КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 9 червня 1997 р. N 571
Київ
|
Про затвердження Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Відповідно до статті 16 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (
796-12)
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (додається).
Прем'єр-міністр України
|
П.ЛАЗАРЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 червня 1997 р. N 571
ПОЛОЖЕННЯ
про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Загальна частина
1. Це Положення визначає основи організації та функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Державний реєстр), як єдиної інформаційної системи державного обліку зазначених осіб.
2. Державний реєстр створюється відповідно до статті 16 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (
796-12)
.
3. Метою створення та діяльності Державного реєстру є ефективне розв'язання завдань медико-соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
4. Головними завданнями Державного реєстру є здійснення контролю за станом здоров'я осіб та вивченя близьких і віддалених медичних наслідків у осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Реалізація цих завдань забезпечується шляхом:
створення автоматизованої інформаційної системи персонального обліку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживають на території України;
нагляду за станом здоров'я осіб, внесених до Державного реєстру, автоматизованого збору та постійного збереження інформації про стан їх здоров'я, зібраної під час проведення цільових диспансеризацій;
урахування індивідуальної та загальної дози внутрішнього і зовнішнього опромінення для надання повної та достовірної інформації щодо постраждалих осіб;
здійснення постійного контролю, оцінки та прогнозування стану здоров'я зазначених осіб та медико-демографічної ситуації на основі інформації, зібраної в Державному реєстрі, виявлення достовірних причинно-наслідкових зв'язків між показниками здоров'я та факторами ризику радіаційного і нерадіаційного походження;
обліку соціально-психологічних чинників для оцінки та прогнозування соціально-психологічної ситуації;
проведення спеціальних наукових досліджень епідеміологічного, медико-біологічного та соціального характеру.
Дані, зібрані в Державному реєстрі, повинні сприяти розробленню та впровадженню профілактичних заходів, спрямованих на зниження негативних наслідків Чорнобильської катастрофи.
5. До складу Державного реєстру входять медичні, дозиметричні та соціологічні підреєстри, що забезпечують облік осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відтворення доз їх опромінення, інформаційну підтримку заходів медичного та соціологічного забезпечення постраждалого населення.
Складовою частиною Державного реєстру є Український військовий реєстр і його підрозділи, що ведуться Міноборони, МВС та СБУ.
6. Державний реєстр об'єднує автоматизовані інформаційні системи (спеціалізовані підрозділи) організацій, установ і закладів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та в районах.
У спеціалізованих підрозділах Державного реєстру створюються банки даних медичного, дозиметричного та соціологічного підреєстрів.
7. МОЗ затверджує перелік організацій, установ і закладів, які забезпечують реалізацію мети і головних завдань Державного реєстру.
8. Ведення і фінансування діяльності Державного реєстру координує Мінсоцполітики.
9. Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації передають до Державного реєстру повну і вичерпну інформацію щодо медичних, дозиметричних і соціальних даних осіб, визначених статтями 10, 11, 27 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для включення в банк даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи, період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про місце роботи, про дози опромінення.
10. Відповідно до статті 16 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відомості про громадянина (постраждалу особу), які зазначаються у Державному реєстрі, є лікарською таємницею і не можуть бути використані проти інтересів громадянина. Працівники Державного реєстру несуть відповідальність згідно із законодавством за розголошення відомостей щодо осіб, внесених до Державного реєстру.
Організаційна структура Державного реєстру
11. Організаційна структура Державного реєстру має такі рівні управління:
1) державний рівень - Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру МОЗ, відповідні спеціалізовані підрозділи Міноборони, МВС, СБУ, що ведуть Український військовий реєстр і його підрозділи, а також спеціалізовані підрозділи науково-дослідних інститутів Академії медичних наук, Національної академії наук;
2) Автономна Республіка Крим - центр Державного реєстру при МОЗ Автономної Республіки Крим;
3) обласний, міський рівень - обласна або міська клінічна лікарня (центр або диспансер);
4) районний рівень - центральна районна лікарня.
Спеціалізовані підрозділи Міноборони, МВС, СБУ державного рівня, які ведуть Український військовий реєстр і його підрозділи, координують діяльність відповідних інформаційних систем на республіканському, обласному, міському рівнях управління.
