8 серпня 1995 року N 720 ( 720/95 ) "Про
порядок  паювання  земель,  переданих   у   колективну   власність
сільськогосподарським підприємствам і організаціям").

     3. Щодо  невитребуваних  сертифікатів  та  сертифікатів,  які
належать іноземцям.

     Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України ( 561-12  )
землею   розпоряджаються  ради,  які  в  межах  своєї  компетенції
передають  землі  у  власність  або  надають  у  користування   та
вилучають їх.
     Із ліквідацією           відповідного            колективного
сільськогосподарського     підприємства,    сільськогосподарського
акціонерного   товариства,   сільськогосподарського    кооперативу
припиняється право колективної власності на землю.
     Відповідна рада    може    розпоряджатися     невикористаними
земельними  частками (паями),  у тому числі передавати в оренду до
моменту звернення власників  сертифікатів  щодо  реалізації  своїх
прав.
     Разом з тим повідомляємо,  що у формі сертифіката на право на
земельну частку (пай),  затвердженою постановою Кабінету Міністрів
України від 12 жовтня 1995 року N 801 ( 801-95-п ),  зазначено, що
сертифікат видається громадянину України.

 Заступник Голови Комітету                              В.Жмуцький

 Надруковано: "Урядовий кур'єр", N 104, 14 червня 2001 р.