ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 12 від 20.04.2001
Затверджено
постановою Правління Фонду
соціального страхування
від нещасних випадків
на виробництві та професійних
захворювань України
від 20.04.2001 року N 12
Інструкція
про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових
коштів Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
1. Загальні положення
Інструкція визначає порядок реєстрації страхувальників,
обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності,
галузевої належності, фізичними особами, які використовують працю
найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами,
обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів,
ведення бухгалтерського обліку і звітності.
2. Платники страхових внесків
Платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України є:
2.1. Юридичні особи незалежно від форм власності і
господарювання, виду діяльності та галузевої належності, їх
об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що
не мають статусу юридичної особи і розташовані на іншій території
ніж платник страхових внесків, якому вони підпорядковані. Якщо
розрахунки з оплати праці цих філій, відділень та відокремлених
підрозділів проводяться централізовано, то страхові внески за свої
філії, відділення та відокремлені підрозділи сплачують юридичні
особи, яким вони підпорядковані.
2.2. Розташовані в Україні іноземні підприємства, установи,
організації (у тому числі міжнародні), філії або представництва,
які використовують найману працю, якщо інше не передбачено
міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана
Верховною Радою України.
2.3. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності,
фізичні особи, які використовують найману працю.
2.4. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які
не використовують працю найманих працівників, особи, які
забезпечують себе роботою самостійно, священнослужителі,
церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях
на виборних посадах, і сплачують внески до Фонду на добровільних
засадах.
3. Порядок реєстрації та обліку платників
страхових внесків
3.1. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в
підпунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, зобов'язані зареєструватися
в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження
у 10-денний строк з дня отримання свідоцтва про державну
реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, перелічені в
підпункті 2.3, - у 10-денний строк після укладання трудового
договору (контракту) з першим із найманих працівників.
3.2. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в
підпунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, подають до робочих органів
виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження заяву за формою,
встановленою виконавчою дирекцією Фонду, та завірені нотаріально
або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції
Фонду копії таких документів:
- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької
діяльності (рішення про створення установи, організації);
- довідки органу статистики про внесення до Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України. присвоєння
ідентифікаційного коду.
3.3. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в
підпункті 2.3 цієї Інструкції, подають до робочих органів
виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження заяву за формою,
встановленою виконавчою дирекцією фонду, та завірені нотаріально
або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції
фонду копії таких документів:
- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької
діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність
без створення юридичної особи), або довідки про присвоєння
ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів;
- угоди про наймання на роботу фізичної особи.
3.4. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в
підпункті 2.4 цієї Інструкції, для реєстрації на добровільних
засадах, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за
місцем знаходження заяву за формою, встановленою виконавчою
дирекцією Фонду, та завірені нотаріально або відповідальною особою
робочого органу виконавчої дирекції Фонду копії таких документів:
- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької
діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність
без створення юридичної особи), або довідки про присвоєння
ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів.
3.5. На підставі документів, зазначених у підпунктах 3.2,
3.3, 3.4, проводяться відповідні записи в журналах обліку, а
одержані від платників документи зберігаються у справі, на якій
проставляється реєстраційний номер страхового свідоцтва.
3.6. Після реєстрації страхувальнику видається страхове
свідоцтво за формою згідно з додатком 1.
3.7. Документи, що подають страхувальники до робочих органів
виконавчої дирекції Фонду, зазначені у підпунктах 3.2, 3.3, 3.4
(крім заяв), подаються у нотаріально завірених копіях або в
копіях, які завіряють відповідальні особи робочих органів
виконавчої дирекції Фонду за пред'явленням оригіналу.
3.8. У випадку реорганізації (зміни форми власності,
організаційно-правової форми, назви) або зміни місця знаходження
платник зобов'язаний у 10 денний строк подати до робочого органу
виконавчої дирекції фонду відповідну заяву про перереєстрацію.
Якщо відбулися зміни в межах територіального обслуговування,
реєстраційний номер страхового свідоцтва страхувальника не
змінюється.
