УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
- нормативи платоспроможності (Н3), достатності капіталу
банку (Н4), ліквідності (Н5, Н6, Н7).
Механізм розрахунку економічних нормативів комерційного банку
1. Розрахунок середньозваженої здійснюється за формулою
n
Xs = E (Xi/n ).
i=1
2. Розрахунок середньолінійного відхилення здійснюється за
формулою
n
Ds = E (Xi - Xs)/n, де
i=1
Xі - значення економічного нормативу за i-й робочий день,
Xі - XS - абсолютне значення відхилення за i-й робочий день,
n - кількість робочих днів у місяці.
3. Перерахування середньозваженої Xd здійснюється за формулою
n
Xd = E (Ai/n).
i=1
----------------------------------
E - сума
При розрахунку xd складова A(i) розраховується за такими
правилами:
- для нормативів Н3, Н4, Н5, Н6, Н7
A(i) = X(i), якщо X(i) <= (Xs + Ds);
A(b) = (Xs + Ds), якщо X(i) > (Xs + Ds).
- для нормативу Н14
A(i) = X(i), якщо X(i) >= (Xs - Ds);
A(i) = (Xs - Ds), якщо X(i) < (Xs - Ds).
Контроль за дотриманням комерційними банками економічних
нормативів здійснюють відділи банківського нагляду регіональних
управлінь і управління контролю економічних нормативів
Департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України.
4.2. Застосування заходів впливу
Заходи впливу за порушення комерційними банками економічних
нормативів застосовуються диференційовано згідно зі статтею 48
Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ) та
Положенням про застосування Національним банком України заходів
впливу до комерційних банків за порушення банківського
законодавства, затвердженим постановою Правління Національного
банку України від 04.02.98 N 38 ( z0177-98 ), зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 19.03.98 за N 177/2617 (далі -
постанова Правління Національного банку України від 04.02.98
N 38).
Заходи впливу за порушення комерційними
банками економічних нормативів
----------------------------------------------------------------------------------------
Порушення | Заходи впливу за порушення
нормативів |
-----------------+----------------------------------------------------------------------
| одноразове* | повторне** | систематичне***
|---------------------| |
|непримусові|примусові| |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
1. Капіталу банку| _ |програма |рекомендова- |відкликання ліцензії на всі або
(Н1) | |капіталі-|не обмеження на|окремі види банківських операцій
| |зації****|виплату |
| | |дивідендів |
| | |(доходів) та |
| | |викуп акцій |
| | |(часток)**** |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
2. Мінімального | _ | _ | _ |відкликання ліцензії на всі або
розміру | | | |окремі види банківських операцій
статутного | | | |
капіталу (Н2) | | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
3. Платоспромож- |лист із | _ |штраф |встановлення режиму фінансового
ності (Н3) |зобов'я- | | |оздоровлення
|заннями | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
4. Достатності |лист із | _ |штраф |встановлення режиму фінансового
капіталу банку |зобов'я- | | |оздоровлення
(Н4) |заннями | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
5. Ліквідності |письмове | _ |штраф |підвищення норми обов'язкових
(Н5, Н6, Н7) |поперед- | | |резервів
|ження | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
6. Максимального | _ |штраф |штраф |встановлення режиму фінансового
розміру ризику на| | | |оздоровлення
одного | | | |
позичальника (Н8)| | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
7. Максимального | _ | _ |письмове |встановлення режиму фінансового
розміру "великих"| | |попередження |оздоровлення
кредитних ризиків| | | |
(Н9) | | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
8. Максимального | _ |штраф |штраф |усунення керівництва або
розміру кредитів,| | | |передання справ до
гарантій та | | | |правоохоронних органів
поручительств, | | | |
наданих одному | | | |
інсайдеру (Н10) | | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
9. Максимального | _ |штраф |штраф |усунення керівництва або
сукупного розміру| | | |передання справ до
кредитів, | | | |правоохоронних органів
гарантій та | | | |
поручительств, | | | |
наданих | | | |
інсайдерам (Н11) | | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
10. Максимального|лист із | _ |письмове |відкликання ліцензій на
розміру наданих |зобов'я- | |попередження |здійснення операцій на
міжбанківських |заннями | | |міжбанківському ринку
позик (Н12) | | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
11. Максимального|лист із | _ |письмове |відкликання ліцензій на
розміру отриманих|зобов'язан-| |попередження |здійснення операцій на
міжбанківських |нями | | |міжбанківському ринку
позик (Н13) | | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
12. Інвестування |письмове | _ |штраф |відкликання ліцензії на право
(Н14) |поперед- | | |здійснення таких операцій:
|ження | | |1) вкладення коштів у статутні
| | | |фонди інших юридичних осіб;
| | | |2) випуск цінних паперів
| | | |(облігацій, ощадних сертифікатів
| | | |тощо);
| | | |3) купівля, продаж і зберігання
| | | |платіжних документів, цінних
| | | |паперів, а також операції з
| | | |ними;
| | | |4) купівля, продаж і зберігання
| | | |державних цінних паперів, а
| | | |також операції з ними
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
13. Загальної |лист із | _ |штраф |відкликання ліцензії на
відкритої |зобов'язан-| | |проведення банківських операцій
валютної позиції |нями | | |з валютою
(Н15) | | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
14. Відкритої | _ |штраф |штраф |відкликання ліцензії на
валютної позиції | | | |проведення банківських операцій
в ВКВ (Н16) | | | |з валютою
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
15. Відкритої |лист із | _ |письмове |штраф
валютної позиції |зобов'язан-| |попередження |
в НКВ (Н17) |нями | | |
-----------------+-----------+---------+---------------+--------------------------------
16. Відкритої |лист із | _ |штраф |відкликання ліцензії в частині
валютної позиції |зобов'язан-| | |здійснення операцій з
у всіх |нями | | |банківськими металами
банківських | | | |
металах (Н18) | | | |
----------------------------------------------------------------------------------------
--------------------------------------
* До одноразового порушення належить невиконання протягом
одного місяця економічних нормативів, які розраховуються за
середньозваженою величиною, або невиконання один раз (нормативів,
які розраховуються за кожний випадок порушення).