12. Організацію та ведення Державного реєстру в цілому, виконання завдань медичного, дозиметричного та соціологічного підреєстрів, а також Українського військового реєстру і його підрозділів, вдосконалення їх функціонування на всіх рівнях управління та використання накопиченої інформації забезпечує Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру МОЗ.
Порядок створення та використання інформаційних банків даних Державного реєстру
13. Формування інформаційних банків даних в Державному реєстрі здійснюється шляхом збору та реєстрації паспортних даних осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, даних їх диспансеризації та медичної допомоги, результатів вимірених і реконструйованих доз опромінення, соціологічних даних, а також результатів їх оброблення та аналізу.
14. Медичний підреєстр забезпечує накопичення та збереження даних цільової диспансеризації та медичної допомоги постраждалому населенню.
15. Дозиметричний підреєстр забезпечує накопичення та збереження результатів вимірених та реконструйованих доз опромінення. Формування банку даних дозиметрії забезпечується спеціалізованими підрозділами, що реконструюють дози.
16. Соціологічний підреєстр формується на вибіркових групах усіх категорій потерпілих осіб, включених до Державного реєстру.
17. Облік осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється відповідними спеціалізованими підрозділами, зазначеними у пункті 11 цього Положення згідно з посвідченням і реєстраційною карткою цих осіб. Зразок зазначеної реєстраційної картки затверджується МОЗ. Заповнення реєстраційних карток згідно із статтею 16 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виконуються відповідними підрозділами центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Заповнені реєстраційні картки надсилаються до відповідних спеціалізованих підрозділів Державного реєстру.
18. На районному рівні забезпечується персональний облік населення, яке підлягає внесенню до Державного реєстру за місцем проживання, нагромадження та експертиза зібраних даних про стан їх здоров'я та соціальний стан, збір даних про зовнішнє і внутрішнє опромінення, довгострокове збереження даних та їх передача на обласний рівень відповідно до затверджених форм.
19. На обласному рівні забезпечується експертиза якості даних цільової диспансеризації, аналіз медичних показників, поповнення банку даних спеціалізованих лікувальних закладів, персональний облік осіб підвищеного ризику, а також передача реєстраційних, медичних та дозиметричних даних на державний рівень.
20. На державному рівні забезпечується збір, експертиза, комплексний аналіз та включення даних до Державного реєстру, постійне зберігання інформації, створення і ведення окремих банків даних осіб груп підвищеного ризику, передача загальних висновків та пропозицій до державних установ, науково-дослідних інститутів та лікувально-профілактичних закладів, а також видача відомостей із банків даних користувачам, які мають право доступу до інформації.
21. Для забезпечення функціонування Державного реєстру як єдиної інформаційної системи Український центр інформаційних технологій та Національного Реєстру МОЗ, якому передаються дані центру Державного реєстру Автономної Республіки Крим, обласного, міського рівнів, Українського військового реєстру та його підрозділів, а також спеціалізованих підрозділів наукових закладів:
здійснює супровід та контроль за виконанням робіт з реалізації програм щодо створення та підтримки Державного реєстру;
координує роботи, пов'язані з проектуванням, розробленням, впровадженням і функціонуванням автоматизованої інформаційної системи Державного реєстру, а також відповідає за оперативне ведення Державного реєстру, аналіз, узагальнення і передачу інформації;
забезпечує науково-методичний супровід функціонування автоматизованої інформаційної системи Державного реєстру;
підтримує в належному стані інформаційні ресурси на всіх рівнях управління;
забезпечує стандартизацію інформації, режимів та порядку експлуатації банків даних;
здійснює нагляд за збереженням інформації та сертифікацію програмних засобів, що забезпечують функціонування Державного реєстру;
розробляє та впроваджує стандарти на організацію банків даних, що повинні формуватись в ході виконання медичних, дозиметричних, соціологічних та інших досліджень;
готує персонал з метою забезпечення експлуатації програмно-технічних комплексів різних рівнів Державного реєстру;
забезпечує програмно-технічну реалізацію Державного реєстру як розподіленого банку даних різних рівнів, що базується на використанні уніфікованих комп'ютерних програмно-технічних комплексів формування, аналіз та передачу медичних, дозиметричних, соціологічних даних про стан здоров'я потерпілого населення, які інтегруються за допомогою комп'ютерних мереж і засобів телекомунікаційного зв'язку.
Фінансування
22. Фінансування робіт, пов’язаних із створенням та підтримкою Державного реєстру, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.