3.9. У разі, коли страхувальник за новим місцем знаходження
розміщений за межами території обслуговування робочого органу
виконавчої дирекції Фонду, він після проведення розрахунків,
передбачених підпунктом 4.16 цієї Інструкції, на підставі заяви
знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем
реєстрації не передається. Його реєстраційний номер страхового
свідоцтва в подальшому не використовується. Відомості щодо
платежів страхувальника, що знявся з обліку, зберігаються в
робочому органі виконавчої дирекції Фонду не менше 3-х років.
За новим місцем знаходження страхувальник повинен
зареєструватись в порядку і строки, передбачені цією Інструкцією,
3.10. Юридична особа, що підлягає ліквідації, в 10-денний
строк з дня прийняття, рішення про ліквідацію повинна подати до
робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяву про зняття з
обліку із зазначенням її правонаступника (якщо він визначений)
документ про ліквідацію (рішення власника, суду або інший
документ, передбачений законодавством), виписку з поточного
рахунка в банку. Отримавши зазначені документи, робочий орган
виконавчої дирекції Фонду проводить документальну перевірку
повноти сплати страхових внесків.
На підставі документів, поданих до робочого органу виконавчої
дирекції Фонду щодо ліквідації, та після виконання вимог,
передбачених в підпункті 5.10 цієї Інструкції, робочий орган
виконавчої дирекції Фонду закриває справу страхувальника.
Реєстраційний номер страхового свідоцтва ліквідованого
страхувальника у подальшому не використовується, відомості щодо
його платежів зберігаються робочим органом виконавчої дирекції
фонду не менше 3-х років.
3.11. Установи банків відкривають розрахункові (поточні)
рахунки платникам страхових зборів за умови пред'явлення
страхового свідоцтва за формою згідно з додатком 1, яке видається
робочим органом виконавчої дирекції Фонду, а інші рахунки,
включаючи валютні, депозитні та інші при пред'явленні копії листа
про повідомлення ними робочого органу Фонду щодо наміру відкрити
відповідні рахунки, із зазначенням назви банку та його адреси.
4. Порядок обчислення та строки сплати страхових
внесків до Фонду
4.1. Сума страхового внеску розраховується відповідно до
страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу
професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до
якого віднесено страхувальника.
При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до
страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті,
визначається з урахуванням вказаної знижки (надбавки).
4.2. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні в
десятиденний строк після отримання документів зареєструвати
страхувальника та в місячний строк після встановлення Верховною
Радою України нових розмірів страхових тарифів повідомити
страхувальнику про віднесення його до галузі (підгалузі) економіки
або виду робіт, яким відповідає його основна діяльність, та розмір
страхового тарифу.
4.3. Якщо страхувальник здійснює свою діяльність з кількох
галузей (підгалузей) економіки або видів робіт, він підлягає
віднесенню до тієї/того з них, котра/котрий має найбільшу питому
вагу в обсязі реалізованої продукції.
Структурні підрозділи підприємства, які не перебувають на
самостійному балансі і не є самостійними обліковими одиницями,
підлягають обліку за основною діяльністю цього підприємства.
Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які
займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами
діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з
цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів
страхових внесків відносяться до галузей економіки, яким
відповідає їх діяльність.
4.4. Аварійно-рятувальні служби, відомча воєнізована або
професійна сторожова охорона відносяться до тих галузей
(підгалузей) економіки або видів робіт, до яких належать
підприємства, що ними обслуговуються.
4.5. У випадках зміни технології робіт або виду діяльності
підприємств робочий орган виконавчої дирекції Фонду відповідно
змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику
виробництва.
4.6. Застосування знижки чи надбавки до страхового внеску
здійснюється Фондом за результатами роботи страхувальника за
минулий календарний рік відповідно до Порядку, затвердженого
Кабінетом Міністрів України.
4.7. У разі систематичних порушень нормативних актів про
охорону праці, які призвели до зростання ризику настання нещасних
випадків і професійних захворювань на виробництві страхувальника,
його може бути віднесено до іншого, більш високого класу
професійного ризику виробництва.
4.8. У разі, коли за специфікою виробництва страхувальник не
підпадає під класифікацію галузей економіки та видів робіт за
професійним ризиком виробництва, рішення щодо віднесення його до
відповідного класу професійного ризику виробництва приймається
Фондом.
4.9. У разі, коли роботодавець не надає робочому органу
виконавчої дирекції Фонду відомості, необхідні для визначення
класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і
не в повному обсязі, робочий орган виконавчої дирекції Фонду
установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок
за власною оцінкою.