** До повторного порушення належить невиконання протягом двох
місяців економічних нормативів, які розраховуються за
середньозваженою величиною, або невиконання 2 рази (нормативів,
які розраховуються за кожний випадок порушення).
*** До систематичного порушення належить невиконання протягом
трьох місяців загальновстановлених економічних нормативів, які
розраховуються за середньозваженою величиною, або невиконання
протягом місяця (нормативів, які розраховуються за кожний випадок
порушення). При цьому повторним та систематичним порушенням
економічних нормативів вважається таке, яке відбувається або
кожного місяця (дня) поспіль, або через певний проміжок часу.
**** Програма капіталізації та рекомендоване обмеження на
виплату дивідендів (доходів), викуп акцій (часток) передбачені в
пункті 3.1 цієї Інструкції.
Контроль за дотриманням економічних нормативів капіталу банку
(Н1) та мінімального розміру статутного капіталу (Н2) здійснюється
один раз на рік.
Штрафи за порушення нормативів платоспроможності (Н3),
достатності капіталу банку (Н4), ліквідності (Н5, Н6, Н7)
розраховуються із розрахунку середньозваженої величини.
Штрафи за порушення нормативів максимального розміру ризику
на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10),
максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих інсайдерам (Н11), інвестування (Н14),
відкритої валютної позиції (Н15, Н16, Н17, Н18) застосовуються за
кожний випадок порушення.
Заходи впливу за порушення економічних нормативів
застосовуються до комерційних банків регіональними управліннями
Національного банку України згідно з постановою Правління
Національного банку України від 04.02.98 N 38 ( z0177-98 ) з
обов'язковим погодженням з управлінням контролю економічних
нормативів Департаменту безвиїзного нагляду.
Національний банк України залишає за собою можливість
застосовувати інші заходи впливу згідно з постановою Правління
Національного банку України від 04.02.98 N 38 та у порядку, якого
потребує конкретна економічна ситуація.
У разі неузгодження зазначеного питання між Департаментом
безвиїзного нагляду та обласними Управліннями Національного банку
України остаточне рішення приймається Правлінням Національного
банку України.
Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8),
максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), інвестування
(Н14):
Первинні дані:
Фактична сума ризику на одного позичальника - 800000 грн.
Кількість компонентів ризику - 1 (сукупна заборгованість за
кредитами та зобов'язаннями щодо одного позичальника).
Річна відсоткова ставка - 35%.
Тривалість дії домовленості - 30 днів.
Капітал на день порушення - 3100 тис.грн.
Розрахунок штрафу:
1. Визначається нормативна сума (НС) допустимого ризику банку
щодо одного позичальника
НС = 3100 x 0,25 = 775 (тис.грн.).
2. Визначається понаднормативна сума (ПНС) ризику
ПНС = 800000 - 775000 = 25 (тис.грн.).
3. Визначається сума штрафу
25000 х 35% х 30 дн.
---------------------- = 729 (грн.).
360 дн. х 100%
Штрафи за порушення максимального розміру ризику на одного
позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального
сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
інсайдерам (Н11), інвестування (Н14) застосовуються за кожний
випадок порушення. Якщо порушення цих нормативів здійснюється щодо
одного позичальника кілька днів підряд, то штраф стягується за
розрахунком більшої суми.
Штраф розраховується, виходячи зі щомісячного прибутку, який
відображається на пасивному залишку технічного рахунку 5999
"Результат діяльності" (розраховується як різниця між 6-м та 7-м
класами, причому рахунки 6-го класу скориговані на активні залишки
за рахунками 6203, 6204, 6209).
Сума нарахованих штрафів не має перевищувати розмір капіталу
банку.
У разі збиткової діяльності комерційного банку або
переведення його в режим фінансового оздоровлення до нього може не
застосовуватись такий захід впливу, як стягнення штрафу в розмірі
неправомірно отриманого доходу, а застосовуються інші заходи
впливу, передбачені ст.48 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ) та постановою Правління Національного банку
України від 04.02.98 N 38 ( z0177-98 ).
