УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент валютного регулювання
П Р А В И Л А
Затверджено
постановою Правління
Національного банку України
від 25.03.96 р. N 68
реєстр.N 353 від 25.03.96 р.
Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками
1. Загальні положення
1.1. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою - операції щодо обміну готівкової валюти однієї іноземної держави на готівкову валюту іншої іноземної держави.
1.2. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються лише уповноваженими банками та їх обмінними пунктами.
1.3. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються винятково з валютами, що відносяться до групи "Вільно конвертована валюта" Класифікатора іноземних валют (
v_380500-93)
.
1.4. У разі здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою використовується крос-курс, визначений через офіційно встановлений Національним банком України курс карбованця до відповідних валют на день проведення операції.
1.5. Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти.
2. Розрахунок крос-курсу
2.1. На певну дату офіційний курс карбованця становить: - український карбованець/долар США - X крб. за долар США; - український карбованець/марка ФРН - Y крб. за марку ФРН; тоді крос-курс долара США до марки ФРН становить X/Y марки ФРН за долар США.
Якщо клієнт бажає у цей день обміняти N доларів США на марки ФРН, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N х (X : Y) марок ФРН.
2.2. За схемою, що викладена в п.2.1., визначається крос-курс і для інших валют у разі здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою.
3. Порядок здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою
3.1. У разі здійснення обмінним пунктом конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою касир уповноваженого банку оформляє реєстр конверсії іноземної валюти за формою відповідно до додатка N 5 до "Технічних вимог до автоматизації операцій з валютою в пунктах обміну", затверджених постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 1995 року за N 226 (
v0226500-95)
.
3.2. За операціями, зазначеними в п.3.1., касир обмінного пункту оформляє і надає фізичній особі-резиденту або нерезиденту перший примірник бланка суворої звітності за формою N 377А, другий примірник залишається у документах дня.
3.3. Якщо за конверсійною операцією для видачі клієнту на руки залишається сума іноземної валюти менша ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що знаходиться в обігу, то уповноважений банк купує цей залишок за національну валюту України за встановленим банком курсом купівлі.
Вищевказана операція оформляється у тих же примірниках бланків суворої звітності, що зазначені у п.3.2., та у реєстрі купівлі іноземної валюти за формою відповідно до додатка N 2 до "Технічних вимог до автоматизації операцій з валютою в пунктах обміну".
3.4. Комісійну винагороду за здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноважені банки можуть одержувати як у національній, так і у іноземній валюті.
Комісія в іноземній валюті має справлятися у валюті, наданій клієнтом для конверсії, і відмічається в квитанції окремою сумою (літерами).
3.5. Сума комісійної винагороди у національній валюті за конверсійними операціями справляється уповноваженими банками тільки за курсом Національного банку України щодо валюти поданої для конверсії.
3.6. Сума комісії за операціями, зазначеними в п.3.1., не повинна перевищувати 2 (двох) відсотків від суми іноземної валюти, що надається клієнтом для конверсії.