4.10. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
- для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на
оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату
основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і
компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що
визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ), які підлягають обкладанню прибутковим податком з
громадян;
- для добровільно застрахованих осіб - у відсотках від
мінімальної заробітної плати.
Страхові внески нараховуються в межах граничної суми
заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів
України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових
виплат.
4.11. Страхувальники, які відповідно до підпункту 6.4 цієї
Інструкції застрахованим працівникам сплачують допомогу у зв'язку
з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або
встановлення інвалідності та здійснюють витрати на поховання у
разі смерті потерпілого, перераховують до Фонду суму, що дорівнює
різниці між нарахованими страховими внесками (з урахуванням пені)
і видатками страхувальників.
Страхувальники, які сплачують страхові виплати та надають
соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на
виробництві, і в установленому порядку не передали Фонду
документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх
сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, сплачують до
Фонду суму, що дорівнює різниці між нарахованими страховими
внесками (з урахуванням пені) і видатками страхувальників.
4.12. Страхові внески сплачуються:
- юридичними особами - щомісячно, в день одержання коштів на
оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з
готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не
пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи
банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до
Фонду;
- фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності,
фізичними особами, які використовують працю найманих працівників,
- щомісяця не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем, за який
сплачена заробітна плата;
- добровільно застрахованими особами - у строки, передбачені
для сплати цими особами податків.
4.13. Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються
страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на
відповідний рахунок Фонду.
4.14. У разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на
виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному
обсязі отримання платником коштів на оплату праці і перерахування
страхових внесків до Фонду здійснюється у пропорційних сумах.
4.15. Страхові внески сплачуються у національній валюті
України.
4.16. У разі зміни місця знаходження на міжрегіональному
рівні страхувальник зобов'язаний у 15-денний строк провести
остаточні розрахунки щодо сплати страхових внесків до Фонду на
день реорганізації і зняття з обліку.
У випадках недотримання страхувальником порядку нарахування
та сплати страхових внесків, подання недостовірної звітності,
порушення строків її подання, у 10-денний строк проводиться
документальна перевірка правильності розрахунків платника і
складається акт у двох примірниках, в якому зазначається нова
юридична адреса. Якщо страхувальник має недоїмку по сплаті
страхових внесків, йому нараховується пеня у встановленому
порядку. У 15-денний строк проводяться остаточні розрахунки на
підставі акта.
Залишки сум від можливого перевищення доходів над видатками
Фонду за підсумками фінансового року використовуються для
коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.
5. Порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду
та нарахування пені
5.1. Не внесені страхувальниками у встановлений строк
страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у
порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня
нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і
обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки
Національного банку України, що діяла на момент сплати,
нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за
весь строк.
5.2. Пеня нараховується з наступного дня після одержання
заробітної плати і по день сплати платежу. Пеня на пеню не
нараховується.
5.3. Днем сплати страхових внесків вважається;
а) при перерахуванні страхових внесків з рахунка
страхувальника - день списання банком суми платежу з рахунка
страхувальника, незалежно від часу її зарахування на рахунок
Фонду;
б) при внесенні готівкою - день внесення готівки до банку чи
підприємства зв'язку.
Коли строк сплати страхових внесків збігається з вихідним
(святковим, неробочим) днем, то пеня нараховується, починаючи з
наступного робочого дня після вихідного (святкового, неробочого)
дня.
5.4. За несвоєчасне списання з рахунка страхувальника
страхових внесків та зарахування до фонду платежів банк сплачує
пеню за кожний день прострочення в розмірі, передбаченому
законодавством. З платника пеня за ці дні не стягується.
5.5. Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не
нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна
страхувальника, а також з моменту визнання його банкрутом.
5.6. Недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк
фізичними особами і суб'єктами підприємницької діяльності, які
використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням
суду.
5.7. Стягнення недоїмки за платежами до Фонду у разі
відсутності коштів на поточному рахунку може бути звернене на
майно платника відповідно до законодавства.
5.8. При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки
давності не застосовуються.
5.9. Суб'єкт підприємницької діяльності, бюджетна установа,
що підлягає ліквідації, зобов'язані провести повний розрахунок
щодо сплати страхових внесків до Фонду на день ліквідації.