Приклади розрахунку штрафних санкцій за порушення нормативів
платоспроможності (Н3), достатності капіталу банку (Н4),
ліквідності (Н5, Н6, Н7), відкритої валютної позиції (Н15, Н16,
Н17, Н18)
1. У разі порушення нормативу платоспроможності:
Платоспроможність Фактичне значення Нормативне значення
6% не менше 8%
Визначається відхилення фактичного значення показника від
нормативного: 8 - 6 = 2%.
Для визначення суми штрафу відсоток відхилення множиться на
суму прибутку банку, який залишається у розпорядженні комерційного
банку після сплати усіх обов'язкових платежів до бюджету.
Щомісячно цей прибуток розраховується, виходячи з пасивного
залишку технічного рахунку 5999 "Результат діяльності".
Якщо прибуток, наприклад, дорівнює 10000 грн., то сума штрафу
становить
10000 х 2%
------------ = 200 (грн.).
100%
Штраф за порушення нормативу достатності капіталу банку (Н4)
розраховується аналогічно розрахунку за порушення нормативу
платоспроможності.
Якщо банком порушено норматив платоспроможності та
достатності капіталу, штраф стягується за розрахунком більшої
суми.
2. У разі порушення нормативу ліквідності:
Показники Фактичне Нормативне Відхилення Прибуток Сума
ліквідності значення значення рах.5999 штрафу
1. Миттєва 10% > 20% 10% 10000 1000
грн. грн.
2. Загальна 95% > 100% 5% 10000 500
грн. грн.
Якщо банком порушено одночасно кілька нормативів ліквідності,
штраф стягується за розрахунком більшої суми, тобто 1000 грн.
3. У разі порушення нормативів відкритої валютної позиції
(Н15), довгої (короткої) валютної позиції у вільно конвертованій
валюті (Н16), довгої (короткої) відкритої валютної позиції у
неконвертованій валюті (Н17), довгої (короткої) відкритої валютної
позиції у всіх банківських металах (Н18), за кожний випадок
порушення:
Показники Фактичне Нормативне Відхилення Прибуток Сума
валютної значення значення рах.5999 штрафу
позиції
1. Н15 45% < 20% 25% 20000 5000 грн.
грн.
2. Н16 30% < 10% 20% 20000 4000 грн.
грн.
3. Н17 20% < 5% 15% 20000 3000 грн.
грн.
4. Н18 15% < 10% 5% 20000 1000 грн.
грн.
Якщо одним банком порушуються одночасно кілька нормативів
відкритої валютної позиції банку, штраф стягується за розрахунком
більшої суми, тобто 5000 грн.
При кредитуванні в обсягах, що перевищують встановлений
норматив максимального розміру ризику на одного позичальника щодо
клієнтів, обслуговування боргу якими забезпечено безумовними
зобов'язаннями урядів або першокласних банків країн, що включені
до категорії А, Національний банк України дозволяє здійснювати
надання кредитів під банківську гарантію за умови, що загальний
розмір таких кредитів не перевищуватиме 8-кратного розміру
капіталу банку, за наявності:
- копії гарантії банку (засвідченої в нотаріальному порядку,
легалізованої та перекладеної на українську мову; переклад
засвідчено нотаріально), який має офіційний кредитний рейтинг не
нижчий за показник "АА", підтверджений у бюлетені однієї з
провідних світових рейтингових компаній (IBCA, Standard &Poor's,
Moody's);
- копії гарантії Уряду, засвідченої в нотаріальному порядку,
легалізованої та перекладеної на українську мову (переклад
засвідчено нотаріально), за умови віднесення країни до категорії
А;
- документального підтвердження щодо реальної можливості
використання гарантії як в Україні, так і в країні, резидентом
якої є банк-гарант або Уряд-гарант;
або
- розміщеного в цьому банку цільового зустрічного депозиту
(під гарантію або кредит) від організації-гаранта, яка є
резидентом однієї з країн категорії А, за умов:
- наявності суми, не меншої за 100%, з урахуванням
нарахованих процентів за користування кредитом за відсотковою
ставкою не нижче облікової ставки НБУ;
- відповідності строків надання кредитів строкам залучення
депозитів;
- додаткової угоди про погашення кредитів при форс-мажорних
обставинах за рахунок депозитів.
Довідково:
Перелік країн, що включені до категорії А:
Австралія, Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Греція,
Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нова
Зеландія, Нідерланди, Об'єднане Королівство Великобританії та
Північної Ірландії, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія,
Франція, Швейцарія, Швеція та Японія.
У разі виконання вищезазначених умов такі кредити (гарантії)
виключаються при розрахунку нормативу максимального розміру ризику
на одного позичальника.
Контроль за дотриманням вищезазначених умов покладається на
відповідні регіональні управління Національного банку України з
обов'язковим повідомленням Департаменту безвиїзного нагляду
(управління контролю економічних нормативів) Національного банку
України протягом трьох днів після отримання від банку
вищенаведених документів.