У разі, коли страхувальник, що підлягає ліквідації, є
фінансово неспроможним, його борги відображаються в довідці в
трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії,
другий - правонаступнику (якщо він визначений).
Погашення боргів по сплаті внесків до Фонду проводиться у
порядку черговості їх стягнення, встановленого чинним
законодавством України.
5.10. Для покриття витрат фонду потерпілим на виробництві,
які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають
правонаступника), кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком
капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із
зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок
заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765
( 765-2000-п ).
6. Поточні рахунки і порядок витрачання коштів Фонду
6.1. Кошти Фонду зберігаються на відповідних рахунках,
відкритих на ім'я органів Державного казначейства України за
балансовим рахунком N 3560 "Державні позабюджетні фонди", на
реєстраційних рахунках, відкритих Фонду та робочим органам
виконавчої дирекції Фонду в органах Держказначейства і
використовуються виключно за цільовим призначенням.
Фінансування страхової діяльності та інших видатків
здійснюється через реєстраційні рахунки робочих органів виконавчої
дирекції фонду, відкриті на їх ім'я в установах Держказначейства.
6.2. Виконавча дирекція Фонду проводить фінансування витрат,
передбачених бюджетом на:
1) виконання заходів національної та галузевих програм
поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища;
2) проведення згідно з планами наукових досліджень з охорони
та медицини праці;
3) створення свого видавництва, лікувально-профілактичних,
реабілітаційних, санаторних, науково-дослідних та навчальних
закладів, спеціалізованої медичної та патронажної служби
соціального страхування;
4) організацію розроблення і виробництво засобів
індивідуального захисту працівників;
5) розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів,
журналів, спеціальної літератури, створення тематичних
кінофільмів, радіо і телепередач;
6) покриття витрат виконавчої дирекції Фонду, пов'язаних зі
здійсненням загальнообов'язкового державного соціального
страхування.
6.3. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють
виплати, які передбачені бюджетом на:
1) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок
ушкодження його здоров'я та в разі його смерті, пов'язаної із
нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням;
а) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної
працездатності потерпілому;
б) щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати
працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого
заробітку потерпілого;
в) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання;
г) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту
заподіяння цієї шкоди;
д) страхову виплату потерпілому в розмірі його
середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні
потерпілого на легшу роботу;
е) страхову виплату потерпілому під час його професійної
реабілітації;
ж) витрати на медичну та соціальну допомогу;
з) одноразову допомогу у разі смерті потерпілого;
і) щомісячну страхову виплату особам, що мають на це право у
разі смерті потерпілого;
к) допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок
травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під
час її вагітності;
л) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання;
2) організацію поховання померлого, відшкодування вартості
пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
3) сприяння створенню умов для своєчасного надання
кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі
настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його
госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організацію цілеспрямованого та ефективного лікування
потерпілого у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах з
метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;
5) обслуговування потерпілих вузькопрофільними лікарями та
лікарями загальної практики;
6) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому
лікувально-профілактичному закладі;
7) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час
вагітності та пологів;
8) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії
або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
9) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами,
ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими
апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за
винятком протезування з дорогоцінних металів);
10) забезпечення згідно з медичним висновком домашнього
догляду за потерпілим, допомоги у веденні домашнього господарства
(або компенсації йому відповідних витрат);
11) проведення навчання та перекваліфікації потерпілого
відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або
медико-соціальної експертної комісії у навчальних закладах,
перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або
заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню
роботу;
12) організацію робочих місць для інвалідів, компенсацію при
цьому витрат виробництва, які не покриваються коштами від збуту
виробленої продукції;
13) надання інвалідам разової грошової допомоги, допомоги у
вирішенні їх соціально-побутових питань;
14) сплату за потерпілого внесків на медичне та пенсійне
страхування;
15) надання підприємствам на безповоротній основі фінансової
допомоги для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;
16) вивчення та поширення досвіду створення безпечних та
нешкідливих умов праці;
17) реалізацію регіональної програми поліпшення стану
безпеки, умов праці та виробничого середовища;
18) витрати робочих органів виконавчої дирекції, пов'язаних
із здійсненням загальнообов'язкового державного соціального
страхування та міжнародної діяльності.