4.3. Встановлення Національним банком України індивідуальних
економічних нормативів
Деякі типи банківських операцій великого ризику можуть не
підлягати обмеженням щодо відсотка капіталу або відсотка у
загальному обсязі активів. У цьому разі комерційні банки мають
право звернутись до Правління Національного банку України з
клопотанням про встановлення їм індивідуальних економічних
нормативів.
При цьому комерційні банки мають звертатись із клопотанням до
Національного банку України про встановлення їм індивідуальних
економічних нормативів ще до того, як операція фактично
відбуватиметься.
Для отримання дозволу на встановлення індивідуальних
економічних нормативів слід надати:
1. Лист із відповідним клопотанням комерційного банку з
детальним описом операції та її наслідків.
2. Документи, що підтверджують потребу та економічне
обгрунтування операції.
3. Укази Президента, постанови Верховної Ради України та
відповідні акти Кабінету Міністрів України або окремих центральних
органів виконавчої влади.
4. Висновок та пропозиції регіонального управління
Національного банку України.
Пакет зазначених документів подається до Департаменту
безвиїзного нагляду Національного банку України, який готує
пропозиції на розгляд Правління Національного банку України.
Остаточне рішення про надання дозволу на встановлення
індивідуальних економічних нормативів приймає Правління
Національного банку України, яке оформлюється окремою постановою
Правління. Контроль за виконанням покладається на Департамент
безвиїзного нагляду і відповідне регіональне управління
Національного банку України.
У разі відмови у встановленні окремим банкам індивідуальних
економічних нормативів цей банк сповіщається відповідним листом.
При порушенні комерційним банком встановлених індивідуальних
нормативів до нього будуть застосовуватись заходи впливу згідно зі
статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 872-12 ) та постановою Правління Національного банку України від
04.02.98 N 38 ( z0177-98 ).
5. Звітність комерційного банку
5.1. Форми звітності комерційних банків поділяються на
щоденні та щомісячні.
До щоденних форм звітності, які контролюються Департаментом
безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями
Національного банку України, належать:
- форма N 1Д-КБ "Баланс комерційного банку";
- форма N 540 "Звіт про відкриті валютні позиції".
Для розрахунку таких економічних нормативів, як:
- норматив максимального розміру ризику на одного
позичальника (Н8);
- норматив "великих" кредитних ризиків (Н9);
- норматив максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10);
- норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій
та поручительств, наданих інсайдерам (Н11),
дані надаються разом із щоденним балансом (форма N 1Д-КБ ) за
спеціальним файлом N 42.
До щомісячних форм звітності, які контролюються Департаментом
безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями
Національного банку України, належать:
- форма N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісячна);
- форма N 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів"
(додаток 2);
- форма N 11 "Балансовий звіт комерційного банку" (додаток
3);
- форма N 301 "Звіт про кредитний портфель" (додаток 4);
- форма N 341 "Звіт про залишки за депозитами" (додаток 5);
- форма N 542 "Звіт про дотримання нормативів відкритої
валютної позиції" (додаток 6).
Інструкції про складання щоденних та щомісячних форм
звітності наведені у Правилах організації фінансової та
статистичної звітності банків України, затверджених постановою
Правління Національного банку України від 12.12.97 N 436.
5.2. Застосування штрафів та інших заходів впливу щодо
недотримання комерційними банками економічних нормативів банку
здійснюється на підставі щоденних та щомісячних форм звітності за
кожним показником, розрахованим згідно з методикою, викладеною у
п.4.1 цієї Інструкції.
5.3. Усі форми звітності (крім форм N 611 "Звіт про
дотримання економічних нормативів", 542 "Звіт про дотримання
нормативів відкритої валютної позиції") передаються електронною
поштою.
- Щоденна форма N 540 "Звіт про відкриті валютні позиції"
розраховується на підставі даних N 01 файла.
- Щомісячні форми звітності N 301 "Звіт про кредитний
портфель", 341 "Звіт про залишки за депозитами" надаються
комерційними банками - юридичними особами відповідним регіональним
управлінням Національного банку України до 10 числа місяця, який
іде за звітним, а регіональні управління - Департаменту
безвиїзного нагляду - до 15 числа місяця, який іде за звітним.
- Щомісячна форма N 11 "Балансовий звіт комерційного банку"
надається банками - юридичними особами в обласному розрізі
регіональним управлінням Національного банку України у
встановлений ними термін, а регіональні управління Національного
банку України - Департаменту бухгалтерського обліку через
Центральну розрахункову палату 10 числа після звітного періоду.
5.4. Щомісячна форма звітності N 611 "Звіт про дотримання
економічних нормативів", форма N 542 "Звіт про дотримання
нормативів відкритої валютної позиції" та форма N 1-КБ "Баланс
комерційного банку" (щомісячна), підписані керівниками та завірені
печаткою, надаються комерційними банками - юридичними особами (у
двох примірниках) відповідним регіональним управлінням
Національного банку України до 10 числа місяця, який іде за
звітним.