6.4. Страхувальником здійснюються витрати на виплату допомоги
у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення
працездатності або встановлення інвалідності, а також витрати на
поховання у разі смерті потерпілого.
При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності
оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок
коштів підприємства, установи, організації.
Витрати за рахунок страхового внеску до Фонду сплачуються
страхувальником з його каси або поточного рахунка відповідно до
їхнього цільового призначення у встановленому порядку.
6.5. Страхувальники не мають права припиняти виплату допомоги
у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у випадках, коли сума
нарахованих страхових внесків до Фонду не покриває фактичних
витрат з виплати допомоги.
6.6. Якщо витрати, оплачені страхувальником за звітний
період, перевищують нараховану суму страхових внесків, то різниця
між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок
сплати наступного періоду.
6.7. Відшкодування страхувальнику суми перевищення витрат над
сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових
виплат не покриває витрат, може проводитись і до одержання
розрахункової відомості на підставі довідки-розрахунку, підписаної
керівником і головним бухгалтером страхувальника.
Відшкодування проводиться за платіжним дорученням робочого
органу виконавчої дирекції фонду шляхом перерахування зазначених
сум на поточний рахунок страхувальника.
6.8. У разі відсутності на поточних рахунках страхувальників
коштів на виплату заробітної плати та допомоги по тимчасовій
непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві
або професійним захворюванням, виконавча дирекція Фонду за заявою
потерпілого перераховує зазначену допомогу на його поточний
рахунок в банку або поштовим переказом. Страхувальник повертає ці
кошти Фонду при остаточному розрахунку суми страхових внесків.
6.9. У разі зміни банківських реквізитів страхувальник
повинен в 10-денний термін повідомити про це робочий орган
виконавчої дирекції Фонду, в якому він зареєстрований як платник
страхових внесків.
7. Облік та звітність платників
страхових внесків до Фонду
7.1. Страхувальники зобов'язані вести облік сплачених
страхових внесків та інших надходжень до Фонду.
7.2. Страхувальники відносять страхові внески на валові
витрати.
Нарахування страхових внесків до Фонду страхувальниками
відображаються по дебету рахунка 82 "Відрахування на соціальні
заходи" субрахунок 825 "Відрахування на страхування від нещасних
випадків" (клас 8 "Витрати за елементами") та по кредиту рахунка
65 "Розрахунки за страхуванням" субрахунок 656 "За страхуванням
від нещасних випадків".
Для страхувальників, які використовують для обліку рахунки
тільки класу 9 "Витрати діяльності", нарахування страхових внесків
відображається по дебету рахунків 91 "Загальновиробничі витрати",
92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та по кредиту
рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням" субрахунок 656 "За
страхуванням від нещасних випадків".
7.3. Страхові внески до Фонду в бюджетних установах
сплачуються з реєстраційних рахунків у Держказначействі за рахунок
коштів, передбачених на ці цілі.
Нарахування страхових внесків у бюджетних установах
відображається по дебету відповідного рахунка класу 8 "Витрати" та
по кредиту рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням" субрахунок 656
"За страхуванням від нещасних випадків".
7.4. При перерахуванні коштів до фонду: для підприємств та
організацій - суб'єктів підприємницької діяльності - дебетується
рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" субрахунок 656 "За
страхуванням від нещасних випадків"; для бюджетних установ -
дебетується рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" субрахунок 656
"За страхуванням від нещасних випадків" та кредитується
відповідний рахунок класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи"
як для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької
діяльності, так і для бюджетних установ.
7.5. Юридичні особи - платники страхових внесків щоквартально
у двох примірниках складають розрахункову відомість про
нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів
Фонду (додаток 2), один примірник якої подається до робочого
органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації
страхувальника в такі строки: до 10 квітня, до 10 липня, до 10
жовтня поточного року, до 15 січня року, наступного за звітним.
Усі примірники розрахункової відомості підписуються
керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та
завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в
бухгалтерії платника.
7.6. Фізичні особи, які використовують працю найманих
працівників, розрахункову відомість подають до робочих органів
виконавчої дирекції фонду за місцем реєстрації один раз на рік не
пізніше 15 січня.
7.7. Добровільно застраховані особи зберігають квитанції або
платіжні доручення про перерахування страхових внесків до Фонду.