5.5. Регіональні управління Національного банку України після
перевірки щомісячних звітних даних комерційних банків-юридичних
осіб за формою N 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів",
формою N 542 "Звіт про дотримання нормативів відкритої валютної
позиції" та формою N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісячна)
завіряють їх підписом відповідальної особи і протягом п'яти
робочих днів (не пізніше 15 числа) місяця, який іде за звітним,
подають Департаменту безвиїзного нагляду Національного банку
України.
5.6. Результати економічного аналізу діяльності кожного
комерційного банку та висновки щодо діяльності комерційного банку
щомісячно надаються регіональними управліннями Національного банку
України Департаменту безвиїзного нагляду Національного банку
України до 15 числа місяця, який іде за звітним.
Висновок щодо діяльності комерційного банку має вміщувати:
- загальну оцінку фінансового стану банку;
- оцінку дотримання банком економічних нормативів;
- відомості про суми нарахованих, стягнутих або нестягнутих
штрафів (у разі порушення банком економічних нормативів);
- відомості про наявність на розгляді регіонального
управління Національного банку України документів банку на
збільшення статутного капіталу;
- аргументовані пропозиції регіонального управління про
подальшу діяльність банку (загальний режим роботи, режим
фінансового оздоровлення, пропозиції про скасування режиму
фінансового оздоровлення, реорганізацію або ліквідацію банку);
- основні відомості про проведені перевірки діяльності банку,
а також інформацію про те, чи порушено проти банку або його
керівників і акціонерів (учасників) справи правоохоронними
органами.
6. Основні аспекти економічного аналізу діяльності
комерційних банків
Економічний аналіз діяльності комерційного банку складається
з трьох основних частин:
- аналізу балансового звіту;
- аналізу фінансової форми звітності;
- порівняльного аналізу.
Основними завданнями загального аналізу діяльності
комерційного банку є:
- визначення джерел, якості і стійкості банківських доходів;
- дотримання всіх вимог щодо ліквідності;
- підтримання стану адекватності і достатності капіталу.
Аналіз прибутковості, ліквідності і достатності капіталу
банку дає змогу оцінити ефективність управління і таким чином
визначити здатність банку конкурувати на ринку банківських послуг,
а також оцінити вплив макрофінансової політики на діяльність
банківської системи.
Аналіз фінансової форми звітності - це процес, який має за
мету визначити оцінку поточного і минулого фінансового стану банку
і основних результатів його діяльності. При цьому першочерговою
метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу
майбутніх результатів діяльності банку.
При аналізі застосовуються квартальні або річні дані про
прибутки та збитки, підраховуються середні показники ключових
категорій балансового звіту за період, що покривається цими
даними, та визначаються:
- стан надходжень - через прибуток на середні активи та на
капітал;
- коефіцієнти приросту ключових показників (позик, депозитів
та капіталу) персоналу;
- продуктивність роботи персоналу, що вимірюється через дохід
на працівника, та окупності витрат на утримання персоналу;
- середні процентні ставки, отримані та сплачені;
- вартість посередництва.
Цей підхід поєднує дані балансового звіту та звіту про
фінансові результати для вироблення ключових індикаторів
(коефіцієнтів) діяльності, що не залежать від розміру банку. Вони
можуть порівнюватись із даними інших банків та між собою. Оскільки
доходи та видатки аналізуються відносно середніх активів та
зобов'язань за період звіту про фінансові результати, то можуть
порівнюватися періоди часу із різною тривалістю. Звісно, таке
порівняння може бути зроблене лише в тому разі, якщо установа не
зазнає сезонних змін, як це відбувається з банками, які
обслуговують сільськогосподарські підприємства.
Основні показники для аналізу діяльності комерційного банку
(таблиця 1) наведені у додатку 7.
Усі рішення та зовнішні обмеження мають вплив на коефіцієнти
доходу на активи та доходу на капітал (визначені вище), що є двома
найважливішими вимірами здатності банку генерувати власний капітал
для забезпечення зростання та подолання економічних труднощів.
6.1. Аналіз балансового звіту
Основою для аналізу діяльності банку є балансовий звіт, в
якому активи відображаються ліворуч, а зобов'язання та капітал
(пасиви) - праворуч. Активи і пасиви подаються у балансовому звіті
у порядку зменшення їх ліквідності.
Приклад балансового звіту комерційного банку (таблиця 2)
наведений у додатку 8.
Форма балансу допомагає концентрувати увагу на типах активів
та пасивів. Методика аналізу полягає в розмежуванні депозитів на
депозити до запитання, термінові та ощадні. Вважається, що:
- депозити до запитання безпосередньо пов'язані з проведенням
розрахунків і через це вони досить стабільні та нечутливі до змін
процентної ставки;
- термінові депозити, а також депозити корпорацій та фізичних
осіб найбільш чутливі до змін процентної ставки;
- ощадні рахунки становлять досить стабільні заощадження
населення.
Сплата процентів за рахунками до запитання деякою мірою
нівелює типи рахунків та їх ціну.
Позики та депозити мають класифікуватись за строком
погашення, оскільки у балансі відображається їх первинна,
початкова тривалість, а не період часу, що залишився до погашення.
Однак деякі форми показують активи та пасиви за строками, що
залишилися до їх погашення, доповнюючи інформацію, яку дає баланс.
Позабалансові статті - це зобов'язання, прийняті банком від
імені свого клієнта, які можуть змусити банк видати позику у разі
відсутності грошей у клієнта. Оскільки ці зобов'язання не мають
кредитного ризику, вони додаються до активів, зважених на ризик
при підрахунку достатності капіталу.
Основними видами аналізу балансового звіту банку є аналіз
структури, який дає змогу оцінювати зміни структури активів та
пасивів протягом певного часу, та коефіцієнтний аналіз балансового
звіту, який оцінює якісні характеристики активів і пасивів і
проводиться з використанням таких основних коефіцієнтів:
Коефіцієнт ліквідних активів. Це коефіцієнт виміру
ліквідності, який обчислюється шляхом додання міжбанківських
активів до готівки та прирівняних до неї коштів мінус
міжбанківські пасиви та позички від центрального банку. Він також
може розраховуватися як відсоток до загальних (або робочих)
активів.
Коефіцієнт співвідношення позик та депозитів. Цей коефіцієнт
визначається як відношення суми всіх активів із нормальним ризиком
(дисконти, позики та авізо) до основних депозитів (включаючи
депозити до запитання, термінові та ощадні депозити, за винятком
короткострокових та довгострокових запозичень грошового ринку). Це
співвідношення характеризує здатність банку залучати депозити для
підтримки своїх кредитних операцій та його можливість давати в
кредит ці депозити. Високе значення цього коефіцієнта традиційно
асоціюється з вищим ризиком, оскільки це свідчить про слабшу
ліквідність (та уразливість від дій кредиторів), негативні
економічні умови чи наслідки відпливу депозитів.
Низьке значення цього коефіцієнта показує в кредитуванні
неможливість прийняття існуючого ризику.
Багато в чому значення коефіцієнта залежить від ступеня
розвитку країни, однак 70-80% залежить від співвідношення між
ліквідністю та дохідністю. Якщо у всій банківській фінансовій
системі цей показник перевищує 100%, тоді у будь-якій галузі
можуть мати місце структурні проблеми, наприклад, при
рефінансуванні центральним банком торговельних операцій чи
стабілізаційному кредитуванні.
При цьому забезпечені кредити мають бути покриті за рахунок
відповідних резервів, які мають прийняти форму забезпечення під
збитки за позиками. Таким чином, обсяг позик, які беруться до
розрахунку цього коефіцієнта, зменшується на суму сформованого
резерву під збитки за позиками.
Коефіцієнт достатності капіталу. Цей коефіцієнт відображає
співвідношення капіталу до загальних активів, зважених на ризик. І
капітал, і активи мають бути повністю очищені від відповідних
резервів під збитки за позиками та нематеріальних активів. Цей
коефіцієнт показує межу захисту кредиторів та вкладників банку від
непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї
діяльності. Таким чином, цей коефіцієнт показує те, наскільки банк
протистоїть економічним скрутам та складнощам. Цей коефіцієнт
повинен розглядатись наглядовими органами та аналітиками як один
із ключових показників економічного стану банку.
Коефіцієнт співвідношення дохідних активів до загальних
активів. Дохідні активи складаються з підпроцентних депозитів,
розміщених цінних паперів, позик, авізо та інших, поділених на
загальні активи. Цей коефіцієнт має показувати, наскільки
продуктивно банк використовує свої активи. Однак деяке
"непродуктивне" використання активів є цілком нормальним, оскільки
в той час, як приміщення та обладнання не можуть прямо давати
прибуток, активи необхідні для підтримання операційної діяльності
банку. Крім того, вимоги щодо резервування можуть призвести до
того, що банк не матиме змоги використовувати деякі види активів.
Слід зауважити, що цей коефіцієнт не вимірює ефективності
використання активів.
Співвідношення резервів під збитки за позиками та загальних
позик. Цей коефіцієнт характеризує якість банківського портфеля
позик та покриття безнадійних боргів.
Кожний з цих коефіцієнтів може обчислюватися на базі окремого
балансового звіту, оскільки кожний з них складається на окрему
дату, що відповідає даті балансу. Банки, що залучені до
фінансування сезонного виробництва, можуть показувати сезонні
зміни цих коефіцієнтів, тому для ізоляції тенденцій від сезонних
розходжень необхідно проводити порівняння за один і той самий
місяць, за кілька років чи за середньорічними показниками. При
цьому можуть бути внесені деякі зміни, наприклад, додавання
довгострокового підпорядкованого боргу до капіталу при визначенні
достатності капіталу. Існують деякі інші особливості, притаманні
кожній конкретній країні.
В цілому коефіцієнти для аналізу балансу комерційного банку
(таблиця 3) наведені у додатку 9.