8. Контроль за сплатою страхових внесків до Фонду
і витрачанням його коштів
8.1. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють
контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою
перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до
Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.
Планові перевірки проводяться не частіше 1 разу на рік.
Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації,
зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи,
організації.
8.2. Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських
документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти
нарахування страхових внесків, платіжних доручень про
перерахування сум внесків та інших платежів на рахунок Фонду,
розрахункових документів на проведені виплати, відповідності
фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам "Розрахунки
за страхуванням".
Перевірці підлягають документи за поточний і минулий роки, а
у разі виявлення порушень або зловживань - за інші попередні
періоди.
8.3. Страхувальники зобов'язані безперешкодно надавати тим
посадовим особам чи уповноваженим особам робочих органів
виконавчої дирекції Фонду, які проводять перевірку, потрібні для
проведення цієї перевірки документи і виділяти для участі у
перевірці свого представника. Керівники і відповідні службові
особи під час перевірки зобов'язані давати письмові пояснення з
питань, що перевіряються, виконувати вимоги осіб, які перевіряють,
щодо усунення виявлених порушень.
8.4. На виявлені під час перевірки суми коштів, на які
страхувальником не нараховані страхові внески, за актом перевірки
страхові внески донараховуються із сумою пені, а до винних
посадових осіб застосовуються санкції відповідно до законодавства.
8.5. За результатами перевірки складається акт у трьох
примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та
керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один з
примірників акта передається під розписку керівникові або
головному бухгалтеру страхувальника.
В акті зазначаються: за який період проведено перевірку, які
виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та
пені, обчисленні і виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою
непрацездатністю; відображаються суми додатково нарахованих
страхових внесків і пені і суми витрат, які приймаються до заліку
за рахунок внесків чи підлягають виплаті застрахованим особам
додатково.
За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта
перевірки з боку страхувальника його керівник або головний
бухгалтер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі, що
подаються для розгляду в установленому порядку органу, який
проводив перевірку.
8.6. Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів
сплачуються до Фонду страхувальниками у десятиденний термін з дня
складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, в рядку
призначення платежу вказується дата перевірки, номер акта і
період.
8.7. Сума додатково нарахованих страхових внесків за
матеріалами перевірки у випадку їх несплати в установлений строк
стягується у судовому порядку (порядку, передбаченому
законодавством).
8.8. Суми нецільового використання страхувальником коштів
загальнообов'язкового державного соціального страхування не
приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і
відшкодовуються за рахунок страхувальника.
8.9. Від імені Фонду розглядати справи про адміністративні
порушення і накладати адміністративні стягнення мають право
директор виконавчої дирекції Фонду та його заступники, керівники
робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники.
8.10. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають
матеріали, що підтверджують факти порушень, до органів
прокуратури, суду або іншому органу, якому надано право приймати
рішення про притягнення до матеріальної, адміністративної та
кримінальної відповідальності.
9. Відповідальність платників страхових
внесків і службових осіб
Посадові особи страхувальників, винні у порушенні
встановленого порядку реєстрації, своєчасної сплати страхових
внесків до Фонду, у неподанні інформації про кожний нещасний
випадок або професійне захворювання, зміну технології робіт або
виду діяльності страхувальника, відомостей про чисельність
працівників, фонд оплати праці, кількість нещасних випадків і
професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний
рік, несуть матеріальну, адміністративну та кримінальну
відповідальність відповідно до законодавства.
10. Вирішення спорів
Усі спірні питання, які виникають між страхувальником та
робочими органами виконавчої дирекції фонду з приводу нарахування
страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до
заліку витрат в рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому
порядку.
За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань
вирішення спору до спеціальної комісії при робочому органі
виконавчої дирекції Фонду, рішення якої може бути оскаржено до
комісії, створеної при виконавчій дирекції Фонду, а рішення
останньої - до його правління.
Роз'яснення з питань застосування цієї Інструкції надаються
виконавчою дирекцією фонду.
11. Заключні положення
У разі зміни і доповнень законодавчих та нормативно-правових
актів, що стосуються норм даної Інструкції, відповідні зміни і
доповнення до неї вносяться в установленому порядку.
Публікується без додатка
"Все про бухгалтерський облік", N 58, 22.06.2001 р.