6.2. Аналіз прибутків та збитків
Звіт про прибутки та збитки комерційного банку (таблиця 4)
наведений у додатку 10. У звіті статті наводяться за ступенем їх
важливості. При цьому:
Аналіз структури базується на відсоткових значеннях кожного
рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників
окремих статей показують зміни питомої ваги прибутків або збитків
від окремих операцій банку. Наприклад, підвищена залежність від
доходу від комісії може свідчити про проблеми банку щодо основних
надходжень від процентної різниці і про те, що керівництво,
можливо, намагається підняти дохід від плати за послуги через
надання нетрадиційних послуг.
Коефіцієнтний аналіз передбачає аналіз структури за рахунок
віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу.
Кількість коефіцієнтів, що можуть бути використані при
аналізі фінансового стану, обмежена лише кількістю рахунків
балансового звіту та звіту про фінансові результати. Аналітики,
законодавці, керівники банку та інвестори - всі мають свої цілі
щодо висвітлення специфічних аспектів фінансового стану банку.
Основні коефіцієнти показників діяльності банку (таблиця 5), що
наведені у додатку 11, відображають найбільш поширені коефіцієнти
фінансового стану. Ці коефіцієнти розраховуються у відсотковому
виразі.
Коефіцієнти в межах одного року можуть зазнати впливу
сезонних змін, особливо коли банки здійснюють фінансування
сільськогосподарських програм або коли деякі накопичення можуть
здійснюватися тільки один раз на рік чи на півроку. У такому разі
необхідно проводити аналіз тенденцій за кілька років, що дає змогу
відокремити вплив сезонних факторів на ключові коефіцієнти
фінансового стану.
Коефіцієнти фінансового стану банку залежать від тих ринкових
умов, за яких банку доводиться працювати, включаючи макрофінансову
політику, нормативно-правові акти та стандарти ведення
бухгалтерського обліку, конкуренцію та практику ведення бізнесу.
Коефіцієнтний аналіз може бути ускладнений змінами економічного
циклу чи ринкових процентних ставок.
У ринковій економіці собівартість кредитування, звичайно,
випливає із собівартості фінансування. Це означає, що якщо ринкова
ліквідність штучно підтримується (переважно внаслідок дій
Національного банку щодо утримання запланованого рівня інфляції),
то депозитна ставка зростає, спричиняючи зростання витрат банку на
залучення коштів. Якщо загальна прибутковість падає, то банк
відповідає на це піднесенням ставки кредитування, з тим щоб
відновити ту процентну маржу, що існувала до початку падіння.
Разом із стабілізацією ліквідності на ринку процентні ставки
повинні зменшитись, причому спочатку депозитна ставка, а за нею -
кредитна ставка. При цьому надходження банку від різниці
процентних ставок зменшуватимуться впродовж періоду зростання
ставок та збільшуватимуться впродовж періоду зниження.
Банки для поглибленого аналізу своєї діяльності і визначення
її ефективності та продуктивності використовують ряд коефіцієнтів.
Ці коефіцієнти наведено нижче.
6.3. Коефіцієнти прибутковості комерційного банку
Двома найбільш важливими показниками аналізу прибутковості
банку є показники доходу на активи та доходу на капітал.
Прибуток після оподаткування
Дохід на активи (%) = ---------------------------- х 100%.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт може використовуватись як коефіцієнт для
оцінки діяльності керівництва банку.
Прибуток після оподаткування
Дохід на капітал (%) = ---------------------------- х 100%.
Середній капітал
6.4. Коефіцієнти ефективності діяльності комерційного банку
Проценти отримані
Чистий спред (%) = ------------------- х 100%.
Позики
Проценти сплачені
- -----------------------
Підпроцентні депозити
Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки активи та пасиви,
до яких застосовуються процентні ставки. Саме таким чином
виключається вплив безпроцентних депозитів до запитання, капіталу
та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти і -
звідси - на прибутки банку. Це ізолює вплив процентної ставки на
прибуток банку і цим самим дає більш глибоке розуміння джерел
прибутку банку та наслідків уразливості надходжень.
Чиста процентна маржа (%) =
Доходи від процентів - Витрати на проценти
= ------------------------------------------.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт визначає здатність банку приносити прибуток у
вигляді його доходу від процентної різниці як процент до середніх
загальних активів.
Інший операційний дохід до загальних активів (%) =
Інший операційний дохід
= ------------------------- х 100%.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт показує залежність банку від непроцентних
доходів. Збільшення цього коефіцієнта може свідчити про рівень
диверсифікації в платні, фінансові послуги чи нездорове намагання
досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність
основного банківського доходу від процентів.
Чистий операційний дохід до загальних активів (%) =
Чистий процентний дохід + Інший операційний дохід
= ------------------------------------------------- х 100%.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт відрізняється від коефіцієнта доходу на активи
на обсяг непроцентних операційних витрат, сплачених податків та
непередбаченого доходу чи збитку.
Чиста операційна (чи посередницька) маржа (%) =
Дохід на дохідні активи + Відповідна комісія
= -------------------------------------------- х 100% -
Всі фінансові активи
Витрати на проценти
- --------------------------- х 100%.
Усі пасиви, що фінансуються
Посередницька маржа може бути визначена як різниця між
вартістю залучення коштів та доходом за доходними активами, плюс
дохід від відповідних комісійних та зборів. Різниця між ними
визначає кількість коштів, що виділені банківською системою на
посередництво між тими, хто надає кошти, і тими, хто їх
використовує.
Аналіз витрат на посередництво полягає в розкладанні
непроцентних витрат на групи. Це здійснюється шляхом оцінки кожної
статті непроцентних витрат як відсотка загальних середніх активів.
Типово ці статті складаються з:
- витрат на утримання робітників,
- витрат на утримання персоналу (включаючи додаткові премії
та заохочення),
- інших операційних витрат,
- витрат на утримання приміщення,
- податків на діяльність та плати за ліцензування діяльності,
- зносу та амортизації,
- інших операційних видатків,
- витрат на забезпечення під збитки за позиками,
- забезпечень, зменшених на отримані кошти,
- інших видатків,
- податків на дохід,
- створення капіталу (прибутків).
Загальний обсяг коштів, які йдуть на посередництво у вигляді
відсотка до загальних середніх активів, є також показником виміру
ефективності діяльності банку. Його можна безпосередньо
порівнювати з аналогічними показниками інших банків на одному і
тому ж ринку. Одночасно різниці у відповідних загальних обсягах
витрат дають змогу порівнювати структуру видатків.
6.5. Коефіцієнти ефективності діяльності працівників
комерційного банку
Оскільки оплата праці є найголовнішим компонентом
непроцентних видатків банку, то продуктивність роботи працівників,
що вимірюється як через витрати на їх утримання, так і через їх
кількість, може свідчити про ефективність роботи самого банку.
Однак продуктивність роботи слід розглядати з огляду на той факт,
що у поточний період часу економія на зарплаті через її значне
скорочення (або скорочення чисельності працівників) може призвести
до зниження якості та мотивації у роботі, а звідси - до зниження
через деякий час ефективності роботи банку.
Чистий дохід на одного працівника =
Прибуток після оподаткування
= --------------------------------.
Загальна чисельність працівників
Необхідно звернути увагу на те, що цей показник суттєво
відрізнятиметься при порівнянні банку з невеликою кількістю
працівників (але з високою заробітною платою) і банку з великою
чисельністю низькокваліфікованих працівників (з низькою заробітною
платою).
Чистий дохід до витрат на утримання персоналу =
Прибуток після оподаткування
= ----------------------------------.
Витрати на утримання працівників
Цим коефіцієнтом вимірюється окупність витрат на утримання
працівників. Оскільки він є універсальнішим, ніж коефіцієнт, що
характеризує чистий дохід на одного працівника, то дає змогу
деяким чином порівнювати організації різного типу. Він показує
чистий ефект від рішень щодо мотивації праці працівників,
незалежно від того, чи ці рішення спрямовані на низьку
кваліфікацію та низьку заробітну плату, чи на високі видатки для
висококваліфікованих працівників.
6.6. Порівняльний аналіз діяльності банку
Має за мету за допомогою порівняння великого переліку
показників банку за певний проміжок часу або кількох банків між
собою скласти об'єктивну оцінку фінансового стану банку. Дані
порівняльного аналізу допомагають простежувати діяльність банку у
динаміці, а також робити прогнози щодо його фінансового стану у
майбутньому.
При порівняльному аналізі застосовуються 3 види вихідних
даних, що використовуються при проведенні аналізу фінансового
стану банків, а саме:
- індивідуальні показники діяльності банку;
- середні показники за групою банків, до якої входить банк,
що аналізується (або відхилення від середньої по групі);
- місце банку серед банків цієї групи за кожним показником.
Такий вид порівняльного аналізу дає можливість банку:
- порівнювати свої показники із середніми показниками своєї
групи банків;
- бачити своє місце серед банків своєї групи;
- робити висновки щодо своєї діяльності в тій чи іншій галузі
на ринку банківських послуг;
- прогнозувати фінансовий стан банку залежно від тих чи інших
економічних обставин.
Для порівняльного аналізу діяльності банку пропонується
зведений звіт банку (таблиця 6), наведений у додатку 12.
Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз повинен
проводитись за такими часовими вимірами:
- за 5 робочих днів - тижневий аналіз (як показано у таблиці
6);
- за 4 (5) тижнів - місячний аналіз;
- за 3 місяці - квартальний аналіз;
- за 6 місяців - піврічний аналіз;
- за 12 місяців - річний аналіз;
- за кілька років - аналіз розвитку банку.
Залежно від часового виміру така система дає змогу робити
прогнозні розрахунки щодо діяльності банку у майбутньому.
Алгоритм розрахунку економічних нормативів регулювання
діяльності комерційних банків наводиться у додатку 13.
Додаток 1
до Інструкції про порядок
регулювання та аналіз
діяльності комерційних банків
Заходи щодо перспектив розвитку капітальної
бази банку, який має капітал менше 2 млн ЕКЮ